Постанова

від 07.06.2016 по справі 6/359

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 6/359

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Коршун Н.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від прокуратури Жовтий С.О. - посв. № 029481 від 02.10.2014 року

від позивача 1 Мазніченко О.В. - дов. № б/н від 22.04.2016 року

від позивача 2 не з'явились

від відповідача Шматов М.М. - дов. №8-01-19/1394 від 18.04.2014 року

від третьої особи 1 не з'явились

від третьої особи 2 не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Національної телекомпанія України

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 29.03.2016 року (суддя Ковтун С.А.)

за скаргою Національної телекомпанії України

на дії Відділу примусового виконання рішень

Управління державної виконавчої служби

Головного територіального управління

юстиції у місті Києві

у справі № 6/359

за позовом Заступника прокурора міста Києва

в інтересах держави в особі

1) Державної податкової інспекції у

Шевченківському районі міста Києва

2) Міністерства фінансів України

до Національної телекомпанії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача Головне управління Державного казначейства в місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача Державний комітет телебачення та радіомовлення України

про стягнення 19 246 915, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі № 6/359 відмовлено Національній телекомпанії України у клопотанні у відновленні строку для подання скарги. Залишено без розгляду скаргу Національної телекомпанії України.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати, відновити строк для подання скарги на дії УДВС ГТУЮ м. Києва та справу направити до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що суд першої інстанції неправомірно відмовив скаржнику в клопотанні про відновлення пропущеного строку для подання скарги з тих підстав, що ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва Національною телекомпанією України одержано 09.03.2016 року, а скаргу подано лише 25.03.2016 року, тобто на 16 день й причин зволікання з оскарження дій ДВС в період з 09.03.2016 року по 25.03.2016 року в клопотанні не наведено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання скарги та залишаючи позов без розгляду в зв»язку з цим, місцевий суд, на думку апелянта, не з'ясував та не дав належної правової оцінки тій обставині, що без затвердження паспорта бюджетної програми Національна телекомпанія України як бюджетна організація, яка повністю обслуговується в територіальному органі Державної казначейської служби України, не може здійснити жодного платежу тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 6/359 за апеляційною скаргою Національної телекомпанії України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Коршун Н.М., Алданова С.О.

На підставі розпорядження № 09-52/1788/16 від 25.05.2016 року, з огляду на перебування судді Коршун Н.М. у відпустці, змінено склад суду та визначено судову колегію у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи № 6/359 призначено на 07.06.2016 року.

На підставі розпорядження № 09-52/2070/16 від 06.06.2016 року, через перебування судді Алданової С.О. на лікарняному, змінено склад суду та визначено судову колегію у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Коршун Н.М., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у визначеному складі суду.

На підставі ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги (п. 9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

В судове засідання з'явились представники прокуратури, позивача 1 та відповідача, проте представники позивача 2, третіх осіб та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, позивача 1 та відповідача вважали за можливе здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача 2, третіх осіб та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача 2, третіх осіб та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві про дату, час та місце розгляду справи (т. № 13 а.с. 106-109), неявка цих представників не перешкоджає розглядові апеляційної скарги по суті, з огляду на приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності згаданих представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник апелянта (відповідача) доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати за наведених в скарзі підстав, поновити строк на подання скарги та передати справу на розгляд скарги по суті до господарського суду міста Києва.

Представники прокуратури та позивача 1 проти доводів скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, оскаржене рішення суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників відповідача, прокуратури, позивача 1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (позивача-1) та Міністерства фінансів України (позивача-2) до Національної телекомпанії України про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 18/06-134 від 16.10.1996 в розмірі 19 246 915,98 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код 23152907) до Державного бюджету України 53 850 465 японських ієн основного боргу, 969 795 японських ієн відсотків по кредиту, 3 220,15 грн. державного мита та 14,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2008 року у справі №6/359 скасовано, позовні вимоги позивача задоволено повністю, стягнуто з НТК України до Державного бюджету України 19 246 915, 98 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.11.2009 року видано наказ про стягнення з Національної телекомпанії України до Державного бюджету України 53 850 465 японських ієн основного боргу, 969 795 японських ієн відсотків по кредиту, 3 220,15 грн. державного мита та 14,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 6/359 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Верховного суду України від 25.08.2009 року постанову Вищого господарського суду України від 19.05.09 року скасовано, справу передано для розгляду до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року скасовано повністю, рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року скасовано в частині, що стосується відмови в задоволенні позову, а справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року залишено без змін.

17.05.2010 року прокурор подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 23 973 503,58 грн. заборгованості за кредитною угодою №18/06-134 від 16.10.1996 року.

Рішенням господарського суд міста Києва від 16.08.2010 року у справі № 6/359-46/27 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача борг в сумі 26 262 560,00 японських ієн та 10 484,80 доларів США відсотків за кредитом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2010 у справі № 6/359-46/27 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2010 року у справі № 6/359-46/27 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року у справі № 6/359-46/27-14/22 позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року у справі № 6/359-46/27-14/22 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суд міста Києва від 08.11.2010 року у справі № 6/359-46/27-14/22-38/202 позов задоволено повністю, стягнуто з Національної телекомпанії України в дохід Державного бюджету України заборгованість в сумі 67 535 012 (шістдесят сім мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч дванадцять) японських ієн, пеню по бюджетній частині кредитної угоди в сумі 8 697 267 (вісім мільйонів шістсот дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 95 коп., пеню по самоокупній частині кредитної угоди в сумі 7 858 507 (сім мільйонів вісімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сім) грн. 01 коп. та пеню по відсоткам в сумі 94 901 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот одна) грн. 81 коп.; стягнуто з Національної телекомпанії України в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 22 279 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103 (сто три) грн. 10 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року по справі № 6/359-46/27-14/22-38/202 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року у справі № 6/359-46/27-14/22-38/202 залишено без змін.

25.03.2016 року Національна телекомпанія України звернулася до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу виконання наказу, в якій просив визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасувати повністю постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2016 року № 49915400 про стягнення Національної телекомпанії України виконавчого збору у розмірі 1 923 226,50 японських ієн та 323,51 грн.

Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення строку на оскарження дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке мотивовано тим, що Національна телекомпанія України, внаслідок відсутності законодавчо однозначного визначення предметної судової юрисдикції оскарження дій й рішень органу виконання, помилково подала спочатку позов про скасування постанови до окружного адміністративного суду міста Києва, в прийнятті якого 12.03.2016 року було відмовлено.

Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд посилаючись на положення п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вважав, що ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016 року скаржником отримана 09.03.2016 року, а скаргу ним подано до господарського суду міста Києва лише 25.03.2016 року, тобто на 16 день. Оскільки причини зволікання з оскарження дій відділу примусового виконання рішень з 09.03.2016 року по 25.03.2016 року у клопотанні не наведено, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання про відновлення строку для подання скарги задоволенню не підлягає, відтак скаргу залишив без розгляду.

Так, як встановлено матеріалами справи, 14.06.2011 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС головного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження зі стягнення з Національної телекомпанії України 53 850 465 японських ієн основного боргу, 969 795 японських ієн відсотків по кредиту, 3 220,15 грн. державного мита та 14,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.12.2015 року вищезгадане виконавче провадження закінчено з виведенням постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

22.01.2016 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС головного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження зі стягнення з Національної телекомпанії України виконавчого збору в сумі 1 923 226,50 японських єн та 323,51 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2016 року надійшла на адресу Національної телекомпанії України 28.01.2016 року.

В свою чергу, Національна телекомпанія України звернулась до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця від 22.01.2016 року № 49915400 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Згадану ухвалу, як вище згадувалось, відповідач отримав 09.03.2016 року, однак до господарського суду міста Києва з метою оскарження постанови державного виконавця від 22.01.2016 року про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору він звернувся 28.03.2016 року.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (п. 9.1.), за змістом статті 1212 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

За приписами п. 9.7 вищенведеної постанови, встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

На думку скаржника, відсутність паспорта бюджетної установи в період з 09.03.2016 року по 24.03.2016 року, свідчить про неможливість відповідача проводити необхідні платежі через територіальний орган Державної казначейської служби України, зокрема щодо відправлення поштової кореспонденції. В зв'язку з цим вважає поважними причини зволікання оскарження дій ДВС ГТУЮ міста Києва до господарського суду міста Києва тощо.

Однак апеляційний господарський суд вважає доводи скаржника, зокрема про відсутність паспорта бюджетної установи та неможливість в зв'язку з цим проводити необхідні платежі, недостатнім обгрунтуванням поважності причин пропуску строку на оскарження дій державного виконавця.

На підставі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на сторони покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у відновленні строку для подання скарги та залишення скарги без розгляду з підстав подання непереконливих обгрунтувань причин зволікання з оскарження дій відділу примусового виконання рішень.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в оскарженій ухвалі висновків. Натомість ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали апеляційний господарський суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі № 6/359- без змін.

Матеріали справи № 6/359 повернути за належністю до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Н.М. Коршун

В.І. Рябуха