Ухвала

від 31.05.2016 по справі 817/2284/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/60010/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 817/2284/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМГ»

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області від 19.08.2014 № 0000382251. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ВМГ» в розрізі контрагентів на підставі акта від 01.08.2014 № 48/22-141/36671014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВМГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Г.Н.Т. НОВА ГРУП» за період з 01.02.2014 по 30.04.2014». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта від 01.08.2014 № 48/22-141/36671014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВМГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Г.Н.Т. НОВА ГРУП» за період з 01.02.2014 по 30.04.2014».

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Г.Н.Т. Нова Груп» за період з 01.02.2014 по 30.04.2014, за результатами якої складено акт №48/22-141/36671014 від 01.08.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187. п.188.1 ст.188. п.198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 9 768 780 грн., в тому числі: за лютий 2014р. в сумі 1 815 660 грн., за березень 2014р. в сумі 1 803 540 грн. за квітень 2014р. в сумі 6 149 580 грн. в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій та безпідставно сформоване ТОВ «ВМГ» податкове зобов'язання по транзитних операціях для ТОВ «Галицька кабельна компанія» у лютому 2014 р. на суму ПДВ 596 640грн., у березні 2014 р. на суму ПДВ 2 229 480 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 19.08.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382251, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 653 170,00 грн., з яких 9 768 780,00 грн. основного платежу та 4 884 390,00 грн. штрафних санкцій.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Г.Н.Т. Нова Груп» на виконання укладених договорів купівлі-продажу підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Крім того, судами встановлено, що з метою надання транспортних послуг між ТОВ «ВМГ» та ТОВ «ГАЛ-ТРАНС» було укладено договір про надання транспортних послуг, згідно якого придбаний у контрагента товар доставлявся у м. Львів на склад позивача.

Матеріали справи свідчать, що придбаний у ТОВ «Г.Н.Т. Нова Груп» товар позивач використав в господарській діяльності, зокрема, частину товару позивач поставив ТОВ «Галицька кабельна компанія», що підтверджуються договором купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару від позивача, банківськими виписками. Іншу частину придбаного в ТОВ «Г.Н.Т. Нова Груп» товару позивач реалізував ТОВ «ГАЛ-КАТ» на підставі договору купівлі-продажу, а також передав ТОВ «ГАЛ-КАТ» на переробку згідно договору на переробку давальницької сировини, що підтверджується актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки, актами надання послуг з переробки та актами здачі-приймання готової продукції.

В подальшому позивач згідно договорів купівлі-продажу реалізував товар, виготовлений із давальницької сировини наступним контрагентам: ТОВ «ТФ Кабель Україна», ТОВ «Кабельний завод «Енергопром», ПП «Пакт», ТОВ «ЕКСПЕРТ-КАБЕЛЬ», ТОВ «МЕГАНОМ-ДОН», Підприємство з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Катех-Електро», ПП «Сплав-Сервіс», ПАТ «Одеський кабельний завод «ОДЕСКАБЕЛЬ», ТОВ «ДОНМЕТІНДАСТРІ», ТОВ «ТД «Бердянський кабельний завод», ТОВ «ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ», ТОВ фірма «ПРОМЕТЕЙ-А», ТОВ «ІНКАБ», ТОВ «Донтехсвязь», ТОВ «Метало-тарний завод», ТОВ «ТД «Енергоальянс», ТОВ «АРДА МЕТАЛ ПЕКЕРЖИНГ Україна», ТОВ «ФАВОР», ТОВ «ЕТАЛОН ПАК», ТОВ «Спецпроект», ТОВ «ТД «РЕЗТЕХ», ТОВ «РУСНВП АГРІНОЛ», ТОВ «СІЛГАН МЕТАЛ ПЕКЕДЖИНГ БРОВАРИ».

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Г.Н.Т. Нова Груп» було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання податкового органу вчинити відповідні дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що інформація у всіх електронних системах податкових органів про суми заявленого платником податку податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, самого податку на додану вартість до прийняття відповідного повідомлення-рішення та завершення процедури узгодження, повинна відповідати даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період, поданої платником податків і може коригуватися лише на підставі узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим суди зробили висновок, що податковий орган не мав права коригувати показники податкових декларацій ТОВ «ВМГ» з податку на додану вартість, не дотримавшись процедури узгодження такого зобов'язання.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити дії не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі вищезазначеного акта перевірки.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити дії з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 222-224, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 в частині визнання протиправними дій і зобов'язання Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вчинити дії скасувати.

Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль