Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/14228/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа №910/14228/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво "ПІБ"

до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Марчик О.А. (за довіреністю).

В судовому засіданні 30 травня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В червні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво "ПІБ" (позивач) надійшла позовна заява до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами (відповідач) про стягнення 246 320,00 грн. основного боргу, 121 651,00 грн. інфляційних втрат, 9 341,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 15/107 на виконання проектних робіт стадія "Робоча документація" з реконструкції будівлі їдальні від 15 липня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/14228/15. Розгляд справи призначено на 06.07.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року розгляд справи відкладено на 27.07.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 12.08.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво "ПІБ" у справі 910/14228/15 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 року у справі № 910/14228/15 скасовано. Справу Господарського суду міста Києва № 910/14228/15 направлено до суду першої інстанції для здійснення її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 року призначено розгляд справи № 910/14228/15 на 25.01.2016 року.

Відповідно до системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" 11.01.2016 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду щодо направлення матеріалів справи № 910/14228/15 у зв'язку із надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 року зупинено провадження у справі № 910/14228/15. Матеріали справи № 910/14228/15 направлено до Київського апеляційного господарського суду.

З 15.02.2016 року по 04.03.2016 року суддя Цюкало Ю.В. перебував у щорічній відпустці.

19.02.2016 року згідно із системою документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" матеріали справи № 910/14228/15 було повернуто з Вищого господарського суду України до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року призначено розгляд справи № 910/14228/15 на 06.04.2016 року.

Відповідно до системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" 23.03.2016 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду щодо направлення матеріалів справи № 910/14228/15 у зв'язку із надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 року зупинено провадження у справі № 910/14228/15. Матеріали справи № 910/14228/15 направлено до Київського апеляційного господарського суду.

В травні 2016 року згідно із системою документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" матеріали справи № 910/14228/15 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року поновлено провадження у справі № 910/14228/15. Призначено розгляд справи № 910/14228/15 на 30.05.2016 року.

03.07.2015 року через канцелярію до суду від відповідача надійшла заява про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом, оскільки на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2013 року між відповідачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УНР ПІБ" (генпроектувальник) укладено Договір підряду № 15/107 на виконання проектних робіт стадія "Робоча документація" з реконструкції будівлі їдальні (далі - Договір підряду, т. 1, а.с. 14-16), відповідно до п. 1.1. якого генпроектувальник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати проектні роботи стадії "Робоча документація" (роботи) по об'єкту: Реконструкція будівлі їдальні в адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50.

Відповідно до п. 2.1. Договору підряду загальна вартість робіт регламентується Протоколом погодження договірної ціни та кошторису, які є невід'ємною частиною договору (Додатки № 1, 2).

Згідно з п. 2.2. Договору підряду, оплата виконання робіт проводиться замовником поетапно у строки, відповідно до Календарного плану робіт, який є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 3).

Терміни виконання робіт в повному обсязі становлять 6 календарних місяців (п. 3.1. Договору підряду).

Відповідно до п. 3.2. Договору підряду датою завершення робіт генпроектувальником вважається дата передачі замовнику проектної документації згідно з накладною та оформлення відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.3. Договору підряду передбачено, що у разі поетапної здачі робіт або дострокового виконання робіт замовник їх приймає та оплачує поетапно, орієнтуючись на об'єм виконаних робіт, або достроково.

Пунктом 5.2. Договору підряду сторони погодили, що після закінчення виконання робіт (етапу) генпроектувальник передає замовнику проектно-вишукувальну документацією за накладною та акт здачі приймання виконаних робіт. В разі виявлення недоліків у роботах генпроектувальник на вимогу замовника усуває відповідні недоліки, але в межах предмету договору та завдання на проектування по договору.

Згідно з експертним звітом № 00-1969-13/ЦБ щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція будівлі їдальні від адміністративну будівлю по проспекту Перемоги, 50 у Шевченківському районі м. Києва» за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки і може бути затверджена в установленому порядку (т. 1, а.с. 17).

Відповідно до експертного звіту № 00-1969-13/ЦБ/КД щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом «Реконструкція будівлі їдальні від адміністративну будівлю по проспекту Перемоги, 50 у Шевченківському районі м. Києва» за результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені проектом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (т. 1, а.с. 110).

27.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УНР ПІБ» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасне будівництво «ПІБ» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 16 (надалі - Договір про відступлення права вимоги, т. 1, а.с. 19-20), відповідно до п. 1.1. якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором підряду № 15/107 від 15.07.2013 року, який було укладено між первісним кредитором та відповідачем (боржник), в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором та боржником.

Пунктом 2.1. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги, яке відступається за цим договором, оцінено сторонами в 364 320,00 грн.

15.05.2014 року відповідачем здійснено часткову оплату за Договором відступлення права вимоги № 16 від 27.02.2014 року в розмірі 118 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (т. 1, а.с. 22).

08.12.2014 року, 25.12.2014 року та 11.03.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача акт звірки, Договір відступлення права вимоги № 16 від 27.02.2014 року, лист, яким повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «УНР ПІБ» на користь ТОВ «СБ «ПІБ» за Договором підряду № 15/107 від 15.07.2013 року, (т. 1, а.с. 24-29).

Відповідно до акту звірки до Договору відступлення права вимоги № 16 від 27.02.2014 року, складеним позивачем і відповідачем, станом на 19.11.2014 року заборгованість останнього за Договором про відступлення права вимоги складає 246 320,00 грн. (т. 1, а.с. 23).

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт за Договором підряду № 15/107 на виконання проектних робіт стадія "Робоча документація" з реконструкції будівлі їдальні від 15 липня 2013 року, право на звернення з вимогою про стягнення якої, позивач набув за Договором відступленням права вимоги № 16 від 27 лютого 2014 року, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача 246 320,00 грн. основного боргу, 121 651,00 грн. інфляційних втрат, 9 341,42 грн. 3% річних.

Відповідач у своїх письмових запереченнях проти позову зазначив, що роботи за Договором підряду № 15/107 на виконання проектних робіт стадія "Робоча документація" з реконструкції будівлі їдальні від 15 липня 2013 року не виконані і строк оплати таких робіт в силу п.п. 2.2. Договору підряду не настав. Крім того, вказав що позивачем не було повідомлено про зміну кредитора у зобов'язанні на підставі Договору відступленням права вимоги № 16 від 27 лютого 2014 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, ТОВ «УНР ПІБ» було виконано роботи за Договором підряду № 15/107 на виконання проектних робіт стадія «Робоча документація» з реконструкції будівлі їдальні від 15 липня 2013 року, що підтверджується експертним звітом № 00-1969-13/ЦБ щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція будівлі їдальні від адміністративну будівлю по проспекту Перемоги, 50 у Шевченківському районі м. Києва» та експертним звітом № 00-1969-13/ЦБ/КД щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом «Реконструкція будівлі їдальні від адміністративну будівлю по проспекту Перемоги, 50 у Шевченківському районі м. Києва».

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що 27.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УНР ПІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасне будівництво «ПІБ» укладено Договір відступлення права вимоги № 16 за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором підряду № 15/107 від 15.07.2013 року, який було укладено між первісним кредитором та відповідачем (боржник), в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором та боржником.

Враховуючи викладене, з урахуванням виконання робіт за Договором підряду, відступлення права вимоги за вказаним правочином на користь позивача, часткової оплати відповідачем 118 000,00 грн. вартості виконаних робіт та складанням акту звірки, підписаним сторонами і скріпленим печаткою відповідача, за яким станом на 19.11.2014 року заборгованість відповідача за Договором про відступлення права вимоги складає 246 320,00 грн., суд дійшов висновку про настання строку виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт та переходу права вимоги щодо оплати вартості таких робіт з дня укладення Договору відступлення права вимоги № 16 від 27.02.2016 року, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 246 320,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення 121 651,00 грн. інфляційних втрат та 9 341,42 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (пп. 6.3 п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі судових витрат тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Як встановлено судом, 08.04.2015 року між Адвокатським бюро «Прагнум» ОСОБА_2» та ТОВ «СБ «ПІБ» укладено Договір № 469-АБ про надання правової допомоги, згідно з п. 2.1. якого на умовах, передбачених договором, бюро зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов'язаний сплатити бюро гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання договору.

У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 2271 від 21.04.2006 року, виданого ОСОБА_2, статуту Адвокатського бюро «Прагнум» ОСОБА_2» та ордер на надання правової допомоги серія НОМЕР_1.

15.05.2015 року ТОВ «СБ «ПІБ» звернулося до Адвокатського бюро «Прагнум» ОСОБА_2» із заявкою 3-АБ на надання правової допомоги на підставі Договору про надання правової допомоги № 469-АБ від 08.04.2015 року.

Відповідно до акту 1-АБ надання правової допомоги від 27.04.2015 року на підставі Договору про надання правової допомоги 469-АБ від 08.04.2015 року вартість правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Прагнум» ОСОБА_2» (в особі голови бюро - ОСОБА_2В.) ТОВ «СБ «ПІБ» складає 50 000,00 грн. (з урахуванням. авансу за представництво інтересів в судовому засіданні в розмірі 7 000,00 грн.).

Згідно із банківською випискою позивачем здійснено оплату гонорару згідно п. 2.1. Заявки 3-АБ від 15.04.2015 року за р/ф № СФ-0000020 від 16.04.2015 року на користь Адвокатського бюро «Прагнум» ОСОБА_2».

Як роз'яснено у пп. 6.5 п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що р/ф № СФ-0000020 від 16.04.2015 року, на підставі якого було здійснено оплату правової допомоги, докази того, що особи, які представляли інтереси позивача у судових засіданнях є адвокатами, як і докази договірних відносин позивача з цими особами, суду не представлено, з урахуванням розміру заявлених витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення відповідних судових витрат на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО "ПРЕСА УКРАЇНИ" Державного управління справами (03047, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 05905668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО "ПІБ" (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26 К, офіс 52, ідентифікаційний код 37447591), грошові кошти: 246 320,00 грн. (двісті сорок шість тисяч триста двадцять гривень) основного боргу, 121 651,00 грн. (сто двадцять одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня) інфляційних втрат, 9 341,42 грн. (дев'ять тисяч триста сорок одна гривня 42 копійки) 3% річних та 7 546,25 грн. (сім тисяч п'ятсот сорок шість гривень 25 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити позивачу у справі № 910/14228/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.06.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало