Ухвала

від 08.06.2016 по справі 821/3876/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3876/15-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М. судді -Лук’янчук О.В. при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року ТОВ «ТАРСУС ОЕ» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Митниця) в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати прийняті митницею картку відмови у митному оформленні товарів №508030303/2015/00008 від 24.12.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення митниці про коригування митної вартості товарів №508030303/2015/000009/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що подані Товариством для митного оформлення товарів документи містили всі необхідні дані і не мали розбіжностей або неточностей.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2015 року в межах контракту №002/2015-ТR, укладеного між фірмою «DAVUT GAYRIMENKUL TARIM INЄ. TAAH.HAYVANCILIK GIDA YEMCILIK SAN.VE TIC. LTD. ЄTI.» Туреччина, (продавець), та ТОВ «ТАРСУС ОЕ», Україна, (покупець), до Скадовського морського торговельного порту були доставлені наступні товари:

- помідори свіжі, вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 2200 пластмасових ящиків, які розміщені на 20 палетах з деревини, чиста вага нетто - 14000 кг., загальна вага брутто - 14500 кг.. Торговельна марка - DAVUT, фірма-виробник - «DAVUT GAYRIMENKUL TARIM INЄ. TAAH.HAYVANCILIK GIDA YEMCILIK SAN.VE TIC. LTD. ЄTI.»,

- гранати свіжі, вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 384 пластмасових ящиків, які розміщені на 6 палетах з деревини, чиста вага нетто - 4974 кг., загальна вага брутто - 5094 кг.. Торговельна марка - «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI.».

24.12.2015 року для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару, декларантом ТОВ «ТАРСУС ОЕ» була подана електрона митна декларація, в якій зазначено вартість помідорів 10500,00 дол. США (241471,53 грн.), вартість гранатів 3481,80 доларів США (80071,96 грн.). Митна декларація була прийнята до митного оформлення та присвоєно номер №508030303/2015/003934. Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості товару "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)".

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 12.10.2015 року №002/2015-ТR, міжнародна автомобільна накладна (CMR), книжка МДП (Carnet TIR), рахунок-фактура (інвойс) від 14.12.2015 року №173753; копія митної декларації країни відправлення від 14.12.2015 року №15330900ЕХ023707, сертифікат про походження товару від 14.12.2015 року №0246178, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, інформація про позитивні результати про ведення ветеринарно-санітарного контролю.

При здійсненні контролю митної вартості товарів з використанням інформаційної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в інвойсі №173753 відсутнє посилання на контракт; в п.п.3.1, 3.3 контракту вказано, що обговорення попереднього асортименту, кількості і вартості товару в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту; ціна товару може змінюватись, як в більшу сторону так і в меншу у зв'язку із змінами ціни товару на внутрішньому ринку країни постачальника. Також в повідомленні від 24.12.2015 року митниці декларанту зазначено, що спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо «Контролю правильності визначення митної вартості задекларованих товарів (можливе заниження заявленого рівня митної вартості товарів», тому відповідно до ч.3 ст.53 МК України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, декларанту було запропоновано за власним бажанням, відповідно до п.6 ст.53 МК України подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом була надана відповідь про те, що на даний момент пред'явити документи не має можливості.

Митний орган 24.12.2015 року відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну картку відмови №508030303/2015/00008, зазначивши наступні підстави для такого рішення: не підтвердження митної вартості товарів документально; не подання додаткових документів, зазначених у вимозі митного органу, що підтверджували б митну вартість.

В Картці відмови вказано про прийняте митницею рішення №508030303/2015/000009/2 від 24.12.2015 року про визначення митної вартості товарів за резервним методом. Рішенням про коригування митної вартості товарів за резервним методом, вартість помідорів визначена в розмірі 16800,00 доларів США (по ціні 1,20 доларів США за один кг.) та гранатів в розмірі 8704,50 доларів США (по ціні 1,75 доларів США за один кг.), що перевищує заявлену митну вартість товару на 11522,70 дол. США.

Цього ж дня позивач оформив ВМД №508030303/2015/003935 від 24.12.2015 року, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом, і за результатами митного оформлення відповідачем було випущено товар у вільний обіг під фінансові гарантії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сумніви митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару є надуманими та не ґрунтуються на жодних об'єктивних даних; відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення, а також не спростоване твердження позивача стосовно того, що наданих позивачем митному органу документів достатньо для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Пунктом 2 ч.2 ст.52 МК України, передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч.4 ст.52 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Статтею 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст.58 МК України. Частиною 4 ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Частиною 5 ст.58 МК України зазначено, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, митна вартість товарів була заявлена декларантом (позивачем) із застосуванням першого методу (основного) визначення вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2015 року №002/2015-TR.

Згідно п.1.2 контракту, попередній асортимент, кількість та вартість товару, що постачається за дійсним контрактом, обумовлюється в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару.

В інвойсі №173753 від 14.12.2015 року зазначено вартість товару: гранат свіжий вага нетто 4974 кг. вартістю 0,70 дол. США за кг., помідор свіжий вага нетто 14000 кг за ціною 0,75 дол. США за кг., загальною вартістю товару 13981,80 дол. США. Це товар попередньо оплачений не був, тому платіжний документ для митного оформлення не надавався.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Отже, сумніви можуть бути зумовлені тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про коригування митної вартості Митниця виходила з того, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч.3 ст.53 МК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи в митному оформленні товару та визначаючи його митну вартість за резервним методом, Митниця не зазначила достатніх підстав, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, так само як і не зазначила обставини, які згідно ч.3 ст.53 МК України перешкоджають цьому.

Вищенаведені норми МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликають відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви в їх достовірності. Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, та чому з поданих документів неможливо встановити дані складові.

Переглянувши матеріали справи та надані сторонами доказі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність розбіжностей в поданих Товариством документах, на які посилається Митниця.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що умови п.п.3.1, 3.3 зовнішньоекономічного контракту щодо обговорення сторонами попереднього асортименту, кількості і вартості товару в специфікації, та врахування при визначенні ціни товару змін цінової ситуації на внутрішньому ринку країни постачальника, ніяким чином не дають підстав вважати, що Товариством була заявлена недостовірна митна вартість товарів, оскільки сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено, що ціна товарів зазначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару (п.1.2 контракту).

Наданий інвойс №173753 містить всі необхідні реквізити, завірений печаткою Торгово-промислової палати країни відправлення. Відсутність специфікації з попереднім асортиментом до контракту серед документів, наданих декларантом митному органу для підтвердження митної вартості товарів, не впливає на визначення митної вартості товарів, не свідчить про відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, а також не свідчать про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

Вказана в інвойсі ціна товару співпадає з відомостями, зазначеними у свідоцтві про походження товару та у митній декларації країни відправлення.

Посилання Митниці на те, що спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), колегія суддів вважає неповажними, оскільки відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів ЗЕД, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Митниця не надала суду жодних підтверджень того факту, що надані Товариством на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності або неточності та викликають обґрунтовані сумніви в їх дійсності.

За таких підстав, рішення про коригування митної вартості товарів №508030303/2015/000009/2 та картка відмови у митному оформленні товарів №508030303/2015/00008 не можуть вважатися правомірними, а тому підлягають скасуванню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 червня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук’янчук Ю.М. Градовський