ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" червня 2016 р.Справа № 916/704/16
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-транспортно-експедиційне підприємство "ГАЛТРАНС";
3-тя особа позивача: Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця";
ддо відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-ІМПЕКС"
про стягнення 198466,76грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;
від відповідача: ОСОБА_3 - за дорученням;
від третьої особи : ОСОБА_4 - за дорученням.
Суть спору: Господарським судом Одеської області розглядається справа за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - транспортно-експедиційне підприємство "ГАЛТРАНС" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-ІМПЕКС" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", про стягнення заборгованості в сумі 198 466,76 грн.
Ухвалою суду від 28.03.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.04.2016 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості сторонам виконати вимоги суду та надати додаткові докази, про що зазначено в ухвалах суду від 18.04.2016 р., від 11.05.2016 р., від 23.05.2016 р.
Представник позивача на судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, поясненнях, додаткових обґрунтуваннях. Зокрема, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/2014 від 06.05.2014р. та положення статей 1, 9, 12, 14 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", статей 202, 216, 218, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 626, 908, 929, 931, Цивільного кодексу України, статей 193, 218, 306 Господарського кодексу України, розділом 2, 4 Правил перевезення вантажів, просив суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-ІМПЕКС" основну заборгованість по договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/2014 від 06.05.2014 р. в сумі 198 466,76 грн. Окрім того, представник позивач посилаючись на преюдиційні обставини, встановлені судами при розгляді спору між тими ж сторонами в господарських справах, зокрема на рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2014 у справі № 914/3713/14, від 16.06.2015 у справі № 914/1231/15, залишеними в силі та без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, 21.10.2015 у цих справах, зазначив, що у відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини встановлені судовими рішеннями додаткових доказувань не вимагають.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву (від 28.03.2016 року вих. № 84), в якому вимоги позивача не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що ТОВ "ХІМТЕК-ІМПЕКС" заборгованість перед ТОВ "ТЕП "ГАЛТРАНС" по договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/2014 від 06.05.2014 р. повністю погасило. При цьому представник відповідача зазначив про відсутність належних доказів в підтвердження позовних вимог, оскільки експедирування 26 іновагонів з вантажем відповідача здійснювало ООО "Liant" SRL, а не ТОВ "ТЕП "ГАЛТРАНС".
Представник 3-ої особи у призначене судове засідання з'явився, надав суду письмові пояснення на позовну заяву, заперечення на відзив відповідача (від 23.05.2016 року, від 30.05.2016 року), в яких представник третьої особи підтримав позовні вимоги ТОВ "ТЕП "ГАЛТРАНС" у повному обсязі, надавши суду в обґрунтування своїх заперечень додаткові докази.
Зокрема представник третьої особи зазначив, що перевезення вантажу здійснювалось на умовах Угоди про міжнародне вантажне залізничне сполучення (СМГС), позивач до 29.05.2014 р. виступав згідно з СМГС накладними №№ 53100812-53100816 платником за перевезення по території України, після надання залізниці позивачем та відповідачем спільної заяви від 22.05.2014 № 111 позивач виступав отримувачем вантажу та здійснював оплату за надані послуги, пов'язані із іновагонами, що є предметом спору у цій справі, по станції Вадул-Сірет Львівської залізниці, що знаходилися на цій залізничній станції протягом травня-червня 2014 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив.
Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - транспортно-експедиційне підприємство "ГАЛТРАНС" (далі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-ІМПЕКС" (далі - відповідач) укладено договір транспортного експедирування № 4/2014 від 06.05.2014 р. (далі - договір), за умовами якого позивач (виконавець) зобов'язався на замовлення відповідача (замовник) надати транспортно-експедиційні обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав (п 1.1. договору). На виконання умов договору позивач здійснював транспортно-експедиторське обслуговування 26 іновагонів, що були відправлені зі станції Говора Румунія, із вантажем "сода кальцинована", власник вантажу відповідач, що прибули 10.05.2014 р. на станцію Вадул-Сирет Львівської залізниці за залізничними накладними СМГС №№ 53100812, 53100813, 53100814, 53100815, 53100816.
Пунктом 2.1.1. договору сторони погодили що позивач може здійснювати за дорученням відповідача, як особисто, так і шляхом залучення до виконання доручення третіх осіб, транспортно-експедиторське обслуговування його вантажів при їх перевезенні залізницями України, а також інших країн, в т.ч. виступати відправником або одержувачем вантажу відповідача на підставі попередньо поданої ним заявки.
Причому договір № 04/2014 не містить застережень щодо обмежень права позивача під час визначення умов договору з третіми особами, зокрема, по встановленню розміру витрат третіх осіб, та не встановлює обов'язку узгоджувати такі умови договору з третіми особами з відповідачем.
Судом встановлено, що відповідач платіжними дорученнями від 12.05.2014 р. № 100 на суму 50 000,00 грн., від 29.05.2014 р. № 112 на суму 108 000,00 грн. перерахував позивачу 158 000,00 грн. в якості оплати послуг по договору.
Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивачем були надані послуги, зокрема позивач здійснив транспортно-експедиторське обслуговування 26 іновагонів, що були відправлені зі станції Говора Румунія, із вантажем "сода кальцинована", власник вантажу відповідач, що прибули 10.05.2014 на станцію Вадул-Сирет Львівської залізниці за залізничними накладними СМГС №№ 53100812, 53100813, 53100814, 53100815, 53100816.
Сторонами у цій справі не заперечується, що протягом травня-червня 2014 року надані послуги відповідачу по оплаті за перевезення цього вантажу та надання додаткових послуг на прикордонній станції Вадул-Сирет Львівської залізниці на загальну суму 356 466,76 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків згідно з договором транспортного експедирування № 4/2014 від 06.05.2014 р., від 30.05.2014 р. та від 30.06.2014 р.
Зокрема відповідач здійснив оплату за перевезення в сумі 42 840,00 грн., комісію позивача в сумі 1714,00 грн., додаткові збори по залізничній станції Вадул-Сірет в сумі 90 527,00 грн. всього на суму 135 081,88 грн.
Станом на 01.06.2014 р. залишок коштів згідно з пунктом 3 акту від 30.05.2014 р. склав 22 918,12 грн.
Спір виник щодо стягнення 198 466,76 грн. заборгованості по договору у вигляді плати за користуванням 24 іновагонами, зберігання вантажу у них на підставі підписаного 30.06.2014 р. акту виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків за договором транспортного експедирування № 4/2014.
Пунктом 4 цього акту сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2014 р. становить 198 466,76 грн., на підставі чого і виник спір між сторонами у цій справі.
Суд приймає до уваги і ту обставину, що сам факт оплати позивачем третій особі (залізниці) сум за користування іновагонами по відомостях плати за користування № 21050001, № 29050002, № 30050004, № 30050005, № 03060008, № 05060009, № 05060010, № 06060011, № 06060012, № 07060013, плати за зберігання вантажу по накопичувальних картках № 05060328, № 05060329, № 05060330, № 07060331, № 07060332, № 07060333, а також за переадресування вантажів, заповнення документів, повідомлення одержувача встановлені рішеннями господарського суду Львівської області № 914/3713/14 та № 914/1231/15 за позовом позивача до третьої особи на підставі договору № 201 і у відповідності до ст. 35 ГПК України додаткових доказувань не вимагають.
Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Рішеннями господарського суду Львівської області у справах № 914/3713/14 та № 914/1231/15 (третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача був відповідач) також встановлено, що залізниця саме з коду ЄТехПД позивача здійснювала списання цих коштів по станції Вадул-Сирет.
Зокрема судами у справах № 914/3713/14 та № 914/1231/15 встановлено, що 15.01.2009 р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (третя особа) та позивачем (замовник) був укладений договір № 201 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, який регламентує відносини сторін по наданню послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати (п. 1.1.). Пунктами 2.1 - 2.3 цього договору залізниця зобов'язалась: здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги замовнику при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг; надавати послуги на підставі належно оформлених планів та заявок; здійснювати своєчасне, якісне перевезення вантажів та їх збереження відповідно до ст. 22 Закону України "Про залізничний транспорт"; надавати платні послуги по підготовці та подачі вагонів, перевезення вантажів та інших додаткових зборів. Розрахунок провізних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Тарифного керівництва № 1 з врахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум залізниця через ЄТехПД відкриває для позивача особовий рахунок з присвоєнням відповідного коду платника та вантажоодержувача. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок замовника.
А позивач відповідно до умов вказаного договору виступає платником за перевезення вантажів та/або вантажовідправником/вантажоодержувачем (п.3.1. договору).
Розмір оплати та періодичність її внесення визначається замовником виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів (п. 4.1. договору). У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання замовником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів. По закінченні кожного місяця залізниця через ЄТехПД надає замовнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну (п. п. 4.2., 4.3. договору). Розмір оплати та періодичність її внесення визначається замовником виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів (п. 4.1.). По мірі виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання замовником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів. По закінченні кожного місяця залізниця через ЄТехПД надає замовнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну (п.п. 4.2., 4.3.).
Додатком № 1 до договору сторонами погоджено Протокол узгоджених ставок зборів за додаткові послуги при перевезенні вантажів.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи, керуючись ч. 3 ст. 35 ГПК України, відхиляє доводи відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем та безпідставності нарахування плати за користування іновагонами та зберігання вантажу у них, оскільки, як зазначалось вище, документам, на підставі яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вже дана правова оцінка та вони були предметом розгляду у справах № 914/3713/14 та № 914/1231/15. Зокрема цими рішеннями судів встановлено, що позивач здійснив оплату за користування іновагонами на підставі: відомості плати за користування вагонами № 21050001 - 2 528,70 грн., № 29050002 - 4 270,10 грн., № 30050005 - 69 287,40 грн., № 03060008 - 5 781,50 грн., № 05060009 - 6 241,40 грн., № 05060010 - 12 482,80 грн., № 06060011 - 6 592 грн., № 06060012 - 6 657,60 грн., № 07060013 - 13 753,30 грн.
Окрім того, з позивача було нараховано та стягнуто кошти за зберігання вантажу по накопичувальних картках: № 05060328 - 5050,50 грн., № 05060329 - 7159,90 грн., № 05060330 - 14 245,80 грн., № 07060331 - 7432,00 грн., № 07060332 - 7531,70 грн., № 07060333 - 15 472,70 грн. Стягнення вищезазначених коштів за користування вагонами та зберігання вантажу підтверджується особовими рахунками, довідками, переліком та накладними СМГС.
Залізницею також нараховано та стягнуто з позивача ПДВ відповідно до п. 2.6 "Правил розрахунків за перевезення вантажів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085.
Рішення судів у справах № 914/3713/14 та № 914/1231/15 набули чинності у порядку, встановленому законодавством. Судовими інстанціями у цих справах також встановлено і фактичний час розвантаження вагонів, що з огляду на ст. 35 ГПК України не потребує доведення у справі № 916/704/16.
Тобто, суди встановили, що правові підстави для звільнення позивача від плати за користування вагонами відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07.10.2014 зі справи № 904/5778/13, від 02.09.2014 зі справи № 904/6846/13, яка відповідно до приписів статті 11128 ГПК України має враховуватися судом.
Окрім того, судами у справах № 914/3713/14 та № 914/1231/15 встановлено, що саме позивач, здійснював розрахунки із залізницею за надані послуги, пов'язані із вагонами та вантажем на станції Вадул-Сірет, власником якого (вантажу) був відповідач.
Відтак, твердження відповідача про те, що послуги з експедирування 26 іновагонів з вантажем відповідача здійснювало ООО "Liant" SRL, а не ТОВ "ТЕП "ГАЛТРАНС", судом до уваги не приймаються, оскільки рішеннями господарського суду Львівської області у справах № 914/3713/14, № 914/1231/15 та матеріалами цієї справи встановлено, що транспортно-експедиційне обслуговування вантажів відповідача здійснювалось на території України у відповідності до умов договору від 06.05.2014 р. № 04/2014.
Суд приходить до висновку, що подання спільної заяви на переадресування вагонів в адрес позивача свідчить про виконання сторонами пункту 2 договору від 06.05.2014 р. № 04/2014.
Судом також встановлено, що 12.06.2014 р. позивач, керуючись п. 4.1 договору № 4/2014, виставив відповідачу рахунок № 186 на оплату 218 350,44 грн. (в т.ч. ПДВ 36 391,74 грн.).
Листом від 12.06.2014 № 61 позивач звертався до відповідача з проханням здійснити оплату рахунка № 186. В цьому листі позивач також застеріг відповідача, що у випадку не оплати коштів, згідно з п. 5.6 договору, позивач змушений буде притримати вантаж до видачі. Таке застереження позивач вчинив тому, що надіславши 08.05.2014 р. відповідачу електронного листа такого ж змісту, відповідач 12.05.2014 р. почав здійснювати оплату послуг (платіжне доручення від 12.05.2014 р. № 100).
Листом від 20.05.2014 р. № 88 відповідач гарантував позивачу за договором від 06.05.2014 р. № 4/2014 оплату наданих послуг до 30.05.2014 р.
04.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 7 щодо оплати боргу.
10.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача в порядку досудового врегулювання спору також із претензією № 8 щодо оплатити належних позивачу платежів.
Відповідач відповіді на претензію та вимогу з обґрунтуванням причин відмови від виконання договору позивачу не надіслав, борг згідно з договором в сумі 198 466,76 грн. не оплатив. Через що позивач звернувся до суду із цим позовом.
На виконання ухвали суду від 28.03.2016 р. позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків згідно договору транспортного експедирування № 4/2014 від 06.05.2014 р., що підтверджується наданою в суд заявою ТОВ "ТЕП "ГАЛТРАНС" разом із додатками, в тому числі доказу відправлення акту звірки відповідачу. Проте, відповідач вимогу суду не виконав, звірку взаєморозрахунків за договором № 04/2014 від 06.05.2014 р. не провів, акт звірки у судове засідання не надав.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 316 ГК України і ст. 929 ЦК України, які регламентують договір транспортного експедирування, яким є договір № 04/2014 і ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор (позивач) для виконання договору з клієнтом (відповідач) вправі укладати договір з третіми особами від свого імені або від імені клієнта. В п. 2.1.1 договору прямо передбачено, що при залученні третіх осіб до виконання договору, позивач вправі укласти з ними договір від свого імені. При цьому, ні діючим законодавством, ні умовами договору № 04/2014 не обмежені права позивача при підписанні умов такого договору, зокрема по встановленню розмірів витрат третіх осіб (оплата наднормативного використання вагонів), чи його обов'язок по узгодженню умов такого договору з відповідачем.
Приписи ст. 610 ЦК України встановлюють, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Позовні вимоги позивача про стягнення 198 466,76 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи договором, відомостями плати за користування вагона, накопичувальними картками, довідками і переліками залізниці та не спростовуються відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 1 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон) транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор є суб'єктом господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування, а транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень.
За змістом ст. 9 та 12 Закону клієнт зобов'язаний сплатити експедитору належну плату, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору транспортного експедирування; при цьому доказом надання експедитором послуги з перевезення є єдиний транспортний документ або комплект документів, які відображають шлях прямування вантажу, а підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучались до виконання договору транспортного обслуговування.
Згідно з ст. 14 Закону за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з ЦК України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
За умовами договору відповідач взяв наступні зобов'язання:
- сплачувати позивачу витрати, пов'язані з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами, інші витрати, нараховані залізницею, при наявності документального підтвердження (п. 2.2.8 договору);
- щомісячно підписувати двохсторонній акт виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків (п. 2.2.9 договору).
Згідно пункту 3 договору сторони погодили, що ціна по транспортуванню вантажів включає в себе: тариф перевезення вантажів; вартість додаткових послуг та інших зборів, необхідних для виконання договору (охорона та декларування вантажу, страховий, екологічний та карантинний збір та інше); вартість експедиторських послуг.
В пункті 4.1 договору зазначено, що відповідач здійснює 100% попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставлених рахунків протягом 3-х (трьох) банківських днів. Банківські витрати несе відповідач.
Як свідчать матеріали справи, позивач протягом травня-червня 2014 року надавши відповідачу послуги з транспортно-експедиційного обслуговування його вантажу свої зобов'язання виконав повністю і надав останньому акти виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків та податкову накладну (або зведену податкову накладну) відповідно до чинного законодавства (пункт 4.3. договору). Вказані акти підписані відповідними уповноваженими особами сторін та скріплені печатками. В матеріалах справи містяться такі акти від 30.05.2016 р. та від 30.06.2016 р. В свою чергу, відповідач своє зобов'язання виконав частково, оплативши позивачу послугу на суму 158 000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків від 30 травня 2014 року.
Суд також з'ясував, що у досліджених ним перевізних документах (СМГС накладних), за якими здійснювалось перевезення вантажів відповідача за договором № 201, зазначені ті ж вагони, що і в відомостях плати за користування вагонами, накопичувальних картках, актах виконаних робіт (наданих послуг) і звірки взаєморозрахунків згідно договору транспортного експедирування № 4/2014 від 30.06.2014 р. за наданими платіжними документами позивач оплачував послуги третьої особи коштами відповідача, отриманими за договором № 04/2014.
Відповідно до ст. 932 ЦК експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб; у такому разі експедитор може виступати у відносинах із залученою особою від свого імені чи від імені клієнта.
Матеріали справи містять документи, видані третьою особою (залізницею), як підтвердження витрат експедитора.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі № 3-1130гс15, яка відповідно до приписів статті 11128 ГПК України, враховується судом під час прийняття цього рішення.
Відповідач не надав суду доказів, які б встановлювали обставин, що суперечать доводам позивача про час, період та кількість використаних вагонів, маршруту перевезення вантажу та приналежність вантажу, виходячи з даних залізничних накладних, відомостей плати за користуванням вагонами, доданих до актів прийому-передачі наданих послуг за той самий період, підписаних відповідачем; відповідач не подав контррозрахунок таких даних, виходячи з наявних у нього документів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості у розмірі 198 466,76 гривень.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 977,00 гривень покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця 1 Травня 1, будинок 11 - В, кімната 46, код ЄДРПОУ 38573053) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства В«ГалтрансВ» (вул. Стефаника, 17/2, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 23959225) 198 466,76 гривень (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста шістдесят шість грн. 76 коп.) боргу згідно договору та 2 977 гривень (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 червня 2016 р.
Суддя Г.І. Гуляк
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2016 |
Оприлюднено | 15.06.2016 |
Номер документу | 58218917 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гуляк Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні