Рішення

від 07.06.2016 по справі 909/380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 909/380/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія", вул. Галицька, 67, офіс 804, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, вул. Сахарова, 34-а, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення 1001806,38 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №012 від 16.05.16),

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія" звернулось в суд із позовом до Головного управління Держземагенства в ІваноФранківській області про стягнення 1001806,38 грн.

Ухвалою суду від 19.05.16 Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-А, код ЄДРПОУ 38331128) замінено на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-А, код ЄДРПОУ 39767437).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов"язань згідно договору № 1-УС про закупівлю послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про відкладення розгляду справи від 19.05.16 та Реєстр №272 на відправлення простої кореспонденції від 23.05.16.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 19.05.16 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою: вул.Сахарова, 34-А, м.Івано-Франківськ, 76014 і відділенням поштового зв"язку суду не повернуто.

Станом на 06.07.16 клопотань про відкладення розгляду спору від відповідача не надходило.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

17.09.13 між Головним управлінням Держземагентства в Івано-Франківській області та позивачем укладено договір № 1-УС про закупівлю послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області.

Предметом даного договору є надання інженерних послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області (п.1.1.).

Відповідно до Розділу 3 даного договору, ціна цього договору становить 1719025,26 (один мільйон сімсот дев"ятнадцять тисяч двадцять п"ять гривень двадцять шість копійок) без ПДВ. Загальна вартість послуг визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 4).

Згідно п.4.1. договору, оплата послуг (науково-технічної продукції) здійснюється поетапно на підставі оформленого належним чином акта приймання - передачі наданих послуг за договором в межах затверджених замовнику кошторисних призначень.

Розділом 5 договору № 1-УС від 17.09.13, встановлено термін надання послуг - з дати підписання договору до 20 грудня 2013 року. Місце надання послуг - 76014, м.Івано-Франківськ, вул.Сахарова,34 -А . Після завершення робіт виконавець передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг (науково-технічної продукції) у 2-х примірниках та 3 примірники документації, передбаченої Технічним завданням на виконання робіт та умовами договору.

На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу послуги з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області , що підтверджується Актами здавання-приймання виконаних робіт №1 від 26.09.13, №2 від 01.11.13, №3 від 08.11.13, №4 від 20.12.13 та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.15, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками, копії яких долучено до матеріалів справи.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №035 від 22.09.14, згідно якої просить погасити заборгованість по договору №1-УС від 17.09.13, докази направлення знаходяться в матеріалах справи. Проте, дана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день винесення рішення, за документальними даними поданими позивачем заборгованість відповідача становить 638031,63 грн.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №1-УС від 17.09.13 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги щодо стягнення 638031,63грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем за період з жовтня 2014 року по березень 2016 року нараховані відповідачу інфляційні втрати в сумі 333690,54 грн. та 3% річних в сумі 30084,21 грн. за період з 02.10.14 по 27.04.16.

Керуючись частиною 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" перевищують суму інфляційних втрат заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Також, судом перевірено правильність нарахування 3% річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 30084,06 грн. В решті суми нарахованих 3 % річних слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 1001806,23 грн., з яких 638031,63 грн. - основного боргу, 30084,21 грн. - 3% річних та 333690,54 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія" до Головного управління Держгеокадастру в ІваноФранківській області про стягнення 1001806,38 грн. задовольнити частково.

Cтягнути з Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-А (код 39767437) на користь приватного науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія", вул. Галицька, 67, офіс 804, м. Івано-Франківськ, 76019 ( код 32076699 ) - 638031,63 (шістсот тридцять вісім тисяч тридцять одну гривню шістдесят три копійки) - заборгованості, 333690,54 (триста тридцять три тисячі шістсот дев"яносто гривень п"ятдесят чотири копійки) - інфляційних втрат, 30084,06 (тридцять тисяч вісімдесят чотири гривні шість копійок) - 3% річних та 15027,09 (п"ятнадцять тисяч двадцять сім гривень дев"ять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 0,15 (п"ятнадцяти копійок) - 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.16

Суддя Максимів Т. В.