Постанова

від 07.06.2016 по справі 913/1247/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.06.2016 справа №913/1247/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання Поляковой А.О.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2: від відповідача 3:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2016р. у справі№ 913/1247/15 (суддя Голенко І.П.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк", м. Київ до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергосервіс", м. Луганськ 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромрембуд", м. Луганськ 3. Виробничо-торговельне об'єднання "Будівельник", м.Луганськ простягнення 1 403 920,08 грн.

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до господарського суду Луганської області з позовною завою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергосервіс м.Луганськ , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромрембуд» м.Луганськ, Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» м. Луганськ про:

- солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 за договором поруки № 25/П-2, який укладено в забезпечення зобов'язань за договором про надання кредитної лінії 25 від 04.07.2013, заборгованості у розмірі 1403920 грн. 08 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 868615 грн. 70 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 283858 грн. 89 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 200420 грн. 74 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 51024 грн. 75 коп.;

- солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 3 за договором поруки № 25/П-3, який укладено в забезпечення зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №25 від 04.07.2013, заборгованості у розмірі 1403920 грн. 08 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 868615 грн. 70 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 283858 грн. 89 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 200420 грн. 74 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 51024 грн. 75 коп.

Господарським судом Луганської області прийнято рішення від 16.02.2016 р. по справі № 913/1247/15 ( суддя Голенко І.П.), яким позов Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю В«БуденергосервісВ» про стягнення 1403920 грн. 08 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«БуденергосервісВ» , 91024, м.Луганськ, вул. Дачная, б. 1А, код ЄДРПОУ 32797528, на користь Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» , 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, б. 56, прострочену заборгованість за кредитом в сумі 868615 грн. 70 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 283858 грн. 89 коп., судовий збір в сумі 17287 грн. 12 коп. У задоволенні решти позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю В«БуденергосервісВ» відмовлено.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпромрембудВ» про стягнення 1403920 грн. 08 коп. відмовлено у повному обсязі.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" до Виробничо-торговельного об'єднання В«БудівельникВ» , про стягнення 1403920 грн. 08 коп. відмовлено у повному обсязі.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог, в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,в якій просило рішення по справі скасувати в частині відмови у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергосервіс» пені за не своєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів і постановити , в цій частині, нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергосервіс» пеню у розмірі 251 445 грн. 49 коп., в тому числі: пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 200 420 грн. 74 коп., та пеню за несвоєчасну сплату процентів - 51 024 грн 75 коп. Також просили рішення скасувати в частині відмовлення у стягненні з ТОВ «Укрпромрембуд» яке є солідарним боржником з ТОВ «Буденергосервіс» заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 25 від 04.07.2013 в сумі 134 542,90 грн яка складається з заборгованості за процентами за користування кредитом 121 939,38 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів - 12 603 грн 52 коп.

Просили також, рішення по справі скасувати в частині відмови у стягненні з Виробничо-торговельного об'єднання «Будівельник» заборгованості по сплаті процентів та пені за несвоєчасну сплату процентів і постановити в цій частині нове рішення яким стягнути з ВТО «Будівельник» яке є солідарним боржником з ТОВ «Буденергосервіс» заборгованість за договором про надання Кредитної лінії № 25 від 04.07.2013 в сумі 134 542,90 грн яка складається з заборгованості за процентами за користування кредитом 121 939,38 грн та пені за несвоєчасне сплату процентів - 12 603,52 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийняте без врахування усіх обставин справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. порушено апеляційне провадження по справі № 913/1247/15.

Під час розгляду апеляційної скарги склад колегії змінювався у зв'язку з перебуванням у відпустках суддів - членів колегії.

В судові засідання представники сторін жодного разу не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими документами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на наведене судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством В«ЕнергобанкВ» (далі - банк, кредитор та позивач по цій справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«БуденергосервісВ» (позичальник, перший відповідач), 04.07.2013 укладено договір про надання кредитної лінії № 25 (далі за текстом - кредитний договір).

Предметом вказаного кредитного договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором. (п. 1.1).

Кредит надається позичальнику у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 5400000 грн. 00 коп. (п. 1.2)

В пункті 1.3 договору визначено кінцевий термін погашення кредиту: до 27.12.2013 включно.

Відповідно до п. 1.4. договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 22% річних.

У відповідності до п. 3.5 кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено у додатку № 1 до цього договору.

Пункт 3.4 кредитного договору передбачає, що банк нараховує проценти, виходячи із розрахунку встановленої у цьому договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць. Позичальник сплачує проценти щомісячно до 5 числа (включно) наступного місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку.

Відповідно до п. 9.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та /або строків процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь термін дії кредитного договору та до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості.

До кредитного договору було підписано додаткові договори.

Так, додатковим договором № 1 від 20.12.2013 змінено термін користування кредитом та встановлено новий термін: до 31.03.2014, процентну ставку та визначено у розмірі 24% річних, а також скореговано графік зменшення ліміту кредиту.

При цьому, додатковим договором № 4 від 12.08.2014 змінено термін користування кредитом та встановлено новий термін : до 30.04.2015, процентну ставку та визначено у розмірі 28% річних, а також скореговано графік зменшення ліміту кредиту.

На виконання зазначеного вище кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 5400000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Як вбачається з виписки з особового рахунку, перший відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту виконав частково, лише в сумі 4531384 грн. 30 коп.

В забезпечення зобов'язань першого відповідача за договором про надання кредитної лінії від 04.07.2013 № 25 банком було укладено наступні договори поруки:

- від 04.07.2013 № 25/П-2 з Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкрпромрембудВ» ;

- від 04.07.2013 № 25/П-3 з Виробничо-торговельним об'єднанням В«БудівельникВ» .

У зв'язку з підписанням додаткових договорів до договору про надання кредитної лінії між банком та поручителями також були підписані відповідні додаткові договори до договорів поруки.

Відповідно до умов вказаних договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях першого відповідача, що випливають з договору про надання кредитної лінії № 25 від 04.07.2013 зі всіма змінами та доповненнями до нього (п. 1 договорів поруки).

Згідно із п. 2 договорів поруки поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі, а саме: за повернення кредитних коштів за основним зобов'язанням, виплату відсотків, виконання інших умов основного зобов'язання та відшкодування збитків, завданих кредитору, в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням боржником умов основного зобов'язання.

Пунктом 2.1 договорів поруки встановлено, що підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яке збільшення розміру процентів за основним зобов'язанням. Поручитель підтверджує, що порука за цим договором забезпечує збільшені внаслідок таких змін зобов'язання боржника без отримання додаткової згоди поручителя.

Пунктом 3 договорів поруки передбачено, що відповідальність поручителя настає, якщо основне зобов'язання не буде виконане в строк, передбачений його умовами, в тому числі проценти, пеня, штрафні санкції, інші платежі, що забезпечені порукою, не будуть повернуті/сплачені у строки, встановлені основним зобов'язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов'язання.

Умовами п. 4.1 договорів поруки визначено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених зобов'язань боржником протягом 30 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем порушених зобов'язань боржника в розмірі, визначеному кредитором у вимозі (п. 4.2 договір поруки).

Відповідно до п. 5 договорів поруки поручитель зобов'язаний у випадку непогашення боржником суми заборгованості за основним зобов'язанням перерахувати суму заборгованості протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги кредитора.

Згідно із п. 11 договорів поруки договір діє до повного виконання основного зобов'язання.

В порушення умов кредитного договору та договорів поруки відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту у встановлені строки.

В той же час, Банк письмово не звертався до поручителів з вимогами про виконання зобов'язань, про що зазначено у заяві (а.с. 89-92).

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог, в частині їх задоволення.

Судова колегія повторно розглянувши зазначену справу, також вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, кредит було видано банком першому відповідачу.

Перший відповідач, порушив договірні зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків, у зв'язку з чим, за першим відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 868615 грн. 70 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 283858 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини справи, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Перший відповідач не довів, що ним в добровільному порядку була сплачена зазначена вище заборгованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача до першого відповідача в частині стягнення кредитної заборгованості у сумі 868615 грн. 70 коп. та заборгованості за процентами у сумі 283858 грн. 89 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 200420 грн. 74 коп. за період з 02.12.2014 по 31.10.2015 та пені за несвоєчасну оплату процентів в сумі 51024 грн. 75 коп. за період з 08.12.2014 по 30.11.2015 судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст. 1 наведеного Закону періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України В«Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Луганськ.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місце реєстрації ТОВ В«БуденергосервісВ» є 91024, м. Луганськ, вул. Дачная, б. 1А.

Таким чином, нарахування позивачем пені на основну суму заборгованості за кредитним договором є безпідставним з огляду на приписи ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , а зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог до другого та третього відповідача, то судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. ( ч.1 ст.553 ЦК України)

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором. ( ч.2 ст.554 ЦК України)

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється за спливом строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У даному випадку, у договорі поруки зазначено, що дія цього договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання (п. 11 договорів поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 ЦК України).

З тексту вище зазначених договорів поруки не вбачається встановлення строку, після якого порука припиняється.

Умови п. 11 договору, про його дію до повного виконання зобов'язання, не є встановленням строку припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України.

За таких обставин, в даному випадку, підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, а саме: порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 18.07.2012 по справі 6-78цс12., яке в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковим

Судова колегія також бере до уваги, що порука - строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Строк поруки не вважається строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку кредитор вчиняти не може.

Отже вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки ( 6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який сторони встановили в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки було пред'явлено претензію і поручитель не виконав указаних в ній вимог, кредитор не має право на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання визначений - "до 30.04.2015 включно" (п. 1.3 кредитного договору з урахуванням додаткового договору № 4 від 12.08.2014, а.с. 24).

Позивач пред'явив позов до господарського суду 18.12.2015 (згідно із штемпелем на поштовому конверті), тобто поза межами 6 місяців з настання кінцевої дати повернення кредиту.

З огляду на недотримання позивачем названих положень статті 559 Цивільного кодексу України дія поруки другого та третього відповідачів за зобов'язаннями першого відповідача припинилась, у зв'язку з чим у задоволенні позову до другого та третього відповідача слід відмовити (Аналогічна правова позиція щодо припинення поруки викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/14545/13).

Заявник апеляційної скарги не довів наявності підстав з якими ГПК України пов'язує можливість скасування або змінити рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» на рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2016 р. по справі №913/1247/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2016 р. по справі №913/1247/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд на адресу Вищого господарського суду України.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_4