Рішення

від 09.06.2016 по справі 924/309/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2016 р.Справа № 924/309/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури м.Городок в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України м. Київ

до 1. Державного навчального закладу "Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей" м. Волочиськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" с.Розсоша Хмельницький район Хмельницька область

про визнання недійсним договору №1615 від 12.05.2015р. між відповідачами та звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" займаної ним земельної ділянки державної форми власності площею 190,0 га., яку він займає на підставі договору №1615 від 12.05.15

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Відділ Держгеокадастру у Волочиському районі Хмельницької області м.Волочиськ;

- Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації м.Хмельницький

Представники сторін:

Від позивача - не приймав участі,

Від відповідача 1 Кушнір В.М. за дов. від 15.06.15,

Від відповідача 2 не приймав участі,

Від прокуратури- Васильєва І.М. за посвідченням від 05.10.15,

Від третьої особи Відділу Держгеокадастру у Волочиському районні не приймав участі,

Від третьої особи Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації не приймав участі

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини згідно з ст.85 ГПК України.

Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві та представник прокуратури у судовому засіданні просять визнати недійсним укладений між відповідачами договір щодо організації виробничого процесу у сфері виробництва сільськогосподарської продукції та запровадження передових заходів у навчальному процесі №1615 від 12.05.15, а також застосувати наслідки недійсності договору шляхом зобов`язання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 190,0 га. Позовні вимоги обгрунтовуються з посиланням на ст.ст. 1, 4, 5, 6 Закону України „Про управління об`єктами державної власності" та постанову Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012р., якою затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном. При цьому зазначають, що ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» не звертався до Міністерства освіти і науки України щодо погодження укладення договору, а в подальшому проект не узгоджувався і не погоджувався, лише департаментом освіти та науки Хмельницької обласної держадміністрації підтримано пропозицію ТОВ «СГП`Агропромтехніка» щодо укладання договору про навчально-виробничу практику учнів ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей».

Крім того, зазначається, що зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що взявши на себе зобов`язання не створювати перешкод у доступі ТОВ «СГП «Агропромтехніка» до земельної ділянки для її обробки та збору врожаю, ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей» фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки і збору врожаю ТОВ «СГП «Агропромтехніка», оскільки відповідному зобов`язанню ДНЗ «Волочиського промислово - аграрного професійного ліцею» кореспондує право ТОВ «СГП «Агропромтехніка» здійснювати обробку землі і збір врожаю самостійно. Тому право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, є реалізацією правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які, згідно з ст.92 Земельного Кодексу України складають титул права постійного користування. Право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно положень ст.92 ЗК України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей», а ТОВ «СГП «Агропромтехніка», шляхом обробки землі та збору врожаю. Право самостійного господарювання як право, надане ч.1 ст.95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ «СГП «Агропромтехніка», що суперечить вимогам вказаної норми права. Тому договір №1615 від 12.05.2015р. не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного Кодексу України.

Прокурором звертається увага на зміст глави 15 Земельного кодексу України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, звертаючи увагу, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування. Земельні ділянки, які використовує ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка», не належать йому на жодному з передбачених чинним законодавством титулів - праві власності чи праві оренди, тому землекористування здійснюється ТОВ «СГП «Агропромтехніка» за відсутності законодавчо визначеної підстави. Таким чином, використання ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» земельної ділянки, наданої на праві постійного користування ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей», як спеціальному суб`єкту, суперечить положенням до ч. 1 ст. 31 ЗК України. Звертається увага, що використання земельної ділянки, наданої ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей» для ведення науково-дослідних і навчальних цілей (згідно цільового призначення, вказаного в наказі Головного управління Держземагентва у Хмельницькій області) для ведення товарного сільгоспвиробництва порушує принцип цільового використання землі. Тому спірний договір суперечить положенням п.«а» ч. 1 ст. 96 ЗК України у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Прокурором зазначається про невідповідність спірного договору вимогам ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки ДНЗ «Волочиський промислово- аграрний професійний ліцей» згідно свого Статуту підпорядковується Міністерству освіти і науки України. За приписами ч.7 ст.8 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів. Розпорядження державним майном - земельними ділянками, що надані ліцею на праві постійного користування, відповідно до ч.7 ст. 8 Закону України «Про професійно-технічну освіту», відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України як органу виконавчої влади, якому підпорядкований ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей». Відтак, спірний договір є таким, що суперечить приписам ст. 8 Закону України «Про професійно-технічну освіту», п.2 ст.203 ЦК України.

Крім того, прокурор посилається на ст. 235 ЦК України щодо удаваності правочину та зазначають про те, згідно з ст. 792 ЦК, ст. 93 Земельного кодексу України, ст.15 Закону України "Про оренду землі" відносини між відповідачами повинні регулюватись договором оренди землі, відсутність у якому істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону. На підставі зазначеного прокурор вважає, що за спірним договором відбулось розпорядження земельними ділянками неповноважним суб`єктом (ДНЗ «Волочиським промислово аграрним професійним ліцеєм», замість Міністерства освіти та науки України), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме - ст.ст. 31, 92, 93, 96 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1130-1132 ЦК України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч.ч.1, 2, 5 ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Судом прийнято згідно ст.22 ГПК України заяву заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури про уточнення позовних вимог, в якій просить п.2 викласти в наступній редакції: „ Товариству з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Агропромтехніка звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 190,0 га. , яка розташована за межами населених пунктів Дзеленецької сільської ради Волочиського району, яку він займає на підставі договору №1615 від 12.05.2015р.

Прокурором подане письмове пояснення по суті позову від 23.05.16, у яких зазначається, що відповідач ТОВ СГП "Агропромтехніка" стверджує про те, що у спірному договорі містяться елементи договору підряду та договору про надання послуг, які регулюються ст.ст. 837, 901 ЦК України. Однак, на виконання договору ТОВ СГП "Агропромтехніка" виконує роботи на власних потужностях і проводить оплату коштів у сумі 209000,00грн. ДНЗ "Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей", тоді як згідно положень чинного законодавства саме замовник робіт (послуг) сплачує кошти виконавцю. Посилається також на удаваність укладеного між відповідачами правочину згідно з ст.235 ЦК України, який згідно з ст.203 ЦК України може бути визнаний недійсним. Зазначає, що відповідач 1 фактично передав відповідачу 2 земельну ділянку державної форми власності у платне користування, а відповідач 2 сплачує навчальному закладу плату за користування земельною ділянкою у розмірі 209000,00грн. При цьому відповідач 1, будучи не наділеним правом розпорядження земельною ділянкою за відсутності таких повноважень уклав договір, за яким передав її у користування для вирощування сільськогосподарських культур. Крім того, посилається на те, що згідно з ст. 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Предметом договору про навчально-виробничу практику є надання підприємством робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження виробничого навчання чи виробничої практики (будівельні об`єкти, поля, ферми підприємства), забезпечення учнів технічним обладнанням, безпечних умов праці та оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт. Таким чином, законодавець чітко визначив порядок організації та проходження навчально-виробничої практики, форму договору щодо організації та проходження навчально-виробничої практики учнів професійно-технічних навчальних закладів, тому врегулювання вказаних правовідносин шляхом укладення цивільно-правових договорів підряду, надання послуг, організацію виробничого процесу в сфері виробництва сільськогосподарської продукції, не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому звертає увагу, що предметом спірного договору від 12.05.15 № 1615 є використання земельної ділянки державної форми власності із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, тоді як спірний договір грунтуєтьтся саме на використанні земельної ділянки. В даному випадку використання вказаної земельної ділянки державної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом укладення удаваного правочину з метою приховання орендних відносин, умови договору не відповідають вимогам земельного законодавства, що регулює орендні відносини, розпорядження вказаною земельною ділянкою здійснено неуповноваженим суб`єктом, використання земельної ділянки здійснюється із порушенням її цільового призначення для даної категорії земель; земельна ділянка неправомірна вибула із користування державного навчального закладу.

У поданих до суду поясненнях та додаткових поясненнях Міністерство освіти і науки України позовні вимоги прокуратури в їх уточненому вигляді підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву та його представники у судовому засіданні зазначають, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Звертається увага, що у зв`язку з відсутністю державного фінансування ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» не може самостійно використовувати вказану земельну ділянку за призначенням. Відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» керівник навчального закладу є розпорядником майна і коштів та несе відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності. Враховуючи, що ДНЗ не може власними силами використовувати вказану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, а також враховуючи позицію Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, було прийнято рішення про укладення договору №1615 з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» щодо організації виробничого процесу у сфері виробництва сільськогосподарської продукції та запровадження передових заходів у навчальному процесі. Згідно умов договору за 2015 рік ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» перерахувало ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» 209 000 грн. Шкоди державним інтересам, в результаті укладення вищезазначеного договору, не заподіяно. Крім цього, посилаються на узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008р. „Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними та зазначають, що, оскільки при укладені договору не були дотримані вимоги Порядку укладення державним підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, а саме суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір повинен подати центральному органові виконавчої влади до сфери управління якого він належить іншому суб`єкту управління об`єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук звернення щодо погодження укладення договору з відповідними документами, що не було зроблено, то цей договір вважається неукладеним.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву та його представник у попередніх судових засіданнях зазначали, що зі змісту умов спірного договору, які становлять його предмет, права та обов`язки сторін, вбачається, що основною метою цього господарського договору для відповідача-1 є виконання відповідачем-2 за згодою відповідача-1 на земельних ділянках відповідача-1 робіт та надання послуг по обробітку земельних ділянок, збиранню врожаю сільгоспкультур, забезпечення проходження учнями навчального закладу виробничої практики, в результаті чого сторони отримують дохід, який для відповідача-1 складається із фіксованої плати за рахунок прибутку, яка сплачується відповідачем-2 за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво, а для відповідача-2 - з прибутку, одержаного від реалізації вирощеної сільгосппродукції, що залишився після покриття всіх матеріальних затрат на виробництво. Таким чином, виконання робіт та послуг для відповідача-1 відповідачем-2, є відплатним, однак оплата таких робіт відбувається за рахунок розподілу спільного доходу, отриманого після відшкодування понесених ним витрат. З огляду на положення ст. 628 Цивільного кодексу України, це дає підстави вважати оспорюваний договір змішаним договором, умови якого переважно мають регулюватися нормами законодавства, яке регулює зобов`язання за договором підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України). Щодо окремих умов оспорюваного договору, які роблять цей договір схожим на договір про спільну діяльність, то враховуючи на те, що при спільній діяльності учасники беруть на себе зобов`язання об`єднати свої вклади і, як правило, отримують право не тільки на одержання та розподіл прибутку (ст. 1139 Цивільного кодексу України), а несуть й спільний ризик отримання збитків від цієї діяльності (ст. 1137 Цивільного кодексу України), чого не передбачено даним договором, не надають підстав для віднесення цього договору виключно до договорів про спільну діяльність. При цьому передбачене умовами договору право Сторони-2, як виконавця робіт, на отримання оплати понесених витрат по договору з прибутку, отриманого від вирощування сільськогосподарських культур, можна вважати обраною сторонами цього договору формою проведення взаєморозрахунків за виконані підрядні роботи та надані послуги. Крім того, аналізуючи зміст умов, які визначені предметом оспорюваного Договору, вважають, що воля сторін була спрямована саме на організацію виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення можливості проходження учнями виробничої практики. Про це, зокрема, свідчить п.2.2. договору, згідно якого сторони погодили, що даний Договір не є договором про спільну діяльність чи підрядом, а також не є договором оренди. При цьому сторонами погоджено предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідач 2 вважає необґрунтованими доводи позивача про набуття відповідачем 2 прав користування землею з порушенням встановленого чинним законодавством порядку. Посилається на те, що умовами спірного договору не визначено усіх істотних умов, встановлених законодавством, які є обов`язковими для договорів оренди землі, вважають, що спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину, тобто не вчинений сторонами для приховування договору оренди землі, як це вважає позивач. Зазначає, що позивачем не надано також доказів того, що земельна ділянка за спірним договором була передана відповідачем-1 відповідачу-2 за плату у володіння і користування на певний строк зі складанням будь-яких актів приймання-передачі із визначенням її меж в натурі. Таким чином, фактичного переходу земельних ділянок або прав на них до відповідача-2 за даним договором не відбулося. Враховуючи викладене, вважають, що за умовами договору земельні ділянки залишаються в постійному користуванні відповідача-1, який надав відповідачу-2 лише право доступу до них та їх обробки з метою досягнення господарських цілей, передбачених оспорюваним договором, а тому підстави для висновку про порушення сторонами договору приписів статей 92, 96, 116, 123 та 124 Земельного кодексу України відсутні. Крім того, пунктом 1.9 оспорюваного договору сторони визначили, що виробництво за цим договором не позбавляє Сторону-1 права користування земельними ділянками та не надає прав користувача чи орендаря земельної ділянки Сторони-2.

Відповідач 2 вважає необгрунтованими твердження прокуратури про укладення сторонами спірного договору із порушенням господарської компетенції, якою був наділений відповідач-1. Звертається увага, що Законами України "Про освіту" та «Про професійно-технічну освіту", а також Положенням про Міністерство освіти і науки України не передбачено обов`язку Міністерства погоджувати чи надавати дозвіл підпорядкованим навчальним закладам на укладення договорів про надання послуг, виконання робіт, в т.ч. змішаних договорів. Тому оскільки предметом оспорюваного договору не є спільна діяльність, комісія, доручення чи управління майном, то цей договір не підпадає під предмет регулювання, визначений у Порядку, а саме договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, при укладенні яких передбачається погодження проекту договору з органом управління майном державного підприємства, зокрема з Міністерством освіти і науки України. Відсутні також і інші обмеження у вчиненні угод керівником ліцею, які свідчили б про перевищення його компетенції та недійсність укладеного договору.

Третя особа - Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації у письмових поясненнях по суті спору позовні вимоги підтримує повністю, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства. При цьому зазначається, що ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» є державною організацією (установою, закладом), заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, і є підзвітним йому, що в свою чергу свідчить про певну специфіку регулювання його господарської діяльності, яка здійснюється, зокрема і Законом України „Про управління об`єктами державної власності", що підтверджуються витягом з ЄДРПОУ та статутом ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей». Посилаються на те, що спірний договір укладено всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012р., оскільки ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» не звертався до Міністерства освіти і науки України зі зверненням щодо погодження укладення договору, а в подальшому проект не узгоджувався і не погоджувався, лише департаментом освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації підтримано пропозицію ТОВ «СГП» Агропромтехніка» щодо укладання договору про навчально-виробничу практику учнів ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей». Крім того, право самостійного господарювання як право, надане ч.1 ст.95 Земельного Кодексу України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ «СІТІ «Агропромтехніка», що суперечить вимогам вказаної норми права. Тому договір № 1615 від 12.05.2015р. не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного Кодексу України. Земельні ділянки, які використовує ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» не належать йому ані на праві власності, ані на праві оренди. Тому землекористування здійснюється ТОВ «СГП «Агропромтехніка» за відсутності законодавчо визначеної підстави. Відповідно використання ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» земельної ділянки, наданої на праві постійного користування ДНЗ «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей», як спеціальному суб`єкту, суперечить положенням до ч. 1 ст. 31 ЗК України. Використання земельної ділянки, наданої ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» для ведення науково-дослідних і навчальних цілей (згідно цільового призначення, вказаного в наказі Головного управління Держземагентва у Хмельницькій області) для ведення товарного сільгоспвиробництва порушує принцип цільового використання землі. Так, відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. За спірним договором відбулось розпорядження земельними ділянками неповноважним суб`єктом (ДНЗ «Волочиським промислово - аграрним професійним ліцеєм», замість Міністерства освіти та науки України), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме ст.ст. 31, 92, 93, 96 Земельного Кодексу України. У даних спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є позивач - Міністерство освіти і науки України, в оперативному управлінні якого перебуває спірне майно. Позбавленням Міністерства освіти і науки України права володіння загальнодержавною власністю, яке закріплене за ним на праві оперативного управління, порушуються права та інтереси держави в цілому.

Третя особа Відділ Держгеокадастру у Волочиському районі Хмельницької області представника у судове засідання не направила, письмових пояснень не подала, у листі від 12.05.16 просить справу слухати у відсутності представника, а при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Прокурором подано письмове пояснення по суті позову від 06.06.16, у якому зазначено додаткове обгрунтування позовних вимог щодо доводів позивача про те, що спірний договір є змішаним договором, який містить елементи договорів про надання послуг, підряду, спільну діяльність. Зокрема зазначено, що виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору підрядник (виконавець) ТОВ «СГП «Агропромтехніка» виконує роботи (надає послуги) та при цьому сам здійснює їх оплату у розмірі 209000,0грн. Вказане суперечить вимогам ст. 837, 901 ЦК України, які передбачають, що за виконані роботи (надані послуги) кошти зобов`язаний сплачувати замовник, тобто ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей». Договір про спільну діяльність підлягає погодженню із Міністерством освіти і науки України, а також підлягає реєстрації в податковому органі відповідно до вимог п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України, що не дотримано відповідачами при укладенні спірного договору. Натомість за своєю правовою природою спірний договір є договором оренди, який не містить усіх істотних умов, встановлених Законом України «Про оренду землі» (кадастровий номер земельної ділянки, індексація орендної плати, договір передбачає можливість здійснення розрахунків за користування земельною ділянкою державної форми власності у натуральній формі), що суперечить приписам ч.2 ст.22 Закону України «Про оренду землі»), а також те, що за спірним договором земельна ділянка державної форми власності передана у користування неуповноваженим суб`єктом (ст. 122 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі»), це є підставою для визнання його недійсним. Також підставою для визнання спірного договору недійсним є те, що сторона спірного договору - ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний ліцей» не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності на укладення спірного договору, оскільки не погоджений із Міністерством освіти і науки України, який є уповноваженим органом держави на здійснення управління та контролю за використанням майна ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний ліцей». Прокурор стверджує, що за спірним договором земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а тому згідно п. б) ч.1 ст. 21 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним. ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» земельна ділянка належить на праві постійного користування для дослідних і навчальних цілей. За спірним договором земельна ділянка використовується не навчальним закладом, його учнями та персоналом, а ТОВ «СГП «Агропромтехніка» для виробництва сільськогосподарської продукції, тобто для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (виробництво сільгосппродукції здійснюється працівниками та на виробничих потужностях ТОВ «СГП «Агропромтехніка», власником зібраного урожаю є ТОВ «СГП «Агропромтехніка»). Тоді як згідно норм чинного законодавства самостійна зміна виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення не допускається. Крім того, зазначається, що ст.29 Закону України «Про професійно-технічну освіту», п.3 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992 та договором про навчально-виробничу практику від 31.03.2015 визначено, що підприємство зобов`язується надати робочі місця або навчально-виробничі ділянки (будівельні об`єкти, виробничі цехи, майстерні, поля, ферми та ін.), які належать підприємству. Тобто місцем проходження виробничої практики є робочі місця на об`єктах, виробничих потужностях саме підприємства, а не навчального закладу, як відбувається у відповідача 1.

Усіх учасників судового процесу про судове засідання повідомлено належним чином , що підтверджується відповідними повідомленнями, тому неявка представників без зазначення поважних причин неявки не є перешкодою для вирішення спору за наявними доказами , враховуючи також встановлені ст.69 ГПК України строки вирішення спору.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Державний навчальний заклад «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей» (надалі, відповідач 1) є державною організацією (установою, закладом), заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, і є підзвітним йому згідно з Витягом з ЄДРПОУ та статутом ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей».

18.12.14 згідно з наказом Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області № 22-7103/14-14-ст Державному навчальному закладу «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей» передано в постійне користування земельну ділянку площею 201,5891 га (кадастровий номер 6820982100:04:029:0001) для дослідницьких та навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Дзеленецької сільської ради Волочиського району.

Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Волочиському районі ( лист № 10-28-99.4-1496/15-16 від 14.03.2016р.) нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проведена, а, враховуючи середньозважену вартість ріллі по області, вартість вказаної земельної ділянки становить 6 554 162,1 грн.

12.05.15 між Державним навчальним закладом «Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей» (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» (Сторона- 2) (надалі, відповідач 2), укладено договір № 1615 про організацію виробничого процесу в сфері виробництва сільськогосподарської продукції та запровадження передових заходів у навчальному процесі.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору Сторона - 1 зобов`язується надати згоду на виробництво, а Сторона - 2 на свій ризик виробити сільськогосподарську продукцію та провести розрахунки зі Стороною - 1 за надання згоди на виробництво. Співробітництво здійснюється на двосторонній основі. Пунктом 1.5 вказаного договору передбачено, що характеристикою виробництва є підготовка ґрунту (оранка, дискування, тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного врожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання врожаю (сільгосппродукції) та інше.

Пунктом 1.6 договору визначено місце та площі виробника - земельні ділянки на землях Дзеленецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, загальною площею 190,0 га, які знаходяться у користуванні Сторони - 1. Пунктом 1.7 договору строк виробництва, тобто фактично термін дії договору вказано 5 років. Пунктом 1.8 договору передбачено, що вироблена сільськогосподарська продукція є власністю Сторони - 2.

Згідно з п. 2.2 договору цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом, а також не є договором оренди.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що за сприяння вирощуванню сільськогосподарської продукції та надання згоди на виробництво Сторона - 2 за цим договором щорічно до 01 грудня сплачує Стороні -1 грошові кошти в сумі 209 000 грн. або передає на цю суму узгоджену сільськогосподарську продукцію по кількості та видах. Вказана плата складається із компенсації плати за землю, відшкодування витрат Стороні -1 та винагороди останньої.

Стронами підписано додаток №1 до договору від 12.05.15, яким визначено перелік видів робіт, які відповіда 2 зобов`язується провести на земельній ділянці у 2015 році.

Згідно листа третьої особи - Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації від 27.03.15 №817-41/2015 останній не заперечує щодо укладення договору про надання послуг (виконання робіт) між ТОВ "СГП "Агропромтехніка" та ДНЗ "Волочиський промислово-аграрний ліцей" .

Сторонами підписано акт виконаних робіт від 29.12.15 до договору від 12.05.15, яким затверджено перелік та вартість робіт, проведених відповідачем на земельній ділянці у 2015р.

Згідно платіжного доручення від 19.11.15 за договором від 12.05.15 відповідачем 2 сплачено відповідачу 1 в якості оплати 209000,00грн.

Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся з позовом до з врахуванням зміни позовних вимог про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №1615 від 12.05.2015р., звільнення займаної земельної ділянки державної форми власності площею 190,0 га, яка розташована за межами населених пунктів Дзеленецької сільської ради Волочиського району.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке.

Відповідач 1 має на праві постійного користування земельну ділянку площею 201,5891 га (кадастровий номер 6820982100:04:029:0001), яка розташована за межами населених пунктів Дзеленецької сільської ради Волочиського району, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області від 18.12.14 № 22-7103/14-14-ст, згідно якого навчальному закладу передано її для дослідницьких та навчальних цілей.

Відповідно ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких є : підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Відповідно у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у т.ч. надання її в оренду. При цьому земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування , залишається у державінй власності.

Відповідачі аргументують свою позицію щодо правомірності правочину тим, що вони як сторони спірного договору від 12.05.15 домовились про укладення договору про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг у сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а цей договір за своєю правовою природою є змішаним договором згідно з ст. 628 ЦК України, містить елементи різних договорів, у т.ч. договорів підряду, надання послуг, спільної діяльності.

Однак, дані аргументи відповідачів не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають умовам договорів про спільну діяльність, договору підряду та договору про надання послуг в розумінні ст.1130, 901, 837 ЦК України.

Зокрема, положення оспорюваного договору передбачають, що відповідач 2 надає послуги по вирощуванню сільського господарських культур, а саме: оранка, дискування, посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного врожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання врожаю (сільгосппродукції) (п. 1.5, 1.8., 4.1.3 договору), а також проводить оплату коштів в сумі 209000 грн. (п. 3.2. договору ), а відповідач 1, який замовив роботи (послуги), надає згоду на доступ до земельної ділянки площею 190 га. Однак, згідно норм чинного законодавства( зокрема, ст.ст.837, 854 ЦК України) саме підрядник - ТОВ «СГП «Агропромтехніка» виконує роботи (надає послуги), а замовник - ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» повинен здійснювати їх оплату. Відсутні також істотні умови договору про спільну діяльність.

Натомість, досліджуючи правову природу оспорюваного правочину, суд вважає, що укладенням удаваного договору від 12.05.2015р. сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки. Зокрема, умови договору, які сформульовані як «надання згоди та забезпечення виробництва, забезпечення доступу до земельної ділянки для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції» (п.п. 4.2.1, 4.2.4. договору), „місце та площі виробника : земельні ділянки на землях Дзеленецької сільської ради ( п.1.5 договору) , мало місце використання відповідачем 2 земельної ділянки відповідача 1 з метою виробництва сільськогосподарської продукції, підтверджують фактичну передачу права користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності. При цьому без останнього всі існі умови договору втрачають зміст.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦК України передбачено, що у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. Аналогічні правова позиція у п. 3.11 постанови ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Судом приймається до уваги, що відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з ч.4 ст.4. Закону України „Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідач 1 повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду не наділений , оскільки остання належить йому на праві постійного користування ( відповідно наявні лише повноваження на володіння і користування нею).

Крім того, згідно п.п. „г п.5.3. статуту відповідача 1 директору відповідача 1 надано право укладати угоди на оренду , але лише на оренду приміщень, обладнання , транспорту з умовою надання „ в порядку встановленому Міністерством освіти і науки України. Відповідно щодо можливості укладення договору оренди земельної ділянки повноваження і не надавалися. До того ж згідно з ст.8 Закону України від 10.02.1998 „Про професійно-технічну освіту до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать, крім інших, розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів. Щодо останнього позивач також посилається у своїх поясненнях від 8.04.16р.

Не відповідає оспорюваний договір і ч. 2 ст.16 Закону України „ Про оренду землі , якою визначено порядок укладення договору оренди землі. Зокрема, те, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону. Такі рішення не приймалися, аукціон не проводився.

Зі змісту оспорюваного договору слідує, що відповідач 1 фактично передав земельну ділянку державної форми власності, якою не мав права розпоряджатися.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Доводи відповідача 2 про те, що в даному випадку не можна вважати оформлення спірним договором саме оренди землі через відсутність істотних умов оренди та акту прийому-передачі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в даному випадку неналежне оформлення земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги щодо визнання оспорюваного правочину недійсним підлягають задоволенню, відповідно укладений між відповідачами договір від 12.05.15 підлягає визнанню недійсним .

Згідно з ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв`язку з визнанням недійсним договору позовна вимога про звільнення відповідачем 2 займаної ним земельної ділянки державної форми власності площею 190,0 га., яку він займає на підставі договору №1615 від 12.05.15 також підлягає задоволенню.

Згідно з ст.ст.44, 49 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідачів у рівних частинах. Оскільки судовий збір сплачено прокуратурою Хмельницької області, до структури якої входить Городоцька місцева прокуратура згідно з ст.ст. 14, 17 Закону України „ Про прокуратуру, наказу Генерального прокурора України № 94-ш від 28.09.15, то судовий збір стягується з відповідачів на її користь.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури м.Городок в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України м. Київ до Державного навчального закладу "Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей" м. Волочиськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" с.Розсоша Хмельницький район Хмельницька область про визнання недійсним договору №1615 від 12.05.2015р. між відповідачами та звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" займаної ним земельної ділянки державної форми власності площею 190,0 га., яку він займає на підставі договору №1615 від 12.05.15, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділ Держгеокадастру у Волочиському районі Хмельницької області м.Волочиськ; Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації м.Хмельницький, задовольнити.

Визнати недійсним, укладений між Державним навчальним закладом "Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей" м. Волочиськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" с. Розсоша Хмельницький район Хмельницька область договір від 12.05.15 №1615.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" с. Розсоша Хмельницький район Хмельницька область (код 34584276) звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 190,0 га, яку він займає на підставі договору №1615 від 12.05.15 з Державним навчальним закладом "Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей" м. Волочиськ (вул. Запорізька,9, код 36533946). Видати наказ.

Стянути з Державного навчального закладу "Волочиський промислово - аграрний професійний ліцей" м. Волочиськ (вул.Запорізька,9, код 36533946) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" с. Розсоша Хмельницький район Хмельницька область (код 34584276) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3, код 02911102) 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 10.06.2016р.

СуддяЮ.П. Олійник

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2- позивачу (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10) пр.,

3- відповідачу 2- с.Розсоша Хмельницьког району Хмельницької області, пр.,

4-5- третім особам - відділу Держгеокадастру у Волочиському районні Хмельницької області (31200, м. Волочиськ, вул. Лисенка, 8 ) та Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації м.Хмельницький (Майдан Незалежності,1) пр.