Рішення

від 25.05.2016 по справі 202/10066/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2710/16 Справа № 202/10066/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 19.04.2006 року, від якого вони мають дітей. Згідно рішення виконкому Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 21.02.2014р. та від 21.03.2014р. позивачці надано дозвіл на прийняття в дар на ім'я дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, 95/100 частин належного батькові дитини, ОСОБА_5 на праві власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти в дар 5/100 частин домоволодіння та земельної ділянки площею 3,0540 гектарів, переданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2. Також під час шлюбу відповідачем було придбано домоволодіння за розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Однак, відповідач не визнає право позивачки на спірне майно як на об'єкт сумісної власності подружжя. Згідно уточненої позовної заяви, позивачка зазначила, що за власні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем значно збільшила вартість домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_2. З урахуванням викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як подружжя, на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_2; визначити частки домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_2 в наступних розмірах: право спільної часткової власності за ОСОБА_3 на 95/100 частин спірного домоволодіння, за ОСОБА_5 - право спільної часткової власності на 5/100 частин спірного домоволодіння; визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2; визнати отримання ОСОБА_5 грошової компенсації замість 5/100 часток в праві спільної сумісної власності спірного домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2, у розмірі 194228,00 грн.; визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0540 га, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_3; зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції здійснити реєстрацію права власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку літера «А-2» (житлова площа 189,6 м.кв, допоміжна площа 468,5 м.кв., загальна площа 658,1 м.кв.), навісу літера «Б» площею 17,7 м.кв, навісу літера «В» площею 8,1 м.кв., вольєра літера «Д» площею 8 м.кв, споруд №1-7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2; скасувати обтяження щодо домоволодіння та господарських споруд, які складаються з житлового будинку літера «А-2» (житлова площа 189,6 м.кв, допоміжна площа 468,5 м.кв., загальна площа 658,1 м.кв.), навісу літера «Б» площею 17,7 м.кв, навісу літера «В» площею 8,1 м.кв., вольєра літера «Д» площею 8 м.кв, споруд №1-7, які розташовані у АДРЕСА_2, що накладені:

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження, серії ВП №43487548, виданою 19.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22299510 від 23.06.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його

відчуження, серії ВП №43487548, виданою 19.06.2015 року головним державним

виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. (рішення про

державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22292703 від

23.06.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження серії ВП №46876231, виданою 16.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщуком В.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 20417409 від 31.03.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження №46553620, виданою 18.02.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщуком В.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19553017 від 23.02.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження серії ВП №43014369, виданою 16.04.2014 року заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12481812 від 16.04.2014 року).

Крім того, позивачка зазначила, що між нею та ОСОБА_4 в усній формі було укладено договір, за яким ОСОБА_4 зобов»язався вчинити дії щодо оформлення технічного паспорта на спірне домоволодіння за винагороду у розмірі 5000,0 грн, але угоду не виконав, отримані оригінали документів не повернув. Тому позивачка просила суд зобов'язати ОСОБА_4 повернути їй оригінали документів на спірне домоволодіння та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 рокувирішено:

- задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як подружжя, на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_2;

- визначити частки домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_2 в наступних розмірах: право спільної часткової власності за ОСОБА_3 на 95/100 частин спірного домоволодіння, за ОСОБА_5 - право спільної часткової власності на 5/100 частин спірного домоволодіння;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2;

- визнати отримання ОСОБА_5 грошової компенсації замість 5/100 часток в праві спільної сумісної власності спірного домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2, у розмірі 194228,00 грн.;

- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0540 га, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_3;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції здійснити реєстрацію права власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку літера «А-2» (житлова площа 189,6 м.кв, допоміжна площа 468,5 м.кв., загальна площа 658,1 м.кв.), навісу літера «Б» площею 17,7 м.кв, навісу літера «В» площею 8,1 м.кв., вольєра літера «Д» площею 8 м.кв, споруд №1-7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Тим самим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 рокумісцевий суд вирішив скасувати обтяження щодо домоволодіння та господарських споруд, які складаються з житлового будинку літера «А-2» (житлова площа 189,6 м.кв, допоміжна площа 468,5 м.кв., загальна площа 658,1 м.кв.), навісу літера «Б» площею 17,7 м.кв, навісу літера «В» площею 8,1 м.кв., вольєра літера «Д» площею 8 м.кв, споруд №1-7, які розташовані у АДРЕСА_2, що накладені:

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження, серії ВП №43487548, виданою 19.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22299510 від 23.06.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його

відчуження, серії ВП №43487548, виданою 19.06.2015 року головним державним

виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. (рішення про

державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22292703 від

23.06.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження серії ВП №46876231, виданою 16.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщуком В.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 20417409 від 31.03.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження №46553620, виданою 18.02.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщуком В.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19553017 від 23.02.2015 року);

- постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження серії ВП №43014369, виданою 16.04.2014 року заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12481812 від 16.04.2014 року).

Додатковими рішеннями цього ж суду від 02 листопада 2015 року та від 03 березня 2016 року зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 оригінали документів на спірне домоволодіння та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000,00 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2016 року виправлено описку в рішенні від 29.10.2015 року, вказано співвідповідача ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники процесу повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України. Так, повістка про виклик у судове засідання на 25.05.2016 року позивачкою ОСОБА_3 отримана 22.04.2016 року за адресою місця реєстрації її проживання - АДРЕСА_1, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи. Відповідачі повідомлені через оголошення у пресі, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, що стверджується публікацією відповідного оголошення в газеті «Вісті придніпров»я» №30 (1729) від 28.04.2016 року на сторінці 13. Представники ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідача ОСОБА_5 були присутні у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Інші учасники процесу про наявність поважних причин неявки у судове засідання суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи суду не надали.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що домоволодіння АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2002 року, виданого виконкомом Бабушкінської райради м. Дніпропетровська; державна реєстрації права власності відповідача на вказаний об»єкт нерухомості здійснена 16.11.2005 року. Викладене стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна (а.с. 185 - 187).

Вказане домоволодіння складається з житлового будинку літера «А-2» (житлова площа 189,6 м.кв, допоміжна площа 468,5 м.кв., загальна площа 658,1 м.кв.), навісу літера «Б», навісу літера «В», вольєра літера «Д», споруд №1-7, що стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 15).

Земельна ділянка площею 0,0540 га по вул. Рибінська, 131 у м. Дніпропетровську належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міськради №1336 від 16.07.1998 року; державна реєстрації права власності відповідача на вказану земельну ділянку здійснена 13.03.2014 року. Викладене стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 17 - 18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 квітня 2006 року позивачка та відповідач ОСОБА_5 уклали шлюб, який розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2015 року, що набрало законної сили. Від шлюбу вказані особи мають сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3. У вказаному вище рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2015 року про розірвання шлюбу час припинення сторонами сімейних стосунків не встановлено; у позовній заяві ОСОБА_5 про розірвання шлюбу вказано, що він проживав з відповідачкою однією сім»єю до листопада 2014 року. Викладене стверджується матеріалами цивільної справи №202\8393\15-ц Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, яка оглянута судом апеляційної інстанції.

Крім того, встановлено, що на все майно відповідача ОСОБА_5, зокрема на домоволодіння АДРЕСА_2, накладено арешти за виконавчими провадженнями, де стягувачем є апелянт Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»:

- постановою держвиконавця від 27.05.2014 року у виконавчому провадженні №43487548, відкритому за виконавчим листом №201\14498\13-ц виданим 16.05.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, згідно якого стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» суму боргу за кредитним договором № 050608-КНЛ-1 від 05.06.2008 року, з урахуванням усіх змін та доповнень, станом на 01.11.2013 року, у розмірі 10858822,24 доларів США (а.с. 121 - 122);

- постановами держвиконавця від 19.06.2015 року у виконавчому провадженні №43487548, відкритому за виконавчим листом №201\14498\13-ц виданим 16.05.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, згідно якого стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» суму боргу за кредитним договором № 050608-КНЛ-1 від 05.06.2008 року, з урахуванням усіх змін та доповнень, станом на 01.11.2013 року, у розмірі 10858822,24 доларів США (а.с. 132 - 133, 134 - 136);

- постановою держвиконавця від 18.02.2015 року у виконавчому провадженні №46553620, відкритому за виконавчим листом №200\16531\13-ц виданим 03.10.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, згідно якого стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Дніпро» та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» суму боргу за кредитним договором № 291209-к від 29.12.2009 року, з урахуванням усіх змін та доповнень, станом на 01.11.2013 року, у розмірі 2320399,49 доларів США, у якій виправлено описку постановою держвиконавця від 27.03.2015 року (а.с. 128 - 129, 130 - 131);

- постановою держвиконавця від 16.04.2014 року у виконавчому провадженні №43014369, відкритому за ухвалою №200\5724\14-ц виданою 14.04.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, згідно якої накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, які належать ОСОБА_5 в межах суми ціни позову, яка становить 8719889,82 доларів США (а.с. 126, 127).

В силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, всі громадяни є рівними у своїх правах, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначена норма закону передбачає правові підстави визнання права власності другого з подружжя на майно внаслідок поліпшення під час шлюбу особистого майна одного з подружжя.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія зійшла висновку, що спірне нерухоме майно було придбане відповідачем ОСОБА_5 до шлюбу з позивачкою, тому перебуває у його приватній власності, оскільки інше суду не доведене, зважаючи на наступне.

Ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надані докази на підтвердження доводів позивачки про те, що протягом 2006 - 2008 років вона саме за власні кошти здійснила будівельно-ремонтні роботи в спірному домоволодінні загальною вартістю 2736565,06 грн.

Зокрема, не представлені докази наявності у позивачки власних коштів для здійснення ремонтних робіт вартістю, як стверджує позивачка, понад 2 мільйони гривень. Не надані докази факту здійснення ремонтних робіт, їх обсягу та вартості, а також факту збільшення вартості спірного домоволодіння.

Долучена до матеріалів справи «сводная ведомость» являє собою комп»ютерну роздруківку у табличній формі, яка не містить будь-якого засвідчення, дати виготовлення, даних про особу, що її оформила, інформації про адресу об»єкта нерухомості (а.с. 20), отже, не є доказом у розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Посилання в оскаржуваному рішенні на договір про проведення будівельно-ремонтних робіт, кошторис, акти виконаних робот, розрахункові документи без зазначення будь-яких реквізитів, що начебто підтверджують твердження позивачки про здійснення нею поліпшення житлового будинку на загальну суму 2736565,06 грн. - суперечать матеріалам справи, які не містять жодного із вказаних письмових доказів. Більше того, згідно журналу та звукозапису судових засідань суду першої інстанції, вищевказані документи суду не надавались, у судовому засіданні не досліджувались та до матеріалів справи в оригіналах чи копіях не долучались. Викладене стверджується матеріалами даної цивільної справи.

Наведене місцевим судом порівняння даних технічного паспорту на спірний житловий будинок і господарські споруди, де зазначено, що вартість даного нерухомого майна станом на 07.11.2007 року складала 831099,0 грн., з даними витягу з реєстру прав власності на спірне нерухоме майно, де зазначено, що його вартість станом на 28.07.2014 року складає 3884520,0 грн., - не свідчать про наявність підстав для задоволення позову, оскільки не містить інформації про вплив на вартість спірної нерухомості інфляції, коливань курсів валют та інших чинників, що зумовлюють зміну ринкової (дійсної) вартості нерухомого майна, не доводить факту істотного збільшення вартості спірного домоволодіння у зв»язку з ремонтними роботами за рахунок власних коштів позивачки.

Отже, підстави для визнання домоволодіння АДРЕСА_2 об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - відсутні, що свідчить про відсутність підстав для задоволення похідних позовних вимог про припинення права спільної сумісної власності, визначення часток у спільній частковій власності, визнання за позивачкою права на 5\100 частин домоволодіння тощо.

Крім того, визначення за позивачкою та відповідачем ОСОБА_5 розміру часток у праві власності на спірне домоволодіння (95\100 та 5\100 частин відповідно) здійснено місцевим судом без проведення будівельно-технічно експертизи, без отримання відповідного висновку спеціаліста та без наведення розрахунку в оскаржуваному рішенні. Отже такий висновок суду є необґрунтованим, а відповідна позовна вимога - недоведеною, оскільки розрахунок часток, висновок спеціаліста або експерта позивачкою не надані.

Безпідставним, немотивованим та незаконним є задоволення позовної вимоги про визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку площею 0,0540 га, що розташована у АДРЕСА_2.

Доводи позивачки про існування між нею та відповідачем ОСОБА_5 домовленості про передачу останнім спірного нерухомого майна їхньому неповнолітньому сину не свідчать про наявність підстав для задоволення заявлених у даній справі позовних вимог.

Суду не надано доказів наявності договірних правовідносин між позивачкою та відповідачем ОСОБА_4, а також отримання вказаним відповідачем від позивачки 5000,0 грн. Крім того, зважаючи на відсутність підстав для визнання за позивачкою права власності на спірне нерухоме майно, ОСОБА_3 не є належним позивачем за позовною вимогою про зобов'язано ОСОБА_4 повернути саме їй оригінали документів на спірне домоволодіння. Отже, підстави для задоволення позовних вимог, пред»явлених до ОСОБА_4 - відсутні.

Колегія звертає увагу, що будь-які інші докази у даній справі не надані, клопотання про витребування доказів, призначення відповідної судової експертизи учасниками процесу не заявлені.

Позовні вимоги про «визнання отримання» ОСОБА_5 грошової компенсації вартості 5\100 частки спірного домоволодіння у розмірі 194228,0 грн., про зобов»язання відповідача ОСОБА_4 «повернути ОСОБА_3 оригіналів документів на спірне домоволодіння», позовні вимоги про скасування обтяжень щодо спірного нерухомого майна, накладених в порядку здійснення виконавчих дій, - не підлягають задоволенню через відсутність правових підстав для задоволення таких позовних вимог та обрання позивачкою неналежного способу захисту, який не передбачений ст. 16 ЦК України, не встановлений іншим законом або договором.

Задовольняючи позовну вимогу про зобов»язання реєстраційної служби здійснити реєстрацію права власності на спірне домоволодіння районний суд не звернув увагу на те, що Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції до участі у справі у якості відповідача не залучена, тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про визнання за позивачкою права власності, про скасування обтяжень на спірне домоволодіння, накладених в порядку здійснення виконавчих дій державними виконавцями, місцевий суд допустив грубе порушення вимог процесуального закону, не вирішив питання про притягнення до участі у справі у якості співвідповідача апелянта - стягувача за виконавчими провадженнями Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», не притягнув ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до участі у справі у якості третьої особи, не взяв до уваги наявність у власника спірного майна права на звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, виключення з акту опису. Отже, оскаржуваним рішення грубо порушені права апелянта ПАТ «Банк Кредит Дніпро», як стягувача за вищевказаними виконавчими провадженнями.

Крім того, наявне безпідставне об»єднання в одне провадження позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно та позову до відповідача ОСОБА_4, що зумовило грубе порушення ст. 114 ЦПК України, якою передбачено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Приймаючи до уваги, що спірне домоволодіння та земельна ділянка не знаходяться на території Індустріального району м. Дніпропетровська, дана справа не підсудна Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.

Зважаючи на викладене, враховуючи безпідставність та недоведеність позовних вимог, грубе порушення місцевим судом вимог діючого цивільного процесуального закону, - колегія дійшла висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваного судового рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія звертає особливу увагу, що визнання представником відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції позову ОСОБА_3 у повному обсязі не спростовує правильність викладених вище висновків апеляційного суду, оскільки ОСОБА_5, зважаючи на можливість звернення стягнення на спірне майно в порядку задоволення вимог кредитора ПАТ «Банк Кредит Дніпро», є зацікавленим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з викладеного, зважаючи на недоведеність та безпідставність позовних вимог, обрання позивачем способу захисту, який не передбачений діючим законодавством, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду є незаконним, тому підлягає скасуваню з ухваленям нового рішення про відмову задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія звертає увагу, що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції клопотання про надання доказів чи витребування певних доказів судом не заявлені.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з грубим порушенням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року, додаткове рішення цього ж суду від 02 листопада 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 03 березня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, припинення права спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_2, визначення розміру часток, визнання права власності, визнання отримання грошової компенсації, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії, скасування обтяжень, зобов'язання повернути оригінали документів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді