Постанова

від 25.05.2016 по справі 816/650/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/650/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування:

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2016 № Ф - 0006441305/423 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- рішення від 21.04.2016 № 0012151305/386 про застосування штрафних санкцій в розмірі 7 389,63 грн за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- податкове повідомлення - рішення від 21.04.2016 № 0011911305/385, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 44 104,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками документальної планової перевірки, що набрала форму акту від 04.04.2016 № 226/16-03-13-05-07/НОМЕР_1 про заниження податкового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб за 2015 рік на суму 35 283,52 грн та донараховано суму єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 73 896, 30 грн.

Вказував на протиправність прийнятих на підставі зазначеного акту рішень, оскільки всі операції з контрагентом ТОВ "Грантехнологія" мали реальний характер, всі витрати підтверджені належним чином складеними бухгалтерськими документами, щодо форми та змісту яких з боку податкового органу були відсутні зауваження під час перевірки, та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. А зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були нараховані позивачем відповідно до норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.07.2003, номер запису в Єдиному державному реєстрі № 2 585 017 0000 017363 /а.с. 11/.

Згідно свідоцтва НОМЕР_5 ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість /а.с. 12/.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 за КВЕД є: 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідними і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього /а.с. 229-230/.

У період з 09.03.2016 по 21.03.2016 на підставі наказу від 24.02.2016 № 162, термін проведення перевірки було продовжено по 28.03.2016 наказом від 21.03.2016 № 262 /а.с. 203-204/, працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 по питанню повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2014 по 31.12.2015, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2016 № 226/16-03-13-05-07/2695503659 /а.с. 27 - 48/, яким зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог:

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого за 2015 занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб суму 35283,52 грн;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано суми єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 73 896,30 грн.

За висновками перевіряючих, згідно наданих на перевірку документів, аналізом податкових інформацій щодо контрагентів по взаємопов'язаних ланцюгах господарських операцій, не можливо підтвердити взаємовідносини ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Грантехнологія" в квітні - червні 2015 року. Враховуючи досліджені документи та кредиторську заборгованість на суму 196 758, 81 грн, в тому числі ПДВ - 32 793, 14 грн по ТОВ "Грантехнологія", перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 неправомірно сформовано витрати на суму 212 957, 61 грн по наступним видатковим накладним, виписаним ТОВ "Грантехнологія ": № 144 від 08.04.2015 на суму 50 300,58 грн; № 192 від 24.04.2015 на суму 46 406,54 грн; № 209 від 30.04.2015 на суму 7 706.67 грн; № 214 від 07.05.2015 на суму 23 105,72 грн; № 237 від 15.05.2016 на суму 54 350,60 грн; № 252 від 28.05.2015 на суму 31 087, 50 грн.

В акті зазначено, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_3 встановлено його заниження у розмірі 35 283,52 грн за 2015 рік.

Перевіркою також встановлено, що завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат на суму 212 957,61 грн у зв'язку з нереальністю господарських операцій з придбання металопрокатної продукції ТОВ "Грантехнологія" за квітень - травень 2015 спричинило заниження позивачем доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (34,7 %) в сумі 73 896,30 грн.

На підставі висновків даного акту перевірки Кременчуцької ОДПІ прийняті наступні рішення:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2016 № Ф-0006441305/423 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 73 896,30 грн;

- рішення № 0012151305/386 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штрафної санкції в сумі 7 389,63 грн;

- податкове повідомлення - рішення від 21.04.2016 № 0011911305/385 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 44 104,40 грн, зокрема за податковим зобов'язанням в розмірі 35 283,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 8 820,88 грн.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить із такого.

Правила оподаткування фізичних осіб - підприємців у перевіряємому періоді визначалися Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій) (надалі - ПКУ).

Пунктом 177.2 статті 172 вказаного Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Чистий дохід підприємця визначається на підставі даних з книги обліку доходів та витрат, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ вищезазначеного Кодексу (п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За вимогами п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Грантехнологія" (код ЄДРПОУ 35497656) укладено договір купівлі - продажу металопродукції від 11.08.2014 № 110814 (м. Дніпропетровськ), який набрав чинності з моменту підписання та діяв до 11.08.2015/а.с. 51/.

Згідно умов договору поставка товару здійснюється на умовах EXW склад м. Дніпропетровськ згідно Інкотермс - 2010.

Відвантаження металопрокату проводилося згідно видаткових накладних, а саме щодо яких податкових органом встановлено порушення: № 144 від 08.04.2015 на суму 50 300,58 грн /а.с. 60/; № 192 від 24.04.2015 на суму 46 406,54 грн /а.с. 58/; № 209 від 30.04.2015 на суму 7 706.67 грн /а.с. 68/; № 214 від 07.05.2015 на суму 23 105,72 грн /а.с. 66/; № 237 від 15.05.2015 на суму 54 350,60 грн /а.с. 64/; № 252 від 28.05.2015 на суму 31 087, 50 грн /а.с. 62/.

Транспортування металопрокату проводилася власним транспортом за власний рахунок, який орендований у громадянина ОСОБА_5, автомобілем НОМЕР_2 /а.с. 112 - 117/.

Між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено трудовий договір від 05.09.2014, зареєстрований від 11.09.2014 від 16511401598 відповідно до якого найманий працівник займає посаду водія автотранспортного засобу.

До кожної видаткової накладної на відвантаження виписані товарно - транспортні накладні, реєстраційний номер та дата яких відповідають реєстраційному номеру та даті видаткових накладних /а.с. 63, 65, 67, 69/.

Факт транспортування товару підтверджено товаро - транспортними накладними, в якій зазначено: автомобіль НОМЕР_3, перевізник ФОП ОСОБА_3, водій ОСОБА_6, вантажовідправник: ТОВ "Грантехнологія" м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Леніна, 17, оф. 912, пункт навантаження: м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження м. Кременчук, вул.. Макаренко, 36- В.

Довіреність на отримання ТМЦ оформлювалася на водія ОСОБА_6 (трудовий договір № 16511401598 від 05.09.2014) та ФОП ОСОБА_3./а.с.70/.

Відповідно до договору оренди від 15.12.2013, акту приймання - передачі до договору оренди від 02.01.2014 ФОП ОСОБА_3 прийнято в тимчасове платне користування нежитлове приміщення , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 105-108/, де відвантажувався товар згідно товаро - транспортних накладних.

Розрахунки з контрагентом ФОП ОСОБА_3 проводилися в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення /а.с. 101- 103/.

Всі вищезазначені первинні документи були надані службовим особам Кременчуцької ОДПІ під час проведення перевірки. Зауважень щодо форми та змісту вказаних документів актом перевірки не зафіксовано.

Разом з тим, податковим органом в акті зроблено висновки про непідтвердження взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Грантехнологія" в квітні-червні 2015 року через встановлення у ланцюгу постачання товару ТОВ "Грантехнологія" від контрагента ТОВ "СП "Бонум", який перебуває у стані платника "8" - "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження". За податковою інформацією, наявною в інформаційних базах ІС "Податковий блок", 16.07.2015 за рішенням контролюючого органу свідоцтво платника ПДВ ТОВ "СП Бонум" анульовано по причині "36" (внесення до ЄДР запису про відсутність за місцем знаходження), а декларація з ПДВ за квітень (№ 9097835255 від 16.05.2015) має статус "історія подання", основні фонду у даного контрагента відсутні, як відсутні і наймані працівники. Згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних товар, реалізований ТОВ "Грантехнологія", ТОВ "СП Бонум" не придбавало.

У зв'язку з чим перевіряючі в акті перевірки позивача дійшли висновку про неможливість встановлення походження товару. Тим більше, що ФОП ОСОБА_3 на перевірку не надано сертифікати якості заводу - виробника щодо походження на металопрокатну продукцію по кожній позиції. Податковий орган зазначає, що вказані сертифікати заводу виробника ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат" ПУБ АТ "Єнакієвський металургійний завод" виписані на адресу дистриб'ютера металопрокатної продукції ТОВ "Метінвест" та містять відбиток печатки контрагента ТОВ "Грантехнологія", натомість не містять печатки ТОВ "СП Бонум", який здійснював поставку товару на адресу останнього.

Як пояснював представник позивача наявність відбитку печатки ТОВ "Грантехнологія" в даному випадку пояснюється усною вимогою ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Грантехнологія" щодо наявності вказаного відбутку на сертифікатах якості, що були передані разом з придбаним ним товаром. Водночас законодавством України не передбачено обов'язок кожного чергового покупця металопрокатної продукції при її подальшій реалізації проставляти відбиток своєї печатки на сертифікаті якості.

Суд погоджується із вищевказаними доводами позивача, у зв'язку з тим, що означені вимоги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Щодо висновків відповідача з приводу результатів опрацювання зібраної податкової інформації, що реалізований товар ТОВ "Грансервіс", ТОВ "СП Бонум" не придбавало /а.с. 216, зворот/, суд дійшов таких висновків.

При цьому, за змістом даної податкової інформації відповідачем надано оцінку господарським операціям позивача у розрізі контрагентів.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як встановлено судом, відповідачем не було досліджено необхідних первинних документів а ні ТОВ "Грансервіс", а ні ТОВ "СП Бонум" для складання висновку про непідтвердження показників податкової звітності останнього.

Суд враховує, що відповідно до наведеного у статті 61 Податкового кодексу України визначення податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вичерпний перелік способів здійснення податкового контролю наведено у статті 62 Податкового кодексу України, відповідно до якої податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

В силу положень підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Приймаючи до уваги, що відповідачем в ході перевірки позивача не проводилися зустрічні звірки а ні ТОВ "Грансервіс", а ні ТОВ "СП Бонум", в процесі яких були б дослідженні первинні документи цих контрагентів, то суд приходить до висновку, що дані висновки ґрунтуються на припущеннях ревізорів, а не на встановлених не підкріплених документальними доказами.

В свою чергу введення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи із наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування доходів та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого обов'язку щодо забезпечення належного ведення бухгалтерського та податкового обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Однак, контролючим органом без перевірки та встановлення достовірних фактів, неправомірно покладено відповідальність за контрагента постачальника у другому ланцюгу постачання на ФОП ОСОБА_3

У період проведення господарських операцій ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Грантехнологія", а саме квітень - травень 2015 року, ТОВ "СП Бонум" мало діюче свідоцтво платника ПДВ (згідно інформації акту перевірки позивача, відповідне свідоцтво останнього анульовано за рішенням контролюючого органу 16.07.2015).

Матеріалами справи підтверджується реальність проведених операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Грантехнологія", та використання позивачем придбаного у вказаного контрагента товару арматура, кутики, труби, швелери, листи) у своїй господарській діяльності, а саме продаж його в повному обсязі на адресу покупців ПП "Металбудком", ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія", ТОВ "КДМ Інвест", ТОВ "КМТ 2002", ТОВ "Кременчуцький шкірзавод", ПАТ "Кременчукгаз", ТОВ "Кремпуть" та інш. (а.с. 128-184).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про правомірність формування позивачем витрат на суму 212 957,61 грн у 2015 році у зв'язку із придбанням металопродукції у ТОВ "Грантехнологія", а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.04.2016 № 0011911305/385, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 44 104,40 грн, зокрема за податковим зобов'язанням в розмірі 35 283,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 8 820,88 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2016 № Ф-0006441305/423 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 73 896,30 грн. та рішення від 21.04.2016 № 0012151305/386 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штрафної санкції у розмірі 7 389,30 грн. ґрунтуються на вищевикладених висновках Кременчуцької ОДПІ, що спростовані судом вище. З огляду на зазначене, оскаржувані рішення також є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на контролюючий орган.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 04.04.2016 № Ф -0006441305/423.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 21.04.2016 № 0012151305/386 про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.04.2016 № 0011911305/385 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікацій код 39780421) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1880,85 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят гривень вісімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30 травня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько