Постанова

від 27.07.2016 по справі 916/1013/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 916/1013/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 24.05.2016 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року

по справі № 916/1013/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м.Чорноморськ Одеської області

про стягнення 258 325 грн. 70 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса 18.04.2016 року звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області, в якій просило суд накласти арешт на рахунки та майно Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області до закінчення судового провадження, стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м.Одеса заборгованість по договору від 18.04.2014 року в розмірі 156 024 грн. 00 коп., суму штрафних санкцій за період з липня 2014 року по березень 2016 року за рахунком від 11.04.2016 року № 1 в розмірі 221267 грн. 32 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

26.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса заборгованість в сумі 156024 грн. 00 коп., 93458 грн. 37 коп. - інфляційних та 8843 грн. 33 коп. - 3 % річних, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

02.06.2016 року позивач надав до суду заяву, в якій відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 117513 грн. 85 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса від позову в частині стягнення пені в розмірі 117513 грн. 85 коп., припинено провадження в цій частині та прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16 (суддя Бездоля Д.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м.Чорноморськ Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса 156 024 грн. 00 коп. основного боргу, 93458 грн. 37 коп. інфляційних нарахувань, 8830 грн. 51 коп. 3 % річних, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Публічне акціонерне товариство В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м.Чорноморськ Одеської області з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі № 916/1013/16 повністю та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м.Одеса в задоволенні позовних вимог по справі № 916/1013/16.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, на думку скаржника, оскільки позивач не надав акту виконаних робіт, у відповідача не виникло обов'язку перерахувати йому оплату за виконані роботи.

В судове засідання з'явився представник позивача, який усно надав заперечення на апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить копія реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 року. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами та поясненнями представника позивача, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16 відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса (Виконавець) і Публічним акціонерним товариством В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м.Чорноморськ Одеської області (Замовник) було укладено договір від 18.04.2014 року №22, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по розробці технічних рішень по електропостачанню підприємства Замовника за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8б.

Згідно з пунктом 2.1 договору за виконання робіт, вказаних в пункті 1.1 і додатку №1 (кошторис на виконання робіт) до даного договору Замовник сплачує Виконавцю 312048 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ - 52008 грн. 00 коп.).

За змістом пункту 2.2 договору умовами оплати є: передоплата - 50% в розмірі 156 024 грн. 00 коп. Остаточна оплата проводиться протягом п'яти календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.2 договору Виконавець приступає до виконання робіт після передоплати. Строк здачі робіт за договором через 60 робочих днів після початку робіт.

Положеннями пунктів 6.1 - 6.2 договору передбачено, що по закінченню робіт Виконавець надає Замовнику звіт по розробці технічних рішень по електропостачанню підприємства і підписується Акт приймання-передачі виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови від підписання Акта, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, строків їх виконання.

Пунктом 9.1 договору визначено, що він вступає в силу з дати договору і діє до виконання всіх зобов'язань, прийнятих обома сторонами.

Зазначений договір, в силу статей 173-175 Господарського кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Cудова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Сторонами підтверджено, що договір, який визначено підставою позову, виконувався сторонами. Так, на виконання умов договору відповідачем було сплачено позивачу передоплату у розмірі 50% від суми договору, а саме 156024 грн. 00 коп.

По закінченню виконання робіт представниками позивача та відповідача було підписано та скріплено печатками Акт надання послуг від 01.07.2014 року №8, відповідно до якого Виконавцем було виконано розробку технічних рішень по електропостачанню підприємства на загальну суму 312 048 грн. 00 коп., та Акт приймання-передавання документів від 01.07.2014 року №8, який свідчить про те, що представник Виконавця передав, а представник Замовника прийняв Технічний звіт «Розробка технічних рішень по електропостачанню підприємства Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Іллічівськ Одеської області.

В силу приписів частини 1 - 3 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Тобто, норми Цивільного кодексу України зобов'язують Замовника оглянути результати роботи в процесі їх прийняття та заявити про виявлені недоліки під загрозою неможливості посилання на їх наявність в майбутньому у разі виникнення спору.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (частина 6 статті 882 Цивільного кодексу України).

В даному випадку зазначені акти були підписані Публічним акціонерним товариством В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м.Чорноморськ Одеської області без зауважень та застережень і в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса відображені господарські операції щодо виконання робіт за спірним договором із розробки технічних рішень по електропостачанню підприємства відповідача.

З огляду на те, що Замовником не було надано жодного зауваження щодо виконаних робіт за договором, дані роботи виконані належним чином, в повному обсязі і вважаються прийнятими, суду апеляційної інстанції не були надані належні докази наявності обгрунтованих підстав для відмови Замовника від прийняття робіт, то Замовник повинен був оплатити решту вартості робіт за договором у строки, визначені умовами договору.

При цьому не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що його обов'язок зі сплати виконаних робіт не настав, оскільки позивач нібито не надав акту виконаних робіт, тому що підписаний і скріплений печатками сторін Акт надання послуг від 01.07.2014 року №8 є тотожним з Актом приймання-передачі-виконаних робіт з урахуванням Акту приймання-передавання документів від 01.07.2014 року №8, так як у Акті надання послуг від 01.07.2014 року №8 зазначено, що Виконавцем були виконані наступні роботи (послуги) з розробки технічних рішень по електропостачанню підприємства.

Судова колегія, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України виконання робіт за договором, а відповідачем не спростовано надання їх у неналежній кількості або неналежної якості та не надано доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 18.04.2014 року №22 у сумі 156 024 грн. 00 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса в заяві про уточнення позовних вимог просило суд про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса 93458 грн. 37 коп. - інфляційних втрат за період з 07.07.2014 року по 01.05.2016 року.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань за період з 07.07.2014 року по 01.05.2016 року, наданий позивачем, дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 93458 грн. 37 коп., оскільки розрахунок є вірним.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса в заяві про уточнення позовних вимог просило суд про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕНЕРГОМАКС-ПРОЕКТВ» , м. Одеса 8843 грн. 33 коп. - 3 % річних за період з 07.07.2014 року по 26.05.2016 року.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 07.07.2014 року по 26.05.2016 року, судова колегія дійшла висновку про правомірність перерахування місцевим господарським судом суми 3 % річних та задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 8 830 грн. 51 коп. з відмовою в іншій частині у зв'язку з невірним розрахунком позивача.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог є правильним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«ЧорноморгідрозалізобетонВ» , м. Чорноморськ Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2016 року у справі №916/1013/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_2