Рішення

від 07.06.2016 по справі 520/3006/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3006/16-ц

Провадження № 2/520/2534/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Месропянцевій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування власністю, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, яким просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю за адресою: м. Одесі по вул. Урожайній, 8, шляхом знесення ОСОБА_3 всієї кам'яної огорожі, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а та №10 по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка кадастровий за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна,8. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2016 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 834646751101, належить 20/1000 частин дачної будівлі під №8 по вул. Урожайній у м. Одесі. В свідоцтві зазначено, що 20/1000 частин дачної будівлі під №8 по вул. Урожайній у м. Одесі належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на дачні будівлі, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20 серпня 2003 року , зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» 21.08.2003 року

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, померлого 05.03.2015 року.

Земельна ділянка, яка розташована в м. Одесі по вул. Урожайній, 8 та знаходиться у власності ОСОБА_1 та земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10-а належить ОСОБА_2, розділені проїздом між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10-а та земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10.

Позивач стверджує, що у 2004 році ОСОБА_3 самочинно побудувала кам'яну огорожу, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду до домоволодіння ОСОБА_1 В результаті самочинного будівництва ширина проїзду до домоволодіння №8 по вул. Урожайній у м. Одесі зменшилась, що є перешкодою у користуванні власністю позивача, а саме неможливістю безперешкодного проїзду до належного позивачу житлового будинку, гаражу та земельної ділянки.

21 грудня 2010 року рішенням Київського районного суду м. Одеси був частково задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Дачно-будівельний кооператив «Зелений куток», про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди. Суд зобов'язав ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна,8, шляхом знесення всієї кам'яної огорожі, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду з боку ДБК «Зелений куток».

Ухвалою від 03.03.2015 року Київського районного суду м. Одеси був поновлений строк на виконання судового рішення.

06.06.2015 року помер ОСОБА_4. Виконавче провадження по справі на час його смерті відкрито не було.

Таким чином, позивач переконаний, що рішення суду є доказом того, що кам'яна огорожу, яка самочинно побудована відповідачем, перешкоджає проходу та проїзду до житлового будинку та земельної ділянки за адресою:м. Одесі по вул. Урожайній, 8. Оскільки вказане рішення не було виконано, то перешкоди, що існували у попереднього власника продовжують існувати і у наступного власника - позивача, що є підставою для звернення до суду за захистом порушеного права власності.

07.06.2016 року суду було надано заперечення проти позовної заяви від представника відповідача, відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не згоден та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2010 року не є преюдиціальним, оскільки позивач не був стороною у спорі і судом не було встановлено факт порушення його прав, як власника земельної ділянки. Тому обставини, які були встановлені судом потребують доказування. Крім того, відповідач стверджує, що на час розгляду спору судом ОСОБА_4 взагалі не мав майнових прав на земельну ділянку.

Також в запереченні відповідач зазначає, що жодних доказів того, що відповідач побудував паркан на земельній ділянці загального користування позивач не надав. Крім того, з позовом щодо самочинного будівництва на землі загального користування має право звертатись до суду лише Одеська міська рада.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченні до позовної заяви.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засідання встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2016 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 834203251101, належить земельна ділянка кадастровий номер 51101136900:24:010:0057, площею 0,0552 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна,8. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2016 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 834646751101, належить 20/1000 частин дачної будівлі під №8 по вул. Урожайній у м. Одесі. В свідоцтві зазначено, що 20/1000 частин дачної будівлі під №8 по вул. Урожайній у м. Одесі належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на дачні будівлі, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20 серпня 2003 року , зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» 21.08.2003 року

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, померлого 05.03.2015 року.

Земельна ділянка, яка розташована в м. Одесі по вул. Урожайній, 8 та знаходиться у власності ОСОБА_1 та земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10-а та належить ОСОБА_2, розділені проїздом між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10-а, кадастровий номер: 5110136900:24:010:0032 та земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 10, кадастровий номер: 5110136900:24:01060028.

У 2004 році ОСОБА_3 самочинно побудувала кам'яну огорожу, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду до домоволодіння ОСОБА_1.

21 грудня 2010 року рішенням Київського районного суду м. Одеси був частково задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Дачно-будівельний кооператив «Зелений куток», про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди. Суд зобов'язав ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна,8, шляхом знесення всієї кам'яної огорожі, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду з боку ДБК «Зелений куток».

Ухвалою від 03.03.2015 року Київського районного суду м. Одеси був поновлений строк на виконання судового рішення.

06.06.2015 року помер ОСОБА_4. Виконавче провадження по справі на час його смерті відкрито не було.

Відповідно до п.1,2ст.57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до п.1,2,3ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 п.1, ч.2, 3, 4ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішення суду є доказом того, що кам'яна огорожа була самочинно побудована відповідачем та підлягає знесенню. Оскільки вказане рішення не було виконано, то перешкоди, що існували у попереднього власника продовжують існувати і у наступного власника - позивача .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, з урахуванням вищевказаного, оцінивши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 27, 31, 60, 61, 212-215, 224-225 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 316- 319 , 321, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування власністю - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні власністю за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 8, шляхом знесення всієї кам'яної огорожі, що знаходиться на межі земельної ділянки №10-а та №10 по вул. Урожайній у м. Одесі та проїзду. В разі відмови - знести примусово.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області в загальному порядку шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Рева С. В.