Рішення

від 07.06.2016 по справі 923/416/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 923/416/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора-керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

Генічеської районної ради Херсонської області (позивач-1), м. Генічеськ Херсонської області;

Відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації (позивач-2), м. Генічеськ Херсонської області;

Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської районної ради Херсонської області (позивач-3), м. Генічеськ Херсонської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області,

про визнання на майбутнє договору оренди недійсним та зобов'язання повернути майно,

за участю прокурора - Коваленко Т.О., посвідчення № 032753 від 27.03.15р.;

представників:

позивача-1 - не прибув;

позивача-2 - не прибув;

позивача-3 - не прибув;

відповідача - не прибув.

Прокурор - керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в інтересах держави в особі позивачів 1, 2 та 3, у якій просить: визнати договір оренди комунального майна територіальних громад Генічеського району № 505 від 15.10.2015, укладений між Централізованою

бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району та ФОП ОСОБА_1недійсним на майбутнє;

зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути Генічеській районній раді приміщення, що перебуває за адресою: м. Генічеськ, вул. Лободи, 27 площею 49,7 кв.м., вартістю 47 391 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 статті 284 Господарського кодексу України, ст. 63 Закону України «Про освіту», ч. 2 ст. 4 «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» під час укладання оспорюваного правочину, тому просить визнати його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ст. 203, 216 ЦК України, а також зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди власнику, в особі позивача-1. Обґрунтовуючи порушення прав позивачів прокурор посилається на право спільної власності територіальних громад Генічеського району Херсонської області в особі позивача-1, на перебування об'єкта оренди на балансі позивача-3 та на перешкоджання реалізації позивачем-2 державної політики у сфері освіти.

Прокурор в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Позивач-1, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачі 2 та 3, повідомлені про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмові пояснення у яких виклали обставини укладання оспорюваного договору, а також зазначили, що у будівлі, частина якої є об'єктом оренди за оспорюваним договором, ведуться будівельно-ремонтні роботи та планується відновлення навчально-виховного процесу у 2016/2017 навчальному році.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Прокуратурою стверджується, що зданий в оренду об'єкт нерухомого майна.є частиною ЗОШ № 3 м. Генічеська. Однак, як стверджує відповідач, в матеріалах справи відсутня витяг з ЄДР нерухомого майна України, який встановлював би що такий об'єкт наявний та що він є власність територіальної громади. Відсутня в матеріалах і технічна документація. Між тим, зданий в оренду об'єкт, відповідно до рішення сесії районної ради та договору оренди, є нерухоме майно - нежитлові приміщення. Даний об'єкт є предметом договору оренди. На думку відповідача, в законодавстві України відсутня заборона на здачу в оренду нерухомого майна освітніх закладів. Більш того, Постановою КМУ на яку посилається позивач, таке право надано, з певним застереженням. Як стверджує відповідач, доказів того, що при здачі в оренду приміщення погіршується соціально побутові умови, не наведено, Договір оренди укладений на виконання рішення сесії. Рішення не скасовано. Питання скасування даного рішення позивачем не ставиться. Посилання позивача на ЗУ «Про приватизацію державного майна», на думку відповідача, є недоречним в зв'язку з різними правовідносинами, які регулюються даним законом та предметом позову.

У судовому засіданні 07.06.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання районної ради належить управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Генічеською районною радою прийнято рішення LXVII сесії VI скликання № 826 від 29.09.2015 «Про затвердження результатів засідання комісії з набуття права оренди об'єктів комунальної власності територіальних громад району», пунктом 2 якого надано право бути орендодавцем приміщення Централізованій бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району за адресою: м. Генічеськ, вул. Лободи, 27 загальною площею 49,7 кв. м. для іншого використання нерухомого майна ФОП ОСОБА_1 з орендною платою 600, 0 грн. на місяць строком на 2 роки 11 місяців.

Вказаним рішенням районна рада фактично уповноважила Централізовану бухгалтерію по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району на укладення договору з ФОП ОСОБА_1 та виникнення між сторонами прав та обов'язків, а п. 2 вказаного рішення не містить твердження про передачу майна навчального закладу для нецільового використання , що заборонено ст. 63 Закону України «Про освіту». Крім того, вищевказане рішення є актом індивідуальної дії, що припинив свою дію разом з укладенням оспорюваного договору.

Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району з ФОП ОСОБА_1 15.10.2015 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Генічеського району Херсонської області № 505 (надалі за текстом рішення - Договір).

18.03.2016 рішенням сесії Генічеської районної ради № 66 затверджено новий статут та змінено назву комунального закладу - орендодавця на Централізовану бухгалтерію по обслуговуванню закладів освіти Генічеської ради Херсонської області.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендодавець приймає в в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 49,7 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Генічеськ, вул. Лободи,27 і знаходиться на балансі орендодавця, з метою розміщення пральної.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотною умовою договору є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Частиною 2 статті 284 Господарського кодексу України, передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до умов п. 2.3 Договору передача об'єкту оренди в строкове платне користування здійснюється за балансовою вартістю визначеною у п. 1.2 даного договору.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору балансова вартість об'єкта оренди на момент укладення договору становить 8 435 грн.

Згідно висновку з оцінки 15.07.2015 вартість частини приміщення корпусу № 2 Генічеської ЗОШ № 3 площею 49,5 кв.м., що знаходиться у спільній власності територіальних громад Генічеського району на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лободи, 27 складає 47 391 грн.

Таким чином в договорі оренди № 505 від 15.10.2015 в супереч вимог чинного законодавства невірно визначено вартість об'єкта оренди.

Крім того, відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту» матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

В цей же час, згідно з абз. 11 п. «б» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» загальнодержавне значення мають та приватизації не підлягають об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Перебування нежитлового приміщення за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лободи, 27 у спільній власності територіальних громад Генічеського району Херсонської області підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.08.2008 серія CAB №549835 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2008 №19873275.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин про те, що нежитлові приміщення у м. Генічеську по вул. Лободи, 27 відносяться до приміщень закладу освіти, а саме Генічеської ЗОШ № 3, прокурором представлено наступні письмові докази:

рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів на 1 арк.від 20Л 1.79 №789/26, з якого вбачається ,що у м. генічеську по вул. Лободи виділено земельну ділянку площею 0,56 га для будівництва дитсадка-яслі на 160 місць;

архітектурно-планувальне завдання щодо проетування дитсадка -яслі на 160 місць по вул. Лободи у м. Генічеськ;

технічний паспорт прибудинкової ділянки по вулиці Лободи, 27;

схематичний план домової ділянки від 09.04.84;

технічний паспорт на будівлю по вул. Лободи, 27;

реєстраційне посвідчення від 15.05.84, відповідно до якого володіння № 27 по вул. Лободи в м. Генічеськ, зареєстровано за Генічеським дитсадком - яслями «Івушка», записано в реєстраційну книгу за № 174;

рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради № 210 від 04.04.2001 «Про реорганізацію початкової школи № 5», відповідно до якого у зв'язку з реорганізацією початкової школи № 5 розташованої у м. Генічеську по вул. Лободи, 27 приміщення за вказаною адресою передано на баланс Генічеської ЗОШ № 3;

рішення Генічеської районної ради № 244 від 12.04.2005 «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району загальноосвітніх шкіл І-ІП ступенів» з додатком 1, відповідно до якого загальноосвітні школи І-ІП ступенів згідно вказаних у додатку 1 прийнято до спільної власності територіальних громад району;

рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради №336 від 11.08.2008 «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вулиці Лободи, 27 у м. Генічеську», відповідно до якого, з урахуванням рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради № 210 від 04.04.2001 «Про реорганізацію початкової школи № 5», вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі по вулиці Лободи, 27.

Отже, вказані нежитлові приміщення по вул. Лободи, 27 будувались як дитячий садок-яслі, у подальшому використовувались, як початкова школа та після її реорганізації у 2001 році були передані на баланс Генічеської ЗОШ № 3, в складі якої і були прийняті у власність територіальної громади міста, селищ і сіл Генічеського району. Таким чином з моменту будівництва і до цього часу за функціональним призначенням вказані будівлі є закладом освіти.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про освіту» місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, у тому числі загальну середню освіту, яка здійснюється середніми навчальними закладами, передбаченими ст. 36 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначене майно, яке не може бути об'єктами оренди. Крім того, ч. 3 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що законодавчими актами України може бути доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту» фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають використанню не за призначенням.

Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 навчально-виховний процес - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття із трудового, професійного навчання, і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 займається наступним видом діяльності за кодом КВЕД 96.01: "Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів (основний)".

Таки чином, оспорюваним договором оренди фактично змінено цільове призначення частини приміщення загальноосвітнього закладу та визначено його використання для проведення господарської (підприємницької) діяльності орендарем.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, навчально-виховний процес та підприємницька діяльність мають різні завдання, цілі, мету, результати і вплив на учнів школи.

Крім того, підприємницька діяльність не визначена жодним з навчальних, наукових чи виховних планів.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПІН 5.5.2.008-01, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001(далі - ДСанПІН 5.5.2.008-01), державні санітарні правила та норми визначають гігієнічний стандарт для всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл І, І-ІІ, І-ІП ступенів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв тощо), далі за текстом - шкіл, незалежно від типу, форм власності і підпорядкування. Загальноосвітній навчальний заклад створює необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяє вихованню морально і фізичного здорового покоління.

Відповідно до п.п. 3, 3.1 ДСанПІН 5.5.2.008-01 будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування учнів.

У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо.

Крім того, відповідно до пп. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010, до даного переліку включені послуги з надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

З огляду на викладені положення законодавства, загальноосвітній державний заклад може надавати платні послуги по передачі в оренду приміщень виключно з метою досягнення передбачених у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань, якими є виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Розміщення пральної в навчальному закладі жодним чином не сприяє досягненню передбачених у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань освіти та погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, оскільки хімічні речовини, які використовуються під час функціонування пральні створюють загрозу для здоров'я учнів та працівників навчального закладу та свідчить про неможливість гарантування безпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу, які відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальну середню освіту» повинен гарантувати навчальний заклад.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону , або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Оскільки сторонами під час укладення договору оренди № 505 від 15.10.2015 порушено вимоги ст. 63 Закону України «Про освіту», ст. 22 закону України «Про загальну середню освіту»та ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, оспорюваний договір має бути визнаний недійсним на підставі положень ч. 1 ст. 207 ГК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до правової позийії, викладеної у п. 2.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»: "Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України".

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 ЦК вона застосовується, якщо законом не встановлено особливі умови застосування наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину є належним способом захисту в розумінні ст. 216 ЦК України та є похідною від вимоги про визнання договору недійсним. Отже, у зв'язку із задоволенням позовних вимог про визнання договору недійсним вимога про повернення майна, переданого за договором також підлягає задоволенню.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов прокурора - керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивачів 1, 2 та 3 задовольнити.

2. Визнати договір оренди комунального майна територіальних громад Генічеського району № 505 від 15.10.2015, укладений між Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, недійсним на майбутнє.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 75500, Херсонська область, місто Генічеськ, вул. Паризької Комуни, 90/11) повернути Генічеській районній раді (ідентифікаційний код - 24115972, адреса - 75500, Херсонська область, місто Генічеськ, вул. Леніна (Центральна), 5) приміщення, що перебуває за адресою: м. Генічеськ, вул. Лободи, 27 площею 49,7 кв.м., вартістю 47 391 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 75500, Херсонська область, місто Генічеськ, вул. Паризької Комуни, 90/11) на користь прокуратури Херсонської області (за реквізитами: Одержувач: прокуратура Херсонської області, ЄДРПОУ: 04851120, Р/рахунок: 35210003002291, Банк: Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО: 820172, Призначення платежу: повернення судового збору відповідно до рішення суду) 2756грн.0коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 10 червня 2016 р.

Суддя Ю.В. Гридасов