Постанова

від 08.06.2016 по справі 719/102/16-а

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 719/102/16-а

Номер провадження 2-а/719/5/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Хряпченко Л.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новодністровськ Чернівецької області адміністративний позов ОСОБА_2 до посадової особи - головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови від 28.03.2016 року №99, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до посадової особи - головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016 року № 99.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 09 березня 2016 року в межах позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, він надав пояснення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (надалі - Департамент), згідно яких повідомив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Енерго» (надалі - Товариство) декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.01.2013р. № ІУ 082130280845 та декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 25.03.2013р. № ІУ 14213084069 (надалі - декларація про початок робіт від 28.01.2013р. та декларація про готовність від 25.03.2013р. відповідно, а разом - декларації) по об'єкту «Сонячна фотоелектрична станція «Нова-2» на реєстрацію не подавались, такі декларації ним не підписувались та печаткою Товариства не завірялись. Також у вищезгаданих поясненнях зазначив, що вказані в деклараціях договори про здійснення технічного нагляду з інженером ОСОБА_4, на розробку проектної документації з проектною організацією ПП «ІНВЕСТ Сервіс», оренди земельної ділянки від 21.01.2013р. з кадастровим номером №3525268900:02:000:850345 не укладалиcь, наказ про затвердження проектної документації №08/1 від 29.01.2013р. не видавався; містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки з відділу містобудування, архітектури та будівництва Могилів-Подільської РДА Вінницької області не отримувались. Повідомив, що у 2013році Товариство взагалі не здійснювало будівництва такого об'єкта як «Сонячна фотоелектрична станція «Нова-2» Могилів-Подільський район, Вінницької області.

Вважає, що Департаментом безпідставно складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2016р. №311-ПП (надалі - акт від 14.03.2016р. № 311-ПП) та протокол про адміністративне правопорушення від 14.03.2016р. (надалі - протокол від 14.03.2016р.), згідно яких ним начебто наведено недостовірні дані в поданих деклараціях, чим порушено вимоги ст.ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015р. № 466, і п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015р. № 461, та, як наслідок, безпідставно винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 69-29 від 14.03.2016р. (надалі - припис № 69-29 від 14.03.2016р.). При цьому, не було взято до уваги його пояснення, в яких саме і йшлося про неподання Товариством та ним особисто жодних декларацій по об'єкту «Сонячна фотоелектрична станція «Нова-2» Могилів-Подільський район, Вінницької області.

Окрім того, вважає, що при складені протоколу від 14.03.2016р. та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016 року № 99 (надалі - постанова від 28.03.2016р. № 99) було порушено вимоги ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо двохмісячного строку накладення адміністративного стягнення. Вважає, що правопорушення, у вчинені якого його звинувачують та яке мало місце в січні 2013року, не є триваючими, а постанова від 28.03.2016р. № 99 винесена в березні 2016року, тобто через майже 2 роки після подачі відповідних декларацій.

Також вважає, що було порушено ст. 268 КУпАП щодо права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою під час розгляду справи, оскільки незважаючи на його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою, справу було призначено на 28.03.2016р. та проведено її розгляд без нього, винесено оскаржувану постанову № 99 від 28.03.2016р.

З огляду на зазначене, вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення № 99 від 28.03.2016р., винесену за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту від 14.03.2016р. № 311-ПП, припису № 69-29 від 14.03.2016р., протоколу від 14.03.2016р., якою визнано його, як посадову особу - директора Товариства, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., незаконною та просить суд її скасувати; судові витрати стягнути з відповідача.

08 квітня 2016 року відповідач - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3 (надалі - головний інспектор, Відповідач 1) подав в суд письмове заперечення щодо позову, в якому зазначив, що з врахуванням листа ОСОБА_5 Служби безпеки України у Вінницькій області від 18.02.2016 року з 09.03.2016р. по 14.03.2016р. була проведена позапланова перевірка відповідності чинному містобудівному законодавству будівництва Товариством сонячної фотоелектричної станції «Нова-2» у Могилів-Подільському районі Вінницької області.

За результатами перевірки встановлено, що Товариством подано декларації по об'єкту «Сонячна фотоелектрична станція «Нова-2», зареєстровані Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів Держархбудінспекції України (надалі - єдиний реєстр), які містять недостовірні дані щодо особи, яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом, щодо розробника проектної документації, встановлених містобудівних умов та обмежень, щодо відсутності необхідності в проведені експертизи об'єкта, щодо земельної ділянки, на якій розташований об'єкт. Окрім того, встановлено, що такий об'єкт як «Сонячна фотоелектрична станція «Нова-2» взагалі не будувався. Встановлені перевіркою обставини також підтверджені й директором Товариства ОСОБА_2, в поданих ним письмових поясненнях.

Оскільки за повноту та достовірність даних, зазначених у деклараціях, відповідальність несе замовник, а перевіркою встановлено вищенаведені порушення, то позивача законно було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

Вважає, що оскільки відсутні дані щодо відкриття кримінального провадження за фактом підробки документів, а на кожному аркуші декларації міститься підпис позивача ОСОБА_2 та відтиск печатки Товариства, то й посилання позивача про те, що такі ним не підписувались, не завірялись печаткою та не подавались, не заслуговують на увагу як необгрунтовані.

Також головний інспектор зазначає, що оскільки при реєстрації декларацій перевіряється лише повнота їх заповнення, а не достовірність даних, відтак, наявні у деклараціях недостовірні дані було виявлено лише в ході позапланової перевірки в березні 2016року, то й встановлений ст. 38 КУпАП двохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення пропущено не було.

Окрім того, вважає, що відсутнє й порушення ст. 268 КУпАП, оскільки Департамент отримавши 23.03.2016р. електронне повідомлення від позивача ОСОБА_2 з проханням не розглядати справу без його присутності та участі адвоката переніс розгляд справи на 28.03.2016 року о 11 год. 00 хв., про що повідомлено ОСОБА_2 в телефонній розмові та надіслано рекомендоване повідомлення про вручення. Оскільки Департамент достеменно знав що позивач був вчасно сповіщений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення 28.03.2015р. о 11 год. 00хв., на час розгляду справи від нього до Департаменту повторно ніяких документів та клопотань щодо перенесення розгляду справи не надходило, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто о 11 год. 28.03.2016 року.

З огляду на зазначене, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 до головного інспектора про скасування постанови № 99 від 28.03.2016р. є необгрунтованим та просить суд в його задоволенні відмовити.

18 квітня 2016р. представником позивача ОСОБА_1 подано додаткові письмові пояснення, згідно яких в обгрунтування позову додатково зазначається, що п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015р. № 466 (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення у 2013році), посилання на який є в оскаржуваній постанові, не містить положення про відповідальність замовника за достовірність даних, наведених у декларації. Натомість згідно п. 9 цього ж Порядку саме на Інспекцію покладається обов'язок перевірити повноту даних, зазначених у декларації. При цьому, в матеріалах перевірки відсутні дані про особу, яка подавала декларації, та спосіб подачі декларацій і повернення другого примірника замовнику, що не дозволяє встановити чи особисто позивач або інша уповноважена Товариством особа діяли від імені Товариства. Зазначає, що Товариство других примірників декларацій не отримувало, а докази зворотнього в матеріалах перевірки відсутні. Вважає, що саме інспектор, який проводив реєстрацію декларацій, та, незважаючи на наявні недоліки, не повернув їх на доопрацювання, повинен нести відповідальність за внесення недостовірної інформації в Єдиний реєстр. Окрім того, ще раз акцентує увагу, що правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не є триваючим, дата його вчинення - 28.01.2013року.

18 квітня 2016 року ухвалою суду залучено в якості співвідповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (надалі - Департамент, Відповідач 2).

27 квітня 2016 року представник Відповідача 2 ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності № 40-17/2-6330 від 03.12.2014р., подала до суду письмове заперечення щодо позову, в якому зазначила, що передумовою винесення оскаржуваної постанови від 28.03.2016р. № 99 стало проведення позапланової перевірки відповідності чинному містобудівному законодавству будівництва Товариством сонячних фотоелектричних станцій «Нова-2» у Могилів-Подільському районі Вінницької області, в ході якої виявлено та зафіксовано в матеріалах перевірки факт подання директором Товариства ОСОБА_2 декларацій із недостовірними даними про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду, генерального проектувальника, експертизу проекту будівництва (в деклараціях зазначено, що проекти не підлягають обов'язковій експертизі), наявності затвердженої проектної документації (в деклараціях зазначено, що проектна документація затверджена наказом ТОВ «Імперіал Енерго» № 08/1 від 29.01.2013 р.), наявність отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, щодо земельних ділянок, які використовуються для будівництва та невірно вказаний кадастровий номер земельної ділянки, чим порушено вимоги п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого поставою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461. У зв'язку із виявленими порушеннями ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП.

Також зазначила, що позивач не правильно тлумачить норми Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, в результаті чого перекладає відповідальність за достовірність та правильність даних, зазначених в деклараціях, з замовника на інспекторів Департаменту. Однак, працівники Департаменту під час реєстрації декларацій перевіряють лише повноту заповнення декларацій, а не достовірність таких даних. Виявлення ж недостовірних даних можливе лише за умови проведення Департаментом перевірки уже зареєстрованих декларацій згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553.

Вважає, що відсутність в матеріалах перевірки інформації про вхідний номер декларації та вихідний номер листа, яким повернуто другий примірник декларації замовнику, не є порушенням законодавства України, оскільки в жодному нормативно-правовому документі такої вимоги щодо матеріалів перевірки немає.

Зазначає, що Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, як в редакції, чинній на 2013рік, так і в редакції, чинній на 2016рік, саме на замовника покладається обов'язок щодо повноти та достовірності даних, зазначених в деклараціях. При цьому, порушення виявлено Департаментом за результатами позапланової перевірки Товариства 14 березня 2016року та адміністративне стягнення накладено в межах двохмісячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Вважає необгрунтованим твердження позивача про те, що декларації ним не подавались, оскільки таке спростовується самим фактом наявності декларацій, кожний аркуш яких підписаний ОСОБА_2 та скріплений печаткою Товариства; відсутні докази звернення позивача до правоохоронних органів щодо підробки документів.

З огляду на зазначене, вважає, що Департамент діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками; жодних заяв чи клопотань не подав.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримала повністю, з підстав, наведених в позовній заяві та письмових доповненнях. Додатково пояснила, що позивач по даний час є директором Товариства та був присутній в Департаменті 09.03.2016р., коли йому вперше й стало відомо про начебто подані ним від імені Товариства декларації, про що надав відповідні письмові пояснення. Зазначила, що підписи на деклараціях не належать ОСОБА_2, як і відтиск печатки не є відтиском печатки Товариства. Повідомила, що у 2012-2013роках Товариство жодної діяльності не здійснювало, а директор ОСОБА_2 інших осіб не уповноважував діяти від імені Товариства, печатку Товариства нікому не передавав. Окрім того, другий примірник декларацій Товариство не отримувало, а тому позивач раніше про їх реєстрацію й не знав.

Зазначила, що 14 березня 2016року ОСОБА_2 в Департамент не викликався, а тому не міг підписати чи відмовитись від отримання ні акту від 14.03.2016р. № 311-ПП, ні протоколу від 14.03.2016р., ні припису № 69-29 від 14.03.2016р. Зазначені документи йому було надіслано одним поштовим відправленням разом із викликом на розгляд справи про адміністративне правопорушення 23.03.2016р. о 11 год. 00 хв.

На розгляд справи 28.03.2016р. о 11 год. 00 хв. позивач не з'явився, оскільки не був належним чином повідомлений про дату засідання. Зазначила, що в телефонному режимі позивача ніхто не повідомляв про відкладення розгляду справи, а письмове повідомлення ним було отримано лише 28.03.2016р., тобто в день розгляду справи.

Вважає, що сам факт наявності декларацій без встановлення ким та яким чином вони були подані від імені Товариства не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності директора Товариства ОСОБА_2, а тому просить позов задоволити.

Відповідач 1 та представник Відповідача 2 ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, проте у своїх письмових запереченнях зазначили, що просять розгляд справи проводити без їх участі за наявними у справі матеріалами.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявної явки осіб, що беруть участь у справі, та на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши представника позивача, встановивши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що наказом № 1 від 27.04.2011р. «По особовому складу» ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Енерго» (а.с. 19) та поданий час перебуває на вказній посаді.

ОСОБА_5 Служби безпеки України у Вінницькій області від 18.02.2016р. № 53/8/278-175нт ініційовано проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства ТОВ «Імперіал Енерго» під час проектування, спорудження сонячних фотоелектричних станцій «Нова» та «Нова-2» (а.с.33, 62).

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.10.2015р. № 1091 для проведення з 09.03.2016р. по 14.03.2016р. позапланової перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва сонячних фотоелектричних станцій «Нова» та «Нова-2» у Могилів-Подільському районі (забудовник - ТОВ «Імперіал-Енерго») направлено головних інспекторів будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується направленням на проведення позапланової перевірки № 311-ПП від 25.02.2016р. (а.с. 34, 63). Законність проведення позапланової перевірки позивачем не оспорюється.

В ході перевірки головним інспектором було отримано письмові пояснення від директора Товариства ОСОБА_2 від 09.03.2016р., згідно яких останній повідомив, що декларації по об'єктах сонячні фотоелектричні станції «Нова» та «Нова-2» у Товариства відсутні. Договори із ПП «Інвест-сервіс» щодо розроблення проектної документації, оренди земельної ділянки з кадастровим № 3525268900:02:000:850345, із ФОП ОСОБА_8 на здійснення технічного нагляду, із ОСОБА_9 на здійснення авторського нагляду, із ТОВ «Енергобуд-СПМ» на генпідрядні роботи Товариством не укладались; з керівниками відповідних юридичних осіб чи з фізичними особами-підприємцями директор Товариства ОСОБА_2 не знайомий; наказ № 08/1 від 29.01.2013р. не видавав. Також зазначено, що містобудівні умови та обмеження відділом містобудування, архітектури та будівництва Могилів-Подільською РДА від 25.01.2013р. Товариство не отримувало. Додатково надано інформацію, що 19.03.2014р. Товариством укладено договори оренди земельних ділянок із кадастровими № 0522683200:02:000:0997 та №0522683200:02:000:0996, які знаходяться в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Повідомлено, що декларації Товариством та особисто директором Товариства не подавались, не підписувались та печаткою не завірялись (а.с. 38-39, 68-70).

Окрім того, Департаменту надано відповіді на запити щодо проектування та будівництва сонячних фотоелектричних станцій «Нова» та «Нова-2», згідно яких Могилів-Подільська районна державна адміністрація Вінницької області повідомила, що в 2013році містобудівні умови та обмеження на такі об'єкти відділом містобудування та архітектури не видавались; ФОП ОСОБА_10 повідомив, що договорів на здійснення технічного нагляду з ТОВ «Імперіал Енерго» не укладав, з наказами Товариства №№ 10, 11 не ознайомлений, технічного нагляду не здійснював, коштів не отримував; ПП «Інвест-Сервіс» повідомило, що проектно-кошторисну документацію не виконувало, договору підряду на створення ПКД, завдання на проектування не складало, вихідні дані не отримувало, наказ по призначенню головного інженера не видавався, що підтверджується листами від 02.03.2016р. № 684/02-02-05, № 2 від 11.03.2016р., № 1-03/16 від 11.03.2016р. (а.с. 42-43, 75-77)

За результатами перевірки складено Акт № 311-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2016р., згідно якого головним інспектором Августіновим А.Б. в присутності директора ТОВ «Імперіал Енерго» ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Імперіал Енерго», Вінницька область, Могилів-Подільський район, с.Липчани, вул.Матросова, 9, щодо будівництва ТОВ «Імперіал Енерго» сонячних фотоелектричних станцій «Нова» та «Нова-2» у Могилів-Подільському районі Вінницької області (а.с. 15-16, 34-35, 64-65).

Перевіркою встановлено, що на підставі поданих замовником Товариством (за підписом директора ОСОБА_2 посвідченого печаткою Товариства) декларацій внесено до Єдиного реєстру дані стосовно початку виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію об'єктів «Сонячні фотоелектричні станції «Нова» та «Нова-2». Проте, будівництво таких об'єктів не здійснювалося, що підтверджується й письмовими поясненнями директора ОСОБА_2 В акті відображено інформацію, отриману від ФОП ОСОБА_10, ПП «Інвест-Сервіс» та Могилів-Подільської РДА щодо відсутності договорів на здійснення технічного нагляду, виготовлення проектної документації та про те, що містобудівні умови та обмеження не видавались. Окрім того, зазначено, що територія Могилів-Подільського району відноситься до територій зі складними інженерно-геологічними умовами (сейсмічність 6 балів), а відтак, проектна документація щодо будівництва в даному районі підлягає обов'язковій експертизі. Також, встановлено, що договір оренди землі не укладався, а кадастровий № 3525268900:02:000:850345 земельної ділянки, зазначений в деклараціях, є недійсним, оскільки класифікація НОМЕР_1 відноситься до районів Кіровоградської області.

Враховуючи зазначене, наведено недостовірні дані в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 28.01.2013р. серія № ІУ 082130280845 (а.с. 39-40, 77-78) та про готовність об'єкта до експлуатації від 25.03.2013р. серія № ІУ 14213084069 (а.с.41-42, 79-80) щодо інформацій про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду, генерального проектувальника, експертизи проекту будівництва (в деклараціях зазначено, що проекти не підлягають обов'язковій експертизі), наявності затвердженої проектної документації (в деклараціях зазначено, що проектна документація затверджена наказом ТОВ «Імперіал Енерго» № 08/1 від 29.01.2013 року), містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, земельних ділянок, які використовуються для будівництва та невірно вказаний номер земельної ділянки, чим порушено вимоги п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015 р. № 466, та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015 р. № 461.

В акті № 311-ПП від 14.03.2016р. зазначено, що ОСОБА_2 від отримання примірника акту відмовився та такий йому було надіслано поштою 15.03.2016р.

За результатами перевірки головним інспектором також винесено директору Товариства ОСОБА_2 припис № 69-29 від 14.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якого, відобразивши усі виявлені перевіркою недостовірні дані, наведені в деклараціях, вимагав привести у відповідність до вимог ст.ст. 36 та 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015р. №466, та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015р. №461, декларації в термін до 14.04.2016р. (а.с. 13-14). У приписі № 69-29 від 14.03.2016р. також зазначено, що директор Товариства відмовився від отримання такого.

Також судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки об'єктів сонячна фотоелектрична станція «Нова» та «Нова-2» у Могилів-Подільському районі Вінницької області головним інспектором складено два протоколи про адміністративне правопорушення від 14.03.2016р., які за своїм змістом відповідають акту № 311-ПП від 14.03.2016р., зокрема, в протоколах зазначено, що ОСОБА_2 як директор Товариства навів недостовірні дані в деклараціях щодо інформацій про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду, генерального проектувальника, експертизи проекту будівництва (в деклараціях зазначено, що проекти не підлягають обов'язковій експертизі), наявності затвердженої проектної документації (в деклараціях зазначено, що проектна документація затверджена наказом ТОВ «Імперіал Енерго» № 08/1 від 29.01.2013 року), містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, земельної ділянки, яка використовується для будівництва та невірно вказаний кадастровий номер такої ділянки, а будівництво відповідного об'єкту взагалі не здійснювалося. Такими діями ОСОБА_2 як директор Товариства порушив вимоги ст.ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015 р. № 466, та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015 р. № 461, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 7 ст. 96 КУпАП. Вказано, що від підпису в протоколі та від отримання другого примірника ОСОБА_2 відмовився (а.с. 9-10, 36-37, 66-67).

Згідно протоколу від 14.03.2016р. по об'єкту будівництва сонячної фотоелектричної станції «Нова-2» розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 23.03.2016р. о 11 год. 00 хв. у приміщенні Департаменту за адресою Вінницька область, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, каб. 315.

В підтвердження поважності причин неявки на розгляд справи 23.03.2016р. ОСОБА_2 надав суду листок непрацездатності серії АГГ № 989569, виданий йому 22.03.2016р., згідно якого він перебував на амбулаторному лікуванні з 22.03.2016р. по 26.03.2016р., а також копію електронного повідомлення про відкладення розгляду справи 22 та 23 березня 2016р., яке адресовано головному інспектору 21.03.2016р. о 16 год. 00 хв. (а.с. 20-21).

Зазначене повідомлення було отримано головним інспектором 22.03.2016р. о 14 год. 00 хв., що підтверджується копією електронного повідомлення № 1 від 21.03.2016р., копією конверта та витягом із сайту УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 46-47, 80-82).

У зв'язку із отриманим клопотанням, розгляд справи про адміністративне правопорушення перенесено на 28.03.2016р. о 11 год. 00 хв., про що директору Товариства ОСОБА_2 надіслано відповідне повідомлення від 22.03.2016р. № 1002-16-407 (а.с. 47, 83).

28 березня 2016р. було винесено постанову № 99 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2016р. №311-ПП, протокол про адміністративне правопорушення від 14.03.2016р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2016р., встановив, що ОСОБА_2 як директор Товариства навів недостовірні дані в декларації про початок робіт від 28.01.2013р. щодо інформацій про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду, генерального проектувальника, експертизи проекту будівництва (в деклараціях зазначено, що проекти не підлягають обов'язковій експертизі), наявності затвердженої проектної документації (в деклараціях зазначено, що проектна документація затверджена наказом ТОВ «Імперіал Енерго» № 08/1 від 29.01.2013 року), наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, наявності земельної ділянки, яка використовується для будівництва та невірно вказаний кадастровий номер такої ділянки. Своїми діями ОСОБА_2 як директор Товариства порушив вимоги ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2015 р. № 466, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 7 ст. 96 КУпАП. Таким чином, визнано директора Товариства ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Правопорушнику роз'яснено порядок та строки оскарження постанови, порядок сплати штрафу та наслідки невиконання постанови. Копію постанови від 28.03.2016 року № 99 направлено ОСОБА_2 поштовим відправленням 28.03.2016р. (а.с. 7-8, 44-45, 78-79).

Судом також встановлено, що на даний час реєстрація декларацій скасована на підставі наказу Держархбудінспекції від 14.04.2016р. № 232 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації», що підтверджується листом Держархбудінспекції України від 19.04.2016р. № 40-303-16/3744 та від 06.06.2016р. № 40-702-2016-386 (а.с. 114, 131-132).

Окрім того, у вищезгаданому листі Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила, що замовником по деклараціях, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, є ТОВ «Імперіал Енерго», а рішення про реєстрацію декларацій приймалось заступником голови Держархбудінспекції ОСОБА_11, який звільнений з посади наказом від 01.11.2013р. № 162 «ОС». Іншої інформації, яку витребовував суд, зокрема, про спосіб подачі декларацій, особу, яка такі декларації подала, спосіб повернення другого примірника декларацій замовнику та особу, яка отримала другі примірники декларацій, суду Держархбудінспекцією надано не було.

А Відповідач 2 Департамент у відповідь на запит суду щодо отримання аналогічної інформації про спосіб подачі декларацій, особу, яка такі декларації подала, спосіб повернення другого примірника декларацій замовнику та особу, яка отримала другі примірники декларацій, та відповідних доказів, повідомив, що вказаною інформацією та доказами не володіє, оскільки декларації безпосередньо подавались в Державну архінектурно-будівельну інспекцію України, що підтверджується листом від 20.05.2016р. (а.с. 122).

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 05.01.2013р.) та п. 8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції станом на 25.07.2012р.), замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

У п. 18 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції (в редакції станом на 25.07.2012р.), встановлено, що відповідальність за порушення вимог, визначених цим Порядком, несе замовник відповідно до закону.

Так, згідно ч. 7 ст. 96 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів II категорії складності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами по справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ч.ч. 2, 6, 9 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Однак, протокол від 14.03.2016р. вимогам, передбаченим КУпАП, не відповідає. Так, головним інспектором зазначено, що ОСОБА_2 від підпису та отримання другого примірника протоколу відмовився. Проте, представник позивача ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 14.03.2016р. не був присутній в Департаменті, протокол складався за його відсутності та другий примірник було надіслано поштою разом із актом № 311-ПП від 14.03.201р. та приписом № 69-29 від 14.03.2016р. Відповідачами доказів, які б спростовували зазначені обставини, суду не надано, а в протоколі від 14.03.2016р. відсутні будь-які застереження щодо наявності свідків, які можуть підтвердити відмову ОСОБА_2 від підпису та від отримання примірника протоколу, або складення акту відмови від підпису та отримання другого примірника протоколу. Більше того, в протоколі зазначено, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, додаються і це є пояснення ОСОБА_2 від 09.03.2016р. Інших пояснень, які б надавались ОСОБА_2, немає, що додатково підтверджує слова представника позивача про те, що 14.03.2016р. протокол складався у відсутності позивача.

Окрім того, в протоколі від 14.03.2016р. відсутній підпис ОСОБА_2 як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про те, що йому роз'яснено права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Під час винесення оскаржуваної постанови від 28.03.2016р. № 99 в частині встановлення обставин справи було відтворено лише ті обставини, які відображені в протоколі від 14.03.2016р., що не в повній мірі відповідає наданим ОСОБА_2 письмовим поясненням від 09.03.2016р. Так, всупереч вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови не надано оцінку поясненням позивача про те, що він як директор Товариства взагалі заперечує не лише факт їх створення саме ним або іншою уповноваженою Товариством особою, факт підписання декларацій ним та завірення підпису печаткою Товариства, а й факт подачі декларацій на реєстрацію ним або іншою уповноваженою ним діяти від імені Товариства особою. Окрім того, також не було перевірено інформацію й щодо того ким та у який спосіб було подано декларації, ким та у який спосіб було отримано замовником другий примірник, що підтверджується відповіддю Департаменту на запит суду (а.с. 122). Таким чином, вибірково взято до уваги частину пояснень ОСОБА_2 лише щодо відсутності об'єктів, у зв'язку з тим, що будівництво Товариством не здійснювалося, та підтвердження того, що вказані в деклараціях договори не укладались, містобудівні умови та обмеження не отримувались та накази не видавались.

Суд відхиляє доводи Відповідачів, що сам факт наявності декларацій, на яких, начебто, міститься підпис ОСОБА_2 та відтиск печатки Товариства, та відсутність зареєстрованого кримінального провадження щодо підробки документів по даному факту, є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_2 як директором Товариства. Як встановлено в ході розгляду справи у Відповідачів відсутня інформація та відповідні докази про те, що саме ОСОБА_2 подав декралації на реєстрацію, отримав зареєстрований другий примірник декларацій або уповноважив на вчинення таких дій іншу особу. При цьому, про подані від імені Товариства декларації ОСОБА_2 стало відомо лише 09.03.2016р., а відтак, він, не знаючи про наявність підробки документів, й не міг звертатись з відповідним повідомленням до правоохоронних органів. Тобто, заперечення ОСОБА_2 про те, що декларацію про початок робіт від 28.01.2013р. він не заповняв, не підписував, не завіряв печаткою Товариства та не подав на реєстрацію, як і не уповноважував на це іншу особу є неспростованими.

Таким чином, прийняте рішення про винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення та про накладення на особу адміністративного стягнення базується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення від 14.03.2016р. та тих обставинах, які ніким не оспорювались. Однак, у зв'язку із відсутністю повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, при винесені оскаржуваної постанови було встановлено подію вчиненого правопорушення, однак, не встановлено наявність саме в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про однобічність вирішення справи та, як наслідок, винесення незаконного та необгрунтованого рішення.

Суд відхиляє доводи позивача, що саме інспектор, який проводить реєстрацію декларацій, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених в таких, оскільки такі базуються на неправильному трактуванні положень нормативно-правових документів.

Так, згідно п. 8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції станом на 25.07.2012р.), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

В ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 05.01.2013р.)передбачено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Аналогічні положення містяться в п.п. 9, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції станом на 25.07.2012р.), згідно яких інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

При цьому, суд бере до уваги пояснення відповідачів, що оскільки на реєстрацію подаються виключно декларації без додатків (тобто, документів, що підтверджують укладення відповідних договорів, видання наказів), то інспектор перевіряє лише повноту заповнення декларації згідно додатку 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції станом на 25.07.2012р.), а за внесення достовірних та правильних даних відповідає замовник.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо порушення строку накладення адміністративного стягнення з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5, 7, 16-17, 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, а підставами для її проведення є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

В ч. 1 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Таким чином, двохмісячний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, слід відраховувати з моменту виявлення недостовірної інформації в декларації про початок робіт від 28.01.2013р., тобто з 14.03.2016р. Відтак, суд приходить до висновку, що протокол від 14.03.2016р. та постанова від 28.03.2016р. № 99 складені в межах встановленого строку.

Разом з тим, суд відхиляє доводи Відповідача 1 про те, що не було допущено порушення прав ОСОБА_2 на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, ст.ст. 185-7, 187 цього Кодексу. В інших випадках, якщо особа своєчасно повідомлена про дату та місце розгляду справи відповідно до ст. 277-2 КУпАП розгляд справи може проводитись й у відсутності особи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Представник позивача заперечила, що ОСОБА_2 був повідомлений про дату розгляду справи в телефонному режимі, а письмове повідомлення про засідання було отримано в день самого засідання - 28.03.2016р., тому, зважаючи на територіальну віддаленість місця розгляду справи, ОСОБА_2 об'єктивно не зміг прибути на таке засідання в Департамент. При цьому, Відповідачем 1 надано лише докази надіслання письмового повідомлення ОСОБА_2, проте відсутні докази своєчасного отримання такого повідомлення та докази повідомлення останнього про засідання в телефонному режимі. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що право позивача, передбачене ст. 268 КУпАП, було порушено.

В ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, зокрема, не було з'ясовано чи вчинено саме ОСОБА_2, директором ТОВ «Імперіал Енерго», адміністративне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 96 КУпАП, що, як наслідок, призвело до порушення прав позивача та безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому винесена щодо нього постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

При цьому, відповідно до ст.244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42). Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, розташованих в межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що головний інспектор Августінов А.Б. як особа, що уповноважена від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є неналежним відповідачем у справі та в частині заявлених позовних вимог до Відповідача 1 слід відмовити, в частині заявлених позовних вимог до Відповідача 2 адміністративний позов слід задоволити.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування судами положень Закону України «Про судовий збір» від 23.01.2015 року № 2 питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Законом про судовий збір такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_12 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем за подання даного адміністративного позову, слід повернути як помилково сплачений.

На підставі ст.ст. 1, 7, 33, 38, 96, 244-6, 245, 251-252, 256, 268, 277-2, 278-280, 283, 288 КУпАП, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 05.01.2013р.), Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 (в редакції станом на 25.07.2012р.), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 (в редакції станом на 23.08.2012р.), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 2, 7, 9, 11, 17-19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 171-2, 184, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до посадової особи - головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови від 28.03.2016 року № 99 задоволити частково.

Скасувати постанову від 28.03.2016р. № 99 про накладення адміністративного стягнення.

Повернути ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2) судовий збір в сумі 551, 21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 копійка), сплачений згідно квитанції № 0.0.531643954.1 від 06.04.2016р.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 червня 2016 року.

Суддя: