Постанова

від 08.06.2016 по справі 34/44

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 34/44

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіСибіги О.М., суддівБожок В.С., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К", м. Київ на дії (бездіяльність)Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ у справігосподарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторхімпостач", м. Одеса; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К", м. Київ простягнення суми

за участю представників

позивача: Амосов А.П.,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: Колесников Я.С.,

ДВС: Комасюк Р.М.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К" (далі за текстом - ТОВ "Житлобуд-Інвест-К") на дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 03.06.2011 року у справі № 34/44 задоволено; визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по невиконанню ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року; визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по винесенню 11.06.2015 року постанови про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити примусове виконання ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року та скасувати накладений на все майно ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" арешт, скасувати постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.06.2015 року.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що з огляду на встановлені обставини державний виконавець зобов'язаний був у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" зупинити виконавче провадження № 30485589 та не вчиняти інші виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, а також зняти арешт з майна ТОВ "Житлобуд-Інвест-К", накладеного у даному виконавчому провадженні; проте, у встановленому вищевказаним Законом порядку зупинення виконавчого провадження не відбулося; при цьому, постанова ВП № 30485589 від 11.06.2015 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена в період, коли виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню і державний виконавець не мав права вчиняти будь-які інші виконавчі дії, крім поновлення виконавчого провадження; відтак, дії державного виконавця щодо винесення постанови ВП № 30485589 від 11.06.2015 року є неправомірними.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" на дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 03.06.2011 року у справі № 34/44.

В судовому засіданні представник скаржника просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" на дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 03.06.2011 року у справі № 34/44, а представники позивача та відповідача-2 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача-1 згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та відповідача-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року у справі № 34/44 позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вторхімпостач" та ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" про стягнення 140 596 536,80 грн. заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.

03.06.2011 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року у справі № 34/44 видано відповідні накази.

21.12.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.06.2011 року № 34/44.

В п. 1.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.

10.04.2013 року у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду у відповідності до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" постановою державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 30485589 вирішено стягнути з боржника ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" виконавчий збір у розмірі 14 059 653, 68 грн.

20.05.2013 року складено акти опису й арешту майна, якими описано майно боржника, що вказане у виконавчому документі. Зазначене майно передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ "Укрспецторг групп".

18.06.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

16.01.2014 року винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

11.06.2015 року з метою забезпечення реального виконання постанови державного виконавця від 10.04.2013 року ВП № 30485589 про стягнення з боржника виконавчого збору у зв'язку з необхідністю заборони відчуження будь-якого майна боржника, у межах суми заборгованості по виконавчому збору в сумі 14 059 653, 68 грн. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. ВП № 30485589 було накладено арешт на майно ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" та оголошено заборону на його відчуження.

06.08.2015 року ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 03.06.2011 року у справі № 34/44, в якій просило: визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця по невиконанню ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року по справі № 34/44; визнати неправомірними дії головного державного виконавця по винесенню 11.06.2015 року постанови про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження під час існування судового рішення про відстрочку виконання рішення суду та зняття арешту; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити примусове виконання ухвали господарського суду міста Києва № 34/44 від 23.12.2013 року та скасувати накладений на все майно ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" арешт, скасувати постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.06.2015 року.

Вищезазначену скаргу обґрунтовано тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року заяву ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" задоволено та відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року у справі № 34/44 строком на три роки та знято арешт з усього майна ТОВ "Житлобуд-Інвест-К", який накладений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні № 30485589.

30.12.2013 року стягувачем подано до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву про зупинення виконавчого провадження і зняття арешту з майна, додавши до вказаної заяви ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року у справі № 34/44.

Визначений ухвалою суду від 23.12.2013 року строк для добровільного виконання рішення суду не сплинув, що було б підставою для подальшого проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року по справі № 34/44, у т.ч. шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до положень ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 37 цього Закону - до закінчення строку дії зазначених обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що стягувач звертався до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України з метою зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року у справі № 34/44, якою відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року по справі № 34/44 та знято арешт з усього майна ТОВ "Житлобуд-Інвест-К", який накладений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні № 30485589.

За таких обставин, господарськими судами попередніх інстанцій вірно відзначено, що державний виконавець зобов'язаний був у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" зупинити виконавче провадження № 30485589 та зняти арешт з майна ТОВ "Житлобуд-Інвест-К", накладеного у даному виконавчому провадженні.

Проте, у встановленому вищевказаним Законом порядку зупинення виконавчого провадження не відбулося.

При цьому, постанова ВП № 30485589 від 11.06.2015 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена в період, коли виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню і державний виконавець не мав права вчиняти будь-які інші виконавчі дії, крім поновлення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанції про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанова ВП № 30485589 від 11.06.2015 року.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи скаржника про те, що головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозову О.М. стало відомо про ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року лише з заяви стягувача про зупинення виконавчого провадження і зняття арешту з майна, яка надійшла 09.07.2015 року, є безпідставними та такими, що спростовуються встановленими судами обставинами справи, зокрема, і заявою стягувача від 30.12.2013 року.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що інші доводи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що висновки господарських судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають встановленим ним обставинам справи і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року у справі № 34/44 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок А.Г. Полянський