Ухвала

від 06.06.2016 по справі 914/2602/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.06.2016 р. Справа№ 914/2602/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Долінської О.З. при секретарі Вашкевич Н.І. розглянув

Заяву : Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» , м. Львів

про: відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2015 р.

у справі: №914/2602/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТКФ В«Схід-постачВ» , м. Луганськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» , м.Львів

про: стягнення 88071,83грн. ,

За участю представників:

від позивача (стягувача): не з'явився,

від відповідача (боржника): ОСОБА_1 - дов. №3531 від 18.12.15 року

Ухвалою господарського суду від 27.05.2016 року прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» (вх.№2825/16 від 25.05.2016 року) про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 07.12.2015 року у справi №914/2602/15 та розгляд заяви призначено на 06.06.2016 року.

В судове засідання 06.06.2016 року заявник (боржник, відповідач) участь повноважного представника забезпечив, представник заяву підтримав, вимоги ухвали від 27.05.2016 року виконав. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№23594/16 від 06.06.2016 року), а саме:

- Виписки з банківського рахунку (ПАТ «Укрексімбанк»);

- Виписки з банківського рахунку (ПАТ «Кредобанк»);

- Довідки про фінансовий стан Товариства від 06.06.2016 року;

- Копії платіжних доречень на 29 арк.;

- Копії листа ПрАТ «Львівський ЛРЗ» від 23.03.2016 року;

- Копії наказу від 10.08.2015 року;

- Витягу з протоколу від 28.04.2016 року.

В судове засідання 06.06.2016 року стягувач (позивач) явку повноважного представника не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.05.2016 року не виконав.

В процесі розгляду заяви судом встанволено:

07.12.2015 року господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі №914/2602/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТКФ В«Схід-постачВ» до Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» про стягнення 88071,83 грн., яким вирішено позовні вимоги задоволити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» (м.Львів, вул.Залізнична, буд.1А; ідентифікаційний код 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТКФ В«Схід-ПостачВ» (61058, м. Харків, вул. Сумська, буд. 39, оф. 131; ідентифікаційний код 37298087) 47 993,52грн. основного боргу, 3383,07 грн. - 3% річних, 30153,72 грн. інфляційних втрат та 1 728,55 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року дане рішення господарського суду Львівської області залишено без змін.

24.05.2016 року господарським судом Львівської області видано наказ у справі №914/2602/15 (бланк 045460) про примусове виконання рішення.

25.05.2016 р. Приватним акціонерним товариством В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» подано до господарського суду Львівської області заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2015 р. у справі №914/2602/15 до 30 вересня 2016 року.

Свою позицію заявник мотивують тим, що на підприємстві на даний час наявне важке фінансове становище, яке зумовлене не проведенням платежів замовниками, в основному державних підприємств Укрзалізниці.

ПрАТ В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» не ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «ТКФ «Схід-постач», а подання даної заяви про відстрочку виконання рішення суду, як вважає заявник зумовлене об'єктивними обставинами, які унеможливлюють виконання такого рішення.

Починаючи з березня 2016 року по даний час ПрАТ В«Львівський ЛРЗВ» добровільно виконало рішення судів по стягненню коштів на користь ТОВ «ТКФ «Схід-постач» на загальну суму 1 825 231,28 грн.

Крім цього, ПрАТ В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» є одним з провідних промислових підприємств регіону, великим платником податків. При цьому, кількість працівників на підприємстві становить 1391 чоловік.

Також підприємство з метою економії коштів по фонду оплати праці, з початку року працює неповний робочиу тиждень.

Судом встановлено, що згідно п.3 статуту ПрАТ В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства В«Львівський державний локомотиворемонтний заводВ» . А відповідно до п. 30 Статуту ПрАТ В«Львівський ЛРЗВ» єдиним акціонером товариства до набуття права власності на акції у процесі їх продажу є ПАТ «Укрзалізниця», яке є власником 100 відсотків акцій товариства.

Враховуючи наведене заявник стверджує, що примусове виконання вищезгаданого рішення суду в даний момент, може призвести до зупинки роботи на підприємстві, невиплати заробітної плати та призведе до несплатопроможності товариства.

При цьому, зупинка роботи підприємства призведе до невиконання виробничого плану, робота по виконанню якого є стратегічно важливою для економіки України.

Дослідивши представлені суду докази, оглянувши оригінал документів, заслухавши пояснення представника заявника, суд вважає дані обставини такими, що є достатніми для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття господарського процесуального кодексу не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Як зазначено у п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. вказаної Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо .

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

У заяві про відстрочку заявник наголошує на складному фінансовому становищі, що підтверджує долученими до заяви копією довідки про фінансовий стан товариства від 06.06.2016 року, копіями виписок з рахунку ПАТ В«КредобанкВ» та ПАТ В«УкрексімбанкВ» про сплату коштів стягувану ТОВ «ТКФ «Схід - постач» згідно інших рішень господарського суду Львівської області.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд звертає увагу на те, що предметом стягнення є не тільки сума основної заборгованості, а й нарахування на неї: інфляційних та 3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження заяви про відстрочку виконання рішення, з огляду на той факт, що засновником та єдиним акціонером заявника є держава в особі Міністерства інфраструкутри України, заявник є великим платником податків, перебуває у важкому фінансовому становищі, пов'язаному із несвоєчасністю розрахунку підприємств Укрзалізниці, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» про відстрочку виконання рішення суду вiд 07.12.2015 року у справi №914/2602/15 підлягає задоволенню частково, а саме: по 31 липня 2016 року.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства В«Львівський локомотиворемонтний заводВ» (вх.№2825/16 від 25.05.2016 року) про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 17.12.2015 року у справi №914/2602/15 задоволити частково.

2.Відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/2602/15 від 17.12.2015 року по 31 липня 2016 року.

Суддя Долінська О.З.