Рішення

від 07.06.2016 по справі 908/940/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/28/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 Справа № 908/940/16

за позовом Державної екологічної Інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А)

до відповідача ОСОБА_1 кооперативу «Фортуна - Орлове» (72341, с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, вул. Радянська, 167)

про відшкодування шкоди

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - довіреність № 1679/12 від 19.05.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 17 від 06.05.2016р.;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до господарського суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 кооперативу «Фортуна - Орлове» шкоди в сумі 75810,00 грн., заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що у період з 13.10.2015р. по 15.10.2015р. інспекцією було проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 кооперативом «Фортуна - Орлове» вимог природоохоронного законодавства. За результатами перервірки було встановлено, що в період часу з 01.01.2013р. по 25.03.2014р. відповідачем було здійснено відбір води з підземного водоносного горизонту - артезіанських свердловин №№: 9, 11, 13, 15. При цьому відбір води в обсязі 26,6 тис. м.куб. в порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України здійснювався без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення вимог водного законодавства, зокрема у вигляді відшкодування завданих збитків. Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Оскільки претензію позивача вих. № 3554/11 від 29.12.2015р. відповідач залишив без задоволення, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми 75810грн. завданої шкоди.

Посилаючись на приписи норм ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», просить позов задовольнити.

ОСОБА_1 кооператив «Фортуна - Орлове» (відповідач у справі) у письмовому відзиві заперечив проти позову у повному обсязі. Зазначає із посиланням на ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється, якщо особа, яка завдала шкоди не доведе, що шкода завдана не з її вини. Шкода підлягає стягненню у разі наявності одночасно наступних умов: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою та вина. 02.04.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області було видано відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування № УКР - 4289/Зап з терміном дії - на три роки, який в подальшому було продовжено - до 31.12.2012р. Посилаючись на п.9 Порядку погодження та подачі дозволів на спеціальне водокористування (затв. Постановою КМУ від 13.03.2002р. № 321), відповідач зазначає, що припинення права спеціального водокористування здійснюється органом, що видав такий дозвіл. В матеріалах справи відсутнє відповідне рішення компетентного органу про припинення права спеціального водокористування ВК «Фортуна - Орлове».

Також відповідач зазначає, що він звертався з кінця 2012р. із заявами з проханням видати дозвіл на спеціальне водокористування, тобто вживав заходів для отримання дозволу.

Посилаючись на ст.ст.9, 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач вказує, що матеріали справи не містять протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Платіжними дорученнями впродовж 2013 - 2014років відповідач сплачував плату за спеціальне водокористування (у тому числі в період, за який нараховано до стягнення шкоду).

Просить у позові відмовити.

Крім того, заявою, яка надійшла до суду 01.06.2016р. відповідач посилаючись на норми ст.ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, просить застосувати строк позовної давності за період стягнення з 01.01.2013р. по 06.04.2013р. на суму 16701грн. При цьому вказує, що оскільки позивач просить стягнути суму 75810грн. шкоди, нарахованої за період часу з 01.01.2013р. по 25.03.2014р., а із позовом до господарського суду позивач звернувся 07.04.2016р., тому за доводами відповідача позивачем пропущено строк позовної давності за період з 01.01.2013р. по 06.04.2013р., внаслідок чого відповідач своєю заявою просить застосувати строк позовної давності в цій частині вимог.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2016 р. порушено провадження у справі № 908/940/16, розгляд якої призначено на 17.05.2016 р.

В судовому засіданні 17.05.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.06.2016 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник відповідача заперечив проти позову, підтримавши також заяву про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 07.06.2016 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області з 13.10.2015р. по 15.10.2015р. було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за період діяльності ВК «Фортуна - Орлове» з 01.01.2013р. по 25.03.2014р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки, яким встановлено, що у період часу з 01.01.2013р. по 25.03.2014р. у ОСОБА_1 кооперативу «Фортуна - Орлове» був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. В цей період з артезіанських свердловин №№: 9, 11, 13, 15 відповідачем було самовільно забрано 26600куб. метрів води без дозволу на спеціальне водокористування.

Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Також, Акт містить підпис директора ВК «Фортуна - Орлове» ОСОБА_8

Матеріали справи свідчать, що обсяг забраної води був визначений позивачем виходячи з Довідки відповідача (вих. № 7 від 15.10.2015р.), згідно з якою за період з 01.01.2013р. по 25.03.2014р. відповідачем було забрано зі свердловин 26,6тис. куб. метрів води.

На підставі «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389), позивачем було визначено розмір завданої шкоди у сумі 75810,00грн.

При цьому розмір заподіяної шкоди визначений позивачем за встановленою формулою: 3 сам = 5 х W х Тар, (грн.), де: W - обсяг води, використаної самовільно без дозволу, куб.м.; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановлений статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення, грн./100куб.м.; що загалом складає: 3 сам = 5 х 26600 куб.м. х 57,0грн/100куб.м.= 75810грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 3554/11 від 29.12.2015р.) про сплату суми 75810грн. відшкодування заподіяної шкоди, однак листом від 28.01.2016р. відповідач зазначену вимогу не задовольнив.

За наявності вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення суми 75810грн. завданої шкоди.

Слід зазначити, що у відповідності до п.9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 ВК України містить норму права, згідно з якою, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

- органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно.

Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов'язані протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Центральні органи виконавчої влади, зазначені у частині п'ятій цієї статті, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновки щодо можливості його видачі.

Органи, визначені частиною другою цієї статті, при прийнятті рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або відмову в його видачі обов'язково враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно до п. 6) ст. 110 ВК України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як свідчить ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Таким чином, з аналізу зазначених норм права ст.ст. 49, 111 Водного кодексу України випливає, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на факт здійснення ним справляння плати за спеціальне водокористування є безпідставним, оскільки навіть в випадку наявності дозвілу на спецводокористування, відповідач був зобов'язаний вносити таку плату і вказана обставина ніяким чином не звільняє відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено «Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 (надалі - Методика).

Як вже зазначалось вище, на підставі Методики, позивачем було здійснено розрахунок розміру відшкодування коштів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу у сумі 75810грн.

Доказів сплати нарахованої шкоди в сумі 75810 грн. відповідачем суду надано не було.

За змістом ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності зараховуються згідно з чинним законодавством.

З урахуванням вищевикладеного позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заподіяння шкоди не зводиться до віднесення до неї будь-якого знецінення, погіршення, зменшення, знищення блага, що охороняється законом, або сукупність негативних змін у якості та структурі навколишнього природного середовища, або його окремих елементів: псування, знищення, руйнування об'єктів природи, порушення екологічних зв'язків і систем, загальне погіршення стану природного середовища тощо. В даному випадку, шкода полягає в самовільному використанні водних ресурсів без спеціального дозволу на користування водами.

Сам відповідач зазначає, що 02.04.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області було видано відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування № УКР - 4289/Зап з терміном дії - на три роки, який в подальшому було продовжено - до 31.12.2012р. Акт перевірки позивача свідчить, що в подальшому у відповідача був наявний лише наступний дозвіл на спеціальне водокористування № 0181/Зап від 26.03.2014р. з терміном дії - до 31.12.2016р.

Таким чином, в період часу з 01.01.2013р. по 25.03.2014р. дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача був відсутній, що є підставою для стягнення шкоди.

Посилання відповідача на відсутність його вини у здійсненні спеціального водокористування без наявності дозволу, спростовується матеріалами справи, оскільки всупереч вимогам ст. 49 Водного кодексу України відповідачем не надано належних і допустимих доказів його своєчасного звернення до компетентного органу за отриманням дозволу на спеціальне водокористування. Навпаки, матеріали справи підтверджують факт здійснення забору води відповідачем з артезіанських свердловин в період з 01.01.2013р. по 25.03.2014р. без наявності такого дозволу.

При цьому, належним чином складена заява (із пакетом необхідних для видачі дозволу доданих документів) адресована Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької ОДА у відповідності до вимог ст. 48 Водного кодексу України, яка подана ВК «Фортуна - Орлове» з метою отримання спеціального дозволу на водокористування, має вихідний № 2 та вихідну дату складання - 13.03.2014р., що спростовує доводи відповідача про відсутність його вини (за ознаками ст. 1166 Цивільного кодексу України) у несвоєчасному отриманні такого дозволу.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.09.2013р. у справі № 13/333-38/463-2012, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Що стосується поданої позивачем заяви про застосування строку позовної давності за період часу з 01.01.2013р. по 06.04.2013р. на суму 16701грн., суд зауважує наступні обставини.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В частині 1 статті 261 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області довідалася про факт здійснення відповідачем забору води зі свердловин без наявності відповідного дозволу (тобто довідалася про факт порушення права і про особу, яка його порушила) лише в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з боку ВК «Фортуна - Орлове», яка тривала з 13.10.2015р. по 15.10.2015р. і результати якої відображені у Акті перевірки.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогою про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 75810грн. розпочався з 13.10.2015р., внаслідок чого заява відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованою, безпідставною, а тому строк позовної давності до цих правовідносин застосуванню не підлягає внаслідок відсутності факту його пропуску позивачем.

Із урахуванням викладених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача шляхом стягнення суми 1378грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу «Фортуна - Орлове» (72341, с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, вул. Радянська, 167, код ЄДРПОУ 34247506) на користь місцевого бюджету Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (р/р № 33118331700180, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач коштів - Мелітопольське управління Державної казначейської служби України Запорізької області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37968956) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 75810 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу «Фортуна - Орлове» (72341, с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, вул. Радянська, 167, код ЄДРПОУ 34247506) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, р/рахунок № 35214026081154, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38025388) суму 1378 (одна тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.06.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко