Рішення

від 23.05.2016 по справі 910/4336/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016Справа №910/4336/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Фонду комунального майна Вишгородського району

до товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- комунальне підприємство Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база"

про розірвання договору оренди №20/15 від 06.07.2015 року та повернення об'єкту оренди

Представники сторін:

від позивача: Кулешова К.С. - представник за довіреністю № 136 від 16.05.2016 р.;

від відповідача: Лебедєв Д.Є. - директор;

ОСОБА_3 - засновник, відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ № 21786525;

Ігнатенко О.О. - представник за довіреністю № 8 від 14.04.2016 р.;

від третьої особи: Сафонов О.Ф. - керівник.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фонду комунального майна Вишгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" про розірвання договору оренди №20/15 від 06.07.2015 року та повернення об'єкту оренди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем та КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" як балансоутримувачем укладено договір оренди № 20/15 від 06.07.2015 року об'єктів нерухомого майна, які перебувають на балансі КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", що розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, засвідченого приватним нотаіусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 787.

Згідно п. 1.4. договору майно передається в оренду з метою організації спортивно-оздоровчих заходів, забезпечення умов навчально-тренувального процесу та навчально-тренувальних зборів спортсменів, організації змістовного відпочинку і дозвілля сім'ї, дітей та молоді.

Як зазначає позивач, на вказаній території функціонує приватний дитячий садочок. Водночас відсутні документи на розміщення дитячого садочку. Також відповідачем, всупереч п. 5.1.3. договору, здійснені зміни в приміщеннях, які позивач не погоджував.

Враховуючи вищезазначене позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору оренди, виселення відповідача із займаного приміщення та зобов'язання №20/15 від 06.07.2015 року та повернення об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.04.2016 року.

05.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про витребування доказів по справі, відповідач - клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання з'явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача підтримав подане клопотання про витребування доказів по справі.

Представник відповідача не заперечував проти даного клопотання.

Суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів по справі.

Представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.

Представник третьої особи не заперечував проти даного клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2016 року розгляд справи відкладено на 18.04.2016 року.

14.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

15.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшли витребувані документи.

18.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про доповнення підстав позову, відповідно до якої зазначив, що відповідач в порушення умов договору не сплачує орендну плату за січень, лютий та березень 2016 року, тобто понад 3 місяці. Відповідно до умов договору орендодавець має право розірвати договір у разі несплати орендарем орендної плати протягом 2-х місяців.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 05.04.16 р.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання з'явились.

Суд оглянув оригінали документів, надані представником третьої особи.

Представник позивача надав суду додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.04.2016 року розгляд справи відкладено на 17.05.2016 року.

17.05.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

У судове засідання з'явились представники сторін та третьої особи.

У судовому засіданні 17.05.2016 року оголошено перерву на 23.05.2016 року.

23.05.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав документи по справі.

У судове засідання з'явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про доповнення підстав позову.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про доповнення підстав позову.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем як орендодавцем, та відповідачем як орендарем та КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" як балансоутримувачем укладено договір оренди № 20/15 від 06.07.2015 року об'єктів нерухомого майна, які перебувають на балансі КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", що розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, засвідченого приватним нотаіусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 787.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування без права викупу орендарем та передачі в суборенду нерухоме майно, яке є комунальною власністю Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, та перебуває на балансі КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку вартості майна станом на 31.05.2015 року і становить за незалежною оцінкою 2 866 080,00 грн. без ПДВ.

Використання майна, що перебуває в у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1.4. договору майно передається в оренду з метою організації спортивно-оздоровчих заходів, забезпечення умов навчально-тренувального процесу та навчально-тренувальних зборів спортсменів, організації змістовного відпочинку і дозвілля сім'ї, дітей та молоді.

Як зазначає позивач, на вказаній території функціонує приватний дитячий садочок. Водночас відсутні документи на розміщення дитячого садочку.

Вказане підтверджується звітом тимчасової контрольної комісії з питань діяльності комунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", відповідно до якого за результатами виїзду було виявлено, що на вказаній території, функціонує дитячий садочок; медпункт переобладнаний в харчувальний блок-кухню. Також встановлено, що літні будинки Є1 та Ж1, які влаштовано без погодження з Вишгородською райрадою та не прийняті на баланс балансоутримувача. Також виявлено влаштування септику біля їдальні та одночасно виконано реконструкцію їдальні шляхом перебудови існуючих стін та влаштування навісу.

Також відповідачем, всупереч п. 5.1.3. договору, здійснені зміни в приміщеннях, які позивач не погоджував.

У відзиві відповідача від 17.05.2016 року вказане не заперечується.

Відповідно до п. 5.1.3 договору орендар має право виключно за письмової згоди орендодавця проводити невідокремлювальні поліпшення чи реконструкцію орендованого майна за власні кошти.

П. 5.3.6 договору передбачено, що орендар зобовязується забезпечити збереження майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Судом встановлено, що відповідачем виконана реконструкція їдальні шляхом збільшення її габаритних розмірів без отримання документів на право виконання будівельних робіт, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18.02.2016 року, яку проводив Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» листом від 01.02.2016 року за № 67 повідомило, що в результаті проведення технічної інвентаризації встановлено, що до будівлі «Б» прибудовано «б1», навіс «З1», реконструкцію літнього будинку «З» основна площа зменшена на 8,4 кв.м та очисна споруда «ІІ».

Відповідно до п. 5.3.1 договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно за цільовим призначенням у відповідності до п. 1.2. договору.

Як зазначає позивач, відповідачем порушено істотні умови договору провівши самовільно перепланування та незаконну реконструкцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщонаймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до заяви про доповнення підстав позову від 18.04.2016 року, якою позивач доповнив позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору не сплачує орендну плату за січень, лютий та березень 2016 року, тобто понад 3 місяці.

Відповідачем факт несплати орендних платежів не заперечується.

Ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції та відновлення орендованого майна та умови його повернення.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

П. 3.1 договору передбачено, що місячна орендна плата визначається орендодавцем на підставі методики розрахунку та пропорцій розподілу між районним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядку використання плати за оренду майна спільної комунальної власності територіальної громади сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженої рішенням районної ради від 15.11.2012 року № 295-25-IV «Про затвердження порядку передачі в оренду майна, що спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста Вишгородського району», та становить за базовий місяць оренди - червень 2015 року без ПДВ 36 614,17 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється балансоутримувачем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається балансоутримувачем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до чинного законодавства України (при дефляції коефіцієнт дорівнює1).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 3.8. договору передбачено своєчасно і в повному обсязі, до 15 числа наступного за звітним місяця, сплачувати орендну плату до Вишгородського районного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 3.9. договору орендар перераховує 50 % орендної плати балансоутримувачу за вказаними реквізитами та 50 % орендної плати до Вишгородського районного бюджету за вказаними реквізитами.

Згідно п. 5.3.4 договору орендар за цим договором зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 7.1. договору договір набирає чинності з 06.07.2015 року та діє до 06.07.2025 року.

П. 7.3. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.6. договору цей договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі несплати орендної плати протягом 2-х місяців.

Листом від 23.03.2016 року позивач направив відповідачеві акт звіряння № 1 за липень 2015 - березень 2016 року та № 2 липень 2015 року - лютий 2016 року.

22.04.2016 року позивач направив відповідачеві претензію № 124 з розрахунком орендної плати на суму 92 301,12 грн.

Відповідно до матеріалів справи в процесі розгляду справи відповідачем здійснено оплату заборгованості, що підтверджується платіжних доручень № 1 від 20.05.2016 року на суму 59 767,48 грн. та № 2 від 20.05.2016 року на суму 72 332,52 грн.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду відповідач, всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати у строки передбачені договором.

Частиною 1 ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому, норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за договором № 560 від 18.11.1996 року за період з 01.04.2015 року.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним факт істотних порушень з боку відповідача умов договору оренди №20/15 від 06.07.2015 року у зв'язку з його не виконанням, які дають підстави для його розірвання судом.

Оскільки договором прямо передбачена можливість розірвання договору оренди якщо орендар, зокрема, не вносить орендну плату, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди та відповідачем здійснено самовільне перепланування та добудову, позовні вимоги про розірвання договору оренди №20/15 від 06.07.2015 року та визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 7.7. договору повернення майна проводиться по акту приймання - передачі, що підписується сторонами.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правові наслідки припинення або розірвання договору оренди у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, з припиненням договору №20/15 від 06.07.2015 року відповідач втрачає статус орендаря, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу об'єкт оренди - комунальне майно Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст. ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди № 20/15 від 06.07.2015 року об'єктів нерухомого майна, які перебувають на балансі КП Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", що розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, засвідченого приватним нотаіусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 787, укладений між Фондом комунального майна Вишгородського району як орендодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" як орендарем та комунальним підприємством Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" як балансоутримувачем.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, офіс 2, ідентифікаційний код 39773655) повернути балансоутримувачу комунальному підприємству Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна,1, ідентифікаційний код 23572880) об'єкт оренди - комунальне майно Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, офіс 2, ідентифікаційний код 39773655) на користь Фондом комунального майна Вишгородського району (07300, Київська область, м. Вишгород, пл.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 20583073) судовий збір в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.06.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий