Постанова

від 21.07.2016 по справі 904/1671/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016 року Справа № 904/1671/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І. М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 29.03.2016 р. № 1 )

від відповідача: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля",

м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 636 547 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 р. ( суддя Рудь І. А. ) у справі № 904/1671/16 позов задоволено - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш" - 636 547 грн. 00 коп. основного боргу, 9 548 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно умов Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Продукції ( п.4.7 Договору ). В той же час, в доданих до позовної заяви видаткових накладних, які Позивач надав як доказ поставки продукції, представником Покупця не вказана дата приймання продукції. В зв'язку з чим, ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» вважає, що Позивач по справі не довів належними та допустимими доказами дату поставки Продукції по Договору, та, як наслідок цього, у Відповідача відсутнє порушення зобов'язання по оплаті за продукцію.

Крім того, виконання Відповідачем свого обов'язку по здійсненню розрахунку за отриману продукцію обумовлене виконанням з боку Позивача по справі свого обов'язку з надання рахунку на оплату. Також, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що результат розгляду справи № 904/2642/16 про тлумачення умов Договору безпосередньо впливає на оцінку доказів по справі № 904/1671/16 про стягнення заборгованості, та на результати вирішення даного спору, оскільки строк виникнення зобов'язання у ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» по оплаті за поставлену продукцію відраховується з 60-ого календарного дня з моменту поставки відповідної партії продукції, а тому цей строк пов'язаний з моментом виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті продукції.

З відзиву на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, вбачається, що Позивач не погоджується з вищенаведеною апеляційною скаргою та вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить суд залишити оскаржуване рішення суду по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки якщо дата поставки була іншою, ніж вказано Позивачем у позовній заяві, то Відповідач повинен надати суду ці докази, а не посилатися на відсутність дати представником Відповідача у видатковій накладній та в той же час визнавати постачання продукції. Разом з тим, зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції ( п. 4.8. Договору). Відсутність дати постачання не робить первинні документи недійсними. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки, на рахунку (рахунку-фактурі) не вказується дата поставки, на відміну від видаткової накладної та ТТН, тому Позивач вважає, що рахунок не може бути доказом поставки продукції. Жодних претензій, щодо відсутності (неповного, несвоєчасного) надання документів на продукцію, передбачених п. 4.3 Договору не надходило, питання про відмову від договору та повернення продукції або прийняття її на зберігання не ставилося, що свідчить про приймання продукції і товаросупроводжувальних документів.

Крім цього, Позивач вважає недоцільно тлумачити те, що зрозуміло обом сторонам. Так, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. Позивач звертає увагу на те, що Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію - 02.10.2015 р. платіжним дорученням № НОМЕР_1 перерахував грошові кошти у розмірі 3 060,00 грн., що свідчить про те, що Відповідачеві зрозумілі зобов'язання по оплаті продукції і строк оплати.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_2 ( головуючий ), суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С. Розгляд справи призначено на 21.07.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.07.2016 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Науменка І.М.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С. , Верхогляд Т.А.

У судове засідання 21.07.2016 р. представник Відповідача не з'явився. Про час та місце судового засідання Відповідач був належним чином повідомлений, проте своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 21.07.2016 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк ( строки ) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінмаш" ( Постачальник ) укладений Договір № 14-16/613-КП (надалі - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, передбаченим Договором, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору; Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно до умов даного Договору.

За умовами п. 8.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії Договору встановлюється до 31.12.2015 р. включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному Договору, строк дії Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості по цінам, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами специфікації до даного Договору.

У п. 5.1 Договору сторони узгодили, що загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які являються невід'ємною частиною даного Договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна сума Договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних Специфікаціях до Договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати суму еквівалентну 10 000 000,00 грн. з ПДВ на дату укладення Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Згідно п. 5.2 Договору ціна на поставлену Постачальником продукцію встановлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

За умовами п. 5.4 Договору розрахунки за поставлену Постачальником продукцію здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку й при умові надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 Договору, якщо інший більш тривалий строк відстрочки не обумовлений у відповідній Специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Остаточні взаєморозрахунки між покупцем і постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього Договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).

Згідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов Договору та Специфікацій від 26.02.2015 р., 26.03.2015 р., 06.08.2015 р. Постачальник здійснив поставку Покупцеві товару на загальну суму 639 607 грн. 00 коп., який був прийнятий Відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 4 від 27.03.2015 р. на суму 120 802 грн. 80 коп., № 6 від 20.04.2015 р. на суму 450 764 грн. 20 коп., № 68 від 17.09.2015 р. на суму 68 040 грн. 00 коп. ( а. с. 17, 21, 25 ).

Підписання Відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції здійснив частково в розмірі 3 060 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 02.10.2015 р. ( а. с. 28 ), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 636 547 грн. 00 коп.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень п. 5.4 Договору та п. 2 Специфікацій, строк оплати поставленого товару є таким, що настав, а заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем товар становить 636 547 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача означеної заборгованості, місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено факт поставки товару та його несплата в обумовлені договором строки.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачають ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами п. 4.7. Договору датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.

Проте, як свідчать матеріали справи, на вказаних видаткових накладних Відповідач ( Покупець ) дату отримання товару не вказав, будь-яких інших застережень не зазначив. До того ж отримання спірного товару в інші дати, ніж зазначено у видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи, Відповідачем не підтверджено.

Таким чином, Відповідач ухилився від виконання умов п. 4.7 договору, мотивів таких своїх дій у зазначеній видатковій накладній не навів. Під час розгляду даної справи судом причини не зазначення дати отримання товару на вказаній видатковій накладній Відповідач також не обґрунтував.

Натомість 26.05.2016 р. Відповідачем було подано суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи № 904/2642/16 за позовом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "Дніпроінмаш" про тлумачення умов договору від 31.12.2014 р. № 14-16/613-КП.

В задоволенні вказаного вище клопотання Відповідача місцевий господарський суд відмовив, оскільки дослідження та оцінка умов договору входять до кола питань, які досліджуються у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 213 ЦК України визначає, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину ( ч. 2 ст. 213 ЦК України ).

Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 р. по справі № 904/2642/16 в задовлені позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" було відмовлено, а тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду господарським судом іншої справи за № 904/2642/16.

П. 4.7. Договору передбачено, що датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником.

Проте матеріали справи свідчать, що сторони не виконали умови пункту 4.7. вказаного договору поставки та не зазначили на видатковій накладній календарної дати фактичного отримання товару Покупцем.

На твердження Відповідача, правовим наслідком цих обставин є ненастання події з якої починається перебіг строку для виконання Покупцем свого зобов'язання з оплати означеного товару та, як наслідок, відсутність прострочки виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1ст. 692 ЦК України.

Що стосується питання моменту виникнення у Відповідача зобов`язання з оплати за поставлений товар - то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідності з ч. 1 ст. 692 ЦК України, у покупця обов`язок оплатити товар виник з моменту його поставки, а прострочення сплати слід обраховувати по закінченню шестидесятиденного строку, визначеного у специфікації до договору, перебіг якого, враховуючи на не зазначення відповідачем (покупцем) у відповідності до умов п. 4.7. Договору дати отримання товару, має визначатися від дати, яка зазначена у реквізитах вказаної видаткової накладної.

Окрім того, слід зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому відсутність рахунка-фактури не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних робіт. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 29.09.2009 року у справі №37/405.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених ст. 104 ГПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 р. у справі № 904/1671/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 21.07.2016 року

Головуючий колегії ОСОБА_2

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя Т.А. Верхогляд