Постанова

від 07.06.2016 по справі 820/1243/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 червня 2016 р. № 820/1243/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" про скасування податкової реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива Люкс», в якому просить скасувати реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.09.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива Люкс» код ЄДРПОУ 38838847, індивідуальний податковий номер 388388404237, місцезнаходження платника: вулиця Трудова, будинок 1-В, смт. Високий, Харківський район, Харківська область.

В обґрунтування позову вказано, що згідно аналізу податкової звітності з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік відповідач мав у своєму користуванні лише 2 га ріллі. При цьому, протягом 2014 року, згідно з розрахунками частки сільськогосподарського товаровиробництва, відповідачем реалізовано сільськогосподарської продукції лише на 7,3 тис. гривень. Як зазначає позивач у своєму позові, максимальна вартість сільськогосподарських культур у 2015 році складала 8 тис. грн. за тонну, врожайність 4 тонни з 1 га, а тому максимальний дохід від продажу продукції рослинництва повинен складати не більше 64 тис гривень. За маркетинговий рік (2015 рік) в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) відповідачем задекларований обсяг постачання товарів (робіт) на суму 65 764, 4 тис грн. (без ПДВ) (номенклатура товару згідно ЄРПН: соняшник).

Позивач вважає, що задекларований обсяг постачання сільськогосподарської продукції за 2015 рік є неможливим за наявності 2 га ріллі. Вказане, на його думку, може свідчити про формування ризикового ПДВ контрагентам - покупцям на орієнтовну суму 13 136, 48 тис. грн.

Додатково позивач відзначає, що оскільки у відповідача відсутні виробничі потужності та достатня кількість земельних ділянок для виробництва сільськогосподарської продукції задекларованого об'єму, що само по собі вказує на наявність ознак фіктивності підприємства позивача та фіктивних відносин з контрагентами.

Через викладені у позові обставини, контролюючий орган приходить до висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності відповідачем, у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України, а тому вважає, що реєстрація платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива Люкс» код ЄДРПОУ 38838847 підлягає скасуванню за рішенням суду на підставі абзацу у п. 184.1 статті 184 та п.п. 184.2 статті 184ПК України, про що і просить суд.

При судовому розгляді представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, з підстав викладених в письмових запереченнях та доданих до них письмових доказах, які судом залучені до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить думки про відмову в задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Жнива Люкс» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 31.07.2013 року, номер запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації: 1 258 102 0000 000667 та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 38838847).

09.09.2015 року та 01.10.2013 року відповідача було зареєстровано платником ПДВ та платником спеціального режиму оподаткування ПДВ, ІПН 388388404237, відповідно.

У зв'язку зі зміною місцезнаходження на адресу: вулиця Трудова, будинок 1-В, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, з 01.01.2016 року, відповідач став на облік в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, внаслідок чого позивач здійснює відносно відповідача контрольні функції.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2016 року, видами діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; код КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці; код КВЕД 01.61 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

Рішенням позивача № 3/20-23-10-03-34 від 02.02.2016 року припинено реєстрацію відповідача як платника спеціального режиму оподаткування ПДВ, з чим суд не погоджується, з огляду на таке.

Так, аналіз господарської діяльності відповідача, позивачем проводився на підставі податкової звітності з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік та декларацій з додатку на додану вартість відповідача за 2015 рік. Інші джерела отримання інформації, які б підтверджували або спростовували реальність здійснення господарської діяльності відповідачем та наявності у нього відповідної матеріально - технічної бази та виробничих потужностей, позивачем не використовувались, на що суд зазначає про наступне.

Встановлено, що попередній договір оренди земельної ділянки № б/н від 01.06.2015 року, укладений між ТОВ «Амагі», правонаступником якого є ТОВ «Жнива Люкс» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець), предметом якого є земельна ділянка, площею 6,05 га, кадастровий номер 1225485500:01:002:0357 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровській області. Вказана земельна ділянка була передана від Орендодавця орендарю за актом приймання - передачі від 01.07.2015 року. Змістом п. 5 попереднього договору оренди земельної ділянки передбачено, що він укладений згідно ст. 635 ЦК України та діє до оформлення технічної документації на земельну ділянку, укладення та державної реєстрації основного договору оренди, але не більше 3-х років.

В подальшому, між тими же сторонами був укладений основний договір оренди землі №б/н від 01.09.2015 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 6,05 га, кадастровий номер 1225485500:01:002:0357, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровській області, терміном дії 7-м років. Вказана земельна ділянка була передана від орендодавця на користь орендаря за актом приймання - передачі від 07.09.2015 року. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно про що свідчить витяг з цього реєстру №43406007 від 07.09.2015 року.

Попередній договір оренди земельної ділянки № б/н від 01.06.2015 року, укладений між ТОВ «Амагі», правонаступником якого є ТОВ «Жнива Люкс» (Орендар) та ОСОБА_2 (Орендодавець), предметом якого є земельна ділянка, площею 6,0678 га, кадастровий номер 1225485500:01:002:0209 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровській області. Вказана земельна ділянка була передана від Орендодавця орендарю за актом приймання - передачі від 01.07.2015 року. Змістом п. 5 попереднього договору оренди земельної ділянки передбачено, що він укладений згідно ст. 635 ЦК України та діє до оформлення технічної документації на земельну ділянку, укладення та державної реєстрації основного договору оренди, але не більше 3-х років.

В подальшому, між тими же сторонами був укладений основний договір оренди землі №б/н від 01.09.2015 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 6,0678 га, кадастровий номер 1225485500:01:002:0209 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровській області, терміном дії 7-м років. Вказана земельна ділянка була передана від орендодавця на користь орендаря за актом приймання - передачі від 07.09.2015 року. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно про що свідчить витяг з цього реєстру №43410951від 07.09.2015 року.

Договір оренди земельної ділянки № 02/03-02 від 02.03.2015 року, укладений між ТОВ «Амагі», правонаступником якого є ТОВ «Жнива Люкс» (Орендар) та Арцизькою філією державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві» (Орендодавець), предметом якого є земельна ділянка, площею 344,7 га, у тому числі рілля 310,0 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області. Відповідно до п. 6 договору, строк його дії складає один рік. Вказана земельна ділянка була передана від орендодавця орендарю за актом приймання - передачі від 02.03.2015 року.

Договір оренди земельної ділянки № 02/03-01 від 02.03.2015 року, укладений між ТОВ «Амагі», правонаступником якого є ТОВ «Жнива Люкс» (Орендар) та Арцизькою філією державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві» (Орендодавець), предметом якого є земельна ділянка, площею 713,3 га, у тому числі рілля 568,0 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області. Відповідно до п. 6 договору, строк його дії складає один рік. Вказана земельна ділянка була передана від орендодавця орендарю за актом приймання - передачі від 02.03.2015 року.

Суд критично відноситься до того, що позивач піддає сумніву задекларовані відповідачем за 2015 рік обсяги постачання товарів (робіт) на суму 65 746, 4 тис. грн. (без ПДВ), за наявності тільки 2 га ріллі, оскільки це спростовується обставинами, встановленими під час судового розгляду.

Так, надані відповідачем докази, свідчать про перебування у нього в користуванні земельних ділянок загальною площею понад 1070 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що свою чергу спростовує доводи позивача про відсутність у підприємства можливості вирощування сільськогосподарської продукції та її реалізації у 2015році через відсутність обсягів сільськогосподарських угідь.

Для виконання сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю між відповідачем та Арцизькою філією державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві» було укладено Договір № 09/03-15-01 на збирання зернових культур урожаю 2015 року від 09.03.2015 року. Даний договір сторонами виконувався про що свідчить акти приймання - передачі виконаних робіт від 31.10.2015 року до вказаного договору на суму 520 000 грн. без ПДВ.

Також, докази справи справи містять Договір № 09/03-15-02 оренди транспортних засобів від 09.03.2015 року, укладений між відповідачем та Арцизькою філією державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві» та акт приймання - передачі до нього від 09.03.2015 року, згідно якого відповідач приймає у тимчасове володіння і користування сільськогосподарську техніку, в тому числі і спеціальну, в загальній кількості 6-ть одиниць.

Для забезпечення власної господарської діяльності відповідачем також укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/10 від 01.10.2014 року, згідно якого він приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (склад) з вантажно-розвантажувальним механізмами, розташоване за адресою: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 104.

Між тим, позивач, з посиланням на наявність у відповідача ознак фіктивного підприємства, а також на порушення відповідачем норм діючого законодавства, в частині недодержання його вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, одночасно посилається на відомості з кримінального провадження №42016040000000027, які містяться в ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02.02.2016 року по справі 201/1307/16-к.

Використовуючи вказані відомості з кримінального провадження, позивач встановив неможливість здійснення господарських операцій відповідачем, фактично зводячи до визначення нікчемності всіх правочинів з своїми контрагентами за обумовлений період, внаслідок чого дійшов висновку про формування ризикового ПДВ контрагентам - покупцям на орієнтовну суму 13 136,48 тис. грн..

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Статтею 72 КАС України визначений вичерпний перелік підстав для звільнення від доказування, до яких, серед іншого, пунктом 4 цієї статті, віднесено вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, виключно в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як наслідок, за відсутності вироку суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, посилання позивача на відомості з кримінального провадження №42016040000000027, не є обов'язковими для адміністративного суду та не можуть ним використовуватись як належний доказ винуватості платника податків.

Системний аналіз положень чинного законодавства, дає змогу дійти висновку, що в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до частини 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Як зазначалось вище, у позивача відсутні жодні докази наявності обвинувального вироку суду та/або рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, суд звертає увагу, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.01.2016 року по справі №641/11695/15-к директора відповідача ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 192 КК України по кримінальному провадженню № 32014220000000179. Даний вид злочину не віднесений до категорії злочинів скоєних суб'єктами у сфері господарської діяльності.

Такому остаточному рішенню суду у кримінальному провадженні № 32014220000000179 передувала постанова слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Шевченко А.Ю. від 06.11.2015 року, якою за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄДРДР за № 32014220000000179, за ознаками складу злочину передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), встановлено, що в діях посадових осіб ТОВ «Амагі», правонаступником якого є відповідач, відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Отже, матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №32014220000000179, за результатами якого винесений остаточний судовий акт, ознак фіктивного підприємництва відповідача або інших правопорушень скоєних у сфері господарської діяльності, відповідальність за що передбачена Кримінальним кодексом України, на чому саме наголошує позивач, не встановлено.

Посилання позивача на те, що відповідачем не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з власними контрагентами за 2015 рік - є безпідставними, та спростовуються первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Так, за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як слідує з листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Всупереч зазначеному, позивачем не здійснювалась перевірка господарських операцій з контрагентами відповідача за період 2014-2015 років, та не аналізувались первинні документи на предмет реальності здійснення за ними господарських зобов'язань, а тому такі висновки позивача про їх фіктивність - документально не підтверджені, через що мають статус припущень та судом до уваги не приймаються.

Крім того, позивачем не надало належної оцінки наявності у позивача матеріально технічної бази та власних виробничих потужностей у періоді, що перевірявся.

За правилами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Документи надані відповідачем та залучені судом до матеріалів справи, на підтвердження наявності у нього у користуванні сільськогосподарських угідь, сільськогосподарської техніки, складських приміщень, та іншого, а також первинні документи, які складені сторонами на їх виконання, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства встановлених для такого виду право чинів та первинних документів.

Крім того, суд зазначає, що статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочинну. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Суд зазначає, що відсутні докази того, що позивачем оскаржувались договори, які були укладені між відповідачем та його контрагентами, в тому числі з підстав наведених у адміністративному позові, що є предметом розгляду даного провадження.

Не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді і доводи позивача, що вказували на наявність між відповідачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на здійснення фіктивної господарської діяльності.

Відповідно до абзацу «е» п. 184.1. ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду.

Частина 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

В даному випадку позивач не надав достатніх та належних доказів на обгрунтування законності спірного рішення, а від так, системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" про скасування податкової реєстрації - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.06.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.