Постанова

від 03.06.2016 по справі 173/260/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/246/16 Головуючий у І-й інстанції - Петрюк Т.М.

Справа № 173/260/16 -п Суддя-доповідач - Кононенко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2016 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на судді постанову судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді заступника голови Верхньодніпровської районної ради, ІНН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді стягнення штрафу у розмірі 6000 грн. на користь держави, без конфіскації отриманого доходу.

При обставинах вказаних в оскаржуваній постанові, ОСОБА_2, будучи одночасно службовою особою органу місцевого самоврядування по 12.02.2016 року входив до складу правління, перебував у складі засновників ПП «Ягуар-1», яке має на меті одержання прибутку, був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та підписантом ПП «Ягуар-1», а також по 15.02.2016 року засновником ПП «Ангел», яке має на меті одержання прибутку, входив до складу правління підприємства, чим порушив обмеження, передбачені п. 2 ч.1 ст. 25, ст.ст.1, 36 Закону України «Про запобігання корупції», і своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за яке передбачено відповідальність за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що постанова судді першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обох протоколах про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_2, не зазначено, яку ж саме посаду у складі правління, він займає. Зазначає, що з ПП «Ягуар-1» він звільнений за власним бажанням з 30.11.2015 року. Вказує, що на обох підприємствах були створені виконавчі органи - директори для здійснення керівництва цими підприємствами. Цими виконавчими органами - директорами були призначені інші особи, а саме ОСОБА_3 в ПП «Ягуар-1» та ОСОБА_4 в ПП «Ангели», які виконували функції виконавчих органів на постійній основі.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши: ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_5, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, також підтримали у тому числі клопотання, де просили, закрити провадження в справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП, при цьому не визначившись конкретно в підставах щодо закриття провадження по справі; прокурора Панібрат В.Ю, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшли наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, стосовно того, що постанова судді є незаконною, а при її винесені судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, є необґрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Пунктом 2 частини 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», встановлені обмеження, зокрема про те, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої 1 ст. 3 цього Закону, забороняється у тому числі входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

З положеннями пункту 1 статті 36 вказаного Закону, особи зазначені частини першої ст. 3 цього Закону, зобов'язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Згідно Статуту ПП «Ягуар -1» (а.с.90-96 Том № 1) відповідно до п.6.1. цього статуту, управління підприємством, власники здійснюють управління Підприємством безпосередньо або через уповноважений ними виконавчий орган (директора) відповідно до цього статут. Вищим органом управління підприємством є Збори власників Підприємства. Для здійснення поточного керівництва діяльністю Підприємства Збори Власників мають право призначити виконавчий орган - Директора, який є керівником Підприємства, має права і повноваження та несе обов'язки, передбачені чинним законодавством України та цим Статутом.

Таким чином згідно вказаного Статуту Вищим органом управління підприємством є збори власників Підприємства. Дія і функції цього вищого органу управління даним Статутом не обмежена.

Також згідно Статуту ПП «Ангели», (а.с. 23-27 том № 2), управління підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднанням прав Засновника, щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. (п.6.1.). Засновник здійснює свої права по управлінню Підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Як вбачається з матеріалів справи. Розпорядженням голови районної ради № 3-2/ VІІ від 04.12.2015 року, ОСОБА_2, призначений на посаду заступника голови Верхньодніпровської районної ради сьомого скликання з 4 грудня 2015 року.

А отже згідно з вимогами п.п. «в» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на посадову особу місцевого самоврядування, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено обмеження, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, зокрема особами, зазначеними у п.1 ч.1 ст. 3. Цього закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Отже, відповідно до вказаних вимог закону, ОСОБА_2 будучи засновником та входить до складу управління ПП «Ангели» із розміром внеску до статутного фонду 1000 грн., при цьому, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та підписантом без обмежень, та входив до складу правління, перебував у складі засновників ПП «Ягуар-1», яке має на меті одержання прибутку, був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та підписантом, як особа на яку поширюється дія вказаного вище Закону, зобов'язаний був станом на 04 січня 2016 року передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом, а саме права, які він мав як засновник ПП «Ягуар-1» та ПП «Ангели».

Між тим, згідно повідомлення завідувача державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, заяви про свій вихід із складу учасників (засновників) зазначених вище підприємств, ОСОБА_2 подав лише 11 лютого 2016 року та відповідно 15 лютого 2016 року, тобто більше через 30 днів після при призначенні його на посаду голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачена частиною 2 ст. 172-4 КУпАП передбачає - порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

З огляду на викладене, є хибним і безпідставним посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки після прийняття Закону від 14.10.2014 року № 1700 - VII та зазначених змін до КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, стала мати вужчий змісті виключає в себе не взагалі «орган управління підприємства», - а тільки «правління, інші виконавчі чи контрольні органи підприємства», оскільки в даному випадку, поняття органу правління повністю охоплюється та входить до складу поняття органу управління, засновника, власника підприємства. Той факт, що ОСОБА_2, був звільнений з посади керівника даних підприємств не вказує на те, що він перестав бути членом правління даного підприємства, так як йому як засновнику даних підприємств належали в зазначений в протоколі період ці функції і могли виконуватися ним без будь яких перешкод.

Тому в даному випадку ОСОБА_2 інкримінується вчинення ним не корупційного правопорушення, а правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає в порушенні суб'єктом встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Тобто проявом об'єктивної сторони цього правопорушення являється не сам факт входження відповідного суб'єкта до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, а факт порушення ним встановлених законом обмежень щодо такого входження. Відтак, диспозиція ч. 2 ст. 172-4 КУпАП в частині об'єктивної сторони цього правопорушення є бланкетною, відсилаючи особу, яка має застосовувати її положення, до інших законів.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч. 2 ст. 172-4 КУпАП обмеження, є саме Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2015 року, у даному випадку це п. 2 ч. 1 ст. 25 цього Закону, де особам, які є суб'єктами зазначеного вище правопорушення, забороняється входити до складу правління, що має на меті одержання прибутку.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Доводи в апеляційній скарзі відносно того, що ОСОБА_2 не займався даними підприємствами, не отримував прибутку, не брав участі у функціонуванні та розвитку вищезазначених підприємств, апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги, так як ОСОБА_2 не виконав вимоги, передбачені пунктом 2 частини 1 ст. 25 та ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції», як суб'єкт на якого поширюється дія цього Закону, тобто не передав у порядку, встановленому законом протягом 30 днів з моменту його обрання на посаду свої права належні йому підприємства, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 04 лютого 2016 року за ПП «Ягуар-1» та 16.02.2016 року за ПП «Ангели».

А тому висновок суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення пов'язаного з корупцією, за ч. 2 ст. 172 - 4 КУпАП, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджений з наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо клопотання з вимогами про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що минуло більше трьох місяців є безпідставними і таким, що не відповідає дійсності, оскільки за правилами ст. 38 КУпАП за даною категорією справ адміністративне стягнення може бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи на момент винесення оскаржуваної постанови вказаний строк не минув.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанову судді_ Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року , якою ОСОБА_2, визнано винним у вчинені правопорушення, за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6000 грн.- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області /підпис/ О.М. Кононенко

Згідно з оригіналом:

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області О.М. Кононенко