Ухвала

від 09.06.2016 по справі 759/7381/16-к

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кп/759/517/16

ун. № 759/7381/16-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

09 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 32014100000000002 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Житомир, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого генеральним директором ТОВ «ПФК «Укрспеценергопостач», судимого 26 липня 2002 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ст. 353, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

До Святошинського районного суду м. Києва 25 травня 2015 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000002, з додатками стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах; у службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні і видачі завідомо неправдивих документів.

Прокурор ОСОБА_4 , просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст. ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття судом рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням на час складання обвинувального акта, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_4 , заперечувала щодо задоволення заявлених стороною захисту клопотань, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а заперечення сторони захисту є передчасними.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, вважає заявлені стороною захисту клопотання такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу, зокрема, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зокрема й ті, що стосуються самої події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого (п.5 ч. 2 ст. 291, п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України), правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, суд виявив невідповідність вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України.

Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та які мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.

В порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, які прокурор вважає встановленими, зокрема відомостей: які саме, завідомо неправдиві документи були складені (повно виготовлені) ОСОБА_3 , які містять інформацію, що не відповідає дійсності; час та місце їх складання; час внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (вказано лише період, протягом якого ОСОБА_3 вчиняв діяння, що ставлять йому у провину),

які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Виклад формулювання обвинувачення, висунутого органом досудового розслідування ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України, містить суперечності. Так, обвинувальний акт (а. 20-21) при зазначенні формулювання обвинувачення містить відомості про вчинення ОСОБА_3 декількох альтернативно передбачених ч. 1 ст. 366 КК України дій, а саме: внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди вересня 2010 року - січня 2011 року та податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, у первинні фінансово-господарські документи та складання цих же неправдивих документів, що є взаємовиключаючим, оскільки складання неправдивого документа це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності, а внесення до документів неправдивих відомостей означає включення до справжнього офіційного документа інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності. Службове підроблення може бути вчинено однією з декількох альтернативно передбачених в ч. 1 ст. 366 КК України дій.

Враховуючи, що упродовж 2009-2011 років редакція статті 366 КК України змінювалась, проте обвинувальний акт не містить відомостей в якій редакції закону застосовано положення даної статті при кваліфікації дій ОСОБА_3 .

Зазначені фактичні дані не є новими, відомі на період досудового розслідування, стосовно них не може бути змінене обвинувачення в суді.

Невизначеність прокурора в обвинувальному акті щодо вказаних фактичних обставин позбавляє суд у подальшому можливості прийняти будь-яке процесуальне рішення по суті справи, яке можна було б безспірно визнати законним і справедливим, визначити межі судового розгляду стосовно обвинуваченого з огляду на п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1ст. 337 КПК України, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неконкретність обвинувачення заздалегідь перекладає по суті на суд обов`язок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі (ст. 22 КПК України).

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред`явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред`явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.

Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід`ємним додатком та відповідно до вимог ст. 109 КПК України має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити:номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;реквізити процесуальних рішень, прийнятихпід часдосудового розслідування;вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Натомість, доданий до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування вочевидь не відповідає вказаним вимогам закону. Реєстр містить дані про процесуальні дії, вчинені поза межами даного кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000002 від 08 січня 2014 року. Процесуальні рішення (дії), які могли б пояснити такий стан речей в реєстрі не вказані (відсутні дані про існування іншого кримінального провадження, його реквізити та підстави відкриття, з якого, як можна лише припустити, було виділене дане провадження). В реєстрі процесуальних дій не зазначено, які матеріальні об`єкти чи документи визнано речовими доказами та місце їх знаходження.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування, зокрема, розділ П про прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, містить відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_3 29 березня 2016 року та повідомлення про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_3 19 травня 2016 року (пп.54,58). Проте, обвинувальний акт містить відомості про повідомлення ОСОБА_3 про підозру 04 квітня 2016 року, яку змінено 20 травня 2016 року (а. с.11). Такі розбіжності у датах вчинення ключових процесуальних дій є неприпустимими і свідчать про невідповідність поданих до суду процесуальних документів вимогам закону щодо їх змісту.

Суд вважає необгрунтованими посилання захисника ОСОБА_5 , як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору, зазначення в анкетних відомостях обвинуваченого, даних про засудження останнього, 26 липня 2002 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 1 ч. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ст. 353, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, а також відсутність на час складання обвинувального акта узгодженого податкового зобов`язання у розмірі 3274830 гривень, строк сплати якого не наступив, що виключає ухилення від сплати податків, в контексті вимог ч. 3 ст. 212 КК України, і не розцінюється судом, як порушення, що є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки встановлення зазначених обставин є бов`язком суду при судовому розгляді кримінального провадження та не підлягає вирішенню судом під час підготовчого провадження.

У відповідності до вимог ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, до набрання вироком законної сили минуло три роки і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Водночас, у відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, у тому числі під час підготовчого судового засідання, однак лише за умови вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиноюКримінального кодексу України, та за наявності визначених у законі правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення.

Встановлені судом невідповідності обвинувального акта, в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, вимогам КПК України, позбавляють суд можливості роз`яснити ОСОБА_3 суть обвинувачення та прийняти процесуальне рішення по суті заявленого стороною захисту клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

За таких обставин, суд вважає заявлене стороною захисту клопотання таким, що не підлягає задоволенню, а судове провадження продовжити в загальному порядку.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд, визнає невідповідність обвинувального акта та його додатків вимогам закону щодо їх змісту та, вважає обвинувальний акт таким, що підлягає поверненню прокурору, для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 285, 286, 288, 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заявлені захисником ОСОБА_5 клопотання задовольнити частково.

В задоволенні заявленого захисником ОСОБА_5 клопотання про звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000002 від 08 січня 2014 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, разом з додатками - повернути прокурору відділу прокуратури м. Києва старшому раднику юстиції ОСОБА_6 внаслідок невідповідності обвинувального акта та його додатків вимогам КПК України.

Ухвала в частині повернення обвинувального акта, може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: