Постанова

від 02.06.2016 по справі 805/839/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р.                               Справа №805/839/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, при секретарі судового засідання Химич М.В. розглянувши справу за позовом Фермерського господарства «ПРОК» смт. Черкаське

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про зобов'язання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство «ПРОК», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання внести до реєстру платників єдиного податку відповідні записи про платника єдиного податку четвертої групи із 01.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 березня 2016 року року на адресу ФГ «ПРОК» надійшов лист від відповідача, відповідно до якого, Слов'янська ОДПІ повідомила, що станом на 01.01.2016 рік згідно АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків господарства лічиться заборгованість з ПДВ у сумі 678 грн., на підставі чого, позивач у 2016 році не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме четверту групу. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вказана суму ПДВ у розмірі 678 грн. не є заборгованістю, скільки платіжним дорученням №48 від 16.09.2014 року була перерахована відповідно до приписів Податкового кодексу та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011 року №11, на спеціальний рахунок. Просив суд зобов'язати Слов'янську ОДПІ внести до реєстру платників єдиного податку відповідні записи про платника єдиного податку четвертої групи із 01.01.2016 року – фермерське господарство «ПРОК».

Представник позивача просив справу розглянути в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви відповідно до яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.          

Позивач, Фермерське господарство «ПРОК» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за №31734336, знаходиться на податковому обліку Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи та не є спірним, Фермерське господарство «ПРОК» є сільгоспвиробником у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік постійно дорівнює або перевищує 75 відсотків.

16 березня 2016 року на адресу позивача надійшов лист від Слов'янської ОДПІ, яким повідомлялось, що ф/г «ПРОК» у 2016 році не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме четверту групу – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, оскільки станом на 01.01.2016 рік згідно АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків ф/г «ПРОК» лічиться заборгованість по коду платежу 14010160 «Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПКУ».

До 01 січня 2015 року Глава2РозділуXIV Податкового кодексу Українирегулювала порядок справляння фіксованого сільськогосподарського податку, платником якого в 2014 році був позивач.

Законом України № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, який набув чинності 01 січня 2015 року, доПодаткового кодексу України та деяких законодавчих актів України внесено зміни, зокрема, Главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» виключено.

Натомість, пункт291.4статті291 Податкового кодексу Українидоповнено підпунктом 4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами299.1,299.2статті299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту298.8.1пункту298.8статті298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Позивач всі перелічені документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подав вчасно та це не є спірним у справі.

Згідно з пунктом299.13статті299 Податкового кодексу України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що з першого січня поточного року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

Таким чином, позивач з 01 січня 2016 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, тому контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, однак цього не зробив, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01 січня 2016 року і підпункт291.5-1.3пункту 291.5-1статті291 Податкового кодексу України.

Так, згідно з підпунктом291.5-1.3пункту291.5-1статті291 Податкового кодексу України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що ФГ «ПРОК» не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом299.10статті299 Податкового кодексу України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Отже, оскільки, позивач у даному випадку з 01 січня 2016 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту291.5-1.3пункту291.5-1статті291щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог п.8 ст. 298.2.3. Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Підпунктом175п.1статті14 Податкового кодексу Українивизначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановленийПодатковим кодексом Українистрок, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пунктів 209.2ст. 209 Податкового кодексу України (станом на час винекнення спірних правовідносин), згідно ізспеціальним режимомоподаткування сумаподаткуна додану вартість, нарахована сільськогосподарськимпідприємствомна вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарськогопідприємствадля відшкодування сумиподатку,сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковийкредит,а за наявності залишку такої сумиподатку- для інших виробничих цілей. Зазначені сумиподаткуна додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємстваминаспеціальних рахунках,відкритих в установахбанківта/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговуваннябюджетних коштіву порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України

Так, згідно п. 2 та п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, сільськогосподарське підприємство в разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного/податкового періоду спеціальний рахунок - поточний рахунок із спеціальним режимом використання - в порядку, визначеному Національним банком, за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в установлені строки подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті/перерахуванню сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства, тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний/податковий період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у встановлені строки для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Відповідно до п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськимипідприємствами сумподаткуна додану вартість наспеціальних рахунках,відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 (далі за текстом Порядок), сума податкуна додану вартість, що акумулюється наспеціальному рахунку,не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємствомвідповідно до пункту 209.2ст. 209 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду справи позивачем в липні 2014 року була реалізована продукція власного виробництва, внаслідок чого, склався залишок податкових зобов'язань із податку на додану вартість в розмірі 678 грн.

18 серпня 2014 року позивач направив на адресу Слов'янської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за №9047761568 за липень 2014 року, де у рядку 25 та 25.2 відобразив суму податку у розмірі 678 грн., що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок.

У відповідності до вимог Порядку, позивач в свою чергу, платіжним дорученням від 16 вересня 2014 року за №48 перерахував вказану суму ПДВ у розмірі 678 грн. на свій спеціальний рахунок, що підтверджується випискою ПАТ «УКРСОЦБАНК» по рахунку СФГ «ПРОК».

Таким чином, станом на 01.01.2016 року у позивача СФГ «ПРОК» не було наявного податкового боргу у сумі 678 грн. що міг бути підставою для втрати ним статусу платника єдиного податку в розумінні п.8 ст. 298.2.3. Податкового Кодексу України.

Відповідно до частини 2статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно положень п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Отже, якщо податковий орган по-своєму здійснює трактування певних положень законодавства, при тому, що платник податків застосував ті ж самі положення по-іншому, то рішення платника податків має презумпцію і вважається, що застосовані вірно.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суду дійшов висновку, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, тому податкова інспекції необґрунтовано не застосувала норми закону, що потягло за собою не включення позивача до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фермерського господарства «ПРОК» смт. Черкаське до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання виконати певні дії – задовольнити.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести до реєстру платників єдиного податку відповідні записи про платника єдиного податку четвертої групи із 01.01.2016 року фермерське господарство «ПРОК», ідентифікаційний код 31734336, місцезнаходження 84162, Донецька область, Слов'янський район, селище міського типу Черкаське, вул. Кірова, буд. 15.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області на користь Фермерського господарства «ПРОК» (84162, Донецька область, Слов'янський район, смт. Черкаське, вул. Кірова, 15, ЄДРПОУ 31734336) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Повний текст постанови складено та підписано 07 червня 2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Кониченко О.М.