Постанова

від 25.05.2016 по справі 5013/241/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 5013/241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ПАТ "Фінанси та Кредит" - Казаєвої О.О.,

Ліквідатора ФОП ОСОБА_6 - Дьорко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 у справі №5013/241/12 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 року у справі № 5013/241/12 (суддя Деревінська Л.В.) відмовлено в задоволенні заяви (позовної заяви) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від 11.09.2014р. з уточненнями від 06.10.2014р. про визнання недійсними та скасування результатів аукціону (договорів купівлі - продажу заставного майна).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (колегія суддів: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015р. у справі № 5013/241/12 - залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву банку про визнання недійсними результати аукціону, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств

(малу приватизацію)".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 25.05.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 10.04.2012 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дьорка А.М.

В подальшому ухвалами господарського суду Кіровоградської області строк ліквідаційної процедури банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та повноважень ліквідатора Дьорка А.М. неодноразово продовжувався.

11.09.2014р. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою (позовна заява) до відповідачів: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича, приватного підприємства "Лондон Сіті", приватного підприємства "Олександрійський композит", приватного підприємства "Експертне агентство" про визнання недійсними та скасування результатів аукціону, проведеного 16 січня 2013 року Приватним підприємством "Експертне агентство" з продажу заставного майна, та визнання недійсними договорів купівлі-продажу заставного майна, відчуженого в межах провадження у справі № 5013/241/12 про банкрутство ФО-П ОСОБА_6

06.10.2014р. заявник уточнив вимоги заяви (позовної заяви) до кожного відповідача окремо.

Так, до відповідача 1: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича, відповідача 2: Приватного підприємства "Лондон Сіті", відповідача 4: Приватного підприємства "Експертне агентство" пред'явлені вимоги про визнання недійсними та скасування результатів аукціону, проведеного 16 січня 2013 року Приватним підприємством "Експертне агентство" з продажу майна ФОП банкрута ОСОБА_6, а саме, Лот № 1 Двоповерхової цегляної адміністративної будівлі (літ. А1) з топковою (цегла) (літ. А1), що належала ОСОБА_6 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приватному підприємству "Лондон Сіті".

До відповідача 1: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича, відповідача 3: приватного підприємства "Олександрійський композит", відповідача 4: приватного підприємства "Експертне агентство" пред'явлені вимоги про визнання недійсними та скасування результати аукціону проведеного 16 січня 2013 року Приватним підприємством "Експертне агентство" з продажу майна ФО-П банкрута ОСОБА_6, а саме, Лот № 2 Двоповерхового цегляного житлового будинку (літ. А1) загальною площею 429,0 кв.м., житловою площею 107,0 кв.м. з господарсько-побутовими будівлями, земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 1820,60 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2, приватному підприємству "Олександрійський композит".

До відповідача 1: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича та відповідача 2: приватного підприємства "Лондон Сіті" пред'явлені вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Приходько О.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 139, за умовами якого арбітражний керуючий Дьорко А.М. - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, як продавець, передав, а приватне підприємство "Лондон Сіті" (код ЄДРПОУ 38319249), як покупець, прийняло нежитлове приміщення, що складаються з адміністративних приміщень та топкової, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, позначені на плані під літ. "А1" з топковою, позначеної на плані під літерою "а1", загальною площею 531,0 кв.м., реєстраційний номером об'єкту нерухомого майна : НОМЕР_1.

До відповідача 1: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича та відповідача 3: приватного підприємства "Олександрійський композит" про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 19.03.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Приходько О.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 300, за умовами якого арбітражний керуючий Дьорко А.М. - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, як продавець, передав, а приватне підприємство "Олександрійський композит" (код ЄДРПОУ 38127387), як покупець прийняло двоповерховий цегляний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею 429,0 кв.м. житловою площею 107 кв.м., позначені за планом літ. "А", до якого примикають надвірні будівлі: гараж, позначений на плані - "Б", бесідка, позначена на плані - "В", сарай, позначений на плані - "Г", вбиральня, позначена на плані - "Д", водопровід, позначений на плані - "в", огорожа, позначена на плані - № 1-4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номером об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_2.

До відповідача 1: ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого Дьорко Андрія Мирославовича та відповідача 3: приватного підприємства "Олександрійський композит" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1820,60 кв.м.) від 19.03.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Приходько О. М., та зареєстрованого в реєстрі за № 304, за умовами якого арбітражний керуючий Дьорко А.М. - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, як продавець, передав, а приватне підприємство "Олександрійський композит" (код ЄДРПОУ 38127387), як покупець прийняло земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2, площею 1820,6 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 року відмовлено в задоволенні заяви (позовної заяви) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від 11.09.2014р. з уточненнями від 06.10.2014р. про визнання недійсними результатів аукціону - договорів купівлі-продажу заставного майна, відчуженого в межах провадження у справі № 5013/241/12 про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 за відсутністю підстав та недоведеністю доводів належними доказами.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута від 16.01.2013р. та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу від 06.02.2013р. та 19.03.2013р.

Відповідно до ч. 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно із законодавством, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом.

Згідно абзацу 2 ч.7 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно ч.10 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема, повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, під час організації та проведення спірного аукціону з продажу майна банкрута, а також оформлення його результатів, ліквідатором виконані передбачені законом вимоги.

Так, спростовуючи твердження заявника про його неповідомлення як заставного кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна банкрута, судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором було направлено повідомлення № 21/12 від 21.12.2012 року про час, місце та умови продажу заставного майна 16.01.2013р. (т. 6 а.с. 104-105).

Крім цього, судом зазначено, що філія, відокремлений підрозділ та інші структурні формування юридичної особи є складовими частинами цієї юридичної особи, тому повідомлення філії юридичної особи про певні обставини є повідомленням такої юридичної особи.

Адреса, на яку було направлено вказане повідомлення - АДРЕСА_3, була зазначена в заяві ПАТ "Фінанси та Кредит" про звернення з кредиторськими вимогами до боржника.

Отже, судами встановлено, що твердження заявника про те, що заставний кредитор Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" не був належним чином повідомлений про час, місце та умови продажу заставного майна банкрута спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім цього, зазначені обставини вже були предметом дослідження при винесенні постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2013р.

Судом першої інстанції також відхилені доводи банку щодо проведення аукціону з продажу майна боржника без погодження з комітетом кредитором, оскільки провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6 порушено за ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які не передбачають створення комітету кредиторів.

Комітет кредиторів у справі не створювався, тому, відповідно, не міг погоджувати продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на спірному аукціоні 16.01.2013 було продано саме те майно боржника, яке перебувало в заставі у банка та перебувало у складі ліквідаційної маси.

Так, згідно іпотечного договору №МБИ17-08/6-3 від 26.06.2008 в заставі (іпотеці) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перебувало наступне майно, яке належало банкруту: адміністративна будівля (літ.АІ) з топковою (літ.аі) загальною площею 531,0кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, житловий будинок (літ.А) загальною площею 429,0кв.м. (житлова площа 107,0кв.м.) та земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 1820,6кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Іншого майна, за вказаними адресами та даної площі, яке б належало банкруту та перебувало в заставі (іпотеці) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не існує і саме це майно було включено в ліквідаційну масу та продано на аукціоні 16.01.2013р.

Зазначення ж в договорі іпотеки від 26.06.2008р., який було укладено банкрутом та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", назви цього майна зі словом "В цілому", а у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно №35586858 від 21.09.2012р. та №35586999 від 21.09.2012р. назви майна без цього слова не свідчить про існування якогось іншого майна.

Крім цього, в постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2013р. у даній справі вказано, що майно, яке належало банкруту та знаходилось в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у вигляді двоповерхової цегляної адміністративної будівлі з топковою, загальною площею 531,0 кв.м., двоповерхового цегляного житлового будинку загальною площею 429,0 кв.м. з земельною ділянкою загальною площею 1820,6 кв.м. було продано на аукціоні 16.01.2013р.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено Законом.

Частинами 1, 2, 3 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Згідно ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" № 2171-XII від 06.03.1992, в редакції на час проведення аукціону, інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити, зокрема, початкову ціну, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу.

Зазначена інформація публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.

Як встановив суд апеляційної інстанції, вказані банком неточності оголошення (неповнота інформації, невірна назва об'єктів тощо) не є суттєвими і не вплинули на результати аукціону з реалізації майна банкрута та на ціну його продажу.

Згідно ст. 18 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об'єкти не продані на аукціоні, конкурсі.

Під час проведення аукціону за методом зниження ціни можливе зменшення початкової ціни об'єкта. Ціна продажу об'єкта на аукціоні за методом зниження ціни може знижуватися до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.09.2012р. була здійснена оцінка майна банкрута Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт - центр", яким визначена ринкова вартість об'єктів оцінки нерухомого майна житлового будинку літ.А загальною площею 429кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1820,6 кв.м., в сумі 781 688,00грн, в тому числі вартість земельної ділянки 52 545,00грн. та визначена вартість двоповерхової адміністративної будівлі з топковою загальною площею 531кв.м. в сумі 903 824,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звіти про оцінку виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт - центр", яке діє на підставі сертифікату на проведення експертної оцінки Фонду державного майна № 9523/10 від 14.04.2010р., експерт ОСОБА_13 діє на підставі свідоцтва НОМЕР_4 від 24.02.2007р. УКШ та ФДМУ. Оцінка проведена у відповідності з міжнародними професійними стандартами та національними стандартами України №1, №2.

Вказане також було викладено і в постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2013р.

Результати зазначених звітів про незалежну оцінку майна боржника є чинними, ніким не оскаржені, недійсними не визнані, вартість майна не спростована іншими доказами. Звіт зроблений суб'єктом оціночної діяльності, який здійснює професійну оціночну діяльність в сфері оцінки об'єктів нерухомого майна та відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім цього, судами були відхилені доводи банку щодо складання у ліквідаційній процедурі суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експерт - центр" звіту з неправомірно заниженою оцінкою вартості майна банкрута, що призвело до його подальшої реалізації в межах ліквідаційної процедури за ціною значно нижчою від ринкової вартості, оскільки вони не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Суди попередніх інстанцій вказали на необґрунтованість посилань банку про те, що реалізація майна відбулася до припинення обтяжень нерухомого майна, яке належало банкруту та перебувало в заставі ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", оскільки згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Також, з матеріалів справи вбачається, що обтяження нерухомого майна було припинені на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2013р., яка набрала законної сили та була змінена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. лише стосовно назви обтяжувача та іншого, що не вплинуло на правомірність реєстрації припинення обтяження до зміни ухвали суду.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановили суди попередніх інстанцій, заявником не доведено належними доказами порушення правил проведення аукціону з продажу майна банкрута, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута від 16.01.2013р. та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу від 06.02.2013р. та 19.03.2013р.

З урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, встановлених ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, а висновки судів попередніх інстанцій винесені з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвала господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 винесені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 у справі №5013/241/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.