Рішення

від 31.05.2016 по справі 404/4290/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4290/15-ц

Номер провадження 2/404/177/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Гаражного кооперативу «93 котельня» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровоградська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Кіровоградська міська рада, по якому просить усунути перешкоди в користуванні гаражним кооперативом «93 котельня» земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 з боку громадянина ОСОБА_1, шляхом приведення останнім земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення самовільно збудованих будинків, будівель і споруд, за рахунок ОСОБА_1

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Кіровоградської міської ради Гаражному кооперативу «93 котельня» було надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,24 га. за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки -НОМЕР_1. 19.05.2014 р. в установленому законом порядку видано відповідне свідоцтво на право власності - НОМЕР_2. Відповідно до актів «Прийомки-передачі межових знаків на зберігання» та Акта «Щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості від 31.10.2012 року - межі земельної ділянки встановлені та закріплені відповідними межовими знаками. У відповідності до Акту» обстеження земельної ділянки» № 12 від 18.05.2015 р. складеного уповноваженим органом з питань здійснення контролю в сфері земельних правовідносин щодо використання та охорони земель - межові знаки виявлені, площа земельної ділянки є не змінною. Рішеннями суддів встановлено факт самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 80 кв.м. з боку ОСОБА_1 Вказаний факт додатково встановлений Актом «Обстеження земельної ділянки» № 12 від 18.05.2015 р. На багаторазові звернення до відповідача щодо звільнення самовільно зайнятої ним частини земельної ділянки відповіді від останнього не надходило. Незважаючи на приписи закону щодо непорушності права власності ОСОБА_1 було грубо порушено їхнє право власності.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровоградську міську раду (а.с.76).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Посилаються на обставини викладені в заяві, просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Про час та місце слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечив, що частина гаража, що належить відповідачу, знаходиться на землі Кіровоградської міської ради. Проте, позивачем не надано доказів того, що гараж не може бути перебудований без його знесення.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 116, ст. 125 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.ст. 152, 212 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист вказаних прав здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно гаражний кооператив «93 котельня» має в приватній власності земельну ділянку, площею 0,24 га. по АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідачем ОСОБА_1 в 2009 році самовільно збудований гараж, частина якого знаходиться на земельній ділянці позивача, а інша частина на землях Кіровоградської міської ради.

Дана обставина встановлена рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2015 р. по цивільній справі № 404/10216/14-ц, номер провадження 2/404/743/15 за позовом Гаражного кооперативу «93 котельня» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (а.с.6-7).

Крім цього, на підтвердження даного факту позивачем наданий акт обстеження земельної ділянки № 12 від 18.05.2015 р., складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням і охороною земель Управління з контролю за використанням і охороною земель ОСОБА_2, яким встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,24 га використовується гаражним кооперативом 93 котельня на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.05.2014 р. Межові знаки в наявності відповідно до плану (схеми) земельної ділянки гаражного кооперативу 93 котельня. На частині земельної ділянки гаражного кооперативу 93 котельня орієнтовною площею 80 кв.м. встановлена капітальна споруда (гараж) № НОМЕР_3, який огороджений парканом у вигляді сітки (а.с.11-12). Дану обставину підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_2, допитаний в якості свідка.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтями 58, 59 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Положення ЦПК України стосовно обов'язку доказування, належності та допустимості доказів покладається на сторони. Зокрема, можливості знесення об'єкта, що є предметом спору без завдання шкоди учасникам спору і іншим особам можливо лише шляхом застосування спеціальних знань із призначенням відповідної експертизи, проте відповідні заяви та клопотання представниками позивача не заявлялися і ними наголошувалось, що матеріали справи містять достатньо доказів без проведення даного експертного дослідження.

Суд погоджується з доводами сторони позивача, що земельне законодавство містить відповідні норми по захисту прав власника земельної ділянки, проте, суд також враховує, що захист інтересів однієї сторони не повинен здійснюватись за рахунок іншої.

Аналізуючи надані докази суд достеменно не зміг встановити можливість знесення об'єкту у вигляді гаража, належного відповідачу, в межах, що захистить право позивача, оскільки залишилась невідомою межа, яка перетинає даний об'єкт.

При цьому, знесення лише частини гаража може призвести до заподіяння шкоди його рештками розташованими на земельній ділянці неналежній позивачу. Знесення ж усього об'єкту, за нейтральною позицією міської ради, суперечить принципу диспозитивності за якої інший власник земельної ділянки не вбачає порушень свого права знаходженням даного об'єкта на належній йому земельній ділянці.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, їх допустимості, належності, а також достатності, враховуючи факт, що позивачем не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Гаражного кооперативу «93 котельня» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровоградська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Гаражного кооперативу «93 котельня» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кіровоградська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда