Постанова

від 01.06.2016 по справі 914/21/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа № 914/21/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Матущака О.І.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест принт сервіс» б/н від 22.03.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 року

у справі № 914/21/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елексхім», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест принт сервіс», с.Сопошин Львівська область

про стягнення 94 898,95 грн.

за участю представників :

від позивача: не з'явився

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ «Елексхім» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до ТзОВ «Агроінвенст принт сервіс» про стягнення 49 514,48 грн. основного боргу, 23 544,25 грн. пені, 20 480,96 грн. інфляційних втрат та 1 359,26 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 року у справі № 914/21/16 (суддя Юркевич М.В.) позов ТзОВ «Елексхім» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Агроінвенст принт сервіс» на користь ТзОВ «Елексхім» 49 514,38 грн. основного боргу, 13 378,41 грн. пені, 1 359,25 грн. 3 % річних, 19 312,38 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Агроінвест принт сервіс» подало апеляційну скаргу б/н від 22.03.2016 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 41 555,28 грн. основного боргу та 45 384,47 грн. пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що оскільки відповідачем не вчинялись дії, які могли бути підставою для переривання перебігу позовної давності, термін позовної давності щодо стягнення 41 555,28 грн. заборгованості сплинув, позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 05.05.2016 року, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012р. між ТзОВ «Елексхім» (продавець) та ТзОВ «Агроінвест принт сервіс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідача товар (лакофарбні матеріали), а останній - приймати та оплачувати його на умовах встановлених договором.

Згідно п. 4.1.1 договору, покупець оплачує поставлений продавцем товар на умовах передоплати в розмірі 50% від загальної суми і 50% через 20 банківських днів після отримання товару, за узгодженою договірною ціною вказаною в рахунку-фактурі та накладній на кожну партію товару окремо, з вказівкою умов оплати.

Позивач стверджує, що ним відповідачу було поставлено товар на загальну вартість 88732,56 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, за період з 14.02.2012р. по 19.07.2012р. За твердженням позивача відповідач неналежно виконував свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати за товар, внаслідок чого допустив заборгованість станом на день подання позову в сумі 49 514,00 грн. (по видаткових накладних № 00000098 від 15.06.2012 року, №Е-00000104 від 22.06.2012 року на суму 14 483,28 грн., №Е-00000108 від 02.07.2012 року на суму 8 584,80 грн., №Е-00000144 від 12.07.2012 року на суму 17 959,20 грн., №Е-00000119 від 17.07.2012 року на суму 18 487,20 грн.).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу від 20.10.2015р. про сплату заборгованості до 30.11.2015р., а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.10.2015р. Проте, дана вимога була залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідач визнає, що ним не було належно виконано свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати за товар, внаслідок цього у нього існує заборгованість перед позивачем в сумі 49 514,00 грн. основного боргу по видаткових накладних № 00000098 від 15.06.2012 року, №Е-00000104 від 22.06.2012 року на суму 14 483,28 грн., №Е-00000108 від 02.07.2012 року на суму 8 584,80 грн., №Е-00000144 від 12.07.2012 року на суму 17 959,20 грн., №Е-00000119 від 17.07.2012 року на суму 18 487,20 грн. Зазначені накладні містять підпис обох сторін.

А відтак, позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 49 514,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому відповідачем до суду першої інстанції була подана заява про застосування строку позовної давності щодо поставок 22.06.2012 року на суму 14 483,28 грн., 02.07.2012 року на суму 8 584,80 грн. та 19.07.2012 року на суму 18 487,20 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, послався на те, що сторони в добровільному порядку відступили від умов договору поставки товару та його оплати, передбачених п.4.1.1. договору (щодо 50% передоплати, а також стосовно продажу наступної партії товару лише за умови повного розрахунку за попередньо поставлений товар), позивачем у виставлених рахунках-фактурах на оплату товару зазначалася підстава - договір від 01.02.2012р. №14, а не конкретна видаткова накладна, остання часткова оплата товару була здійснена відповідачем 16.08.2013р, (що свідчить про переривання строку позовної давності), а відтак, строк на звернення до суду з позовом потрібно розраховувати з 16.08.2013р. по 16.08.2016р. Однак, з даним висновком колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 4.2. Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Так, відповідно до п. 4.1.1 договору, покупець оплачує поставлений продавцем товар на умовах передоплати в розмірі 50% від загальної суми і 50% через 20 банківських днів після отримання товару, за узгодженою договірною ціною вказаною в рахунку-фактурі та накладній на кожну партію товару окремо, з вказівкою умов оплати.

Отже, сторони визначили, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється через 20 банківських днів після отримання кожної партії товару (поетапно).

Згідно видаткової накладної № Е -00000104 на суму 14 483,28 грн. відповідачем був отриманий товар 22.06.2012 року, згідно видаткової накладної № Е -00000108 на суму 8 584,80 грн. - 02.07.2012 року, а згідно видаткової накладної № Е-00000131 на суму 18 487,20 грн. - 19.07.2012 року. Відтак, враховуючи умови договору, відповідач зобов'язаний був оплатити зазначені поставки у термін до 21.07.2012 року, до 30.07.2012 року та до 17.08.2012 року відповідно.

Враховуючи те, що позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків, то по видатковій накладній № Е -00000104 від 22.06.2012 року на суму 14 483,28 грн. строк позовної давності закінчився 21.07.2015 року, по видатковій накладній № Е -00000108 від 02.07.2012 року на суму 8 584,80 грн. - 30.07.2015 року, а по видатковій накладній № Е-00000131 від 19.07.2012 року на суму 18 487,20 грн. - 17.08.2015 року.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом у даній справі 05.01.2016 року з пропуском строку позовної давності щодо стягнення заборгованості по видаткових накладних № Е -00000104 від 22.06.2012 року на суму 14 483,28 грн., № Е -00000108 від 02.07.2012 року на суму 8 584,80 грн. № Е-00000131 від 19.07.2012 року на суму 18 487,20 грн.

Доказів переривання строку позовної давності щодо зазначених видаткових накладних позивачем не було подано.

Посилання позивача на платіжне доручення № 7 від 16.08.2013 року на суму 5 000,00 грн., як на доказ переривання строку позовної давності щодо зазначених вище видаткових накладних, колегією суддів оцінює критично.

Адже, як вбачається із платіжного доручення № 7 від 16.08.2013 року на суму 5 000,00 грн. відповідач здійснював оплату згідно рах. № Е -00000125 від 12.07.2012 року, який був виписаний для оплати товару отриманого по видатковій накладній № Е-00000114 від 12.07.2012 року.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що в частині позовних вимог щодо стягнення 41 555,28 грн. основного боргу слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Позовні вимоги щодо стягнення 7 959,2 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Також позивач при зверненні до суду першої інстанції просив стягнути з відповідача 23 544,25 грн. пені за період з 21.01.2015 року по 21.12.2015 року.

Відповідно до п. 7.2. договору продавець зобов'язався, за порушення умов оплати товару в узгоджений строк, оплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленій у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

У відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що у відповідача виник обов'язок перед позивачем оплатити кошти за отриманий товар у 2012 році. Відтак, враховуючи норми ст. 232 ГК України позовні вимоги про стягнення пені в сумі 23 544,25 грн. за період з 21.01.2015 року по 21.12.2015 року не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення 1 359,25 грн. 3 % річних, 19 312,38 грн. інфляційних втрат, слід зазначити таке.

Судом апеляційної інстанції здійснено аналіз розрахунку (поданого позивачем до суду першої інстанції) та встановлено, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 359,25 грн. 3 % річних (за період з 21.01.2015 року по 21.12.2015 року) та 19 312,38 грн. інфляційних втрат за період січень 2015 року по грудень 2015 року).

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2016 року слід скасувати в частині задоволення позовних вимог 41 555,28 грн. основного боргу та 13 378,41 грн. пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 року у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог 41 555,28 грн. основного боргу та 13 378,41 грн. пені. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення залишити без змін: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвенст принт сервіс» (80356, Львівська область, Жовківський район, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄРПОУ - 33775526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елексхім» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 50/413, код ЄДРПОУ 31413106) 7 959,20 грн. основного боргу, 1 359,25 грн. 3 % річних, 19 312,38 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвенст принт сервіс» (80356, Львівська область, Жовківський район, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄРПОУ - 33775526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елексхім» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 50/413, код ЄДРПОУ 31413106) 429,32 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елексхім» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 50/413, код ЄДРПОУ 31413106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвенст принт сервіс» (80356, Львівська область, Жовківський район, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄРПОУ - 33775526) 1028,82 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Доручити Господарському суду Львівської області видати накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено і підписано 06.06.2016 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Матущак О.І.

суддя Хабіб М.І.