Ухвала

від 22.11.2016 по справі 805/839/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року справа №805/839/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

при секретареві судового засідання Куленко О.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_3 (згідно наказу)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. у справі № 805/839/16-а за позовом Фермерського господарства «Прок» смт.Черкаське до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання виконати певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 805/839/16-а адміністративний позов Фермерського господарства В«ПРОКВ» смт. Черкаське до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання виконати певні дії, задоволено. В наслідок чого зобов'язано Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести до реєстру платників єдиного податку відповідні записи про платника єдиного податку четвертої групи із 01.01.2016 року фермерське господарство В«ПРОКВ» , ідентифікаційний код 31734336, місцезнаходження 84162, Донецька область, Слов'янський район, селище міського типу Черкаське, вул. Кірова, буд. 15. (арк.справи 61-65)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк. справи 77-78)

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Фермерське господарство В«ПРОКВ» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №31734336, знаходиться на податковому обліку Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Також, Фермерське господарство В«ПРОКВ» є сільгоспвиробником у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік постійно дорівнює або перевищує 75 відсотків.

16 березня 2016 року на адресу позивача надійшов лист від Слов'янської ОДПІ, яким повідомлялось, що ф/г В«ПРОКВ» у 2016 році не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме четверту групу - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, оскільки станом на 01.01.2016 рік згідно АІС В«Податковий блокВ» в інтегрованій картці платника податків ф/г В«ПРОКВ» лічиться заборгованість по коду платежу 14010160 В«Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПКУВ» .

До 01 січня 2015 року Глава 2 Розділу XIV Податкового кодексу України регулювала порядок справляння фіксованого сільськогосподарського податку, платником якого в 2014 році був позивач.

Законом України № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, який набув чинності 01 січня 2015 року, до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України внесено зміни, зокрема, Главу 2 В«Фіксований сільськогосподарський податокВ» виключено.

Натомість, пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами 299.1, 299.2 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 Податкового кодексу України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Так, з 01 січня поточного року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач з 01 січня 2016 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, тому контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, однак цього не зробив, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01 січня 2016 року і підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що ФГ В«ПРОКВ» не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Отже, оскільки, позивач у даному випадку з 01 січня 2016 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог п.8 ст. 298.2.3. Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Підпунктом 175 п. 1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пунктів 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України

Так, згідно п. 2 та п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, сільськогосподарське підприємство в разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного/податкового періоду спеціальний рахунок - поточний рахунок із спеціальним режимом використання - в порядку, визначеному Національним банком, за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в установлені строки подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті/перерахуванню сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства, тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний/податковий період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у встановлені строки для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Відповідно до п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 (далі за текстом Порядок), сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Позивачем в липні 2014 року реалізована продукція власного виробництва, внаслідок чого склався залишок податкових зобов'язань із податку на додану вартість в розмірі 678 грн.

18 серпня 2014 року позивач направив на адресу Слов'янської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за №9047761568 за липень 2014 року, де у рядку 25 та 25.2 відобразив суму податку у розмірі 678 грн., що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок.

У відповідності до вимог Порядку, позивач в свою чергу, платіжним дорученням від 16 вересня 2014 року за №48 перерахував вказану суму ПДВ у розмірі 678 грн. на свій спеціальний рахунок, що підтверджується випискою ПАТ В«УКРСОЦБАНКВ» по рахунку СФГ В«ПРОКВ» .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на 01 січня 2016 року у позивача СФГ В«ПРОКВ» не було наявного податкового боргу у сумі 678 грн. що міг бути підставою для втрати ним статусу платника єдиного податку в розумінні п.8 ст. 298.2.3. Податкового Кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно положень п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Отже, якщо податковий орган по-своєму здійснює трактування певних положень законодавства, при тому, що платник податків застосував ті ж самі положення по-іншому, то рішення платника податків має презумпцію і вважається, що застосовані вірно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, тому податкова інспекції необґрунтовано не застосувала норми закону, що потягло за собою не включення позивача до реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. у справі № 805/839/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. у справі № 805/839/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 листопада 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2