Рішення

від 30.05.2016 по справі 905/1323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2016 Справа № 905/1323/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

в особі Філії «Центр управління промисловістю», м. Київ як правонаступника Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн», м. Донецьк

про стягнення 188700,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1- довіреність від 15.02.2016року;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

04.04.2016 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 188700,00 грн. неустойки.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р., а саме: прострочення поставки товару на 2 календарних дні. Згідно п. 11.9 договору та п.1 Угоди про неустойку від 29.07.2014 № ЦУПП-01-0006/14/НУ у разі порушення своїх зобов'язань, постачальник зобов'язався сплатити покупцю неустойку в розмірі 188700,00 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду про час і місце проведення судових засідань через розміщення інформації на сторінці господарського суду Донецької області в електронному варіанті за адресою: http: / www.reyestr.court.gov.ua / на офіційному веб-порталі В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет у зв'язку з неможливістю сповістити відповідача іншим способом. Він не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав суду відзив на позов і документи, які були витребувані судом ухвалами суду.

За клопотанням позивача розгляд справи продовжений на 15 днів ухвалою від 23.05.2016 року у зв'язку з необхідністю виконати дії суду, зокрема, обґрунтувати правонаступництво.

30.05.2016 р. позивач надав клопотання про залучення доказів щодо правонаступництва, в якому повідомив, що на виконання п. 4 постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в установленому порядку 21.10.2015 р. проведено державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця», яка почала свою роботу з 01.12.2015 р. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. №200 «Про утворення ПАТ «Українська залізниця» та Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворено ПАТ «Українська залізниця», 100% акцій якого закріплюються в державної власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком №1, до переліку якого включено Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (ДП «УПП УЗ»). Відповідно до ч. 6 ст. 2 цього Закону Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. На підставі наведених вище норм ДП «УПП УЗ» передало своє майно ПАТ «Українська залізниця», про що було складено відповідний передавальний акт від 03.08.2015 р., затверджений міністром інфраструктури України від 18.08.2015 р. Обґрунтовуючи своє правонаступництво, позивач посилається на п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних зі створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств» № 02-5/334 від 12.09.1996 р.

Заяву про встановлення правонаступництва позивачем не заявлено.

Дослідивши надані позивачем документи до матеріалів справи, господарський суд дійшов про можливість вирішити спір без явки представника відповідача за достатністю матеріалів для розгляду спору по суті.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення правонаступником сторони у зобов'язанні з відповідача неустойки за порушення строку поставки товару згідно договору поставки № ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р. та окремої угоди про неустойку № ЦУПП-01/0006/14/НУ від 29.07.2014 р. в розмірі 188700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р. постачальник - ТОВ «Транс СВ Лайн», м. Донецьк ( в подальшому ТОВ ) зобов'язався у 2014 р поставити покупцю - Державному підприємству «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» ( далі за текстом - ДП В«УПП УЗВ» ) товар, зазначений у Специфікації № 1, а покупець - прийняти та оплатити товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: автомобілі для перевезення вантажів автосамоскид АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості 3 одиниць (п.1.2). Ціна договору становить 3774000,06 грн. (з ПДВ) (п. 3.1). Ціна за одиницю товару включає вартість товару, витрати на транспортування, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, пов'язані з відправленням вантажу і становить 1258000,02 грн. (з ПДВ) (п. 3.4). Відповідно п.4.1, розрахунки проводяться наступним шляхом: остаточний фінансовий розрахунок Покупець здійснює на підставі пред'явленого Постачальником рахунку після підписання загального ОСОБА_1 звірки, який складається і підписується Сторонами після поставки Товару в асортименті, кількості та за цінами відповідно Специфікації №1. Перебіг строку оплати поставленого товару починається після спливу 30 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку та підписання ОСОБА_1 звірки. Покупець залишає за собою справо здійснювати часткову оплату поставленого товару до настання такого моменту. Згідно п. 4.2, до рахунку додається податкова накладна на парію відвантаженого товару, видаткова накладна, акти прийому-передачі, документ «акт прийому-передачі доповнення № 6», паспорт, сертифікат відповідності, керівництво з експлуатації на українській або російській мові, сервісний паспорт. Датою оплати вважається дата списання банком коштів з рахунку Покупця за банківськими реквізитами Постачальника (п. 4.4). Відповідно до п. 5.1, строк поставки товару: протягом 7 календарних днів з моменту отримання Постачальником письмової рознарядки, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому Товару. Датою поставки товару вважається дата підписання акта прийому-передачі між Покупцем та Постачальником (п.5.3). Пунктом 11.9 та угодою про неустойку № ЦУПП-01/0006/14/НУ від 29.07.2014 р., яка є невід'ємною частиною договору передбачено, що у разі порушення своїх обов'язків за договором, Постачальник зобов'язується сплатити Покупцю неустойку в сумі, що складає 5% від суми даного договору, а саме: 188700,00 грн.

Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.

За своїм змістом та правовою природою договір № ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно специфікації № 1 постачальник (відповідач) повинен був поставити ДП В«УПП УЗВ» товар - автосамоскид АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості 3 штук, на загальну суму 3774000,00 грн. (з ПДВ) в термін 7 днів з моменту отримання Постачальником рознарядки, як вимагає п.6.1.1 договору.

Постачальник (відповідач) отримав 30.07.2014 р. заявку на електрону пошту ( л.сп.14) на поставку автосамоскида АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості однієї одиниці на Клесівське кар'єроуправління.

Відповідно до умов п.6.3.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором, зокрема, визначеного п.5.1 - протягом семи календарних днів з моменту отримання постачальником письмової рознарядки, яка є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Оскільки заявка передана 30.07.2014р., починаючи з наступного дня і протягом семи календарних днів до 06.08.2014року повинна бути здійснена поставка, з 07.08.2014 року починається прострочка виконання зобов'язання.

Актом приймання-передачі товару № 3 від 08.08.2014 р. підтверджується виконання рознарядки, так як п.5.3 договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами договору акту приймання-передачі.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що поставка відбулася 08.07.2014року, прострочка виконання склала один день, а не два, як зазначає позивач.

Згідно главі 49 Цивільного кодексу України пеня являється способом забезпечення виконання зобов'язань. Це значить, що зобов'язання сплатити неустойку за конкретний вид відповідальності, а також її розмір може встановлюватись виключно договором, укладеним в письмовій формі.

Пунктом 7.2 договору встановлена відповідальність за відсутність поставки або поставки з простроченням у вигляді пені в розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості.

В забезпечення виконання умов договору сторони склали письмову угоду від 29.07.2014 року про неустойку у разі порушення своїх зобов'язань постачальником у вигляді грошової суми в розмірі 188700,00грн.

Оскільки доведений факт прострочки поставки в один день, саме сторони договору вправі реалізувати умови договору щодо застосування наслідків у вигляді передбаченою угодою відповідальності.

Оскільки не було заявлено про заміну сторони у зобов'язанні і не надано заяви про заміну правонаступником сторони, господарський суд, розглядаючи правомірність звернення позивача з цим позовом в інтересах Філії «Центр управління промисловістю», м. Київ як правонаступника Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», відмовляє у позові, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної або іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України.

Підприємства для реалізації своєї діяльності можуть утворювати відокремлені підрозділи (філії та представництва), що не наділяються правами юридичної особи.

Порядок створення та реєстрації підприємств (філій, представництв) на території України визначений Господарським кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій та громадян шляхом заснування нового або реорганізації (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення) діючого підприємства.

«Положення про філію «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» визначає юридичний статус, мету та предмет діяльності, порядок формування та використання майна, основні принципи ведення господарської діяльності філії. Відповідно до п.2.1 Положення філія є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» і не має статусу юридичної особи.

Підприємство підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Відомості про відокремлені підрозділи (філії та представництва) підприємства підлягають внесенню до реєстраційної картки та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» і філія «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ ПАТ - 40075815, філія - 40081389).

Припинення підприємства може відбуватися шляхом реорганізації або ліквідації.

Реорганізація передбачає виникнення на основі існуючих підприємств нових підприємств - юридичних осіб. Реорганізація може відбуватися шляхом злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення підприємств.

Як вбачається з Статуту 2008 року (нова редакція), Державне підприємство «Управління промислових підприємств являється правонаступником прав і обов'язків

Ліквідація підприємства є остаточним припиненням його існування з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ліквідація підприємства є досить тривалою та складною процедурою, порядок проведення якої регламентовано законодавством України. Особа або орган, який прийняв рішення про ліквідацію, утворює ліквідаційну комісію, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строки для виявлення вимог кредиторів з письмовим повідомленням кожного з них про початок ліквідаційної процедури.

Ліквідаційна комісія має виконати покладені на неї обов'язки:

· опублікування повідомлення про ліквідацію підприємства в пресі (за місцезнаходженням);

· вжиття необхідних заходів для стягнення дебіторської заборгованості підприємства, виявлення кредиторів та їх претензій;

· здійснення інвентаризації майна, проведення розрахунків з кредиторами і членами трудового колективу;

· складання ліквідаційного балансу і подання його на затвердження органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Підприємство вважається ліквідованим (припиненим) з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю», в підтримання своїх вимог посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» згідно Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Державне підприємство «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» входить до Переліку підприємства та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ «Українська залізниця».

В тексті Положення про Філію «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», значиться, що Філія є відокремленим підрозділом ПАТ «Українська залізниця», який не має статусу юридичної особи.

Отже, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Управління промислових підприємства державної адміністрації залізничного транспорту України», а не Філія «Центр управління промисловістю».

При зверненні до суду з позовною вимогою, Філія «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» не довела, що має право вимоги щодо стягнення неустойки за договором поставки № ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р. і не заявляла вимогу про зміну сторони у зобов'язанні (процесуальне правонаступництво) за ст. 25 господарського процесуального кодексу України.

За недоведеністю підстав позову, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог. судові витрати покладає на позивача.

На підставі ст.ст. 75, 33, 34, 49, 82 , 84 , 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі Філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Українська залізниця» м.Київ як правонаступника Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» неустойки в сумі 188700,00грн. відмовити за необґрунтованістю.

Суддя С.Ю. Гринько