ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2016 р. Справа № 820/1243/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/1243/16
за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс"
про скасування реєстрації платника податку на додану вартість,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2016 р. Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" (далі - відповідач) про скасування реєстрації платника податку на додану вартість від 09.09.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" код ЄДРПОУ 38838847, індивідуальний податковий номер 388388404237, місцезнаходження платника: вулиця Трудова, будинок 1-В, смт. Високий, Харківський район, Харківська область.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно аналізу податкової звітності з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік відповідач мав у своєму користуванні лише 2 га ріллі. Протягом 2014 року, згідно з розрахунками частки сільськогосподарського товаровиробництва, відповідачем реалізовано сільськогосподарської продукції лише на 7,3 тис. гривень, проте, за маркетинговий рік (2015 рік) в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) відповідачем задекларований обсяг постачання товарів (робіт) на суму 65 764, 4 тис грн. (без ПДВ) (номенклатура товару згідно ЄРПН: соняшник).
Оскільки у відповідача відсутні виробничі потужності та достатня кількість земельних ділянок для виробництва сільськогосподарської продукції задекларованого об'єму, то контролюючий орган дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності відповідачем, у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України, у зв'язку з чим реєстрація платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" код ЄДРПОУ 38838847 підлягає скасуванню за рішенням суду на підставі п. 184.1 та п. 184.2 статті 184 ПК України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. у задоволені позовних вимог Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Проте представником відповідача не подано доказів на підтвердження поважності причин неможливості прибути в судове засідання та документів на підтвердження зазначених обставин, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 07.07.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс" зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 31.07.2013 року, номер запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації: 1 258 102 0000 000667 та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 38838847) ( а.с.10-16).
Із матеріалів справи убачається, що відповідач був зареєстрований платником ПДВ та платником спеціального режиму оподаткування ПДВ (ІПН 388388404237) та з 01.01.2016 року перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.
Як убачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.03.2016 року, видами діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів ( а.с.11).
Рішенням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 3/20-23-10-03-34 від 02.02.2016 року припинено реєстрацію ТОВ "Жнива Люкс" як платника спеціального режиму оподаткування ПДВ, про що повідомлено Товариство листом від 03.02.2016 р. №887/10/20-23-15-01-17 ( а.с.20-22).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Вказана норма кореспондує з положеннями пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
За приписами п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 41.3 ст. 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Стаття 19 - 1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих органів.
Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права контролюючих органів, відповідно до п. 20.1 якої контролюючі органи мають право, зокрема:
- звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;
- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;
- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;
- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;
- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;
- звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;
- звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;
- звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;
- звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;
- звертатися до суду щодо визнання осіб пов'язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;
- здійснювати інші повноваження, передбачені законом.
За змістом частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.
Отже, перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним.
Відповідно до приписів п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з п.184.2 ст. 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Вищевикладені положення Податкового кодексу України не наділяють контролюючі органи правом звертатись до суду з позовом про скасування реєстрації платника податку на додану вартість в судовому порядку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Проте, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Харківської ОДПІ задоволенню не підлягають з інших підстав, а саме: відсутності у позивача повноважень для звернення до суду із вимогами щодо скасування реєстрації платника податку на додану вартість в судовому порядку. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення.
За змістом ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції-змінити, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позову є обставини, зазначені в мотивувальній частині цієї постанови.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ч.2 ст.205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/1243/16 змінити, зазначивши, що підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову викладені в мотивувальній частині цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 12.07.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2016 |
Оприлюднено | 14.07.2016 |
Номер документу | 58897069 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні