Постанова

від 08.06.2016 по справі 911/395/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 911/395/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Пушкарьової К.В.,

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016

у справі № 911/395/15 господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Громадської організації "Спілка дрібних підприємців"

про стягнення 72 164,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації "Спілка дрібних підприємців" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 72 164,42 грн., з них: заборгованість по кредиту - 45 486,72 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 15 556,46 грн., заборгованість по пені - 8 197,84 грн. та 2 923,40 грн. комісії за користування кредитом у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором банківського обслуговування від 07.12.2012.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.09.2015 (суддя Рябцева О.О.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Громадської організації "Спілка дрібних підприємців" 45 486,72 грн. заборгованості по кредиту, 15 556,46 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 8 197,84 грн. пені та 2 923,40 грн. комісії за користування кредитом. Приймаючи рішення у справі, господарський суд погодився з доводами позивача та дійшов висновку про доведеність останнім позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Мальченко А.О. - головуючий, судді Дикунська С.Я., Жук Г.А.) рішення господарського суду Київської області від 14.09.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено в повному обсязі. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що банк здійснював фінансові операції на поточному рахунку відповідача на підставі недійсного паспорту ОСОБА_3, серії НОМЕР_1, виданого Міським відділом Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 24.05.1996, який в останньої було викрадено. Крім того, надані позивачем оригінали документів, що слугували підставою для відкриття відповідачу поточного рахунку вказують на те, що банківський рахунок був відкритий без надання останнім витягу з протоколу про обрання ОСОБА_3 головою Громадської організації "Спілка дрібних підприємців".

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, а рішення господарського суду Київської області від 14.09.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 204, 525, 526, 527, 530, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України. Так, позивач стверджує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання договору від 07.12.2012 недійсним, відтак він є чинним, що породжує права та обов'язки сторін.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, доводи наведені у касаційній скарзі не узгоджуються з наявними матеріалами справи.

До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від ГО "Спілка дрібних підприємців" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача за межі Києва та про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням у справі № 911/1715/16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Вищий господарський суд України вважає клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі такими, що не підлягають задоволенню виходячи з того, що: ст.ст. 69, 111 8 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в судовому засіданні присутній представник відповідача ОСОБА_3; в силу наданих ст. 111 7 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 07.12.2012 ПАТ КБ "ПриватБанк" та Громадською організацією "Спілка дрібних підприємців" був укладений договір банківського обслуговування шляхом підписання останньою заяви про відкриття поточного рахунку. Підписавши дану заяву, Громадська організація "Спілка дрібних підприємців" приєдналася до "Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку", розміщених в мережі Інтернет на web-сайті www.pb.ua, взявши на себе зобов'язання виконувати умови договору. В заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 07.12.2012 сторони погодили, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет-/SMS- ресурс, вказаний банком). На підставі заяви відповідачеві був відкритий поточний рахунок № 26004053123572 та встановлений кредитний ліміт на поповнення оборотних коштів для здійснення поточних платежів в межах ліміту, а підключення до системи дистанційного обслуговування "Приват24" здійснено на підставі відповідного акта, підписаного відповідачем.

Заперечуючи проти заявленого позову, голова Громадської організації "Спілка дрібних підприємців" ОСОБА_3 вказувала на те, що із заявою про відкриття відповідачеві поточного рахунку вона зверталася до позивача лише 04.12.2012. В цей день поточний рахунок відповідачу не було відкрито, оскільки для його оформлення не вистачало необхідних документів, зокрема, витягу з протоколу рішення конференції про обрання її на посаду голови Громадської організації "Спілка дрібних підприємців". Факт подання 07.12.2012 до ПАТ КБ "ПриватБанк" заяви про відкриття поточного рахунку, як і сам факт відкриття рахунка, підписання акта про підключення до системи дистанційного обслуговування "Приват24" від 10.12.2012 представник відповідача заперечила, зазначивши при цьому, що картку зі зразками підпису і відбитком печатки громадської спілки у нотаріуса вона не оформляла та не підписувала, документи на відкриття поточного рахунку від її імені підписані сторонньою особою, а оформлення відповідачу кредиту в ПАТ КБ "ПриватБанк" проводилось без згоди відповідача, у зв'язку з чим Білоцерківським відділом ГУ НП України в Київській області за фактом незаконного відкриття рахунку та оформлення кредиту відкрито кримінальне провадження № 12015110030001525 від 15.04.2015, про що надала відповідну довідку.

Сукупності встановлених у справі обставин господарський суд апеляційної інстанцій дав належну оцінку і дійшов правильного висновку про безпідставність поданого позову.

Вищий господарський суд України погоджується з вказаним висновком господарського суду апеляційної інстанції, однак вважає за необхідне зазначити наступне:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 2.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, банки зобов'язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Відповідно до п. 2.4. вказаної Інструкції представники клієнта мають подати уповноваженому працівникові банку документи, що підтверджують їх повноваження.

Документи, подані клієнтом для відкриття рахунків, мають бути чинними та містити достовірну інформацію на час їх подання банку (п. 1.15. Інструкції).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Доводи та обставини, які наведені в обґрунтування позовних вимог та висунутих проти них заперечень мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34, 36 ГПК України та оцінюватись господарським судом згідно з ст. 43 ГПК України.

Господарським судом апеляційної інстанції враховано вказані вимоги і встановлено, що надані позивачем оригінали документів, що слугували підставою для відкриття відповідачу поточного рахунку вказують на те, що банківський рахунок був відкритий без надання останнім витягу з протоколу про обрання ОСОБА_3 головою Громадської організації "Спілка дрібних підприємців", оскільки з наявної картки зі зразками підписів і відбитка печатки Громадської організації "Спілка дрібних підприємців", нотаріально посвідченої 30.11.2012 державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори вбачається, що нотаріусом засвідчено лише справжність підпису ОСОБА_3 як голови громадської організації, однак не перевірено повноважень вказаної особи. Також господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач здійснював фінансові операції на поточному рахунку відповідача на підставі недійсного паспорту ОСОБА_3, серії НОМЕР_1, виданого Міським відділом Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 24.05.1996, який в останньої було викрадено.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції взято до уваги зміст заяви від 07.12.2012 про відкриття поточного рахунку, оформленої в редакції позивача, який вказує на обов'язок банку у будь-якому випадку повідомити клієнта про свої дії щодо встановлення, зміни кредитного ліміту, оскільки встановлення та визначення клієнтові розміру кредитного ліміту носить індивідуальний характер, а тому має бути доведений до нього належним чином.

Водночас господарським апеляційним судом встановлено, що позивач не надав суду належних доказів щодо алгоритму визначення банком та встановлення відповідачу розміру кредитного ліміту, доказів інформування останнього про його встановлення.

Виходячи з наведеного, Вищий господарський суд України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог, оскільки відповідачу банківський рахунок було відкрито передчасно, без з'ясування питання дієздатності особи, яка його відкривала, тобто з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством; позивач здійснював фінансові операції на поточному рахунку відповідача на підставі недійсного паспорту ОСОБА_3; а також позивачем не надано належних доказів про те, що він повідомляв клієнта про свої дії щодо встановлення, зміни кредитного ліміту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів та встановлення нових обставин, що знаходиться поза компетенцією суду касаційної інстанції, а тому відхиляються як безпідставні.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно з ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарського суду апеляційної інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваній постанові і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016

у справі № 911/395/15 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко