Рішення

від 02.06.2016 по справі 915/263/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 915/263/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника 1- го відповідача - ОСОБА_2 дов. № б/н від 22.04.2016,

представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився,

представник 3-го відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2

До 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р.", 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 19,

До 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю експертно - консультаційного бюро "Юрекспертиза", 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 19

До 3-го відповідача: ОСОБА_4, АДРЕСА_3

про: визнання недійсними рішень загальних зборів.

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами, згідно заяви від 25.05.2016 позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." від:

- 13.02.2014, що оформлено протоколом № 2/2014, за якими ОСОБА_4 передав 100% частку у статутному капіталі товариства Товариству з обмеженою відповідальністю експертно - консультаційного бюро "Юрекспертиза", а саме вийшов зі складу учасників;

- 20.11.2013, що оформлено протоколом № 2/2013, згідно до яких затверджено статут від 20.11.2013, у якому збільшено статутний фонд до 265 800,00 грн., та ОСОБА_4 отримав 100% статутного капіталу ТОВ "Плюс - О.Р.";

- 28.11.2007, що оформлено протоколом № 5, за якими була затверджена та зареєстрована нова редакція Статуту товариства, де значиться, що єдиним засновником товариства є ОСОБА_4 з 100% долею у статутному капіталі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірними рішеннями відповідача порушені корпоративні права позивача встановлені ст. 10, ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», а саме право участі в управлінні товариством.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву ТОВ "Плюс - О.Р." проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач може оспорити рішення загальних зборів які приймались до виходу ним зі складу учасників та мали відношення до його прав та обов'язків. Учасник який вибув зі складу юридичної особи може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійним рішення про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення. Вказує, що 10 липня 2008 року ОСОБА_1 подала до товариства нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу товариства, тому вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Плюс.О.Р.», які оформлені протоколами від 20.11.2013 року та від 13.02.2014 є безпідставними. При зверненні до суду з вимогою щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Плюс.О.Р.», яке оформлено протоколом від 28.11.2007 року позивач пропустив строк позовної давності.

Відповідач - 2 та відповідач - 3 відзив по суті позовної заяви до суду не надали.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 01.06.2016 оголошувалась перерва.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне:

Відповідно до пункту 5.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 15.01.2001р. та зареєстрованого Реєстраційно - ліцензійною палатою Виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів 17.01.2001року за реєстровим №14314, учасниками товариства є ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді 70% та ОСОБА_1 (після одруження - ОСОБА_1) з часткою у статутному фонді 30%.

12.10.2006р. на загальних зборах учасників ТОВ "Плюс-О.Р." прийнято рішення, оформлене протоколом №4, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства на підставі статті 64 Закону України "Про господарські товариства" та передачу її частки (у розмірі 30%) товариству. Також вирішено прийняти нову редакцію статуту товариства і зареєструвати згідно чинного законодавства.

19.10.2006р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Плюс-О.Р.", затверджену протоколом №4 від 12.10.2006р., відповідно до пункту 5.1. якого засновниками товариства є ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді 70% і ТОВ "Плюс-О.Р." з часткою у статутному фонді 30% .

28.11.2007р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Плюс-О.Р.", на яких прийнято рішення, оформлено протоколом №5 від 28.11.2007р., про передачу частки у розмірі 30%, що належала товариству, ОСОБА_4, розподілити частки наступним чином: ОСОБА_4 - 100% і прийняти у зв'язку з цим нову редакцію статуту товариства.

28.11.2007р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Плюс-О.Р.", затверджену протоколом №5 від 28.11.2007р., відповідно до пункту 5.1. якого учасником товариства є ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді у розмірі 100%.

28.11.2007р. між ОСОБА_1 (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) укладено угоду про передачу частки учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", відповідно до пунктів 1, 2 якої продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити корпоративні права, а саме: право власності на 30% у статутному капіталі товариства. Відповідно до пункту 4 цієї угоди сума договору, за погодженням сторін, становить 224020,00 грн., що еквівалентно $44360 дол. США за курсом НБУ 5-05 грн. за 1 дол. США, які покупець зобов'язується сплатити покупцеві протягом шести місяців з моменту набуття чинності цим договором, але не пізніше 28.12.2008р. шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

10.07.2008р. приватним нотаріусом було посвідчено заяву ОСОБА_1 про виведення її зі складу засновників ТОВ "Плюс-О.Р.".

20.11.2013 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Плюс-О.Р.", на яких прийнято рішення, оформлено протоколом 2/2013 від 20.11.2013, про збільшення статутного капіталу товариства на 254 000,00 грн. і прийняття у зв'язку з цим нової редакції статуту товариства.

13.02.2014 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Плюс-О.Р.", на яких прийнято рішення, оформлено протоколом 2/2014 від 13.02.2014, про прийняття ТОВ ЕКБ «Юрекспертиза» до складу учасників ТОВ «Плюс.О.Р.», виведення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ «Плюс О.Р.», передачу ТОВ ЕКБ «Юрекспертиза» частки 100% у статутному капіталі ТОВ «Плюс О.Р.» і прийняття у зв'язку з цим нової редакції статуту товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених ст. ст. 54 і 55 цього Закону.

Тобто підставою виключення учасника зі складу товариства є систематичність невиконання ним саме обов'язків учасника такого товариства або створення перешкод у досягненні цілей товариства.

Водночас, вирішуючи питання про правомірність прийняття загальними зборами товариства рішення про виключення учасника з господарського товариства на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", необхідно з'ясувати, які саме обов'язки, окрім визначених законом, покладено на такого учасника та встановити, чи мали місце факти, з якими закон пов'язує саме виключення учасника з господарського товариства.

Крім того, у рішенні зборів учасників господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника та в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями або бездіяльністю учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом учасника.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2013, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 - визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." та передачі частки, що належала ОСОБА_1 (30%) - товариству, оформлене пунктом 3 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. № 4

Місцевий господарський суд встановив відсутність конкретних фактів (обставин) у спірному рішенні загальних зборів про підстави виключення позивача зі складу учасників відповідача та прийшов до висновку про відсутність законних підстав для виключення позивача із числа учасників відповідача.

Судом встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача при винесенні рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. № 4.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 28.11.2007 № 5 пов'язанні з виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Плюс-О.Р." (наслідки виключення), а враховуючи що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. № 4 в частині виключення позивача зі складу учасників товариства та передачі частки визнано недійсним в судовому порядку, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." від 28.11.2007, що оформлено протоколом № 5.

Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до вказаних вимог не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно з ст. 256, 268 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно з ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Згідно позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." від 28.11.2007, що оформлено протоколом № 5 позивач захищає саме корпоративні права не пов'язані з майновим правом (як-то: на отримання дивідендів, на отримання вартості частини майна товариства, на отримання частки прибутку тощо), то на вказані вимоги позовна давність не поширюється.

Відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству. Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України. Чинним законодавством не передбачено можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє. Отже, зазначена учасником у заяві про вихід з товариства відсутність майнових претензій до товариства не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства". (п. 4.12 та п. 4.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2008р. ОСОБА_1 подана до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." нотаріально засвідчена заява про вихід зі складу засновників ТОВ «Плюс.О.Р.». Факт подачі вказаної заяви підтверджується як позивачем так і представником ТОВ «Плюс.О.Р.» в судовому засіданні. Доказів відкликання заяви у строк визначений у ч. 1 ст. 148 ЦК України позивачем до суду не надано.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) товариства є порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах та порушення рішенням загальних зборів учасників товариства прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." від 13.02.2014, що оформлено протоколом № 2/2014, та від 20.11.2013, що оформлено протоколом № 2/2013 з підстав не повідомлення позивача про проведення загальних зборів та порядку денного є безпідставними, у зв'язку з відсутністю на момент проведення загальних зборів корпоративних прав у позивача.

За таких обставин , в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." від 28.11.2007, що оформлено протоколом № 5.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс - О.Р." (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 19, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31319043) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код НОМЕР_1) 1378,00 грн. судового збору.

Повний текс рішення складено 07.06.2016

Суддя Н.О. Семенчук