Ухвала

від 18.05.2016 по справі 804/16954/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" травня 2016 р. справа № 804/16954/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Люсі»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. у справі № 804/16954/14

за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства «Люсі»

про припинення юридичної особи, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Люсі» (відповідач), в якому просила припинити юридичну особу відповідача, код ЄДРПОУ: 25018308 (а.с. 2).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ПП «Люсі» більше року не здійснює підприємницьку діяльність, спрямовану на отримання прибутку, ухиляється від подання до органів Державної податкової служби передбачених чинним законодавством України документів податкової та бухгалтерської звітності, що є порушенням законних інтересів держави.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. позов задоволено (а.с.18).

Постанова суду мотивована тим, що відповідач діяв супереч вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а саме не подавав податкових декларацій більше року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 30-33)

В апеляційній скарзі відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам, що мають значення для справи, не надано належної оцінки поясненням позивача, а отже зроблений помилковий висновок про доведеність податковим органом своїх вимог і задоволення позову, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

На адресу суду від позивача по справі надішли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що з дати винесення судом рішення у справі №2а/0470/13886/12 позивач не подавав звітність з 2013 року і в справі додані нові докази, які підтверджують факт тривання спірних правовідносин та не усунення обставин, що слугують підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, а отже, підстави для подання позову у даній справі були (а.с. 56).

Представник відповідача - Матвеєва М.О. у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача - Вілкулова І.С. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Люсі» 09.01.1998 року зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради як юридична особа, та починаючи з 23.01.1998 року, перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно довідки від 30.09.2014 відповідач протягом року не здійснює підприємницької діяльності, останню податкову звітність відповідачем надано 24.02.2011 року. Заборгованості перед бюджетом підприємство не має.

Вищезазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, а саме: довідкою від 30.09.2014 року № про подання відповідачем останньої податкової звітності 24.02.2011 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою розрахунків з бюджетом від 02.10.2014 року (а.с. 5-7, 9-13).

З огляду на відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та того факту, що остання податкова звітність відповідачем була подана 24.02.2011 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент подання позову) визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, і до них, зокрема, відносяться: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 цього Кодексу органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Оскільки судом установлено, що Приватне підприємство «Люсі» протягом року не подавало до органів доходів і зборів податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону, що підтверджується довідкою від 30.09.2014 року № про подання відповідачем останньої податкової звітності 24.02.2011 року та довідкою розрахунків з бюджетом від 02.10.2014 року, колегія суддів дійшла висновку, що заявляючи вимогу про припинення цієї юридичної особи, контролюючий орган діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Крім того, посилання відповідача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року, якою було скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2012р. у справі №2а/0470/13886/12 про припинення ПП «Люсі», не може бути прийнято до уваги, оскільки з часу звернення позивача у 2012 році до суду з аналогічним позовом минуло більше двох років, а тому позов в цій справі охоплює інший період часу, протягом якого не подавалась звітність.

Доводи щодо наявності боргу підприємства за судовим рішенням у цивільній справі, а також зміна керівництва та його правової позиції щодо спору не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не мають жодного відношення до предмету спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Люсі» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. у справі № 804/16954/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун