Ухвала

від 24.01.2017 по справі 804/16954/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2017 р. м. Київ К/800/17675/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Веденяпіна О.А.

Приходько І.В.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства Люсі

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року

по справі № 804/16954/14

за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства Люсі

про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовною заявою до Приватного підприємства Люсі про припинення юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судового рішення без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство Люсі 09.01.1998 року зареєстровано Виконавчим комітетом Криворізької міської ради як юридична особа, та, починаючи з 23.01.1998 року, перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки від 30.09.2014 року відповідач протягом року не здійснював підприємницької діяльності, останню податкову звітність відповідачем надано 24.02.2011 року. Заборгованості перед бюджетом підприємство не має.

Вищезазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, а саме: довідкою від 30.09.2014 року про подання відповідачем останньої податкової звітності 24.02.2011 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою розрахунків з бюджетом від 02.10.2014 року.

З огляду на відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та того факту, що остання податкова звітність відповідачем була подана 24.02.2011 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Приватне підприємство Люсі протягом року не подавало до органів доходів і зборів податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону, що підтверджується довідкою від 30.09.2014 року про подання відповідачем останньої податкової звітності 24.02.2011 року та довідкою розрахунків з бюджетом від 02.10.2014 року, тому заявляючи вимогу про припинення цієї юридичної особи, контролюючий орган діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, вказана обставина не є безумовною та обов'язковою підставою для припинення юридичної особи, а наявність реєстрації платника податку не спричиняє будь-якої шкоди державі, але його припинення може спричинити суттєву шкоду правам інших осіб. Разом з тим, ці обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій. Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не з'ясувавши, чи не порушують такі вимоги податкового органу прав, свобод, інтересів та обов'язків інших осіб. Приватне підприємство Люсі обґрунтовано доводить суду, що припинення його реєстрації призведе до заподіяння шкоди третім особам, але ця обставина не з'ясовувалась судами.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно встановили обставини справи та не надали належної правової оцінки доводам скаржника щодо відсутності доказів на підтвердження належного виконання позивачем функцій податкового контролю щодо діяльності та подання звітності ПП Люсі протягом 2011-2015 років, а також протиправної діяльності ПП Люсі .

Також, судами не було надано належної правової оцінки наступним доводам скаржника.

ПП Люсі знаходиться на обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області і відповідно до податкового законодавства є платником податків та інших обов'язкових платежів на загальній системі оподаткування. Статусу платника ПДВ підприємство не має.

Звітність з податку на прибуток з 2011 року відповідно до ст. 137 ПК України є річною.

Як на доказ порушення юридичною особою податкового законодавства суди посилаються на довідку від 30.09.2014 року.

При цьому, з огляду на дату прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року по справі №2а/0470/13886/12 між тими самими сторонами та з тим же предметом позову, а також на дату подання нового позову, судами не враховано, що з 03.06.2014 року по 30.10.2014 року рік не минув, а строк подання звітності за 2014 рік, у якому постанову про припинення юридичної особи скасовано, відповідно до пп.49.18.3 п.49.18 с.49 ПК України не настав.

Також, скаржник вказує на помилковість посилання судами на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки відомості про подання звітності підприємством у даному реєстрі відсутні, натомість, містяться лише відомості про знаходження підприємства у стані припинення.

Крім того, суди не звернули увагу на підстави скасування судового рішення по справі №2а/0470/13886/12, сторонами в якій були ті ж самі особи, а предметом спору - припинення юридичної особи ПП Люсі . У разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції контролюючий орган мав право подати касаційну скаргу, а не звертатись до суду з новим позовом. Разом з тим, доказів такого звернення до Вищого адміністративного суду України матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд вживає передбачені законом заходи для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 210- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Люсі задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписВеденяпін О.А. підписПриходько І.В.

Ухвала складена у повному обсязі 26.01.2017 р.