Ухвала

від 08.06.2016 по справі 388/2151/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1311/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

08.06.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В.,

секретар Гусак А.О.

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «Павел» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «Павел» про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Селянського фермерського господарства «Павел» (далі - СФГ) про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Зазначала, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно вона є власником земельної ділянки площею 9,1724 га, розташованої на території Пишненської сільської ради Долинського району.

25 жовтня 2009 року уклала з відповідачем договір оренди землі, зареєстрований 25 листопада 2011 року, відповідно до умов якого орендна плата вноситься орендарем один раз на рік у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору становила 2966 грн. 10 коп.

В порушення умов договору оренди, відповідач не сплатив їй орендну плату за весь час користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати в сумі 32917 грн. 29 коп.

На неодноразові вимоги сплатити орендну плату відповідач не реагує.

Просила стягнути на її користь орендну плату за 2010-2015 роки в сумі 32917 грн. 29 коп. та розірвати договір оренди, укладений між СФГ «Павел» та нею. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Заперечуючи проти позову відповідач не оспорював факту існування боргу з виплати орендної плати та подав письмову заяву про застосування позовної давності.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з СФГ заборгованість з орендної плати в межах строку позовної давності за 2013-2015 роки в сумі 19849 грн. 68 коп. Договір оренди розірвано з підстав систематичної невиплати власнику земельної ділянки орендної плати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а провадження у справі закрити. Посилається на те, що представником СФГ було помилково визнано існування заборгованості, оскільки не було відомо про позику, яку позивачка взяла в рахунок орендної плати наперед, що підтверджується її розпискою.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач є власником земельної ділянки площею 9,1724 га, яка знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а.с.5-6).

10 лютого 2005 року позивач і відповідач уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час підписання договору становила 80647 грн. ( а.с.50-53).

25 жовтня 2009 року сторони уклали договір оренди цієї земельної ділянки строком на 49 років зі сплатою орендарем орендної плати в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час підписання договору становила 98870 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що переглядається щорічно. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,02 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Договір оренди зареєстровано 25 листопада 2011 року. Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (а.с.7-8).

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст.526 ЦК України).

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146 цс12, яку згідно зі ст. 360-7 ЦПК України суди мають враховувати при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України)

Згідно із ч.1 і ч.3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст.60 ЦПК України). Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст.61 ЦК України).

Доводи відповідача, що факт не виплати орендної плати повинен довести позивач, є безпідставними, оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами договору саме відповідач повинен довести факт виплати орендної плати орендодавцю, надавши належні та допустимі докази, зокрема, відомості нарахування та виплати орендної плати, видаткові касові ордери тощо. За час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційному суді такі документи відповідач не надав.

В суді першої інстанції відповідач посилався на те, що позивач сама не зверталася за отриманням орендної плати, а також подав письмову заяву про застосування позовної давності, визнав заборгованість з орендної плати в сумі 15127 грн.86 коп. (а.с.22,23-24, 25).

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що відсутня заборгованість з орендної плати, оскільки в 2008 році орендна плата в сумі 50000 грн. була виплачена позивачу наперед, що підтверджується її розпискою.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Укладеним між сторонами договором оренди внесення орендної плати наперед одним платежем не передбачено.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦК України).

Наданою відповідачем до апеляційної скарги розпискою підтверджується, що 09 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала позику в сумі 50000 грн. терміном на один рік від громадянина ОСОБА_3, які зобов'язалася повернути на протязі одного року (а.с.54). Представник позивача в засіданні апеляційного суду визнав, що гроші позичалися, але не в рахунок орендної плати, та були повернуті позикодавцю.

Відповідно до ст.212 ЦПК України оцінюючи цю розписку, колегія суддів приходить до висновку, що цей письмовий доказ свідчить про договірні відносини щодо позики між двома фізичними особами, а тому відсутні правові підстави вважати цю розписку підтвердженням виплати орендної плати за договором оренди. Обставини, викладені в письмовому доказі, не можуть спростовуватися показаннями свідків.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку присудженої судом розміру орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на час укладення договору становила 98870 грн. (а.с.7). Довідкою відділу Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області від 27 листопада 2015 року ДС-31-1111-о.3-936/22-15 підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача, кадастровий № 3521987500:02:000:0016, становить на 01 січня 2010 року та 01 січня 2011 року 115971 грн., на 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року 203645 грн., на 01 січня 2015 року 254366 грн. (а.с.9). Достовірність відомостей, викладених в цій довідці, відповідачем в суді не спростована.

Таким чином, орендна плата становить за 2013 рік 6109 грн.35 коп. ( 3% від 203645), за 2014 рік 6109 грн.35 коп. ( 3% від 203645), за 2015 рік 7630 грн.98 коп. (3% від 254366), всього 19 849 грн.68 коп. Саме ця сума присуджена судом першої інстанції, а утримання податку на доходи проводиться при виплаті коштів.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши відповідно до вимог ст.303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції приходить до висновку, що рішення відповідає матеріалам справи, наданим сторонами в суді першої інстанції доказам, які суд оцінив відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, та вимогам закону. Передбачені законом підстави для переоцінки доказів апеляційним судом відсутні.

В межах доводів апеляційної скарги та наданих відповідачем доказів передбачених законом підстав для його скасування або зміни не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Павел» відхилити, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: М.М.Суржик

ОСОБА_4