Ухвала

від 07.06.2016 по справі 808/4619/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року м. Київ К/800/8807/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Корольова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2014

у справі № 808/4619/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 17.05.2014 № 448 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Южпромбуд», за наслідками якої складено акт від 12.06.2014 № 71/08-29-22-1308/34407472; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Южпромбуд», за наслідками якої складено акт від 12.06.2014 № 71/08-29-22-1308/34407472; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 08.07.2014 № 0000962201 та № 0000082213/5061.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, позов задоволено частково; визнано неправомірними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача з Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Южпромбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Рембудкомплект-Плюс» (код ЄДРПОУ 36120814), ТОВ «Імпексбуд» (код ЄДРПОУ 38113699), ТОВ «Інтер-Технологія» (код ЄДРПОУ 38652098), ТОВ «СНІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38106236), ТОВ «Ерідан 2 Плюс» (код ЄДРПОУ 38450157), ТОВ «Будтехцентр» (код ЄДРПОУ 37997835), ПАТ «БМУ Запоріжстальбуд-1» (код ЄДРПОУ 4851255), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, складено акт № 71/08-29-22-1308/34407472 від 12.06.2014, в якому зафіксовано порушення: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвели до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 947 454 грн.; пп. 14.1.36, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 963 394 грн.

Висновки податкового органу щодо протиправного формування позивачем витрат та податкового кредиту ґрунтувались на наявності податкової інформації щодо порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача, за відносинами з яким сформовано валові витрати та податковий кредит, та відсутності контрагента за юридичною адресою.

На підставі результатів проведеної перевірки, 08.07.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000962201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 421 181 грн., в т.ч.: 947 454 грн. основного платежу та 473 727 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000082213/5061 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 445 091 грн., в т.ч.: 963 394 грн. основного платежу та 481 697 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Южпромбуд» (Генпідрядник) та ТОВ «Імпексбуд» (Субпідрядник) укладено договори субпідряду від 03.01.2013 № 07/2013, від 20.08.2012 № 28/2012, відповідно до умов яких Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельно-ремонтні роботи, відповідно до умов угоди.

На підтвердження реальності виконання укладених угод субпідряду, позивачем надано банківські виписки, рахунки-фактури, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийому виконаних будівельних робіт тощо.

За даними угодами позивачем до складу валових витрат віднесено за ІІІ квартал 2012 року - 836 659 грн., за 2012 рік 2 584 432 грн., за 2013 рік 2 130 120 грн., а суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних робіт, віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 177 837 грн., за жовтень 2012 року - 136 761 грн., за листопад 2012 року 117 145 грн., за грудень 2012 року - 105 627 грн., за січень 2013 року - 15 366 грн., за лютий 2013 року - 21 898 грн., за березень 2013 року - 98 636 грн., за квітень 2013 року - 126 323 грн., за травень 2013 року - 163 801 грн.

Відповідач, на підставі актів перевірок ТОВ «Імпексбуд», в яких визнано нікчемними правочини товариства, дійшов висновку про нереальний характер господарської діяльності позивача - ТОВ «Южпромбуд», внаслідок чого, на думку податкового органу, позивачем протиправно сформовано валові витрати за перевіряємий період та відповідно занижено податок на прибуток на загальну суму 947 454 грн.; внаслідок протиправного формування податкового кредиту, позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 963 394 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий орган не надав належних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди; на підставі належним чином оформлених первинних документів встановлено реальність операцій позивача щодо придбання ремонтно-будівельних робіт, оскільки оскаржувана операція призвела до зміни майнового стану платника податків, метою придбання робіт було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Южпромбуд», а саме: на виконання договорів підряду, укладених із замовниками ПАТ «Запоріжтрансформатор», ПАТ «ДМ ім. Ф.Е.Дзержинського», ТОВ «БМУ-ЮЖПРОМБУД», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «МЕТАЛУРГМОНТАЖ 207», ТОВ «СТИНА», ПАТ «БМУ «ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1».

Суд касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду, визначені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено формування позивачем витрат та податкового кредиту спірного періоду на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та встановлено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - ТОВ «Южпромбуд», підтверджені первинними документами, тому податковим органом безпідставно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області її правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний