Рішення

від 08.06.2016 по справі 372/1142/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1142/16-ц

№2-804/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання договору,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання договору, яку обґрунтовує тим, що 04.10.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до п. 1 якого сторони зобов'язались у строк з 04.10.2013 року по 04.05.2014 року укласти в нотаріальній формі на умовах, встановлених договором, договір купівлі-продажу (основний договір) квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач отримавши кошти в сумі 160000 грн., договір купівлі-продажу квартири (основний) з 04.10.2013 року по 04.05.2014 року з позивачем не уклав, даний будинок в експлуатацію не ввів, документи необхідні для укладення основного договору, відповідно до п. 2.1 попереднього договору не оформив, тим самим відповідач необґрунтовано ухилялася від укладення основного договору, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_4 авансовий платіж в сумі 160000 грн., втрати від інфляції в сумі 97280 грн., штраф в сумі 60600 грн., та понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечив проти задоволення позовних вимог, та подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафу за невиконання умов попереднього договору у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.

Суд, заслухавши думку представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

04.10.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу квартири, згідно якого сторони зобов'язувались у строк з 04.10.2013 року по 04.05.2014 року укласти в нотаріальній формі на умовах цього договору, договір купівлі-продажу (основний договір) квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором. На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 сплатив відповідачеві ОСОБА_4 аванс у розмірі 160000 грн., що на день підписання договору еквівалентно 20025 доларів США, що підтверджується вказаним договором.

У визначений вказаним вище попереднім договором строк з 04.10.2013 року по 04.05.2014 року основний договір купівлі-продажу укладено не було.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч умовам вказаного попереднього договору основний договір з вини відповідача не було укладено ні у визначені сторонами строки, ні у подальшому, будь-які платежі за договором з боку відповідача на користь позивача не здійснювались, отриманий аванс та інші платежі не повернуті, що узгоджується із матеріалами справи.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам закону не виконав свої цивільно-правові обов'язки, не виконав зобов'язання у встановлений строк та не сплатив передбачені договором та законом кошти, тому він повинен нести обумовлену в правочині відповідальність за порушення зобов'язання.

Статтею 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За умовами попереднього договору відповідач ОСОБА_4 отримала від позивача грошові кошти, які з огляду на характер правовідносин сторін слід визнати авансовими платежами, які підлягають поверненню цьому позивачеві.

Частинами 1,2 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За приписами ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до пункту 2.6 попереднього договору сторонами обумовлено, що у разі ухилення відповідача від продажу квартири у строк, передбачений договором, ОСОБА_4 повинна повернути ОСОБА_3 одержану від нього суму авансу 160000 гривень, що на день підписання договору була еквівалентом суми 20025 доларів США за офіційним курсом НБУ (із розрахунку 1 долар США дорівнює 7,99 грн) та додатково сплатити штраф у розмірі 20 % від суми основного договору, зазначений в п. 2.2 попереднього договору.

Враховуючи викладене, стягненню на користь позивача підлягає авансовий платіж в розмірі 160000 грн. Одночасно з цим, частковому задоволенню підлягає стягнення втрат від інфляції, адже втрати від інфляції через не укладення відповідачем основного договору, не повернення коштів, за весь період прострочення складає 71360 грн.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК ).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК ). Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК ). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК ).

Оскільки договір купівлі-продажу (основний договір) квартири, сторони повинні були укласти до 04.05.2014 року, отже, і початок перебігу позовної давності за штраф у розмірі 20 % від суми основного договору починається з 04.05.2014 року, а тому дана вимога задоволенню не підлягає, у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача повністю на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 212-214, 224-226, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 258, 635, 610, 611, ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання договору, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 авансовий платіж в сумі 160000 грн., інфляційні втрати в сумі 71360 грн. 00 коп., та судовий збір в сумі 1587 грн. 20 коп., а всього стягнути 232947 грн. 20 коп..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: