Ухвала

від 31.08.2016 по справі 759/7381/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 32014100000000002 щодо

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина

України, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України;

за участю прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, та призначити нове підготовче засідання у даному кримінальному провадженні у суді першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2016 року обвинувальний акт, яким ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору. В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України відмовлено.

Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор звертає увагу суду на те, що фактичні обставини в обвинувальному акті викладені в повному обсязі, а тому вважає, що висновок суду про відсутність в ньому назви завідомо неправдивих документів, часу та місця їх складання, а також часу внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, є помилковим. Апелянт стверджує, що в обвинувальному акті зазначено всі реквізити документів, до яких внесені неправдиві відомості, а також наведено номер та дата кожного з цих документів, загальний період їх підписання (складання).

Крім того, апелянт не погоджується з думкою суду першої інстанції в тому, що обвинувальний акт містить некоректність обвинувачення, оскільки суд не навів в своїй ухвалі жодних даних про це.

Прокурор вважає, що висновок суду про наявність суперечностей у формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, а також відсутність в обвинувальному акті посилання на редакцію ст. 366 КК України, є незаконним, оскільки, на його думку, суд вдався до аналізу правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , чим вийшов за межі своїх повноважень.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає, що висновок суду про те, що однією з підстав повернення обвинувального акта прокурору є недоліки в реєстрі матеріалів досудового розслідування (далі Реєстр) не ґрунтується на законі, оскільки в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, невідповідність Реєстру вимогам закону не є підставою для повернення обвинувального акта.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінальних правопорушень, та до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, а відтак рішення суду про повернення обвинувального акта є незаконним.

Відповідно до ухвали суду за результатами підготовчого провадження, суд встановив, що обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема відомостей про те, які саме завідомо неправдиві документи були складені ОСОБА_5 , час та місце їх складання, час внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Іншою підставою повернення обвинувального акта є те, що формулювання обвинувачення містить відомостей про вчинення ОСОБА_5 декількох альтернативно передбачених за ч. 1 ст. 366 КК України дій, та водночас обвинувальний акт не містить відомостей про те, в якій редакції закону застосовано положення даної статті при кваліфікації дій ОСОБА_5 .

Крім того, суд вказує на те, що обвинувальний акт містить некоректність обвинувачення, яке порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_5 на захист.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд також вказав, що в Реєстрі містяться розбіжності у датах вчинення процесуальних дій, не зазначено які матеріальні об`єкти чи документи визнано речовими доказами та місце їх знаходження, дані про процесуальні дії, вчиненні поза межами даного кримінального провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Захисник вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, оскільки обвинувальний акт містить суперечності у формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема те, що останній вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів та склав неправдиві документи.

Крім того, захисник погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність відомостей, в якій редакції закону застосовано положення ч. 1 ст. 366 КК України при кваліфікації дій ОСОБА_5 .

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати з призначенням нового підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Статтею 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що останнім не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема в обвинувальному акті відсутні відомості про те, які завідомо неправдиві документи були складені обвинуваченим, час та місце їх складання.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_9 у період з вересня 2010 року по січень 2011 року, перебуваючи за місцем фактичного розташування офісного приміщення ТОВ «ПФК «Укрспеценергопостач» за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив службове підроблення, а саме вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та видав завідомо неправдиві документи.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що обвинувальний акт не містить номерів та дати складання кожного з вищеперерахованих документів, оскільки в ньому наведені як номери кожного документа, так і дата складання ОСОБА_9 документа.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що прокурором не дотримані вимоги щодо формулювання обвинувачення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінують декілька альтернативних, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, дій.

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, займаючи посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ), будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості в період часу з вересня 2010 року по січень 2011 року, а також склав ці ж документи.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що прокурор, формулюючи обвинувачення вважає, що дії ОСОБА_5 полягали як у внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів, так у складанні останніх.

Тому, на думку колегії суддів, посилання прокурора на вчинення ОСОБА_5 декількох дій, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, не є недоліком обвинувального акта, який перешкоджає його призначенню до розгляду. Вказані обставини можуть бути предметом дослідження під час судового розгляду.

ОСОБА_5 висунуте обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України. Йому інкримінується вчинення службового підроблення в період 2010-2011 років.

В ухвалі суду зазначено, що до ст. 366ч. 1 КК України в період 2009-2011 років неодноразово вносились зміни, проте в обвинувальному акті не вказано, в якій саме редакції ст. 366 ч. 1 КК Українивизначена правова кваліфікація.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом не враховано, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, а редакція диспозиції ст. 366 ч. 1 КК України в цій частині не змінювалась.

У зв`язку з цим, необхідності у відображенні редакції закону, за якою кваліфікуються дії обвинуваченого, немає.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Як правильно зазначено в апеляційній скарзі, суд при підготовчому судовому засіданні фактично вийшов за його межі та перейшов до вивчення по суті висунутого обвинувачення і матеріалів провадження та встановлення обставин вчинення злочину.

Суд, повертаючи обвинувальний акт, вказав як на недолік відсутність в Реєстрі відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що оскільки Реєстр є невідємним додатком до обвинувального акта, то його відповідність вимогам закону є підставою повернення обвинувального акта прокурору не ґрунтується на законі.

Кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404 ,407, 418, 419 КПК колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2016 року про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні № 32014100000000002 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та якою відмовлено задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України,скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3