Справа № 709/709/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря - Нікітенко В.Г.,
представника позивача - Цинди Л.Г.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013», державного реєстратора Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим, зобов'язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» (далі - ТОВ «Силікат-1») звернулося до суду з даним позовом посилаючись на те, що 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 2,41 га., кадастровий номер НОМЕР_1 строком до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році.
По закінченню строку дії цього договору позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим абз.7 п.2.3 договору та ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», та 20 листопада 2012 року уклав з відповідачем ОСОБА_2 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі.
Однак, 18 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_2 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» (далі - ТОВ «Зелена Нива 2013») договір оренди належної йому земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ «Силікат-1».
Позивач вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним, а дії ОСОБА_2 порушують переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, враховуючи що спірний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладено до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі. Спірна земельна ділянка на той момент знаходилася в користуванні позивача.
Одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).
В спірному договорі оренди землі відсутня істотна умова, а саме не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що є порушенням ч.1ст.15 Закону України «Про оренду землі» і відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) - підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі. При укладенні спірного договору оренди землі були порушені також приписи ст.24 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст.13, 525 ЦК України.
Спірний договір оренди землі необхідно визнати недійсним, оскільки на момент його укладення існував договір оренди землі, який не був розірваний та земельна ділянка не була витребувана із володіння позивача, укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.
Ст.33 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди землі (п.2.3) сумлінному орендареві надано та гарантовано переважне перед іншими право на поновлення договору оренди на новий строк.
Уклавши спірний договір оренди землі, ОСОБА_2 до закінчення строку дії договору оренди землі здійснив своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, а саме прийняв рішення про передачу спірної земельної ділянки в користування іншому орендарю - ТОВ «Зелена нива 2013». Відповідно у ОСОБА_2 на підставі цього договору виникли обов'язки щодо передачі спірної земельної ділянки в користування, але він не визнав переважне право позивача на поновлення договору оренди землі і, більш того, не мав наміру продовжувати з ним відносини (в тому числі, розглядати питання поновлення договору оренди землі).
Незважаючи на порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, в тому числі після закінчення строку дії договору оренди землі (тобто, після 31 грудня 2013 року) як сумлінний орендар, що належним чином виконував умови цього договору.
При цьому протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі ОСОБА_2 не звертався до позивача з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою. У зв'язку з цим договір оренди землі був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
27 лютого 2014 року реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області на підставі спірного договору оренди землі, прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Зелена нива 2013»
На підставі викладеного вище позивач просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 18 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Зелена нива 2013» (код ЄДРПОУ 36782651), скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11271377 від 27 лютого 2014 року, визнати поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_2, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та зобов'язати державного реєстратора здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1.
Представник позивача Цинда Л.Г. в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що він дійсно уклав з ТОВ «Зелена нива 2013» договір оренди землі оскільки останні йому пообіцяли велику орендну плату та що не буде жодних проблем.
Відповідач державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Чорнобаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача ТОВ «Зелена нива 2013» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4101 га., розташованої в адмінмежах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.5).
11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за яким відповідач ОСОБА_2 передав в оренду позивачу належну йому земельну ділянку площею 2,4101 га. строком на 10 років. Даний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку (а.с.8). Відповідно до акту приймання-передачі від 11 березня 2004 року відповідач ОСОБА_2 передав, а позивач ТОВ «Силікат-1» прийняв в оренду земельну ділянку площею 2,4101 га. (а.с.9).
По закінченню строку дії цього договору позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим абз.7 п.2.3 договору та ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», та 20 листопада 2012 року уклав з відповідачем ОСОБА_2 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі (а.с.10-12).
В період дії вказаного вище договору оренди землі з ТОВ «Силікат-1», а саме 18 серпня 2013 року, відповідач ОСОБА_2 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншою юридичною особою, а саме з ТОВ «Зелена Нива 2013», який був зареєстрований 27 лютого 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, що підтверджується даними які містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (а.с.5-7).
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.215 ЦК України,- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).
Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі»,- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, ч.2 ст.125 ЗК України й ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України визнання правочину (угоди) недійсним є одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.
Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.ст.215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Як було встановлено судом, між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «Зелена Нива 2013» був укладений договір оренди земельної ділянки під час дії договору оренди землі з ТОВ «Силікат-1», а тому, уклавши новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з орендарем ТОВ «Зелена Нива 2013», були порушені права позивача ТОВ «Силікат-1» на володіння та користування землею на умовах договору оренди, тому договір між ними суперечить чинному законодавству і підлягає визнанню недійсним.
Норми ст.33 Закону узгоджуються із загальними нормами ч.1 ст.777 ЦК України, якими законодавець закріпив переважне право наймача, що належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права; а також зі ст.764 ЦК України, що передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму шляхом автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
При цьому, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановлених ст.33 Закону України «Про оренду землі» певної процедури та строків.
Згідно з ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).
Верховний Суд України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі №6-219цс14 зробив правовий висновок про те, що ст.33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, зокрема з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі №6-55цс15 в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст.15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до ч.3 ст.17 цього Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.19 цього Закону державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.
З ціллю запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами Державною реєстраційною службою України на адреси начальників реєстраційних служб областей був підготовлений та направлений лист від 06.08.2013 року №2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами" (т.3 а.с.123-124) за змістом якого державним реєстраторам було доведено до відома про необхідність запитування від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили державну реєстрацію прав оренди землі, які виникли та зареєстровані в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року, витребування необхідної інформації (довідок, копій документів тощо), необхідних для реєстрації прав та їх обтяжень про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди землі у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.
Відповідно ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі
Однак, державний реєстратор всупереч вимог закону не перевірив шляхом вчинення запиту до управління Держгеокадастру в Чорнобаївському районі Черкаської області, чи були зареєстровані права на земельну ділянку за договором оренди за іншими особами.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Суд прийшов до висновку, що позивач довів обставини, які є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки договір між ОСОБА_2 та ТОВ «Зелена нива 2013» укладено до закінчення дії договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Силікат-1», при цьому одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями. Укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі. Відповідач ОСОБА_2 до закінчення строку дії договору оренди землі здійснив своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, не визнав переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, чим порушив права позивача, тому позивач мав переважне право на поновлення договору оренди землі і це порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним спірного договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та визнання поновленим договору оренди землі укладеного ТОВ «Силікат-1» з ОСОБА_2 11 березня 2004 року.
Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Силікат-1» на вказану вище земельну ділянку не може бути задоволена, оскільки відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року,- рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію, а тому даний позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013», державного реєстратора Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 18 серпня 2013 року між ТОВ «Зелена Нива 2013» (код ЄДРПОУ 36782651) та ОСОБА_2, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області 27 лютого 2014 року за №11271377.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11271377 від 27 лютого 2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,4101 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) за товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» (код ЄДРПОУ 36782651).
Визнати поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_2, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд.
Суддя Чорнобаївського
районного суду В.В.Левченко
Суд | Чорнобаївський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 10.06.2016 |
Номер документу | 58136629 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Цивільне
Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Левченко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні