Рішення

від 06.06.2016 по справі 904/1817/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.16р. Справа № 904/1817/16

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" (м. Запоріжжя)

до Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" (с. Борисівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області)

про стягнення попередньої оплати за договором підряду № 938 від 11.10.2013 у розмірі 531 899 грн. 14 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" (далі - відповідач) попередню оплату за договором підряду № 938 від 11.10.2013 у розмірі 531 899 грн. 14 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 938 від 11.10.2013 в частині повного та своєчасного виконання обумовлених вказаним договором будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: "Технічне переоснащення центральних теплових пунктів Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, ЦТП по вул. Патріотична, 32", за виконання яких позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 531 899 грн. 14 коп. У зв'язку з викладеними обставинами, враховуючи, що станом на 01.12.2015 відповідач не приступив до виконання робіт, позивач у відповідності до пункту 6.2.1. договору та статті 849 Цивільного кодексу України письмово повідомив відповідача про розірвання договору та вимагав повернути йому попередню оплату в сумі 531 899 грн. 14 коп., що відповідачем здійснено не було.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 11.04.2016.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 20908/16 від 06.04.2016), в якому він просив суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні.

Від позивача надійшов супровідний лист (вх.суду 20911/16 від 06.04.2016), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 21.03.2016 документи.

В листі (вх.суду 21004/16 від 06.04.2016) позивач просив суд, у випадку достатності доказів для прийняття рішення, справу розглянути буз участі представника позивача.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 21716/16 від 08.04.2016), в якому він просив суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з тимчасовою відсутністю юрисконсульта на його підприємстві.

Судове засідання, призначене на 11.04.2016, не відбулося, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, про що сторін було повідомлено листом від 11.04.2016. У вказаному листі також було вказано, що про дату та час наступного судового засідання учасників судового процесу буде проінформовано після усунення вищезазначених обставин.

Ухвалою суду від 13.04.2016 справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016.

Додатково сторін було повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а також вимоги ухвали суду від 13.04.2016, телефонограмами, які були отримані представниками позивача та відповідача 13.04.2016 (а.с.66-67).

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 24082/16 від 19.04.2016), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 24103/16 від 19.04.2016), в якому він просив суд розгляд справи відкласти, з метою надання сторонам часу для врегулювання спору.

Від позивача та відповідача надійшло сумісне клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів (вх.суду 24373/16 від 19.04.2016).

Ухвалою суду від 20.04.2016 клопотання позивача та відповідача про продовження строку вирішення спору задоволено та продовжено строк розгляду спору по справі на 15 днів, терміном по 07.06.2016 включно.

У судове засідання 20.04.2016 представники позивача та відповідача не з'явилися.

У судовому засіданні 20.04.2016 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.

У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 20.04.2016 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.05.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від позивача надійшов супровідний лист (вх.суду 28528/16 від 11.05.2016), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 20.04.2016 документи. Зокрема, позивачем надані письмові пояснення, в яких він наголошує на тому, що на виконання умов спірного договору ним було сплачено відповідачу у якості попередньої оплати грошові кошти в загальній сумі 531 899 грн. 14 коп., затверджено проектно-кошторисну документацію з отриманням позитивного висновку, а видача наряду-допуску є неможливою без відповідного звернення підрядника, в якому має бути зазначено перелік осіб, які будуть виконувати роботу. Отже, позивач вказує на те, що ним були виконані всі дії, спрямовані на належне виконання спірного договору підряду. При цьому, оскільки відповідач не приступав до виконання робіт, а також не надав відповіді на звернення позивача щодо виконання його зобов'язань за договором, позивач направив відповідачу повідомлення № 6261/23 від 03.12.2015 про відмову від договору підряду № 938 від 11.10.2013 та його розірвання з 24.12.2015, а також вимагав повернення попередньої оплати в сумі 531 899 грн. 14 коп. до 31.12.2015. Отже, позивач у поясненнях наголошував на тому, що договір є припиненим з 24.12.2015.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 29840/16 від 16.05.2016), в якому він просив суд розгляд справи відкласти, з метою надання йому часу для підготовки обґрунтованого розрахунку збитків, завданих розірванням договору підряду, які мають бути компенсовані позивачем у відповідності до норм частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

Від відповідача також надійшли пояснення (вх.суду 29845/16 від 16.05.2016), в яких він просить суд не приймати до уваги норми ОСОБА_1 Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/15-19498 від 11.12.2013 як доказ правомірності відмови позивача вчинити дії, передбачені договором підряду.

Від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.суду 29841/16 від 16.05.2016), в яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача, оскільки вказані дії відповідача, спрямовані на зловживання його процесуальними правами та затягування судового процесу. Крім того, відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 29843/16 від 16.05.2016), в якому він просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом відповідача до позивача про спонукання виконати дії щодо договору № 938 від 11.10.2013, яка перебуває у провадженні господарського суду Запорізької області. В своєму клопотанні відповідач зазначає, що на час розгляду цієї справи в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" до Концерну "Міські теплові мережі" про спонукання виконати дії, щодо договору № 938 від 11.10.2013. Позов подано на підставі того, що на думку відповідача замовник за договором № 938 від 11.10.2013 свідомо ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору, чим завдає значної шкоди правам та інтересам підрядника. Тобто, предметом позову є спонукання виконати дії, передбачені тим самим договором, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості з відповідача по даній справі. Тобто, у разі задоволення позову про спонукання виконати дії по договору№ 938 від 11.10.2013 будуть відсутні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором, оскільки відповідач отримає можливість виконати умови цього договору належним чином.

У судове засідання 16.05.2016 з'явилися представник позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2016 виклав та обґрунтував позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені ним у поясненнях. Також представник відповідача просив суд зупинити провадження у справі, з підстав, вказаних ним у відповідному клопотанні. Представник відповідача у судовому засідання також просив суд розгляд справи відкласти.

У судовому засіданні 16.05.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 06.06.2016.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.суду 35145/16 від 06.06.2016), в яких він виклав свої заперечення щодо можливого розрахунку відповідачем збитків, завданих розірванням договору підряду, які мають бути компенсовані позивачем у відповідності до норм частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а саме: позивач вказав, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, при цьому, порушення з його боку відсутнє. Крім того, позов про стягнення збитків ні в межах даної справи ні в окремому провадженні заявлений відповідачем не був.

Від позивача також надійшла заява (вх.суду 35223/16 від 06.06.2016), в якій він просить суд розглянути справу без участі його представника, а також наголошує, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 06.06.2016 представники позивача та відповідача не з'явилися.

Судом зауважено, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.05.2016 та розпискою представників сторін (а.с.118-120). Крім того, судом враховано наявність клопотання позивача про розгляд справи буз участі його представника.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі .

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 11.10.2013 між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - позивач, замовник) та Приватним акціонерним товариством "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" (далі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 938 (далі - договір, а.с.25-28), відповідно до пункту 1.1. умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується за плату в межах договірної ціни на свій ризик, власними та залученими силами, із застосуванням матеріалів та устаткування підрядника, якісно та в зазначений термін виконати всі будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: "Технічне переоснащення центральних теплових пунктів Орджонікідзевського району м. Запоріжжя. ЦТП по вул.Патріотична, 32".

До договору сторонами було підписано додатки:

- № 1 "Договірна ціна" - будівельно-монтажні роботи з кошторисною документацією;

- № 2 "Договірна ціна" - пусконалагоджувальні роботи з кошторисною документацією;

- № 3 "Графік виконання робіт".

У пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань, в тому числі гарантійних.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Так, у розділі 2 договору сторонами була визначена ціна договору, а саме:

- договірна ціна за договором визначається згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додатки № 1, 2), є динамічною і на момент укладання договору за відрахуванням вартості ресурсів, що повертаються, та з урахуванням витрат за підсумком складає: 549 331,96 грн., у т.ч. 20% ПДВ - 91 555,33 грн. Будівельно-монтажні роботи за відрахуванням вартості ресурсів, що повертаються, та з урахуванням витрат за підсумком - 510 647,38 грн., у т.ч. ПДВ - 85 107,90 грн. Пусконалагоджувальні роботи - 38 684,58 грн., у т.ч. ПДВ - 6 447,43 грн. (пункт 2.1. договору);

- ціна договору враховує всі витрати підрядника на виконання предмету договору (пункт 2.2. договору);

- вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт і фактичних витрат підрядника, та підтверджується актами виконаних робіт (форма КБ-2в), довідкою КБ-3 та іншими первинними документами (пункт 2.5. договору).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У розділі 4 договору сторонами було погоджено умови щодо виконання робіт, а саме:

- підрядник виконує роботи згідно з графіком виконання робіт, який є невід'ємною складовою частиною договору (додаток № 3) (пункт 4.1. договору);

- місце виконання робіт: м. Запоріжжя, ЦТП по вул. Патріотична, 32 (пункт 4.2. договору);

- підрядник приступає до виконання робіт протягом 3-х календарних днів після виконання замовником умов щодо пункту 3.1. договору та всіх операцій, передбачених програмою зупинення обладнання, всіх відключень обладнання, які забезпечують безпечні умови виконання робіт, а також після видачі замовником підряднику наряду-допуску на виконання робіт (пункт 4.3. договору).

При цьому, стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до умов пункту та 3.1. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 356 198,88 грн., у т.ч. ПДВ - 59 366,48 грн., на підставі рахунку, виставленого підрядником, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору від 16.12.2013 , в якій сторони дійшли згоди, зокрема, викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції:

- "Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 356 198,88 грн., у т.ч. ПДВ - 59 366,48 грн., на підставі виставленого підрядником рахунку, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку.

За додатковим узгодженням сторін замовник має право вносити плату протягом дії договору, але у будь-якому випадку остаточний розрахунок проводиться у порядку, визначеному пункту 3.2. договору."

Вказаною додатковою угодою також було викладено пункту 10.1. договору від 11.10.2013 № 938 в новій редакції:

- "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань, в тому числі гарантійних.".

Додатковою угодою № 2 від 16.12.2014 до договору, зокрема, було продовжено строк дії договору до 31.12.2015 (а.с.32).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

На виконання умов договору позивачем було сплачено відповідачу у якості попередньої оплати грошові кошти в загальній сумі 531 899 грн. 14 коп. наступним чином:

- в сумі 300 000 грн. 00 коп. відповідно платіжного доручення № 1421 від 14.10.2013 (а.с.33);

- в сумі 40 000 грн. 00 коп. відповідно платіжного доручення № 12297 від 23.10.2013 (а.с.34);

- в сумі 175 700 грн. 26 коп. відповідно платіжного доручення № 429 від 23.01.2014 (а.с.35);

- в сумі 16 198 грн. 88 коп. відповідно платіжного доручення № 427 від 23.01.2014 (а.с.36).

Крім того, в матеріалах справи наявні докази виконання позивачем умов пункту 4.3. договору. При цьому, суд приймає до уваги те, що наряди-допуски на виконання робіт мають бути видані за зверненням підрядника.

Суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

При цьому, в пунктах 6.3.1. та 6.3.13. договору підрядник (відповідач) зобов'язався забезпечити виконання у строки, встановлені договором таким чином, щоб якість виконаних робіт відповідала вимогам договору, будівельним нормам, державним стандартам і правилам. Передати замовнику закінчені роботи в порядку передбаченому чинному законодавством України.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (типова форма № КБ-3, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5).

Так, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт, обумовлених договором підряду № 938 від 11.10.2013.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, позивач стверджує, що проектна документація, відповідно до умов договору, була затверджена філією ДП "Укрдержбудекспертиза" в Запорізькій області 10.07.2014, про що свідчить експертний звіт № 08-0055/1-14 з додатками (а.с.73-75), тобто він (позивач) виконав свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати та затвердження проектно - кошторисної документації з отриманням позитивного висновку.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 539/08 від 29.04.2015, в якому повідомив, що для початку виконання робіт відповідачу необхідно в строк до 20.05.2015 надати лист в Дирекцію Концерну "МТМ" на отримання дозволу про допуск на об'єкт з переліком автотехніки, робітників, які будуть безпосередньо виконувати роботи та особи, відповідальної за охорону праці. Лист направлено відповідачу 29.04.2015, про що свідчить реєстр відправленої замовленої кореспонденції та фіскальний чек (а.с.38).

Крім того, 29.08.2015 комісією позивача складено Акт про те, що замовником за договором від 11.10.2013 № 938 на виконання робіт: «Технічне переоснащення центральних теплових пунктів Орджонікідзевського району м. Запоріжжя. Центральний тепловий пункт по вул. Патріотична, 32" були виконані всі операції, передбачені програмою зупинення обладнання, всіх відключень обладнання, які забезпечують безпечні умови виконання робіт. Наряди-допуски на виконання робіт будуть видані після зазначення підрядником дати та часу прибуття працівників підрядника для проведення підрядних робіт та проведення інструктажів по охороні праці. Станом на 29.08.2015 підрядник до робіт за даним договором не приступив без будь-якого обґрунтування, лист не надав, про строки початку робіт не повідомляє (а.с.40).

Позивач стверджує, що відповідач станом на 01.12.2015 до виконання робіт не приступив, за видачею наряду-допуску на виконання робіт та здійснення заходів, обумовлених пунктом 4.3. договору не звертався, дій спрямованих на виконання робіт за договором не здійснив.

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Так, у пункті 6.2.1. договору сторони визначили, що замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це підрядника письмовим повідомленням про розірвання договору, що має бути відправлено підряднику не пізніше 15-ти календарних днів до дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору. Договір вважається розірваним на вимогу замовника з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України).

Договором та законом передбачено право замовника в односторонньому порядку відмовитись від договору підряду.

У відповідності до вказаних умов, позивач листом № 6261/23 від 03.12.2015 (а.с.41) повідомив відповідача про відмову (розірвання), зокрема, від договору підряду № 938 від 11.10.2013р., у зв'язку із тим, що станом на 01.12.2015 підрядник не приступив до виконання робіт, за видачею наряду-допуску на виконання робіт та здійснення заходів, обумовлених договором не звертався, дій, спрямованих на виконання робіт за договором, не здійснив; також позивач вимагав повернення йому попередньої оплати в сумі 531 899 грн. 14 коп. до 31.12.2015. Вищевказаний лист було направлено відповідачу 04.12.2015, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек (а.с.42).

Оскільки відповідач роботи за договором, у передбачений договором термін, не виконав, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права, відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу сплаченої відповідачу попередньої оплати, оскільки у зв'язку з припиненням дії договору зобов'язання сторін припинилися, а підстави збереження підрядником коштів, що сплачені за роботи, які фактично не виконані, відпали.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 531 899 грн. 14 коп. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак, підлягає задоволенню.

З приводу заперечень відповідача, суд зазначає таке.

Відповідач наголошував на тому, що після укладання договору підрядник має змогу приступити до виконання прийнятих на себе за договором послуг виключно після здійснення замовником цілої низки активних дій, які повністю знаходяться у його зоні впливу та жодним чином не залежать від підрядника, а саме: замовник відповідно до договору повинен був: отримати позитивний звіт у ДП "Укрдержбудекспертиза"; затвердити проектно-кошторисну документацію на підставі позитивного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" (відповідно пункту 2.3. договору); скоригувати договірну ціну у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації (відповідно пункту 2.3. договору); розрахувати вартість робіт на підставі зміни нормативної та законодавчої бази у зв'язку з втратою чинності ДБН, що регламентує порядок визначення вартості робіт (відповідно до пункту 2.4. договору); отримати всі необхідні погодження, передбачені діючим законодавством; видати підряднику наряд-допуск на виконання робіт. Однак, відповідач наголошував, що вказані дії всупереч умовам договору замовником здійснені не були, що фактично унеможливлює здійснення підрядником прийнятих на себе за договором зобов'язань.

При цьому, вказані заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки позивач перерахував попередню оплату в загальному розмірі 531 899 грн. 14 коп., проектна документація відповідно до умов договору була затверджена філією ДП "Укрдержбудекспертиза" в Запорізькій області, про що свідчить експертний звіт № 08-0055/1-14 з додатками (а.с.73-75).

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати та затвердження проектно - кошторисної документації з отриманням позитивного висновку. Щодо видачі наряду - допуску господарський суд зазначає наступне.

Позивач пояснив, що видача наряду - допуску є неможливою без відповідного звернення підрядника, в якому має бути зазначено перелік осіб, які будуть виконувати роботу і яких може бути допущено до роботи виключно після проведення необхідних інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки. Позивач листами повідомляв відповідача, що для початку виконання робіт відповідачу необхідно надати лист в Дирекцію Концерну "МТМ" на отримання дозволу про допуск на об'єкт з переліком автотехніки, робітників, які будуть безпосередньо виконувати роботи та особи, відповідальної за охорону праці (а.с.101,103). Вищевикладене свідчить про активні дії позивача спрямовані на виконання умов договору.

Щодо коригування договірної ціни та затвердження проектно-кошторисної документації на підставі позитивного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.3. договору, після затвердження проектно-кошторисної документації, на підставі позитивного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" в Запорізькій області, договірна ціна робіт підлягає коригуванню.

Однак ані цим пунктом, ані іншими умовами договору не передбачено покладення цих обов'язків саме на позивача. З вищевикладеного вбачається, що коригування договірної ціни та затвердження проектно-кошторисної документації на підставі позитивного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза", є можливим за умови одночасного здійснення активних дії як зі сторони замовника, так і підрядника.

Також відповідач стверджував, що зі свого боку, після укладання договору, підрядник сумлінно ставився до прийнятих на себе зобов'язань: підрядником було проведено обстеження об'єкту, для чого неодноразово направлялися робітники у відрядження до м.Запоріжжя; частково були придбані матеріали, які повинні бути використані під час виконання роботи за договором; залучено на умовах оренди необхідне устаткування, та механізми, відсутні у підрядника, тощо; здійснено пошук та працевлаштування необхідної кількості персоналу для виконання договору.

Однак жодних доказів на підтвердження вищевказаного, а саме: будь-яких платіжних документів, фіскальних чеків або інших доказів, які б свідчили про закупівлю матеріалів відповідачем, укладання договорів оренди, на підставі яких було залучено необхідне устаткування та механізми, трудових договорів щодо працевлаштування персоналу для виконання договору або інших доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем активних дій на виконання умов договору, відповідачем до суду не надано.

Згідно з пунктом 3.7. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.12.2014) до початку виконання робіт підрядник всі матеріали та устаткування повинен передати на склад замовника за актами здачі-приймання матеріалів та устаткування.

При цьому, жодних актів здачі-приймання на склад замовника матеріалів та устаткування відповідачем до суду не подано.

Відповідно до пункту 2.4. договору, вартість робіт під час і протягом усього строку виконання робіт може бути скоригована у випадку: зміни нормативної або законодавчої бази, що регламентує порядок визначення вартості робіт; зміни складу й обсягу робіт, які при узгоджені договірної ціни сторони не могли врахувати.

Суд відзначає, що вказаний пункт договору передбачає можливість коригування вартості робіт, а не обов'язок замовника.

Згідно з пунктом 11.2. договору будь-які зміни та доповнення до договору є невід'ємною частиною цього договору та є обов'язковими для виконання сторонами в разі, якщо вони оформлені таким чином: виконані письмово, підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками сторін. Усі виправлення у тексті, зміни та доповнення до договору мають юридичну силу лише у разі їх взаємного посвідчення повноважними представниками сторін.

Так, жодних доказів звернення відповідача до позивача із пропозицією скоригувати вартість робіт сторонами до суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи відповідача, наведені у запереченні, а також висловлені у судових засіданнях, безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 29843/16 від 16.05.2016), в якому він просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом відповідача до позивача про спонукання виконати дії щодо договору № 938 від 11.10.2013, яка перебуває у провадженні господарського суду Запорізької області.

В своєму клопотанні відповідач зазначав, що на час розгляду цієї справи в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" до Концерну "Міські теплові мережі" про спонукання виконати дії, щодо договору № 938 від 11.10.2013. Позов подано на підставі того, що на думку відповідача замовник за договором № 938 від 11.10.2013 свідомо ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору, чим завдає значної шкоди правам та інтересам підрядника. Тобто, предметом позову є спонукання виконати дії, передбачені тим самим договором, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості з відповідача по даній справі. Тобто, у разі задоволення позову про спонукання виконати дії по договору № 938 від 11.10.2013 будуть відсутні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором, оскільки відповідач отримає можливість виконати умови цього договору належним чином.

Як зазначено вище, частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З матеріалів справи вбачається, що замовник скористався своїм правом, наданим йому частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України та пунктом 6.2.1. договору, а саме: відмовився від договору підряду № 938 від 11.10.2013.

при цьому, доказів виконання або часткового виконання робіт, доказів завдання відповідачу збитків, спричинених розірванням договору, відповідачем до суду не надано.

З огляду на все вищевикладене, суд не вбачає підстав для зупинити провадження по справі.

Отже, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 7 978 грн. 49 коп., відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" (53263, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Борисівка, вулиця Леніна, будинок 114; ідентифікаційний код 00911240) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, будинок 137; ідентифікаційний код 32121458) - 531 899 грн. 14 коп. основного боргу, 7 978 грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_2