Постанова

від 02.08.2016 по справі 905/1323/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.08.2016 справа №905/1323/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі філії «Центр управління промисловістю», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2016р. у справі№905/1323/16 (суддя С.Ю. Гринько) за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі філії «Центр управління промисловістю», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн», м.Донецьк простягнення 188700,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі філії «Центр управління промисловістю», м.Київ, позивач, як правонаступник Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» про стягнення неустойки в розмірі 188700,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2016р. у справі №905/1323/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємств «Управління промислових підприємства Державної адміністрації залізничного транспорту України», і, відповідно, має право на звернення з позовом до суду, а не філія «Центр управління промисловістю». При зверненні до суду з позовною вимогою, філія «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» не довела, що має право вимоги щодо стягнення неустойки за договором поставки №ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р. і не заявляла вимогу про зміну сторони у зобов'язанні (процесуальне правонаступництво) за ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

За твердженнями апелянта, позивачем у даній справі виступає саме Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України». Оскільки філія не має статусу юридичної особи, вона не може виступати стороною у господарському процесі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. у справі №905/1323/16 (головуючий Зубченко І.В., судді Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.) було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 02.08.2016р.

У зв'язку з перебуванням у відпустках суддів - членів колегії Колядко Т.М. та Ломовцевої Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

Представники сторін у судове засідання 02.08.2016р. не з'явилися.

Від позивача було отримано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку в судове засідання повноважного представника у зв'язку з одночасним призначенням Окружним адміністративним судом міста Києва інших судових засідань у справах за участю позивача.

За змістом ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представляти юридичну особу у суді може її керівник та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Кількість осіб, які можуть бути представниками підприємства, діючим законодавством не обмежено.

Зважаючи на те, що позивач є юридичною особою, в нього була можливість направлення в судове засідання іншого представника, якою він не скористався.

Відповідно до ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судовою колегією відмовлено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

29.07.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» (далі - постачальник) та Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» було укладено договір поставки №ЦУПП-01/0006/14 (далі - договір).

За умовами п.1.1 договору постачальник зобов'язується у 2014р. поставити покупцю товар, зазначений у Специфікації №1 (Додаток №1) до договору, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: автомобілі для перевезення вантажів автосамоскид АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості 3 одиниць (п.1.2).

Пунктом 3.1 передбачено, що ціна договору становить 3774000,06грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.3.4 ціна за одиницю товару включає вартість товару, витрати на транспортування, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, пов'язані з відправленням вантажу і становить: автосамоскид АС-3253/1 КОБАЛЬТ - 1258000,02грн. (з ПДВ).

Розрахунки проводяться наступним шляхом: остаточний фінансовий розрахунок покупець здійснює на підставі пред'явленого постачальником рахунку після підписання загального акту звірки, який складається і підписується сторонами після поставки товару в асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікації №1. Перебіг строку оплати поставленого товару починається після спливу 30 банківських днів з моменту, вказаного у попередньому реченні. Покупець залишає за собою справо здійснювати часткову оплату поставленого товару до настання такого моменту (п.4.1).

За умовами пункту 4.2, до рахунку додається: податкова накладна на партію відвантаженого товару, видаткова накладна, акт прийому-передачі, документ «акт прийому-передачі доповнення № 6», паспорт, сертифікат відповідності, керівництво з експлуатації на українській або російській мові, сервісний паспорт.

Датою оплати вважається дата списання банком коштів з рахунку покупця за банківськими реквізитами постачальника (п. 4.4).

Згідно з п.5.1, строк (термін) поставки товару: протягом 7 календарних днів з моменту отримання постачальником письмової рознарядки, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

Відповідно до п.5.3 датою поставки товару вважається дата підписання акта прийому-передачі між покупцем та постачальником.

Пунктом 11.9 передбачено, що забезпечення виконання умов договору постачальником підтверджується договором неустойки на суму, що складає 5% від суми даного договору, а саме 188700,00грн.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Угодою про неустойку №ЦУПП-01/0006/14/НУ від 29.07.2014р., яка є невід'ємною частиною договору, передбачено, що у разі порушення своїх зобов'язань за договором, постачальник зобов'язується сплатити покупцю грошову суму в розмірі 188700,00грн. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За твердженнями позивача, неналежне виконання відповідачем умов договору №ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014р., а саме прострочення поставки товару на 2 календарних дні стало підставою звернення з позовом до суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За умовами Специфікації №1 постачальник повинен був поставити Державному підприємству «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» наступний товар: автосамоскид АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості 3 штук на загальну суму 3774000,06грн. (з ПДВ)

Приписами п.5.1 договору передбачено строк поставки товару - протягом 7 календарних днів з моменту отримання постачальником письмової рознарядки, як вимагає п.6.1.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 30.07.2014р. отримав на електрону пошту заявку на поставку автосамоскида АС-3253/1 КОБАЛЬТ (виконання кар'єрне) в кількості однієї одиниці на Клесівське кар'єроуправління.

Враховуючи, що заявка отримана 30.07.2014р., суд першої інстанції вірно зазначив, що починаючи з наступного дня і протягом семи календарних днів в строк включно до 06.08.2014р. повинна була бути здійснена поставка.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами договору акту приймання-передачі.

З огляду на те, що актом приймання-передачі товару №3 від 08.08.2014р. підтверджується виконання зобов'язання, прострочення виконання становить один день, а не два, як було зазначено позивачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає про порушення відповідачем свої договірних зобов'язань в частині своєчасної поставки товару.

За приписами статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Умовами пункту 11.9 договору передбачено, що забезпечення виконання умов договору постачальником підтверджується договором неустойки на суму, що складає 5% від суми даного договору, а саме 188700,00грн.

Відповідно до угоди про неустойку №ЦУПП-01/0006/14/НУ від 29.07.2014р. у разі порушення своїх зобов'язань за договором, постачальник зобов'язується сплатити покупцю грошову суму в розмірі 188700,00грн.

Оскільки доведений факт прострочки поставки в один день, суд першої інстанції вірно зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 188700,00грн.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що саме сторони договору вправі реалізувати умови договору щодо застосування наслідків у вигляді передбаченої угодою відповідальності. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

За приписами ч.3 ст.2 Закону України В«Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користуванняВ» №4442 - VI від 23.02.2012р., Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Частиною 6 ст.2 зазначеного Закону України передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. В«Про утворення публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» утворено Публічне акціонерне товариство В«Українська залізницяВ» , 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", до якого ввійшло й Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України».

Приписами статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015р. визначено, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України В«Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користуванняВ» , Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. В«Про утворення публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» .

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до реєстру внесено інформацію щодо юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, Печерський район, вул.Тверська, буд.5; за ЄДРПОУ 40075815).

Отже, враховуючи положення ч.6 ст.2 Закону України В«Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користуванняВ» , факт реєстрації Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» , положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, наявність в матеріалах справи затвердженого в установленому порядку передавального акту, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Донецької області про те, що всі права та обов'язки Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» зазначивши наступне. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», а не філія «Центр управління промисловістю». При зверненні до суду з позовними вимогами, філія «Центр управління промисловістю» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» не довела, що має право вимоги щодо стягнення неустойки за договором поставки №ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014 р. і не заявляла вимогу про зміну сторони у зобов'язанні (процесуальне правонаступництво) за ст. 25 ГПК України.

Однак, при цьому судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст.21 ГПК України позивачами у судовому процесі є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.62 ГК України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 4 ст.64 ГК України передбачено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Юридичний статус, мета та предмет діяльності, порядок формування та використання майна, основні принципи ведення господарської діяльності філії визначені Положенням про філію В«Центр управління промисловістюВ» Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» . Згідно з п.2.1 Положення філія є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» , який не має статусу юридичної особи.

Оскільки філія В«Центр управління промисловістюВ» Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» не має статусу юридичної особи, вона не може виступати стороною у господарському процесі.

За змістом позовної заяви позивачем у даній справі виступає Публічне акціонерне товариство В«Українська залізницяВ» . Позовну заяву підписано особами, які діяють від імені Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» на підставі довіреностей. Також, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, вказують саме на підтвердження права вимоги Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» . Крім того, у позовній заяві прямо вказано, що саме Публічне акціонерне товариство В«Українська залізницяВ» є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України».

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту прострочки Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» поставки в один день за договором поставки №ЦУПП-01/0006/14 від 29.07.2014р. та доведеність правонаступництва Публічного акціонерного товариства В«Українська залізницяВ» , судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю».

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи. Висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки вони зроблені без урахування наведених вище норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.104 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судового збору за подання позовної заяви на відповідача.

У зв'язку з задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі філії «Центр управління промисловістю», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2016р. по справі №905/1323/16 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2016р. по справі №905/1323/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі філії «Центр управління промисловістю», м.Київ - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» (83015, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок 196; код ЄДРПОУ 36380238) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр управління промисловістю» (03038, м.Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32; код ЄДРПОУ 40081389) неустойку в розмірі 188700,00грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2830,50грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс СВ Лайн» (83015, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок 196; код ЄДРПОУ 36380238) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр управління промисловістю» (03038, м.Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32; код ЄДРПОУ 40081389) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3113,55грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСДО