Рішення

від 07.06.2016 по справі 904/1671/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.16р. Справа № 904/1671/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 636 547 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № ББУ/ПУ245/Д/15 від 18.12.15р.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованість за поставлений товар в розмірі 636 547 грн. 00 коп., відповідно до умов договору поставки від 31.12.2014р. №14-16/613-КП

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що з урахуванням умов ОСОБА_2 розрахунки за отриманий товар здійснюються покупцем на підставі рахунку, отриманого від постачальника, а також за умови надання останнім належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених, розділом 4 даного ОСОБА_2. Позивачем в матеріали справи не надано доказів направлення відповідачу рахунків на оплату за спірними поставками, у зв'язку із чим строк оплати отриманого товару є таким, що не настав. Крім того, надані позивачем на підтвердження поставки товару видаткові накладні не містять дати отримання відповідачем поставленої продукції, що виключає можливість визначити момент прострочення оплати її вартості. Просив в позові відмовити.

26.05.2016р. відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи № 904/2642/16 за позовом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "Дніпроінмаш" про тлумачення умов договору від 31.12.2014р. № 14-16/613-КП.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є тлумачення умов договору від 31.12.2014р. № 14-16/613-КП, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/1671/16, в якій предметом спору є стягнення заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов зазначеного ОСОБА_2. У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення.

Крім того, 26.05.2016р. відповідачем подано клопотання про витребування у позивача доказів отримання відповідачем рахунків за спірними поставками та документів, передбачених п. 4.3 ОСОБА_2.

Враховуючи, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, тому не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У судове засідання 31.05.2016р. позивач явку свого повноваженого представника не забезпечив. 30.05.2016р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника ТОВ „ДніпроінмашВ» .

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника у повідомленні про перерву від 26.05.2016р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш" (постачальник) укладений договір № 14-16/613-КП (надалі - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, передбаченим ОСОБА_2, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному ОСОБА_2 та Специфікаціях, які є невід'ємною частиною ОСОБА_2; покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно до умов даного ОСОБА_2.

За умовами п. 8.1 ОСОБА_2 він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії ОСОБА_2 встановлюється до 31.12.2015р. включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному ОСОБА_2, строк дії ОСОБА_2 продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 4.1 ОСОБА_2 поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості по цінам, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами специфікації до даного ОСОБА_2.

У п. 5.1 ОСОБА_2 сторони узгодили, що загальна сума ОСОБА_2 визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які являються невід'ємною частиною даного ОСОБА_2. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна сума ОСОБА_2, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних Специфікаціях до ОСОБА_2. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума ОСОБА_2 не повинна перевищувати суму еквівалентну 10 000 000, 00 грн. (десяти мільйонам гривень 00 копійок) з ПДВ на дату укладення ОСОБА_2. Сума ОСОБА_2 може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Згідно п. 5.2 ОСОБА_2 ціна на поставлену постачальником продукцію встановлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до ОСОБА_2.

За умовами п. 5.4 ОСОБА_2 розрахунки за поставлену постачальником продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку й при умові наданняпостачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 ОСОБА_2, якщо інший більш тривалий строк відстрочки не обумовлений у відповідній Специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Остаточні взаєморозрахунки між покупцем і постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього ОСОБА_2.

На виконання умов ОСОБА_2 та Специфікацій від 26.02.2015р., 26.03.2015р., 06.08.2015р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 636 607 грн. 00 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 4 від 27.03.2015р. на суму 120 802 грн. 80 коп., № 6 від 20.04.2015р. на суму 450 764 грн. 20 коп., № 68 від 17.09.2015р. на суму 68 040 грн. 00 коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 17, 21. 25).

Відповідач в порушення умов ОСОБА_2 свої зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції здійснив частково в розмірі 3 060 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 02.10.2015р. (а.с. 28), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 636 547 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_2, Специфікаціями, копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, рахунками на оплату тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 636 547 грн. 00 коп. З урахуванням положень п. 5.4 ОСОБА_2 та п. 2 Специфікацій, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_2 майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 636 547 грн. 00 коп. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно ненастання обов'язку оплатити поставлений товар, оскільки позивачем не дотримано умов п. 4.3 ОСОБА_2 та не надано останньому рахунків на оплату не приймаються судом, оскільки відсутність рахунків не спростовує наявності у покупця обов'язку з оплати вартості отриманого від позивача товару. До того ж, відсутність у відповідача вказаних рахунків та документів, визначених п. 4.3 ОСОБА_2 не доведена відповідачем належними доказами, спростовується фактом часткової оплати спірного товару відповідачем та відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження відмови відповідача від прийняття спірного товару або звернення до позивача з вимогами про сплату неустойки, передбаченої п. 6.7 ОСОБА_2.

Крім того, відсутність у поданих позивачем видаткових накладних дати отримання товару покупцем, як це передбачено п. 4.7 ОСОБА_2, на думку суду, свідчить лише про невиконання представником відповідача умов вказаного пункту під час приймання товару. До того ж отримання спірного товару в інші дати, ніж зазначено у видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи, не підтверджено відповідачем належними доказами.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не приймається господарським судом.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Слобожанський, буд. 35, оф. 808, код ЄДРПОУ 36960652) 636 547 грн. 00 коп . (шістсот тридцять шість тисяч п'ятсот сорок сім грн. 00 коп.) основного боргу , 9 548 грн. 20 коп. (дев'ять тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 20 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено - 06.06.16р.