Рішення

від 03.06.2016 по справі 688/2149/15-ц

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/2149/15-ц

№ 2/688/13/16

Рішення

Іменем України

03 червня 2016 року Шепетівськийміськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Козачук С.В.,

секретаря с/з - ОСОБА_1,

з участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру

у Хмельницькій області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державний реєстратор Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, визнання недійсними договорів оренди землі, укладених на їх підставі, скасування державної реєстрації права її оренди,

встановив:

заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави, посилаючись на те, що наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області (надалі ГУ Держземагентства у Хмельницькій області) від 24.12.2014 №22-7307/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7308/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7309/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7310/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7311/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7312/14-14-СГ надано у користування на умовах оренди ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 707,9805 га, що розташовані на території Шепетівського району на 25 років з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Вважає, що дані накази прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема в порушення ч.1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» , до клопотань ОСОБА_4, на підставі яких ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийнято вищевказані накази, не додано доказів про здобуття освіти в аграрному навчальному закладі ОСОБА_4 Водночас, посадовими особами ГУ Держземагентства у Хмельницькій області трудову книжку відповідача неправомірно враховано в якості доказу про досвід роботи у сільському господарстві, оскільки КМУ на той час не затверджено переліку документів, що підтверджують досвід роботи у вказаній сфері, а ГУ Держземагентства не уповноважено визначати перелік документів та вимоги до них, які б підтверджували наявність відповідного досвіду роботи у сільському господарстві.

Також, на набуття права оренди землі має бути волевиявлення особи. При цьому, клопотання до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області подано ОСОБА_5 на підставі довіреності НАЕ 724182 від 10.12.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_7Б, на підставі довіреності № 889 від 19.11.2012 року (її до клопотань не було подано), уповноважив ОСОБА_5 бути представником ОСОБА_4 Незважаючи на викладене, на момент прийняття наказів ГУ Держземагентства у Хмельницькій області доказів волевиявлення ОСОБА_4 на отримання в оренду землі та зайняття на території Шепетівського району фермерським господарством не було додано. ГУ Держземагентства у Хмельницькій області в порушення ч.ч.1,2 ст. 240 ЦК України прийнято вищевказані накази без отримання довіреності, на підставі якої ОСОБА_4 надав повноваження ОСОБА_7 вчиняти дії від його імені та можливості передачі цих повноважень ОСОБА_5

Окрім цього, земельні ділянки передано ОСОБА_4 не єдиним масивом в розумінні ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», так як вони складаються із 6 окремих земельних ділянок, які розташовані на території двох сільських рад Шепетівського району. Так як накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийнято з порушеннями вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, вони підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Також вказував, що підлягають визнанню недійсними договори оренди земельних ділянок №№ 1, 2, 3 від 10.03.2015 року, укладені між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_4 на підставі вищевказаних наказів, а саме від 24.12.2014 №№ 22-7307/14-14-СГ; 22-7312/14-14-СГ; 22-7310/14-14-СГ, прийнятих всупереч вимогам чинного законодавства. На підставі цих договорів оренди землі реєстраційною службою Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_4 на земельні ділянки загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн. від 08.05.2015 №№ 21188560, 21192613, 21190999. Вважає, що згідно ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права оренди відповідних земельних ділянок підлягає скасуванню.

Посилаючись на те, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства, просив визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 24.12.2014 №22-7307/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7308/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7311/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7309/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7310/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7312/14-14-СГ про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_4 земельних ділянок загальною площею 707,9805 га, що розташовані на території Шепетівського району, на 25 років з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Просив, визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн., укладені між ГУ Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_4 №№ 1, 2, 3 від 10.03.2015 та скасувати рішення реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_4 земельних ділянок загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн. від 08.05.2015 №21188560, від 08.05.2015 №21192613, від 08.05.2015 №21190999.

Представник позивача - прокурор Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у ньому, та просила суд звернути увагу на те, що ОСОБА_4 земельні ділянки, отримані в оренду, не обробляє, перебуває за кордоном, фермерського господарства по цей час не створив, на час подачі клопотань його представником ОСОБА_5 у неї були відсутні повноваження на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства у Шепетівському районі, доказів волевиявлення ОСОБА_4 займатись фермерським господарством на території Шепетівського району на час звернення з відповідними клопотаннями про надання земельних ділянок в оренду до ГУ Держземагентства надано не було, а тому просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та суду пояснила, що при прийнятті ГУ Держземагентства рішення про надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 було правомірно враховано в якості доказу про досвід роботи в сільському господарстві трудову книжку останнього, оскільки абз. 2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві затверджує КМУ, а на час звернення представника ОСОБА_4 з відповідними клопотаннями такого переліку затверджено не було, а уповноважений представник ГУ Держземагентства будь-яких інших документів, крім тих, що зазначені в Законі, вимагати подати не міг, а тому ГУ Держземагентства діяло у відповідності до ст. 19 Конституції України. Щодо волевиявлення ОСОБА_4, то вважає, що воно мало місце, оскільки до ГУ Держземагентства уповноваженим представником було підготовлено та подано усі необхідні документи. А посилання прокурора на те, що землі надані не єдиним масивом взагалі є безпідставними, оскільки земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Вказувала, що накази ГУ Держземагентства від 24.12.2014 року №22-7308/14-14-СГ; №22-7311/14-14-СГ; №22-7309/14-14-СГ вже скасовані, а земельні ділянки зазначені у вказаних наказах передані у користування іншій особі. В цілому вважає, що позивачем не доведено наявність порушень або загрози порушень інтересів держави з боку Головного управління, не зазначено в чому вони полягають, натомість оскаржувані накази прийняті Головним управлінням в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і в їх задоволенні просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, за місцем реєстрації. Заяву про розгляд справи у його відсутність не подав, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. 29.12.2015 року подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що позов не визнає, вважає його необґрунтованим та незаконним, з тих підстав, що передача земельних ділянок єдиним масивом стосується лише щодо розташованих на них водних та лісових угідь. Відсутність волевиявлення спростовується наданою 19.11.2012 року довіреністю ОСОБА_4 на представництво його інтересів його синам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з правом передоручення на строк до 19.11.2015 року. У порядку передоручення 10.12.2014 року ОСОБА_7 надав відповідні повноваження ОСОБА_5, якою і були подані відповідні клопотання про надання у користування спірних земельних ділянок, від імені і в інтересах ОСОБА_4 В подальшому всі дії своїх представників фактично було схвалено ОСОБА_4 шляхом подальшої видачі ним же у 2015 році відповідної довіреності у Консульстві України в Республіці Португалія, тому що саме там перебував ОСОБА_4 на той момент. Крім того, ОСОБА_4 сплачено до державного бюджету понад 200 тисяч гривень за користування трьома земельними ділянками у 2015 році. Вважає, що звернення прокурора позбавляє ОСОБА_4 повноцінно освоювати ці земельні ділянки, інвестувати більш значні суми коштів у їх обробіток та здійснювати державну реєстрацію фермерського господарства у встановлений законом спосіб через відсутність правової певності та визначеності цих суспільних відносин.

У судових засіданнях 14.03.2016 року, 12.04.2016 року ОСОБА_7 повідомив, що ним було передано одну земельну ділянку, з тих що надані на умовах оренди ОСОБА_4, в суборенду, оскільки на момент оформлення договорів оренди землі, одну із них вже було засіяно, а тому з метою надання можливості зібрати урожай, було укладено договір суборенди з директором ПП «Врожай-Інвест-Агро» ОСОБА_6 на строк з 25.06.2015 року по 31.10.2015 року.Також, пояснив, що у 2014 році ОСОБА_4 виявив бажання займатись фермерським господарством, він 16 років їздить за кордон на заробітки, має для цього необхідні кошти, батько не міг повернутись до України, а тому дав йому довіреність на представництво його інтересів. До складу фермерського господарства мали входити батько, мати, він, брат, братова дружина. Під час підписання первинної довіреності ОСОБА_4 не звернув уваги на те, що нотаріусом зазначено, що він надає повноваження з питань, що стосуються оформлення та державної реєстрації на його ім'я належного йому нерухомого майна та земельних ділянок, які розташовані лише в с.Кульчиці Самбірського району. Фактично ОСОБА_4 мав намір надати йому більш ширші повноваження. Довіреність ОСОБА_4 надавав саме йому, оскільки він має юридичну освіту. На момент подачі клопотань ОСОБА_4 не було в Україні. Оскільки він також був зайнятий, в порядку передоручення надав довіреність ОСОБА_5, яка і зверталась з відповідними клопотаннями до ГУ Держземагентства шляхом переписування зразків, стандартних форм, які були в наявності в Головному управлінні. Для отримання землі на умовах оренди ними подавалось значно більше клопотань, однак з тих, чи інших причин вони були ГУ Держземагенства у Хмельницькій області відхилені. З шести земельних ділянок, договори оренди ним були укладені лише по трьом. Особисто отримати землі для ведення фермерського господарства не зміг би з формальних підстав, оскільки не має документального підтвердження досвіду роботи в сільському господарстві та освіти в аграрному навчальному закладі, а тому з відповідними клопотаннями звертався саме батько. Підтвердив, що земельні ділянки не обробляються, оскільки обробіток землі затратна річ, яка потребує вкладення великих коштів, фермерське господарство не створено й досі з принципів ділової активності, оскільки справа розглядається в суді, але мають намір його створити. Вважає, що ОСОБА_4 має можливість обробляти саме таку площу землі, для її обробітку зможе використовувати техніку шляхом її оренди в аграрному кооперативі «Сварог».

16.05.2016 року подав додаткові письмові пояснення, у яких вказав, що на підтвердження волі ОСОБА_4 на отримання у користування земельних ділянок у Шепетівському районі для подальшого створення фермерського господарства, що були оформлені від його імені та в його інтересах його повіреними ОСОБА_7 та ОСОБА_5 протягом 2014 та 2015 років, останній надав нотаріально посвідчену заяву № 1652 від 07.05.2016 року на підтвердження зазначених обставин. Вказана заява підтверджує повну відповідність намірів ОСОБА_4 щодо створення фермерського господарства, щодо наявності відповідної техніки, грошових коштів та іншого роду ресурсів і досвіду необхідних для здійснення обробітку орендованих земельних ділянок. На даний час Головним управлінням прийнято рішення про скасування наказів в частині надання ОСОБА_4 трьох земельних ділянок площею 198 га, по яких не укладались договори оренди. Інші три земельні ділянки площею 510 га розташовані на території однієї сільської ради на незначній відстані, а тому в розумінні ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» їх можна вважати єдиним масивом. Вважає, що окремі недоліки при поданні документів для створення фермерського господарства усунуто та судом не мають братись до уваги. Крім того, вважає, що неналежне обґрунтування наявності досвіду роботи в сільському господарстві як підстава пред'явлення позову на даний час на предмет позову не впливає, оскільки постановою КМУ від 12.08.2015 року № 584 затверджено перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, зокрема, до таких документів належить копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник виконував роботи (надавав послуги) у сільському господарстві. А тому, вважає копію трудової книжки ОСОБА_4 належним доказом наявності досвіду роботи у сільському господарстві. Крім того, звертає увагу суду на те, що з 01.05.2016 року діє нова редакція ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» в редакції ЗУ №1067-VIII від 31.03.2016 року «Про внесення змін до ЗУ «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. А тому, вважає, що відсутні правові підстави, в розумінні ч.1 ст. 58 Конституції України, понесення ОСОБА_4 відповідальності у вигляді визнання судом незаконними та скасування наказів ГУ Держземагентства, визнання недійсними договорів оренди землі, укладених на їх підставі та скасування державної реєстрації права оренди за начебто не виконання відповідачами вимог ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» в редакції, що діяла до 01.05.2016 року.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Державний реєстратор Шепетівської РДА у судове засідання не з'явились, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Від першого заступника голови Шепетівської РДА ОСОБА_9 надійшла заява, у якій просив розгляд справи провести у відсутності державного реєстратора, у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, з'ясувавши письмову думку третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповіднодо ст.13 КонституціїУкраїни, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19.06.2003 року.

Згідно із ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України(в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Частиною 2 ст. 214 ЦПК України визначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу .

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України у справі за №6-2902цс15 від 03 лютого 2016 року, при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України. Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Як встановлено в суді та вбачається з матеріалів справи, рішення про надання у користування відповідачу ОСОБА_4, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1,земельних ділянок загальною площею 707,9805 га, що розташовані на території Шепетівського району на 25 років на умовах оренди для ведення фермерського господарства було прийняте органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області, відповідно до повноважень, передбачених ст.ст.15-1, 122,123, 124, 134 Земельного Кодексу України, Положення про Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держземагентства України від 21 вересня 2012 року № 447, зареєстрованого в реєстрі від 30.10.2012 року № 16731020000008656, із змінами, внесеними згідно з наказом Держземагентсва України від 01.03.2013 року № 95, зареєстрованим в реєстрі від 14.03.2013 року № 16731050003008656.

Наказами ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 24.12.2014 №22-7307/14-14-СГ надано у користування на умовах оренди ОСОБА_4 земельну ділянку площею 18,7699 га (кадастровий номер 6825588500:07:012:0683); від 24.12.2014 №22-7308/14-14-СГ земельну ділянку площею 25,0000 га (кадастровий номер 6825588500:07:012:0673); від 24.12.2014 №22-7309/14-14-СГ земельну ділянку площею 150,0000 га (кадастровий номер 6825589000:07:020:0007); від 24.12.2014 №22-7310/14-14-СГ земельну ділянку площею 449,3712 га (кадастровий номер 6825588500:06:033:0001); від 24.12.2014 №22-7311/14-14-СГ земельну ділянку площею 22,5940 га (кадастровий номер 6825588500:07:012:0682); від 24.12.2014 №22-7312/14-14-СГ земельну ділянку площею 42,2454 га (кадастровий номер 6825588500:07:020:0001) строком на 25 років з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02), п'ять з яких розташовані за межами населених пунктів Судилківської сільської ради та одна - Хролинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (а.с. 22-27 т.1).

Вказані накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийнято із порушенням вимог земельного законодавства, що є підставою для визнання їх незаконними та скасування з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства .До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Судом встановлено, що до клопотань ОСОБА_4 від 2014 року (день та місяць в них не вказано), які зареєстровані в Головному управлінні Держземагентства у Хмельницькій області 22.12.2014 року, поданих представником останнього ОСОБА_5, на підставі яких ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийнято вищевказані накази, додано: графічні матеріали (викопіювання з кадастрової карти), на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію трудової книжки, копію довіреності НАЕ 724182 від 10.12.2014 року.

Оригінали вказаних документів та всіх інших, що стосуються отримання відповідачем ОСОБА_4 спірних земельних ділянок оглянути та з'ясувати більш детальну інформацію суд не зміг, у зв'язку з відсутністю оригіналів витребуваних судом документів в Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області. За наслідками проведеної 04.02.2016 року службової перевірки у зв'язку з втратою оригіналів документів віднайти оригінали вищевказаних документів не змогли, як і вирішити питання щодо притягнення винних до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків начальника Управління землеустрою та охорони земель Головного управління ОСОБА_10 та начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення ОСОБА_11 у зв'язку з їх звільненням із займаних посад.

На час звернення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області Кабінетом Міністрів України не було затверджено переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, як це передбачено абз. 3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Однак відсутність такого переліку не позбавляє юридичної сили положень абз. 2 ч.1 ст. 7 цього ж Закону, згідно яких до заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. А тому суд, як правозастосовний орган, зважає на відсутність необхідних юридичних норм та водночас користується способами заповнення прогалин в процесі застосування закону та допускає можливість використання аналогії закону з окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки та бере до уваги положення ст. 48 Кодексу законів про працю України, якими законодавець встановив, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника до якого заносяться відомості про роботу. При цьому, відносно визначена диспозиція вказаної норми (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дозволяє суб'єкту звернення додати до заяви за власним розсудом, як документи, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, так і документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, що й було здійснено під час подання клопотань ОСОБА_4 За таких умов, суд приймає до уваги пояснення представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо правомірного врахування в якості доказу підтвердження досвіду роботи в сільському господарстві трудової книжки та критично оцінює твердження представника позивача щодо неправомірного її врахування, з підстав відсутності затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.

Зазначене у свою чергу логічно узгоджується із концептуальними застереженнями органам державної влади, визначеними Конституційним Судом України у Рішенні від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009, про те, що невиконання державою своїх зобов'язань призводить до порушення принципів правової держави, ставить громадян у нерівні умови, а тому не допустимо звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин),фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст. 123 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)особа, зацікавлена в одержанні у користування земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування земельні ділянки.

Виходячи із вказаним норм Законів, для прийняття рішення про надання прав на земельну ділянку має бути волевиявлення особи на набуття цих прав. Однак, клопотання про надання земельних ділянок в оренду(а.с. 9-14 т.1) до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від імені ОСОБА_4 подано ОСОБА_5 на підставі довіреності НАЕ 724182 від 10.12.2014 року. Згідно даної довіреності ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_12, приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу 19.11.2012 року за реєстровим № 889 від імені ОСОБА_4, уповноважив ОСОБА_13 бути представником ОСОБА_4 у тому числі в територіальних органах Держземагентства з питань, що стосуються оформлення та державної реєстрації на його ім'я нерухомого майна та земельних ділянок (а.с. 15 т.1, а.с. 44 т.2). Як вбачається з матеріалів справи, до клопотань представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не додано довіреності на підставі якої ОСОБА_7 отримав повноваження від ОСОБА_4 19.11.2012 року.

Згідно довіреності від 19 листопада 2012 року, зареєстрованої у реєстрі за №889, витребуваної судом у приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_8 або ОСОБА_7 (кожен із них діє самостійно не залежно один від одного) бути його представниками з усіма необхідними повноваженнями, в т.ч. в територіальних управліннях Держкомагенства з питань, що стосуються оформлення та державної реєстрації на його ім'я належного йому нерухомого майна та земельних ділянок, які знаходяться в с.Кульчиці Самбірського району. Довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам терміном на три роки і дійсна до 19.11.2015 року (а.с. 164 т.1).

Отже, на момент передоручення ОСОБА_7 не був уповноважений на передоручення ОСОБА_5 прав на представництво інтересів ОСОБА_4 з приводу отримання у користування на умовах оренди землі у Шепетівському районі. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент прийняття наказів ГУ Держземагентства у Хмельницькій області доказів волевиявлення ОСОБА_4 на отримання в оренду землі та зайняття на території Шепетівського району фермерським господарством не було надано. А тому, обґрунтування щодо можливості обробітку ОСОБА_4 вказаної площі земель та придбання необхідної техніки ОСОБА_5 надано ГУ Держземагентства у Хмельницькій області безпідставно.

Статтями 202, 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, його зміст не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ст. 244 Цивільного Кодексу України вбачається, що довіреність є документом, який фіксує межі повноважень представника, який, діючи на підставі довіреності, створює права та обов'язки безпосередньо для довірителя. Тобто юридична сила довіреності не залежить від згоди представника на її видачу, як і обсяг повноважень, якими довіритель наділяє довірену особу, але здійснення повноважень цілком залежить від волі довіреної особи, а тому, коли довіритель не бажає надавати представнику увесь можливий обсяг повноважень, то здійснює відповідне застереження та уповноважує на виконання певних однорідних дій.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 240 Цивільного Кодексу України, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

В порушення вищевказаних норм Цивільного Кодексу України ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийнято спірні накази без отримання довіреності, на підставі якої ОСОБА_4 надав повноваження ОСОБА_7 вчиняти дії від його імені та без перевірки посадовими особами ГУ Держземагентства у Хмельницькій області підставності передоручення ОСОБА_7 повноважень ОСОБА_5

В той же час, суд вважає, що не може бути підставою для визнання незаконними та скасування вищевказаних наказів ГУ Держземагентства у Хмельницькій області з підстав недотримання Управлінням вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» та надання земельних ділянок не єдиним масивом, оскільки це спростовуються наступним.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про фермерськегосподарство» (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Таким чином, надання земельних ділянок єдиним массивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства.

Отже, ця норма Закону № 973-IV передбачає, що фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності громадян, використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень знаходження в єдиному масиві та не повинна містити виключень в її межах), які надані для ведення фермерського господарства. Як встановлено в суді надані в оренду ОСОБА_4 три земельні ділянки дійсно не межують одна з одною, але кожна із них є єдиним цілим, знаходиться на невеликій відстані в межах одного населеного пункту.

Відповідно до ст.12 Закону № 973-IV фермерське господарство може використовувати одночасно різні земельні ділянки: що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельні ділянки, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельні ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Заборони на передачу кількох земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, кожна з яких виділяється єдиним масивом, Закон не містить, як і створення фермерського господарства на базі кількох орендованих земельних ділянок.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-IV умов і обставин. Даючи оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, судом встановлено, що в клопотанні представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вказано, що кількість членів фермерського господарства складатиме 2 особи з числа членів сім'ї та родичів голови, які мають право на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 стверджував, що кількість членів фермерського господарства становитиме 5 осіб: батько, мати, він, брат, дружина брата. Також, в клопотанні ОСОБА_5 щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, зазначено, що ОСОБА_4 має достатньо коштів для придбання сільськогосподарської техніки, яка необхідна для обробітку вказаних в клопотаннях площ земельних ділянок та має інвестувати кошти в сільськогосподарське виробництво з метою розвитку ефективної та перспективної діяльності фермерського господарства, має стаж роботи в сільському господарстві та планує використовувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. З пояснень представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні та в додаткових письмових поясненнях, слідує, що відповідач ОСОБА_4планує залучати до обробітку земель, переданих для ведення фермерського господарства, сільськогосподарську техніку інших суб'єктів господарювання на договірних засадах.

Доказів чи має ОСОБА_4 можливість самостійними силами, та працею членів фермерського господарства вести фермерську діяльність, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи має потенційних контрагентів, суду надано не було, а нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 07.05.2016 року про схвалення усіх правочинів вчинених його повіреними, не є доказом підтвердження вищевказаних обставин. Остання лише вказує, на відсутність волевиявлення відповідача ОСОБА_4 на момент звернення до ГУ Держзеагентства з відповідними клопотаннями та на відсутність повноважень на момент вчинення правочину. При чому суд не застосовує положення ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України про те, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Адже перевищення повноважень може мати місце лише тоді, коди представник має повноваження на вчинення правочину, але вчиняє правочин з відхиленням від змісту та обсягу повноважень, натомість у даному випадку представник на вчинення таких дій взагалі не був уповноважений.

Водночас судом встановлено, що у відповідності до ст. 8 Закону № 973-IV, після укладення договорів оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації, фермерське господарство, яке підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, відповідачем ОСОБА_4 так і не створено, земельні ділянки передані в оренду ним на даний час так і не обробляються, ОСОБА_4 майже весь час знаходиться за кордоном, з лютого 2016 року перебуває у Бельгії, оскільки працює там за контрактом, що підтвердив у судовому засіданні його представник ОСОБА_7

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди.

Таким чином, судом встановлено, що із шести спірних наказів на підставі лише трьох наказів від 24.12.2014 №№ 22-7307/14-14-СГ, 22-7312/14-14-СГ та 22-7310/14-14-СГ 10.03.2015 року укладені між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_4Д договори оренди земельних ділянок №№ 1,2,3 загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн. Інші три земельні ділянки площею 197,594 га, що надавались на умовах оренди ОСОБА_4 на підставі наказів ГУ Держземагенства від 24.12.2014 №№ 22-7308/14-14-СГ, 22-7311/14-14-СГ, 22-7309/14-14-СГ, в даний час надані в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства (а.с.3-8 т.2).

Отже, правовою підставою для укладення договорів оренди землі є спірні накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України .

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 06.11.2009 №9 "Про судову практику розглядуцивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що накази ГУ Держземагенства у Хмельницькій області про надання у користування земельних ділянок загальною площею 707,9805 га на умовах оренди ОСОБА_4 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, а тому вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Однак, з урахуванням того, що представником ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_3 надано докази скасування лише одного наказу, а саме від 24.12.2014 року № 22-7311/14-14-СГ, визнання незаконними та скасуванню підлягають накази ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 24.12.2014 №22-7307/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7308/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7309/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7310/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7312/14-14-СГ. Також, слід визнати недійсними договори оренди землі від 10.03.2015 року №№ 1,2,3, укладені на їх підставі та скасувати рішення реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_4 земельних ділянок загальною площею 510,3865 га від 08.05.2015 року №№ 21188560, 21192613, 21190999, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

А тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. з кожного.

На підставі ст.ст. 13,19 Конституції України, ст.ст. 202, 203, 215, 240 ЦК України, ст.ст. 116, 122, 123, 124 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1,7,8 Закону України «Про фермерське господарство», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державний реєстратор Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, визнання недійсними договорів оренди землі, укладених на їх підставі, скасування державної реєстрації права її оренди - задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області: від 24.12.2014 №22-7307/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7308/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7309/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7310/14-14-СГ; від 24.12.2014 №22-7312/14-14-СГ про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_4 земельних ділянок загальною площею 685,3865 га, що розташовані на території Шепетівського району, на 25 років з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн., укладені між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_4 №№ 1, 2, 3 від 10.03.2015 року.

Скасувати рішення реєстраційної служби Шепетівськогоміськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_4 земельних ділянок загальною площею 510,3865 га, вартістю 6385076 грн., а саме : №21188560, №21192613, №21190999 від 08.05.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 в дохід держави з кожного по 243 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Козачук