Ухвала

від 07.06.2016 по справі 910/20907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.06.2016Справа № 910/20907/15

За скаргою: київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

на дії: відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м.Києві

Сторони по справі:

до 1. закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Артур"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-плюс"

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

Від скаржника (стягувача): Мехреньгіну А.Б. - представник за довіреністю

Від відповідача 1 (боржника): не з'явився

Від відповідача 2: не з'явився

Від ВДВС Печерського районного управління юстиції у м.Києві - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі № 910/20907/15, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 року залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року.

11.01.16р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі № 910/20907/15 виданий наказ.

15.04.2016р. київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м.Києві, в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.02.2016 ВП № 50031230; визнати постанову відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови ВП №50031230 від 26.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 року призначено подану київським квартирно-експлуатаційним управлінням скаргу до розгляду.

Представники боржників у судове засідання 07.06.2016 року не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка представника зазначеної особи не є перешкодою для розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе провести судове засідання та розглянути скаргу по суті за відсутності представників боржників.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року позов задоволено повністю, розірвано Договір оренди № 152/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1 будинок № 33 в/м 59, укладений між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (01015, м.Київ, вул.Івана Мазепи, буд.38, код ЄДРПОУ 22991617) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Артур" (03115, м.Київ, вул.Петрицького, будинок 10/1, ЄДРПОУ 24568863); зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Артур" (03115, м.Київ, вул.Петрицького, будинок 10/1, ЄДРПОУ 24568863) звільнити нерухоме військове майно- нежитлові приміщення загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку№33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві; виселено товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-ПЛЮС" (04205, м.Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А, ЄДРПОУ 32594099) з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку № 33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Артур" (03115, м.Київ, вул.Петрицького, будинок 10/1, ЄДРПОУ 24568863) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (01015, м.Київ, вул.Івана Мазепи, буд.38, код ЄДРПОУ 22991617)1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-ПЛЮС" (04205, м.Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А, ЄДРПОУ 32594099) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (01015, м.Київ, вул.Івана Мазепи, буд.38, код ЄДРПОУ 22991617)1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

11.01.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року видано відповідні накази.

26.02.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №50031230 про стягнення з закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Артур" судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Постанова мотивована тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.

Статтею 11 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Пунктом 5.1.1 Наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» (надалі - інструкція) визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні зокрема шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Наразі, в матеріалах справи, відсутні докази вчинення державним виконавцем необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5, які були б спрямовані на здійснення примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 11.01.2016 року у справі №910/20907/15.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 26.06.2013 по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 зі справи «Совтрансавто-Холдинг» проти України" визначено, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів» (згадується в п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003 Вищого господарського суду України «Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні»).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вище наведене, а також виходячи з того, що доказів проведення виконавчих дій з виконання наказу у даній справі суду не надано, доводи викладені стягувачем у скарзі визнаються судом обґрунтованими, а скарга Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві №50031230 від 26.02.2016 року.

3. Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві №50031230 від 26.02.2016 року.

Суддя Л.М. Шкурдова