Рішення

від 03.06.2016 по справі 916/1013/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2016 р.Справа № 916/1013/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТ" (АДРЕСА_1, 65039)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН" (вул. Транспортна, буд. 8-Б, м. Чорноморськ, 68001)

про стягнення 258325,70 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник; ОСОБА_2 (довіреність від 24.05.2016);

від відповідача: ОСОБА_3 - керівник;

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 156024,00 грн. основного боргу, 117513,85 грн. пені, 95482,06 грн. інфляційних нарахувань та 8271,41 грн. 3% річних.

26.05.2016 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 156024,00 грн. основного боргу, 93458,37 грн. інфляційних нарахувань та 8843,33 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 03.06.2016 провадження у справі в частині позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 117513,85 грн. було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 03.06.2016 суд ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Підставою даного позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 18.04.2014 № 22 в частині здійснення повної та вчасної оплати виконаних робіт.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що сторонами не підписаний акт виконаних робіт, а тому відповідачем не пропущений строк оплати робіт.

Ухвалою суду від 20.04.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 13.05.2016 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 13.05.2016 судом була оголошена перерва до 27.05.2016 о 12:10. У судовому засіданні 27.05.2016 судом була оголошена перерва до 03.06.2016 о 10 год. 00 хв.

З позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. 18.04.2016 № 2-2052/16), в якій просив суд накласти арешт на майно та грошові суми, належні відповідачу, на загальну суму позову - 337291,32 грн.

Розглянувши дану заяву позивача у судовому засіданні 13.05.2016, суд ухвалив відмовити у її задоволенні, оскільки:

1. позивачем не подано суду жодного доказу, який підтверджує наявність обставин, вказаних позивачем у заяві та з якими він пов'язує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову;

2. позивачем у поданій заяві не доведено, що невжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з даного спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2014 між сторонами був укладений договір № 22 (далі - договір), згідно умов якого відповідач/замовник доручає, а позивач/виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по розробці технічних рішень по електропостачанню підприємства відповідача/замовника за адресою : м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 8б.

Відповідно до п. 2.1. договору та додатку (кошторис на виконання робіт) до даного договору вартість робіт за вказаним договором складає 312 048 (триста дванадцять тисяч сорок вісім) грн. 00 коп.

Згідно п. 2.2. договору умовами оплати є: передоплата 50% у розмірі 156024,00 грн. Остаточна оплата проводиться протягом п'яти календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1. договору по закінченню робіт виконавець надає замовнику звіт про розробку технічних рішень по електропостачанню підприємства та сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 9.1. договору цей договір вступає в силу з дати договору та діє до виконання усіх зобов'язань, прийнятих обома сторонами.

На виконання умов договору відповідачем було сплачено позивачу передоплату у розмірі 50% від суми договору, що склало 156024,00 грн. Дана обставина визнається сторонами.

01.07.2014 сторонами був підписаний акт приймання-передачі документів за № 8, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв 2 примірника технічного звіту „Розробка технічних рішень щодо електропостачання підприємства Публічного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН" за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 8бВ» . Цього ж дня сторонами був підписаний акт наданих послуг № 8, згідно з яким відповідач прийняв без претензій виконані позивачем за договором роботи з розробки технічних рішень по електропостачанню підприємства вартістю 312048,00 грн.

Таким чином, згідно з п. 2.2. договору відповідач мав сплатити позивачу решту вартості робіт у сумі 156024,00 грн. у строк до 08.07.2014, оскільки 06.07.2014 припадає на неробочий день.

Проте відповідач повну вартість робіт за договором не оплатив, що підтверджується позивачем та не заперечується відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за виконані позивачем за договором роботи складає 156024,00 грн.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 156024,00 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню судом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 07.07.2014 по 26.05.2016, суд встановив наявність у ньому помилки, а тому суд самостійно здійснив розрахунок 3% річних в межах вказаного позивачем періоду з 08.07.2014, з врахуванням чого за розрахунком суду 3% річних складають 8830,51 грн.

За цих підстав, позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 8830,51 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 08.2014 по 04.2016, суд встановив, що втрати від інфляції розраховані позивачем вірно, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 93458,37 грн. інфляційних нарахувань підлягає повному задоволенню судом.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, що сторонами не підписаний акт виконаних робіт, а тому відповідачем не пропущений строк оплати робіт, оскільки в матеріалах справи наявні підписані сторонами акт надання послуг (виконаних робіт) від 01.07.2014 № 8 та акт прийому-передачі документів від 01.07.2014 № 8, які повністю підтверджують факт виконання позивачем робіт за договором.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п/п 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У позовній заяві позивач заявив до стягнення з відповідача 156024,00 грн. основного боргу, 117513,85 грн. пені, 95482,06 грн. інфляційних нарахувань та 8271,41 грн. 3% річних, а всього: 377291,32 грн., що складає ціну даного позову, а отже належний до сплати судовий збір становить 5659,37 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивач подав суду платіжне доручення від 14.04.2016 № 2230 про сплату судового збору лише на суму 5059,37 грн., а отже позивачем при подачі позову не було доплачено судовий збір в сумі 600,00 грн.

За цих обставин, господарський суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір у недоплаченому розмірі 600,00 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2016 провадження у справі в частині позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 117513,85 грн. було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Отже, у разі припинення судом провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову сплачений судовий збір з бюджету не повертається.

Господарський суд вважає, що оскільки позивач самостійно заявив у позовній заяві вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 117513,85 грн., а потом сам, добровільно, від неї відмовився і дана відмова була прийнята судом, то судовий збір у розмірі 1762,71 грн. в частині цієї вимоги підлягає покладенню саме на позивача.

Згідно з ст. 49 ГПК України в решті позову судовий збір підлягає покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п/п 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Отже, закон не передбачає випадків звільнення позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТ") від сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання до господарського суду позовної заяви, окрім ст. 8 Закону України „Про судовий збірВ» (майновий стан).

Господарський суд вважає, що законодавець визначив, що у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог останній має суб'єктивне право звернутись / не звернутись до суду з клопотанням про повернення частини сплаченого судового збору щодо зменшеного розміру позовних вимог, а отже суд не може самостійно, без клопотання позивача, вирішити питання про повернення позивачеві з бюджету частини судового збору щодо зменшеного розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН" (вул. Транспортна, буд. 8-Б, м. Чорноморськ, 68001, код 00470059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТ" (АДРЕСА_2, 65039, код 34737256) 156024 (сто п'ятдесят шість тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 93458 (дев'яносто три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 37 коп. інфляційних нарахувань, 8830 (вісім тисяч вісімсот тридцять) грн. 51 коп. 3% річних та 3874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 69 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТ" (АДРЕСА_2, 65039, код 34737256) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 600 (шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.06.2016.

Суддя Д.О. Бездоля

Повне рішення складено 08 червня 2016 р.