Постанова

від 02.11.2011 по справі 2а-11683/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2011 року 10:11 № 2а-11683/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.10.2011 р. № 8911/9/10)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські хвилі-II» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок описаних активів,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (далі - ДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські хвилі-II»(код з ЄДР 22862239), в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, яке знаходиться у податковій заставі, а саме -земельної ділянки площею 875,61 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Передмістна-Слобідка, Гідропарк, вартість якої за актом опису майна від 16.05.2011 року складає 2 461 262,48 грн.

В обґрунтування позову ДПІ зазначає, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, останньому у 2008 році були направлені податкові вимоги № 1/1641 від 04.08.2008 року та № 2/2110 від 23.09.2008 року. Згідно з наданою ДПІ довідкою від 10.08.2011 р. № 16365/10/24-111 станом на 10.08.2011 року відповідач має заборгованість у розмірі 38499,19 грн. Окрім того, у 2011 році прийнято рішення про стягнення коштів та продаж майна. Проте, у відповідача відсутні відкриті рахунки у банках, у зв'язку з чим стягнути грошові кошти, не має можливості, у зв'язку з чим ДПІ просить надати вищезгаданий дозвіл на підставі п. 95.3. ПК України.

Відповідач у судові засідання 21.09.2011 р., 11.10.2011 р., 27.10.2011 р., 02.11.2011 року не з'явився, поважних причин неявки не повідомив. При цьому, повістка на 11.10.2011 р. була отримана відповідачем, а повістки (ухвала про відкриття провадження у справі) на інші дати повернуті поштою без вручення із зазначенням про відсутність відповідача за зазначеною на конверті адресою у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України вважаються врученими відповідачу належним чином.

З огляду на це та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, справу розглянуто по суті за відсутності відповідача.

Як зазначено вище, розгляд справи неодноразово відкладався у т.ч. з метою надання позивачем доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, правовстановлюючих документів на земельну ділянку на підтвердження права власності відповідача на земельну ділянку (ухвала від 16.08.2011 р); відповідно до ухвали суду, занесеної в журнал судового засідання 21.09.2011 року, від позивача витребовувалась також: (1) інформація щодо виконання судового рішення по справі №2а-12435/09/2670 про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 21605,89 грн., що включає в себе і період виникнення боргу; (2) документальна інформація з державного земельного кадастру щодо належності відповідачу на праві власності вищенаведеної земельної ділянки; (3) податкова звітність з комунального податку, на підставі якої визначено заборгованість відповідача перед бюджетом та, як наслідок, заявлено позовну вимогу про надання дозволу; (4) розшифровку визначеного у вищенаведеній довідці боргу з деталізацією підстав виникнення; (5) витяг з реєстру обтяжень щодо земельної ділянки, та (6) іншу інформацію на доведення обґрунтованості позовних вимог. При цьому, проведення судового засідання 11.10.2011 року відкладалося у т.ч. у зв'язку з неготовністю позивача до розгляду справи по суті та у зв'язку з ненаданням витребуваних документів, а 27.10.2011 року -у зв'язку з неявкою позивача.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські хвилі » зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.08.1994 року. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код 22862239. місцезнаходження товариства - 02002, м. Київ, Дніпровський район, ст. м, Гідропарк (згідно витягу з ЄДР від 03.06.2011 р.).

У зв'язку з існування у відповідача податкового боргу ДПІ прийнято першу податкову вимогу № 1/1641 від 04.08.2008 року із сумою боргу у розмірі 1825,22 грн., яка була вручена підприємству 22.08.2008 р.

Окрім цього, 23.09.2008 року відповідачем прийнято другу податкову вимогу № 2/2110 із сумою податкового боргу у розмірі 3881,37 грн.

Як вважає позивач у довідці від 10.08.2011 р. № 16365, станом на 10.08.2011 року борг складає 38499,19 грн., у т.ч. із земельного податку - 38491,03 грн. та 8,16 грн. з комунального податку, розшифровку якого надано позивачем у вигляді внутрішньої службової записки ДПІ від 31.08.2011 року. Розрахунок боргу ґрунтуються на податковому розрахунку із земельного податку № 66310 від 11.07.2008 року, двічі на ППР № НОМЕР_1 від 21.11.2008 р., двічі на ППР № НОМЕР_2 від 21.11.2008 р., на податковому розрахунку № 19094 від 11.03.2009р., на ППР № НОМЕР_3 від 16.03.2009 р., ППР від 07.12.2009 р. № НОМЕР_4 на суму 5071,09 грн. та трьох ППР від тієї ж дати та з тим же номером, але з різними сумами.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що 26.01.2010 року Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено постанову по справі № 2а-12435/09/2670 за позовом позивача у даній справі до відповідача у даній справі, копія якої залучена до матеріалів справи та відповідно до якої з відповідача стягнуто податковий борг у розмірі 21605,89 грн., який також був сформований на підставі податкового розрахунку із земельного податку № 66310 від 11.07.2008 року, на ППР № НОМЕР_2 від 21.11.2008 р. на податковому розрахунку № 19094 від 11.03.2009р., на ППР № НОМЕР_3 від 16.03.2009 р.

За даним судовим рішенням, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку, 17.03.2010 року видано виконавчий лист № 2а-12435/09/2670, який прийнятий до виконання державною виконавчою службою відповідно до постанови від 18.05.2010 р.

17.02.2011 року ДПІ ухвалено рішення про опис майна відповідача у податкову заставу.

16 травня 2011 року податковим керуючим у присутності відповідача складено акт опису майна № 4. Згідно з актом описана земельна ділянка площею 875,61 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Передмістна Слобідка, Гідропарк (згідно технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування від 29.05.2001 року, кадастровий № 63:397:019).

У взаємозв'язку з наведеним та в контексті позовних вимог щодо надання дозволу на реалізацію майна відповідача, суд зазначає, що згідно з п. 95.1. ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2. кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3. ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі .

Отже, у разі недостатності (відсутності) коштів у платника податків для цілей погашення податкового боргу, податковий орган вправі звернутися до суду з позовом про надання дозволу на реалізацію майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, в межах існуючого податкового боргу.

При цьому, згідно з п. 87.2. ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до п/п. 14.1.105. ПК України, поняття майно розуміється у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1. ПК України).

Згідно з п. 89.2. ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п/п. 14.1.155. податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання , забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника , що є предметом податкової застави.

Пунктом 89.3. кодексу передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису . До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

При цьому, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (п. 89.6. Кодексу).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, суд може надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за умов, зокрема: (1) наявності податкового боргу та доведеності конкретної суми податкового боргу; (2) належності майна, щодо якого ДПІ просить надати дозвіл, платнику податків на праві власності ; (3) звернення до суду не раніше ніж через 60 днів після отримання платником податкової вимоги та, у разі виникнення нового податкового боргу, - не раніше 60-го дня після дня виникнення нового податкового боргу.

Проте, в даному випадку, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що станом на час розгляду справи описана податковим органом земельна ділянка на праві власності належить відповідачу та позивачем не доведено наявності непереборних обставин , які об'єктивно перешкоджали наданню цих доказів, які витребовувались від ДПІ протягом розгляду справи у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався. Зокрема, таким доказом, відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, є державний акт, який або копія якого, як зазначено вище, під час розгляду справи позивачем не надано. Окрім того, позивачем не надано витягу з Державного земельного кадастру, який згідно з положеннями ст. 193 Земельного кодексу України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів та не доведено наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цього витягу.

Наданий позивачем в цьому контексті Технічний звіт від 27.04. 2001 року про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, виконаний ПП «Надір», не є підтвердженням права власності на землю, оскільки складений з метою наступної підготовки державного акту, який, як зазначено вище, позивачем під час розгляду справи не наданий. Цей звіт не містить очевидно інформації щодо правового режиму цієї ділянки. За змістом цього звіту йдеться про відповідача, як про землекористувача. Наведене стосується і витягу з технічної документації № Ю-20298/2008 від 29.02.2008 р., який не містять інформації про право власності позивача, та інших наданих позивачем документів.

Відтак, з цих підстав, а саме - за недоведеністю позивачем права власності відповідача на вищезгадану земельну ділянку, відповідний дозвіл не може бути наданий судом.

Що стосується визначеної позивачем суми податкового боргу , слід зазначити, що розрахунок боргу у службовій записці викладений суцільним текстом та одним реченням з якого, внаслідок великої кількості непов'язаних між собою розділових знаків, фраз, цифр та математичних символів, не вбачається за можливе шляхом арифметичних розрахунків встановити обґрунтований кінцевий результат.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, два визначених у службовій записці ППР № 0020431540/0 від 07.12.2009 р. (на 5071,09 грн. та на 10142,14 грн.), не вручені відповідачу поштою. У той же час, в порушення порядку, встановленого п/п. 6.2.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон № 2181), позивачем не надано актів про розміщення цих ППР на дошці податкових оголошень, а отже, виходячи з положень п/п. 5.2.1., п/п. 6.2.1. Закону № 2181, позивачем не доведено узгодження цих податкових зобов'язань та набуття ними статусу податкового боргу, у зв'язку з наявністю якого суд може дати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна. Слід додати, що залучене позивачем до справи разом з цими ППР поштове повідомлення про вручення, не може вважатися доказом вручення цих ППР, оскільки датовано 30.11.2009 р., тобто раніше, ніж були прийняті ці ППР.

Крім того, до справи не надано два інших ППР від цієї ж дати та з цим же номером, про які йдеться у вищезгаданій службовій записці, як і актів перевірок щодо них та доказів їх (ППР) вручення відповідачу.

Під час розгляду справи ДПІ, крім того, не змогло пояснити врахування у розрахунках (у службові записці) двічі ППР від 21.11.2008 р. за одним номером НОМЕР_1 (кожне на суму 349,49 грн.), чотири рази ППР від 07.12.2009 р. з одним номером НОМЕР_4 та навести правові підстави прийняття за одним номером декількох ППР.

При цьому, що стосується боргу з комунального податку у розмірі 8,16 грн., сума якого врахована позивачем як складова частина податкового боргу, суд зазначає, що виходячи з положень ст. 15 Закону № 2181, строки давності, щодо нарахованої суми у розмірі 5,10 грн. згідно розрахунку від 07.07.2008 р. вже сплили.

В контексті наведеного, слід додати, що за змістом службової записки, в ній декілька раз згадується про нарахування різних сум пені, а саме: 15260,07 грн., 17333,15 грн., 82,30 грн., 20816,49 грн., 788,70 грн. без визначення підстав нарахування пені. Під час розгляду справи позивачем не надано жодних розрахунків цієї пені та не зазначено підстав її виникнення.

Окрім того, під час розгляду справи позивачем не надано доказів реєстрації об'єкта податкової застави у реєстрі обтяжень, а отже позивачем не доведено дотримання вимог п. 89.8 ПК України, що є складовою частиною процедури погашення податкового боргу, та наявності у ДПІ пріоритету податкової застава (в контексті приписів п. 90.1. ПК України, які застосовуються за умови підтвердження права власності платника податків на майно).

Суд також зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надано жодної інформації щодо стану виконання виконавчою службою вищезгаданого судового рішення за виконавчим листом від 17.03.2010 року по справі № 2а-12435/09/2670 щодо прийняття до виконання якого державною виконавчою службою відповідно до постанови від 18.05.2010 р. Під час розгляду справи ДПІ не доведено наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цієї інформації.

Відтак, внаслідок неякісної підготовки до розгляду справи, ДПІ не доведено визначеного ним у матеріалах позову розміру податкового боргу, його дійсного і обґрунтованого розміру, у т.ч. - внаслідок ненадання інформації щодо виконання судового рішення за виконавчим листом по справі № 2а-12435/09/2670 , зокрема, щодо вжиття державним виконавцем заходів із звернення стягнення на майно боржника (стягнення за виконавчим листом коштів; установлення факту відсутності коштів (що є передумовою надання дозволу у цій справі); звернення стягнення на майно), що в свою чергу свідчить про недоведеність неможливості погашення боргу за рахунок коштів (відсутності у відповідача коштів).

Отже, враховуючи, що положення другого абзацу п. 95.3 ПК України передбачають встановлення судом наявності чіткого розміру (доведеності наявності) податкового боргу, в рамках якого надається дозвіл, що в свою чергу є передумовою прийняття судового рішення про надання дозволу, відсутності у суду функцій щодо здійснення розрахунків боргу замість податкового органу, суд приходить до висновку, що в даному випадку дозвіл не може бути наданий у т.ч. і з цих підстав - за недоведеністю розміру податкового боргу, тобто внаслідок недоведеності обставин, які покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому, дані особового рахунку, надані ДПІ, не є визначальним доказом наявності податкового боргу та відомості з нього оцінюються у сукупності з іншими доказами, у т.ч. з урахуванням наявності/відсутності документів, які супроводжують процедуру виникнення податкових зобов'язань, податкового боргу, та на підставі яких формуються ці дані, що в даному випадку (оцінку) і зроблено судом про що зазначено вище.

Враховуючи наведене в сукупності (недоведеність позивачем права власності відповідача на земельну ділянку; недоведеність розміру податкового боргу), виходячи із встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, з якими вищезгадані норми податкового законодавства пов'язують можливість задоволення даного позову, а відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські хвилі-II»про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок описаних активів залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2011 року.