Ухвала

від 24.01.2017 по справі 821/3876/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Київ К/800/17361/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСУС ОЕ до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТАРСУС ОЕ звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати прийняті митницею картки відмови у митному оформленні товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/00008;

- визнати протиправним та скасувати рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/000009/2.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/00008 та рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/000009/2.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі Херсонська митниця Державної фіскальної служби України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Херсонської митниці Державної фіскальної служби України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 12.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТАРСУС ОЕ (покупець) та фірмою DAVUT GAYRIMENKUL TARIM INЄ. TAAH.HAYVANCILIK GIDA YEMCILIK SAN.VE TIC. LTD. ЄTI. (Туреччина) (продавець), було укладено контракт № 002/2015-ТЯ на поставку товару, а саме:

- помідори свіжі, вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 2200 пластмасових ящиків, які розміщені на 20 палетах з деревини, чиста вага нетто - 14000 кг., загальна вага брутто - 14500 кг.. Торговельна марка - DAVUT, фірма-виробник - DAVUT GAYRIMENKUL TARIM INЄ. TAAH.HAYVANCILIK GIDA YEMCILIK SAN.VE TIC. LTD. ЄTI. ,

- гранати свіжі, вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 384 пластмасових ящиків, які розміщені на 6 палетах з деревини, чиста вага нетто - 4974 кг., загальна вага брутто - 5094 кг.. Торговельна марка - ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI. .

24 грудня 2015 року для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару, декларантом було подано електронну митну декларацію № 508030303/2015/003934, в якій зазначено вартість помідорів - 10500,00 дол. США (241471,53 грн.), гранатів - 3481,80 доларів США (80071,96 грн.). Митна вартість товару визначена за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 12.10.2015 року № 002/2015-ТR; міжнародну автомобільну накладну (CMR); книжку МДП (Carnet TIR); рахунок-фактуру (інвойс) від 14.12.2015 року № 173753; копію митної декларації країни відправлення від 14.12.2015 року № 15330900ЕХ023707; сертифікат про походження товару від 14.12.2015 року № 0246178; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати про ведення ветеринарно-санітарного контролю.

За результатами перевірки поданих позивачем документів митний орган прийшов до висновку про наявність у них розбіжностей, а саме: в інвойсі №173753 відсутнє посилання на контракт; в п.п.3.1, 3.3 контракту вказано, що обговорення попереднього асортименту, кількості і вартості товару в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту; ціна товару може змінюватись, як в більшу сторону так і в меншу у зв'язку із змінами ціни товару на внутрішньому ринку країни постачальника.

У зв'язку з виявленням розбіжностей, митним органом було витребувано у декларанта додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту було запропоновано за власним бажанням, відповідно до пункту 6 статті 53 Митного кодексу України подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Позивач надав митному органу відповідь про те, що на даний момент пред'явити документи не має можливості.

24.12.2015 року Херсонською митницею Державної фіскальної служби було прийнято рішення № 508030303/2015/000009/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 508030303/2015/00008.

24 грудня 2015 року позивач оформив ВМД № 508030303/2015/003935 виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом, і за результатами митного оформлення відповідачем було випущено товар у вільний обіг під фінансові гарантії.

Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Між тим, судами зазначено про ненадання митним органом доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Херсонської міської митниці Державної фіскальної про коригування митної вартості товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/000009/2 та картки відмови у митному оформленні товарів від 24.12.2015 року № 508030303/2015/00008.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСУС ОЕ до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз