Рішення

від 06.06.2016 по справі 233/2002/16-ц

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2002/16-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Мазепа Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної медичної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом до Комунальної медичної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки», ОСОБА_1 просить:

-стягнути з відповідача на її користь суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за липень 2014 року у розмірі 6650,29 грн., за серпень 2014 року у розмірі 116,77 грн., за вересень 2014 року у розмірі 2721,94 грн.;

-стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за 1 рік (12 місяців) з 27.02.2015 року по 27.02.2016 року в сумі 18492 грн.,-

посилаючись на те, що з 07.06.1994 року по 27.02.2015 року вона працювала в установі відповідача медичною сестрою.

Починаючи з липня 2014 року заробітна плата їй не виплачувалась у зв'язку із початком бойових дій та проведенням АТО та відсутністю коштів у роботодавця, оскільки державне казначейство, яке обслуговує її підприємство з липня 2014 року припинило свою роботу у м. Макіївка Донецької області.

Таким чином, у період з липня по вересень 2014 року їй не було виплачено:

-заробітна плата за липень 2014 року у розмірі 6650,29 грн.;

-заробітна плата за серпень 2014 року у розмірі 116,77 грн.;

-заробітна плата за вересень 2014 року у розмірі 2721,94 грн.,-

що в сумі дорівнює 9489,00 грн.

В порушення вимог ст.116 КЗпТ України відповідач не провів з нею повний розрахунок в день її звільнення 27.02.2015 р. до теперішнього часу, а саме не виплатив їй заборгованість із заробітної плати у розмірі 9489,00 грн. Тож за вимогами ст.117 КЗпП України з відповідача на її користь має бути стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який, на її думку, повинен розраховуватися за кожний повний місяць затримки з остаточним розрахунком за період з 27.02.2015 року по 27.02.2016 року, тобто за 12 календарних місяців, виходячи з її посадового окладу у розмірі 1541,00 грн. на місяць, що дорівнює 18492,00 грн. (12 міс. х 1541,00 грн. = 18492,00 грн.)

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність з посиланням на підтримання позову. В наданій суду заяві позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи - через оголошення на сайті суду та оголошення у пресі, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, тому суд у відповідності до ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (ухвалює заочне рішення).

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах з Комунальною медичною установою «Центральна поліклініка м. Макіївки» з 01.01.1992 року по 27.02.2015 року, де з 01.01.2002 року працювала рентгенлаборантом рентгенологічного кабінету з повним робочим днем в зоні іонізації. Наказом № 87-к від 27.02.2015 року була звільнена на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (копія трудової книжки з відповідними записами №№ 6-12 - на а.с.5 зворот).

За вимогами ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

На день звільнення ОСОБА_1 належала до сплати від Комунальної медичної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки» заробітна плата за період з липня 2014 року по вересень 2014 року, що підтверджено наданими позивачем розрахунковими листами (а.с.6), і що не спростовано відповідачем.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходив з даних за розрахунковими листами, в яких в графі «Банк залишок», «Аванс Ощадбанк» зазначені такі суми:

-за липень 2014 року - 4482,74 грн., 900,00 грн. відповідно;

-за серпень 2014 року - 94,53 грн.;

-за вересень 2014 року - 2203,14 грн.,

що загалом складає 7680,40 грн. (4482,74 грн. +900,00 грн. +94,53 грн. + 2203,14 грн. = 7680,40).

При цьому суд зауважує, що позивачем при визначенні заборгованості по заробітній платі помилково взяті до розрахунку суми, зазначені за розрахунковими листами в графі «Всього нараховано», без вирахування податків та обов'язкових платежів.

Тож в частині вимог стягнення заборгованості по заробітній платі позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пленум Верховного Суду України в п. 25 Постанови №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснив, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, якою встановлено, що середня заробітна плата обчисляється виходячи з виплати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (абз.3 п.2 постанови); та передбачено, що в розрахунок середньої заробітної плати включаються всі виплати у томі розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки (абз.3 пункту 3 постанови).

Відповідно до п. 8 вищезазначеної постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяці днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачем визначено середній заробіток за час за затримки розрахунку при звільненні, виходячи із посадового окладу у розмірі 1541,00 грн. на місяць помноженого на 12 календарних місяців за період з 27 лютого 2015 року по 27 лютого 2016 року, що в сумі дорівнює 18492,00 грн.

Наведений позивачем розрахунок суперечить Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.

На пропозицію суду № 233/2002/16-ц/17030/16 від 18 травня 2016 року надати докази на підтвердження розміру середньоденного (годинного) заробітку, розрахованого у відповідності до постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, отриману позивачем електронною поштою, позивач не відреагувала. Доказів розміру середньоденного (годинного) заробітку позивач суду не надала та про наявність таких доказів не зазначила.

А тому, у зв'язку із недоведеністю розміру середнього заробітку, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 18492, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Тож в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 214, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної медичної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки», код ЄДРПОУ 21954732, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за період з липня 2014 року по вересень 2014 року у загальному розмірі 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 40 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунальної медичної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Стягнути з Комунальної установи «Центральна поліклініка м. Макіївки», код ЄДРПОУ 21954732, судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням -10 червня 2016 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О.В. Каліуш