Ухвала

від 09.06.2016 по справі 297/1327/16-ц

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1327/16-ц

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2016 року м. Берегово

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., вивчивши матеріали заяви заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави до Берегівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Берегівської міської ради про внесення змін до рішення про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0703 га, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави звернувся в суд із позовною заявою до Берегівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Берегівської міської ради про внесення змін до рішення про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0703 га .

Згідно ч. 2ст. 79 ЦПК України,розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати . Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень. Тому заявнику слід сплатити 1378 грн. судового збору за подачу заяви.

При цьому, за положеннями Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури не звільненні від сплати судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» за № 10 від 17.10.2014 року, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIта статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв’язку із цим обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, заступник керівника Берегівської місцевої прокуратури посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі». Цим рішенням захищено право Генріка Креуза, який не мав права на доступ до суду, у зв’язку з тим, що він був безробітним та не мав жодного доходу, тому був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Однак заступник керівника Берегівської місцевої прокуратури посилається на інші обставини, яким Європейський суд з прав людини не давав оцінку у справі «Креуз проти Польщі». Навпаки, в п.60 цього рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що вимога сплати зборів цивільним судам не може вважатись обмеженням права на доступ до суду та не суперечить ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на це вважаю, що підстави для відстрочення сплати судового збору заступнику керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, суд зобов’язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності перед законом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.20 цього Кодексу суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, якщо існують обставини, які викликають сумнів в його об’єктивності та неупередженості.

Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Встановлено, що відстрочення сплати заступником керівника Берегівської місцевої прокуратури судового збору на підставі, яка не передбачена законом, викличе у відповідачів сумніви в об’єктивності та неупередженості, що зменшить їх довіру до суду та слугуватиме приводом для відводу судді.

Тому вважаю, що ці обставини є додатковою, але не менш важливою підставою для відмови заступнику керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору.

На підставі наведеного, в задоволенні клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі слід відмовити, а подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вказаним вище вимогам і зокрема: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 10, 82, 119, 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі - відмовити.

Заяву заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави до Берегівської міської ради да ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Берегівської міської ради про внесення змін до рішення про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0703 га - залишити без руху.

Повідомити прокурора про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо недоліки заяви не будуть усунуті у зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута прокурору.

Ухвала суду в частині сплати судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_3.