Рішення

від 07.06.2016 по справі 904/1625/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.16р. Справа № 904/1625/16

За позовом Дочірнього підприємства "Інтегровані логістичні системи", Біляївський район Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 907 грн. 11 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 05.06.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Інтегровані логістичні системи" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" заборгованість в розмірі 11 907 грн. 11 коп., з яких: 9 474 грн. 17 коп. - сума основного боргу, 563 грн. 57 коп. - 15% річних, 1 652 грн. 30 коп. - пеня та 217 грн. 07 коп. - інфляційне збільшення, відповідно до умов генерального договору на транспортно-експедиторське обслуговування при комбінованих перевезеннях експорто-імпортних та транзитних вантажів від 21.09.2015р. № 210915/01.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що відповідач отримав від позивача рахунки на суму 18 325 грн. 20 коп. та оплатив їх. Що стосується послуг на суму 9 474 грн. 17 коп., то рахунків на їх оплату відповідач не отримував, та позивачем в матеріали справи не надано належні докази їх направлення відповідачу, тому час оплати цих послуг станом на час звернення позивача із даним позовом не настав, а отже й додаткові зобов'язання з оплати річних, пені та інфляційних у відповідача не виникли. Просив в позові відмовити.

25.05.2016р. на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив період нарахування пені, річних та інфляційних втрат та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 13 058 грн. 01 коп., з яких: 9 474 грн. 17 коп. - сума основного боргу, 913 грн. 98 коп. - 15% річних, 2 053 грн. 82 коп. - пеня, 616 грн. 04 коп. - інфляційне збільшення.

Судом встановлено, що подана позивачем заява за своїм змістом є заявою про збільшення позовних вимог та на підставі ст. 22 ГПК України заява позивача прийнята судом до розгляду, як заява про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 31.05.2016р. представник відповідача проти уточнених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив. Відповідно до поданих заяв від 22.03.2016р., від 10.05.2016р., від 24.05.2016р. просив розглянути справу без участі представника позивача.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазис" (клієнт) та Дочірнім підприємством "Інтегровані логістичні системи" (експедитор) укладений генеральний договір на транспортно-експедиторське обслуговування при комбінованих перевезеннях експорто-імпортних та транзитних вантажів № 210915/01 (надалі - Договір), за умовами якого клієнт доручає експедитору, а експедитор за дорученням від імені та за рахунок клієнта забезпечує (в інтересах останнього) послуги транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) його вантажів, що перевозяться відповідно до конкретного комбінованого транспортного ланцюжка, що розроблений для перевезення кожної партії вантажу, морським (включаючи контейнери), залізничним та автомобільним транспортом по території України, країн СНД, Балтії та інших держав, а також надання послуг клієнту за згодою сторін. При цьому, на кожну партію вантажу, що перевозиться, шляхом підписання додаткової угоди на підставі відповідної заявки-додатку до Договору на ТЕО, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відправлення вантажу, порядок узгодження зміни маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, що пов'язані з виконанням даного Договору, узгоджені сторонами (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 9.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами до 31.12.2015р. За відсутності пропозицій щодо припинення дії даного Договору до 10 грудня поточного року, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Згідно п. 5.3 Договору перелік послуг, що надаються, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін та зазначаються в заявці-додатку до даного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за надані експедитором послуги здійснюються безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку клієнта на рахунок експедитора згідно тарифів, обумовлених в заявках чи/та Додатках на кожне конкретне перевезення, та виставлених останнім рахунків-фактуру національній валюті України у визначений п. 5.5 Договору строк без вирахувань чи віднесення на рахунок будь-якої претензії, контрпретензії чи заліку. При цьому, окремо відшкодовуються витрати експедитора за перевезення третім особам; окремо сплачується експедиторська винагорода за перевезення у фіксованому розмірі за згодою сторін.

Підставою для оплати послуг експедитора є рахунок експедитора, направлений клієнту факсом чи електронною поштою з наступним досиланням протягом 14 днів наступного місяця оригіналу рахунку, а також товарносупровідних документів кур'єрською поштою, якщо це узгоджено за кожним конкретним перевезенням (п. 5.4 Договору).

В п. 5.5 Договору сторони узгодили, що строк оплати послуг експедитору погоджується сторонами в замовленнях чи /та доповненнях на кожне конкретне перевезення: при експортних перевезеннях - на момент видання коносаменту, при імпортних перевезеннях - на умовах 100% передплати з моменту надходження контейнеру в порт призначення та до моменту вивезення вантажу з порту. При цьому строк оплати на розрахунковий рахунок експедитора не повинен перевищувати 3 банківських днів з моменту отримання рахунку факсом чи електронною поштою.

Згідно п. 5.12 Договору виконані послуги, надані експедитором, регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора. Крім того, клієнт здійснює оплату послуг експедитора та понесених ним витрат тільки після надання наступного переліку документів: а) акт приймання-передачі виконаних робіт; б) податкова накладна; в) рахунок-фактура на оплату; г) копія коносаменту та інших товарносупровідних документів, яка мали місце.

За умовами п. 5.13 Договору клієнт зобов'язується підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 2-х банківських днів після їх отримання та негайно повернути відповідний екземпляр експедитору.

На виконання умов Договору позивачем у вересні 2015р. надані визначені транспортно-експедиційні послуги, про що сторонами складені акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2015р. № 3003 на суму 17 674 грн. 17 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2015р. № 3047 на суму 5 200 грн. 00 коп. та позивачем до сплати відповідачу виставлені відповідні рахунки № 2956 від 29.09.2015р., № 3000 від 30.09.2015р. (а.с. 20,21, 22, 23).

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач надані послуги оплати частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 9 474 грн. 17 коп., з яких 8 674 грн. 17 коп. за актом від 29.09.2015р. № 3003 та 800 грн. 00 коп. за актом від 30.09.2015р. № 3047.

Відповідно до умов п. 5.11 Договору у випадку прострочки клієнтом здійснення платежу за виставленим рахунком експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що належить до оплати за кожен день прострочення, а також 15% річних.

Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована до сплати відповідачу за період з 03.10.2015р. по 02.04.2016р. за кожним актом окремо становить загальну суму 2 053 грн. 82 коп., 15 % річних за період з 03.10.2015р. по 24.05.2016р. - 913 грн. 98 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з 03.10.2015р. по 24.05.2016р. в розмірі 616 грн. 04 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується договором з додатками, актами здачі-прийняття виконаних робіт, рахунками, доказами часткової оплати вартості спірних послуг, обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі генерального договору на транспортно-експедиторське обслуговування при комбінованих перевезеннях експорто-імпортних та транзитних вантажів є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги становить 9 474 грн. 17 коп. та з урахуванням положень п. 5.5 Договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Разом з тим, судом враховано, що факти надання спірних послуг позивачем відповідачу на підставі Договору, їх вартість, розмір заборгованості підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені та відсотків річних судом порушень діючого законодавства та умов Договору не встановлено.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено судом, позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному. Але, згідно перерахунку, виконаного судом, сума інфляційних втрат за період з листопада 2015р. по квітень 2016р. є більшою, ніж заявлено позивачем. Проте, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені умовами спірного договору, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача 9 474 грн. 17 коп. основного боргу, 2 053 грн. 82 коп. пені, 913 грн. 98 коп. 15% річних, 616 грн. 04 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно ненастання обов'язку оплатити наданих послуг, оскільки позивачем не дотримано умов п. 5.4 Договору та не надано останньому рахунку на оплату, не приймаються судом, тому що відсутність рахунків не спростовує наявності у відповідача обов'язку з оплати вартості прийнятих ним послуг.

Крім того, матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем спірних послуг, а саме платіжні доручення, які у графі „Призначення платежуВ» містять посилання на дату та номер рахунків за актами здачі-прийняття робіт, що є предметом даного спору.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем належними доказами не спростований факт ненадання позивачем вказаних рахунків на оплату та не надано відповідних доказів на підтвердження заперечень.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд. 41, корп. 6,7, код ЄДРПОУ 31458833) на користь Дочірнього підприємства "Інтегровані логістичні системи" (65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 32012483) 9 474 грн. 17 коп. (дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 17 коп.) основного боргу, 913 грн. 98 коп. (дев'ятсот тринадцять грн. 98 коп.) 15% річних, 2 053 грн. 82 коп. (дві тисячі п'ятдесят три грн. 82 коп.) пені, 616 грн. 04 коп. (шістсот шістнадцять грн.. 04 коп.) інфляційних втрат, 1 378 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено -06.06.16р.