264/464/16-ц
2/264/712/2016
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"17" травня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , при секретаріРодіній Н.В., за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс», ОСОБА_4 про визнання дій та рішення кооперативу незаконними частково та зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області позивачка звернулася з зазначеним позовом до Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс», ОСОБА_4 В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є єдиною спадкоємницею першої черги за законом на спадщину, яка відкрилася після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 В той же час, ОСОБА_4 вказавши, що вона є цивільною дружиною померлого ОСОБА_5, незаконно заволоділа після його смерті спадковим майном: автомобілем Chevrolet, гаражом АДРЕСА_1. Вказала, що 12.11.2015 року за нею було визнано право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 на 41/100 частку житлового будинку АДРЕСА_2 а також автомобіль «Chevrolet Aveo SF69Y», 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1. Не дивлячись на зазначене відповідачка ОСОБА_4 утримує у себе спадкове майно. Пояснила, що оскільки у покійного батька позивачки - ОСОБА_5 був гараж, побудований ним за власні кошти вона звернулася до авто гаражного кооператива «Юніс» , де розташований гараж померлого ОСОБА_5 з проханням відчинити їй гараж для того, щоб забрати автомобіль, однак їй було відмовлено на підставі того, що 26.05.2014 року на підставі рішення загальних зборів кооператива протокол №4 ОСОБА_4 була прийнята в члени гаражного кооперативу та їй було передано гараж померлого ОСОБА_5 Вважає рішення авто гаражного кооперативу «Юніс» незаконним з наступних підстав. Згідно положень Уставу авто гаражного кооперативу «Юніс» будівництво гаражем здійснюється силами членів кооперативу за їх власні кошти. Членами кооперативу можуть бути громадяни, які мають на праві особистої власності транспортні засоби. Виходячи з наведеного ОСОБА_4 не могла бути прийнята до членів кооперативу, оскільки не мала у власності ніякого транспортного засобу, передача гаражу допустима тільки близьким родичам, якою вона не є. Крім того, згідно положень Уставу кооперативу 26.05.2014 року було переоформлено гараж НОМЕР_3, однак не зазначено на кого, а також на яких підставах в порушення вимог уставу гараж передано особі, яка не має транспортного засобу. Більш того, цим же протоколом ОСОБА_5 був обраний членом правління кооперативу «Юніс» , що протиречить твердженню, що саме в той день було здійснено переоформлення гаражу ОСОБА_5 на ОСОБА_4, оскільки передаючи гараж ОСОБА_4 та не маючи іншого гаражу в цьому кооперативі, він не міг бути обраним членом правління кооперативу. На підставі викладеного, позивачка просила визнати дії та рішення авто гаражного споживчого кооперативу «Юніс» щодо передання гаражу АДРЕСА_4, який належав померлому ОСОБА_5, ОСОБА_4 незаконними, а також визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування на гараж АДРЕСА_3.
Надалі позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог, де просила дії та рішення авто гаражного споживчого кооперативу «Юніс» щодо передання гаражу АДРЕСА_4, який належав померлому ОСОБА_5, ОСОБА_4 незаконними, а також зобов'язати автогаражний споживчий кооператив «Юніс» прийняти її до членів автогаражного споживчого кооперативу «Юніс».
Позивачка в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги просила суд задовольнити позов.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3- голова гаражно споживчого кооперативу «Юніс» заперечував проти задоволення позовних вимог. Та пояснив, що він вважає, що в діях авто гаражного кооперативу «Юніс» при винесенні рішення про передачу гаража ОСОБА_4 порушень не було. Заяву ОСОБА_5 про передачу за його власним бажанням ОСОБА_4 гаража він надати не може, так як вона не зберіглася. Заяву ОСОБА_4 про вступ її в члени авто гаражного кооперативу також надати не може , бо вона не зберіглася. З яких підстав не збереглися заяви він пояснити не може, на той час він не був головою кооперативу. Всі інші заяви збереглися та зберігаються в кооперативі. Йому відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкали у цивільному шлюбі. У ОСОБА_5 був автомобіль, про наявність автомобілю у ОСОБА_4 йому нічого не відомо. 26.05.2014 року він був присутній на зборах кооперативу та дійсно він пом»ятає, що розглядалося питання про прийняття ОСОБА_4 в члени кооперативу та передачу їй гаражу ОСОБА_5 за їх власними бажаннями. А також ОСОБА_5 було обрано членом кооперативу.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд вважає, за можливе відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, щопозовнівимогипідлягають частковому задоволенню з наступнихпідстав.
Судом встановлено та неоспорюється сторонами по справі, що ОСОБА_5 на 26 травня 2014 року був членом авто гаражного кооперативу «Юніс», мав у власності автомобіль «Шевролет» НОМЕР_4 та був користувачем гаражу АДРЕСА_1 та загальними зборами 26.05.2014 року був обраний членом правління кооперативу. (а.с. 64,20,21,22)
Згідно протоколу №4 від 26.05.2014 року звітно-виборчих зборів АСК «Юніс» (а.с. 20) ОСОБА_5 обрано членом правління кооперативу «Юніс». Цим же протоколом ОСОБА_4 прийнято у члени кооперативу. Та п.2 протоколу переоформлені гаражі,а саме: НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7. Заяви ОСОБА_5 про переоформлення гаражу НОМЕР_8 в документах кооперативу за 2013-2014 роки немає. (а.с. 20,21,22)
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_9 виданого Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області у 01.08.2014 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 році (а.с.6).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_10 виданого Іллічівським відділом ЗАГС м. Жданова ІНФОРМАЦІЯ_4 році ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_5 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу серія НОМЕР_11 виданого виконавчим комітетом Старо-Кримською селищною радою у ІНФОРМАЦІЯ_5 році ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище «Єльцова» (а.с.7).
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11.08.2015 року було скасовано рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.07.2015 року, яким було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільної сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку спільного майна та винесено нове рішення де у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку спільного майна -відмовлено. (а.с.12-14).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04.11.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Іллічівського районного суду від 09.07.2015 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 11.08.2015 року відхилено (а.с.16).
Згідно рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12.11.2015 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на 41/100 частку житлового будинку АДРЕСА_2 та автомобіль «Chevrolet Aveo SF69Y», 2008 року випуску, д/н НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до матеріалів спадкової справи 614/2014 після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 (а.с. 70-77)
На час прийняття у члени кооперативу ОСОБА_4 та передачі їй гаражу НОМЕР_8 діяв Статут Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс», протокол затвердження №8 від 24.12.2006 року (а.с. 90-96).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Відповідно до завдань та характеру діяльностікооперативиподіляютьсянатакітипи: виробничі, обслуговуючітаспоживчі. За напрямамидіяльностікооперативиможуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичнимитощо. Рішення про створення кооперативу приймаєтьсяйогоустановчимизборами, рішенняустановчихзборівоформляється протоколом, якийпідписуютьголовуючий та секретарзборів, відповідно до ч. 3, 4 ст. 7 Закону України «Про кооперацію».
Правовим документом, щорегулюєдіяльність кооперативу, є статут кооперативу, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про кооперацію».
У 26.07.1994 року розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів №1088р. зареєстровано Статут автогаражного споживчого кооперативу «Юніс», який затверджений протоколом загальних зборів членів кооперативу №01 від 05.07.1994 року (а.с.17). Нова редакція зазначеного статуту затверджена рішенням загальних зборів членів автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» протокол №8 від 24.12.2006 року. (а.с. 90-96)
Автогаражний споживчий кооператив «Юніс» являється споживчим кооперативом, який створено шляхом об»єднання фізичних осіб для спільного збереження автотранспортних засобів в гаражах, які є особистою власністю членів кооперативу.
Як вказує позивачка - ОСОБА_7, автогаражним споживчим кооперативом «Юніс» при прийнятті ОСОБА_4 не було дотримано процедуру вступу до членів кооперативу - не перевірено наявності у ОСОБА_4 у власності автотранспортного засобу, так право користування спірним гаражем набуто ОСОБА_4 неправомірно та у порушення порядку встановленого Законом України «Про кооперацію» та Статутом автогаражного споживчого кооперативу «Юніс».
Суд не може повністю погодитись з наведеними посиланнями позивача, враховуючи наступні обставини справи.
Згідно з п.2.1., 2.2. зазначеного Статуту авто гаражний споживчий кооператив «Юніс» являється споживчим кооперативом, який створено шляхом об'єднання фізичних осіб для спільного збереження автотранспортних засобів в гаражах, які є особистою власністю членів кооперативу, діяльність якого будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги, співробітництва, самоврядування та самофінансування.
Згідно п.3.1 основною метою кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, які є власниками автотранспортних засобів або гаражів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат та доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Згідно п. 3.2 завданням кооперативу є створення умов для утримання та збереження в гаражах автомашин, мотоциклів та інших автотранспортних засобів.
Згідно п.5.1., 5.5. Статуту членами кооперативу можуть бути особи, власники автотранспортних засобів, які досягли 16 років, виявили бажання вступити до кооперативу та брати участь у його діяльності. Членство в кооперативі є добровільним та індивідуальним. Купівля, продаж, дарування гаражів, вступ до спадкування здійснюється у встановленому законом порядку з наступною реєстрацією в Правлінні кооперативу.
З аналізу вищенаведених пунктів Статуту, суд приходить до висновку, що однією з основних вимог прийняття до членів кооперативу є наявність у власності автотранспортного засобу, проте суду не надано докази наявності у ОСОБА_4 у власності автотранспортного засобу на час вступлення до членів кооперативу.
Згідно п.5.4., 7.5.8.Статуту прийом та вихід зі складу членів кооперативу здійснюється правлінням кооперативу на підставі письмової заяви бажаючого. До компетенції зборів кооперативу зокрема належить затвердження рішень голови кооперативу або правління про прийняття нових членів до кооперативу та/або припинення членства.
Згідно п.7.1 Вищим органом управління кооперативу є- загальні збори членів кооперативу.
Згідно п.9.1 правління кооперативу здійснює прийняття нових членів до кооперативу та припинення членства в кооперативі з подальшим затвердженням прийнятих рішень зборами кооперативу
Всупереч зазначеним вимогам рішення голови кооперативу або правління про прийняття у нові члени кооперативу ОСОБА_4 не виносилося, головою кооперативу суду надано тільки протокол № 4 від 26.05.2014 року.
Згідно протоколу зборів №4 від 26.05.2014 року п. 2 вказано про переоформлення гаражів, а саме № НОМЕР_8,НОМЕР_12,НОМЕР_6,НОМЕР_7. Згідно діючого статуту кооперативу передача гаража в кооперативі відбувається за письмовою заявою користувача гаражем з наступною реєстрацією в Правлінні кооперативу. З пояснень представника кооперативу в судовому засіданні судом встановлено, що заяви ОСОБА_5 про переоформлення гаражу НОМЕР_8 на ОСОБА_4 у травні 2014 року в документах кооперативу за 2014 рік немає. З протоколу № 4 від 26.05.2014 року не зрозуміло, ким та кому передавалися гаражі, а саме гараж НОМЕР_8 у блоку 4. З огляду на вищенаведене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання дії Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» (ЄДРПОУ 20392114) щодо передачі гаражу АДРЕСА_4, належного ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_4 незаконними та скасувати в цій частині протокол №4 звітно-виборчих зборів АСК «Юніс» від 26.05.2014 року.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяниУкраїни, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, щодіють через своїхпредставників, які внесли вступнийвнесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуютьсявимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та в розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Згідноіз статтею 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Виконавчим органом кооперативу відповідно до статті 16 Закону України «Про кооперацію» є правління, яке очолює голова, повноваженняякоговизначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітнийвищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективністьроботи кооперативу.
Відповідно до пояснень представника відповідача- голови авгогаражного споживчого кооперативу «Юніс» заяви про бажання ОСОБА_4 стати членом кооперативу у нього не має, реєстрація даної заяви по журналу кооперативу також відсутня.
Згідно п. 5.10. Статуту гараж померлого члена кооперативу переходить до його спадкоємця відповідно до вимог чинного законодавства. Спадкоємець померлого має переважне право користування гаражем на умовах вступу до кооперативу.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йог осмерті.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 роз'яснено, що у разісмерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальнихпідставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Пунктом 6 Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чиіншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю (стаття 18 Закону Українивід 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухомемайно та їхобтяжень", Закон Українивід 10 липня 2003 року № 1087-IV "Про кооперацію", стаття 384 ЦК).
Відповідно до положень ст. 331 ЦК України право власності на новуріч, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворененерухомемайно (житловібудинки, будівлі, спорудитощо) виникає з моменту завершеннябудівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Враховуючи наданні докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» прийняти в члени споживчого кооперативуне підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 та має право на членство в кооперативі, згідно п. 5.10. Статуту автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» та до теперішнього часу до Автогаражного кооперативу з цього питання не зверталася, та відмову або задоволення свого права не отримала. Суд розглядає згідно ст.15 ЦК України питання про порушене, невизнане або оспорювань право.
Частиною 1 ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених ст. 61 цього Кодексу, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З аналізу положень Статуту автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» та норм ЦК України, положень Закону України «Про кооперацію», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки та достатність доказів для задоволення позову в частині визнання дій кооперативу та рішення №4 від 26.05.2014 року Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» щодо передачі гаражу НОМЕР_13 належного ОСОБА_5 - ОСОБА_4. незаконним в цій частині.
Відповідно до ст.88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.. Враховуючи викладене, суд стягує з ОСОБА_4 та Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» на користь ОСОБА_1 у розмірі 487,20 грн., та на користь держави судовий збіру розмірі 63,80 грн. по 275,60 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 57, 60, 61, 81, 88, 169, 179, 212-215,224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 328, 202, 205, 509, 655 ЦК України, Законом України «Про кооперацію в СРСР» (в редакціївід 07.03.1991 року), Законом України «Про кооперацію»,Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельнихкооперативів» №5 від 28 червня 1991 року, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Автогаражногоспоживчого кооперативу «Юніс», ОСОБА_4 про визнання дій та рішення кооперативу незаконними частково та зобов»язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати дії Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» (ЄДРПОУ 20392114) щодопередачі гаражу АДРЕСА_4, належного ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_4 незаконними та скасувати в цій частині протокол №4 звітно-виборчих зборів АСК «Юніс» від 26.05.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» (ЄДРПОУ 20392114) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн, по 243,60 з кожного.
Стягнути з Автогаражного споживчого кооперативу «Юніс» (ЄДРПОУ 20392114) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 64 грн., по 32 грн. з кожного.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Іллічівського районного суду м. Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання заочного рішення.
На заочне рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не Були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. М. Іванченко
Суд | Іллічівський районний суд м.Маріуполя |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2016 |
Оприлюднено | 14.06.2016 |
Номер документу | 58203845 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іллічівський районний суд м.Маріуполя
Іванченко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні